Україна і світ

Переглядів: 74

Близький і далекий

В останні березневі вихідні відбулися муніципальні вибори в Туреччині. Ця країна здатна вплинути на перебіг російсько-української війни не менше, ніж «колективний Захід». Але позиція президента Ердогана у цьому питанні досі не зрозуміла. Занадто багато образ назбиралося в нього проти Євросоюзу і Сполучених Штатів Америки. Занадто сильні економічні зв’язки з росією. Та й увесь світ не вітає появу на політичній карті нової Османської імперії, яку будують турки.

Шальки терезів хитаються

З одного боку, влада Реджепа Ердогана — жорстка диктатура з опорою на ісламську глибинку, з іншого — це демократія, яка поборола абсолютну владу військових. З незалежними від влади інститутами і відносно вільними виборами. Політики Євросоюзу вважають такі свободи недостатніми і десятки років не дають добро на інтеграцію Туреччини до ЄС, а Вашингтон обмежує співпрацю з Анкарою у військовій сфері.

Переглядів: 76

Гаага для росії неминуча

Росія повинна заплатити за збитки, завдані війною Україні. У цьому переконані представники 44 держав, які взяли участь у міжнародній конференції «Відновлення справедливості для України», що відбулася 2 квітня у Гаазі.

Учасники зібрання обговорювали підсумки документування та розслідування злочинів, вчинених росією на території України, а також подальші кроки зі створення спеціального трибуналу щодо агресії рф та відшкодування завданих нею збитків.

Переглядів: 201

Про національну ідею, і не тільки про неї

На відміну від Гітлера, який виклав національну ідею (у своєму розумінні) за десять років до того, як нацисти прийшли до влади, рашисти на чолі зі своїми вождями про таку ідею довгий час мовчали. Не тому, що в них нічого подібного за пазухою не було. А тому, що разом із крахом радянської імперії зник і радянський народ. Штучна нація, готова підтримати подібну ідею.

Правосуддя в Україні, а не в Гаазі

Упродовж довгих тридцяти років спроби виростити у пробірці нову радянську «націю» не припинялися. Чого тільки не вигадували нові росіяни, але, крім примітивної крадіжки, придумати нічого не могли. Потім заспокоїлися на тому, що національна ідея зовсім не потрібна. Спочатку у кремлі не було проходу від системних лібералів. Вони вважали чекістів капіталістами і всерйоз вживали слово «суверенітет». Однак нації у суркових-павловських не виходило. Чекісти обійшлися без лібералів та суверенітетів, повернулися до ідеї, яку успішно втілювали у життя Гітлер та Сталін. Це ідея — війна. Бажано — довга. Ще краще — така, якій не видно кінця.

Переглядів: 296

«Хто не вірить у перемогу України — йдіть до сповіді!»

У нещодавньому інтерв’ю швейцарській телерадіокомпанії Radio Televisione Svizzera (RSI), фрагменти якого були опубліковані 9 березня (повна версія запланована на 20 березня), Папа Римський Франциск, зокрема, сказав, що «сильнішим буде той, хто матиме мужність підняти білий прапор» і що «вести переговори — це сміливо», закликавши Україну вести переговори, «поки не пізно».

Після того, як слова Франциска викликали широкий резонанс, керівник пресслужби Ватикану Маттео Бруні пояснив, що Папа підхопив запропонований журналістом у питанні вислів про «білий прапор» і що нібито підтвердив свою «глибоку прихильність» до українського народу.

Переглядів: 281

Вожді програють війни

Війна довга і війна позиційна — визначення, які не збігаються за змістом. Під час довгої війни позиції противників можуть кардинально змінитися. Одна поразка чи одна перемога — і хто згадає, з чого все починалося. Вожді штибу Гітлера чи путіна часто переоцінюють свої сили та недооцінюють силу обставин. Інакше фюрер не обмежив би дію «Плану Барбаросса» європейською територією СРСР, а кремлівський карлик не назвав би «спеціальною військовою операцією» плани знищення української держави.

«Скелет» позиційної війни

На певному етапі агресору вигідно закріпитися на захоплених рубежах, навіть не виконавши повної програми завоювань. Гітлер не мав наміру форсувати Волгу, путін із суто військових міркувань хоче закріпитися на лівобережжі Дніпра і зупинитися. З виграшних позицій зручно вести переговори. «Зважаючи на реальну обстановку», як тепер висловлюються у кремлі. От тільки наша країна на переговори не погоджується, вважає невдачі ЗСУ тимчасовими і розраховує на майбутню перемогу. Отже, за логікою агресора, позиції слід поліпшити. Потрібно просуватися далі на захід. Атакуючи з повітря наші міста, вбиваючи наших людей, прихоплюючи на землі те, що захистити поки що неможливо.

Переглядів: 211

Якщо доведеться, воюватимемо лопатами

У січні стало зрозуміло: головний друг, союзник та основний спонсор, грубо кажучи, нас кинув. Конгрес США навіть не розпочав розгляд проєкту бюджету, в якому передбачена допомога Україні (зокрема зброєю) на шістдесят мільярдів доларів. Коментуючи цю тяганину, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в інтерв’ю АВС News відійшов від дипломатичної стриманості і зробив низку різких заяв.

Ціна поразки вища за ціну підтримки

Дмитро Кулеба, зокрема, сказав: якщо закінчиться зброя, то українці воюватимуть лопатами. І «якою б не була ціна підтримки України зараз, ціна виправлення безладу у світі, якщо Україна програє, буде набагато, набагато вищою». Бо у разі прямого зіткнення росії та НАТО у війну змушені будуть вступити війська США. Однак така логіка у розпал передвиборної кампанії спрацює слабко. «Нація рахівників» не подає де-кларації про доходи в майбутньому. Важливо за допомогою адвоката гроші заощадити зараз.

Переглядів: 269

Передчуття третьої світової

Тривожне передчуття неминучості великої війни розповзається світом. Про це ледь не щоденно пишуть експерти та говорять політики. В центрі уваги — публічні заяви політичних еліт країн коаліції хаосу і, що важливіше, практичні кроки їхніх урядів. Вони вже не приховують своїх справжніх цілей, і кожна нова брехня, кожне нове вбивство цивільних або атака на школу чи дитячий садок наближають їх, з одного боку, й цивілізоване людство — з іншого до немирної розв’язки. Виховна робота, без жодного сумніву, завершиться перемогою демократичної коаліції просто тому, що час во-йовничих імперій минув. Але для цього ми маємо бути разом і чітко усвідомлювати, що саме вони готують для людства.

З’являється дедалі більше явних ознак остаточного вибору керівної кліки рф на користь перетворення росії на агресивну імперію, що постійно воює. Путін відкрито проголосив пошук активів російської імперії, їх оформлення і захист пріоритетним завданням відповідних структур. Офіційні чиновники росії, включно з путіним (не кажучи вже про пропагандистів), більше не добирають слів, чесно розповідаючи про свої наміри окупувати Україну, знищити все українське й далі планувати військові операції проти держав Балтії, Польщі та Фінляндії.

Переглядів: 318

Про дзвін у вухах і повороти долі

У пісні Окуджави чорний ангел кричить, що нема надії. Білий ангел шепоче: надія є. Колись люди могли відрізнити шепіт від шуму, пам’ятали про відтінки. Потім переміг крик. У пресі, у соціальних мережах і, головне, в умах. Чують тих, хто кричить голосніше. І не залишається потім нічого, крім дзвону у вухах.

Про страхи реальні та страхи фантомні

Подібний дзвін доводилося чути впродовж півтора року, коли мова заходила про контрнаступ Збройних сил України, звільнення наших земель протягом минулого року та вихід українських військ на законні кордони до січня року нинішнього. Військові, звісно, знали реальний стан справ, але цивільні, особливо політики, не ризикували заперечувати оптимістам. У кращому разі назвуть диванним аналітиком, у найгіршому — розповсюджувачем кремлівської пропаганди.

Переглядів: 226

Геополітична помилка історичного масштабу

Західні союзники повинні цього року продовжувати надавати допомогу Україні у її війні проти росії, інакше вони ризикують зробити помилку «історичного масштабу», вважає директор ЦРУ Вільям Бернс.

У колонці, опублікованій у вівторок у часописі Foreign Affairs, Вільям Бернс зауважив, що «ключем до успіху є збереження західної допомоги Україні».

Переглядів: 247

Прогноз «за відчуттями»

Людина, мумія якої сто років лежить у мавзолеї, була майстром простих формул. Більшість із них він безсоромно перебрехав і вкрав, але визначення об’єктивної реальності, даної нам у відчуттях, пережило ХХ століття і перейшло, не дивуйтеся, в метеорологію. Час від часу у прогнозах погоди, коли настає морозна пора, доводиться читати «за відчуттям – 5 градусів тепла». Або під час снігу з дощем – «без опадів». За відчуттями.

Застигла стрілка барометра

Від прогнозів нашим громадянам не стає тепліше чи холодніше. У кожного – свої відчуття. Але є спільні відчуття. Такі, як перемога чи поразка у війні з ворогом. Або дії на шкоду чи на добро. Об’єктивна реальність тут ні до чого. Відчуття можуть спотворити її до невпізнання. Так сталося зараз. На барометрі стрілка застигла на показнику «довга війна», і скільки по скельцю не стукай — не рухається в жоден бік.

Переглядів: 243

Визначальні слова війни

Як подію назвете, такою вона і буде. Подібний висновок справедливий та універсальний. Національно-визвольна війна проти колишньої імперії — як ідея — відповідає реальності стовідсотково. Але у бойових діях беруть участь не ідеї. Громадянам потрібні ключові слова для розуміння того, що відбувається на війні. На всіх етапах.

Позиційна та асиметрична

Понад рік ключовим для українського суспільства слугувало словосполучення «контрнаступ 2023-го». Воно, на думку фахівців, від самого початку не було підкріплене необхідними ресурсами й означало, швидше, побажання, ніж керівництво до дії. Було своєрідними ліками для підняття бойового духу у скрутний період. Але у 2024 році для духу і для збереження оптимізму потрібні нові засоби. А довга позиційна війна, як і зміцнення оборони, не дуже підходять для цієї мети.

Переглядів: 229

Хто винен і що робити

В інформаційний простір повернулася ситуація, коли про становище на українських фронтах та в тилу можна було дізнатися переважно із зарубіжних джерел. І то приблизно. Генштаб ЗСУ щоденно публікує цифри втрат ворога з точністю до одиниць. І не оприлюднює цифри наших втрат. Під час війни у цьому є логіка. Але така логіка нам, простим громадянам, мало що дає.

Спогад про Стамбул

Сьогодні засоби масової інформації зосереджені на одній ділянці війни, завтра — на іншій, і, як у калейдоскопі, оку нема на чому затриматися. Не кажучи вже про те, щоб відрізнити «фейк» від правдивого повідомлення. У каламутному бульйо-ні впевнено плавають лише спеціа-лісти певного типу. Їхня мета — показати себе, а там — хоч трава не рости. Фантазія одного з колишніх радників Зеленського дійшла того, що пропонується радикально змінити курс держави. Не просто розірвати домовленості із Заходом, а у союзі з кремлем єдиним фронтом виступити проти колишніх друзів на Заході. Показати «кузькіну мать» тим, хто вчасно та в достатній кількості не забезпечує нас грошима і зброєю для перемоги. Такий дикий шантаж, зрозуміло, не можна сприймати всерйоз. Хоча він із тієї ж обойми висловлювань, що й знамените «просто перестати стріляти» або «без жодних умов негайно розпочати переговори з путіним».

Переглядів: 271

Довгий шлях до Вашингтона

Президент не поспішав із візитом до США. Першою зупинкою в турне стала держава Кабо-Верде (Острів Зеленого Мису) у тропіках з чудовими пляжами та економі-кою, яка застрягла в епосі здобуття незалежності у ХХ столітті. У розмові з прем’єр-міністром цієї країни глава нашої держави виклав програму досягнення миру в Україні з десяти пунктів. Сподіваюся, що наші читачі з нею знайомі. Далі Володимир Зеленський вирушив на інавгурацію новообраного президента Аргентини Хав’єра Мілея. Той із програмою із десяти пунктів устиг познайомитися. Схвалив та обіцяв схвалення донести до колег із Латинської Америки.

Канікули, канікули!

На церемонії інавгурації Зеленському вдалося зустрітись і щось емоційне висловити президентові Угорщини Орбану. Але емоції були даремними. Орбан нічого не почув і, судячи з усього, продовжує, як і раніше, пакостити нашій країні. А наш президент вирушив на північ. До країни справжньої мети візиту. Там десять пунктів щодо досягнення миру давно вивчили напам’ять. Але є суперечності, як їх реалізувати. При цьому суперечності у тактиці є не лише із Зеленським. Вони є всередині американської влади. Від Пентагону та Білого Дому до Капітолію. І навіть серед виборців.

Переглядів: 276

Генії провокацій не вмирають

30 листопада у віці ста років помер Генрі Кісінджер, американський дипломат, який вплинув на хід історії кінця ХХ — початку ХХІ століть. Після його смерті у світовій пресі опубліковано багато статей із широким спектром оцінок діяльності цієї людини. Його називають то генієм переговорів, то одним із військових злочинців. Повторювати оцінки фахівців, перераховувати перемоги та поразки Кісінджера у невеликому огляді нема сенсу. Але є обставина, яку ігнорують регулярно.

Мораль і «національні інтереси»

Можна заперечити: політика, тим більше дипломатія, до моралі жодного стосунку не мають. Це напівправда. Якщо половину провини за військові злочини покладати на тих, хто війну розв’язав, а іншу половину — на тих, хто чинить опір нападу, для моралі справді місця нема. Є місце для підрахунку загиблих, зниклих безвісти, біженців та полонених. А також — для загальної суми злочинів. У рамках захисту безпеки та «національних інтересів». Такий «захист» сам собою провокує майбутні війни. І дає роботу дипломатам. Геніям аморальних провокацій. Таким, як Генрі Кісінджер.

Переглядів: 334

Поставити Орбана на місце

Для відмови від консенсусу потрібен... консенсус усіх 27 країн-членів. Утім, Євросоюз має ще опції, щоб приборкати Угорщину.

Минулого тижня Європарламент більшістю голосів дав старт реформі ЄС, ухваливши відповідну резолюцію. Серед ключових положень документа — «розширення кола рішень, що ухвалюються кваліфікованою більшістю голосів, а не одностайно».

Переглядів: 292

Західний світ боїться

Дуже боїться вийти із такого звичного комфорту гарантованої безпеки та стабільного добробуту — у стан, де все це знову потрібно захищати.

Все ще опирається розумінню, що треба знову ставати «дорослими» і відповідальними, приймати складні рішення, бути готовими боротися і, можливо, навіть битися за свої задекларовані цінності та принципи.

Переглядів: 306

Телевізор гірше за «Хіросіму»

Саме час згадати фразу відомого американського дипломата про те, яку загрозу для людства становить ядерна зброя. Очевидно становить, сказав він. Але значно більшу загрозу для людства становить телебачення. Ішов 1945 рік. Хіросіма. На пророцтво не звернули належної уваги. Думали, що під час «холодної війни» рівновага сторін у володінні зброєю масового знищення упередила велику війну. А телебачення набирало ваги. І до кінця ХХ століття перетворилося на тисячу «хіросім».

Під спекотним небом Аргентини

Не подумайте, що цей огляд присвячений виборам 2019 року в Україні та серіалу «Слуга народу». Сипати сіль на рани під час війни — найгірше з можливого. Але далеко від нашої країни, в Південній Америці, громадяни Аргентини у неділю, 19 жовтня, обрали президентом телеведучого, «лібертаріанця» Хав’єра Мілея, відомого в полі-тичному середовищі як Псих. Бекграунд цієї людини такий, що їй необхідно довго лікуватися. І не факт, що вилікують. Щоправда, в його оцінці є пом’якшувальна обставина. Для нас, українців. Та про це — пізніше.

Переглядів: 414

Ви їх хочете здати?

Питання до американських законодавців про Україну

Уявіть, що свобода в усьому світі занепадає. Уявіть, що все стало настільки погано, що диктатура фактично вторглася в демократичну країну з прямою метою знищити її свободи та її народ. І все ж... уявіть, що цей народ дав відсіч. Уявіть, що його лідери залишилися в країні. Уявіть, що цей народ зібрався, підтримав і приєднався до своїх збройних сил, стримав вторгнення непереборної, як вважалося, сили. Уявіть, що їх опір є яскравим моментом в історії демократії цього століття. Нам не треба уявляти: цей напад прийшов з Росії, а ці люди — українці. Ви хочете їх здати?

З метою запобігти нападу з боку Радянського Союзу, а потім з боку Росії американці мають альянс у Північній Америці та Європі, який існує вже понад сімдесят років. Уявіть, що коли стався російський напад, молот упав на країну, до цього альянсу не допущену. Україна дійсно прийняла на себе весь тягар вторгнення, чинила опір і переломила хід подій: здійснила завдання країн, чиї економіки, разом узяті, у двісті п’ятдесят разів більші за українську. При цьому Україна знищила стільки російської техніки, що напад Росії на НАТО став вкрай малоймовірним. Кров’ю десятків тисяч своїх солдатів українці захистили кожного члена цього альянсу, зробивши ймовірність того, що американцям доведеться воювати в Європі, значно меншою. Ви хочете їх здати?

Переглядів: 321

Компроміси на порожньому місці

«У вас обговорюватимуть варіанти закінчення війни чи війну закінчуватимуть?» — запитав приятель, який нині проживає в Берліні. Я порадив далеко не ходити, а звернутися до досвіду штандартенфюрера СС Штірліца. Протягом «сімнадцяти миттєвостей весни» він був стурбований тим самим. Але війну з гітлерівською Німеччиною, як ми знаємо, закінчували не «штірліци». І зовсім за іншим сценарієм.

Ідеальний спосіб відсвяткувати ювілей

З кожним днем в українській та зарубіжній пресі з’являється дедалі більше варіантів закінчення війни з росією, яка напала на нашу країну. Від історичних аналогій скоро порвуться соціальні мережі. А пропозицій щодо того, як війну закінчити, — хоч греблю гати. Найоригінальніші ідеї продукуються, зрозуміло, політиками найвищого рангу. У відставці. Вони не ризикують посадами, але можуть прославитися польотом думки.

Переглядів: 302

Про випадковості і закономірні помилки

Тим, хто хоче побачити становище на війні з різних боків, можу порадити прочитати статтю «У пошуках пороху» Ольги Мусафірової, опубліковану в «Новій газеті» (Європа). Там усе розкладено по поличках і вибудовано за законами логіки.

Але в логіці статті є недогляд. Характерний, утім, для маси публікацій у закордонних та вітчизняних ЗМІ. Війна — не спорт. Не шахова партія, не змагання волі гравців і не прояв їхнього інтелекту. Війна — битва випадковостей, у яких закономірність проявляється лише постфактум. Пороху як засобу перемоги може й узагалі не бути. А результат потрібен за будь-яку ціну. Тут і зараз.

Переглядів: 279

На порозі ЄС

Європейська Комісія оприлюднила річну доповідь щодо розширення ЄС, у якій рекомендувала Європейській Раді відкрити переговори про розширення з Україною і Молдовою.

Єврокомісія рекомендує розпочати переговори про вступ України та Молдови до Європейського Союзу, офіційно заявила голова ЄК Урсула фон дер Ляйєн під час пресконференції у Брюсселі 8 листопада.

Переглядів: 312

Журнал «Time» і зимовий час

У грудні 2022-го американський журнал «Time» виніс на обкладинку портрет Президента України Володимира Зеленського як людини року, що втілює дух нації. У номері ж від

30 листопада цього року від торішніх дифірамбів мало що залишилося. Журналіст Саймон Шустер наважився на критику. Як глави нашої держави, так і нашої країни. Критика обережна. Війна триває. Думка американця — не останнє слово в оцінках того, що відбувається на нашій землі та в усьому світі. І все ж…

Переглядів: 247

У Вашингтоні бузина, а в Пекіні — дядько

З початку жовтня у світовій політиці сталося так багато «тектонічних» зсувів, що з кожним днем усе важче прогнозувати найближче майбутнє. На одному з мережевих форумів нещодавно відбулася дискусія, де і коли саме політики струсонуть планету ще сильніше. До речі, жоден із користувачів не ризикнув сказати, що нічого не станеться. Спіть спокійно, люди. Якщо струсонуть щосили, то ми нічого не відчуємо і нічого не дізнаємося.

Швора для світової економіки

А поки не струсонуло, зосередимося на мирних, на перший погляд, подіях, хоча в майбутньому одна або й дві з них можуть стати епіцентрами великих землетрусів.

Переглядів: 227

Європа: ми будемо боротися

Кінець вересня — початок жовтня у Києві означився двома, без перебільшення, масштабними подіями, на які навіть в умовах Великої війни ще вчора годі було й мріяти. Достатньо на них подивитися, вникнути в зміст…

28 вересня — практично одночасні візити генсека НАТО Єнса Столтенберга, міністрів оборони Великої Британії Гранта Шеппса та Франції Себастьяна Лекорню.

Переглядів: 247

Відступати нікуди. Попереду — Нью-Йорк

Атаки на українські міста та об’єкти (передусім цивільні) останнім часом посилилися. Це безпосередньо пов’язано з наступом наших військ. Чим успішніше наступаємо, тим більше атак з повітря і з моря. Російські ракети і дрони найчастіше запускають з глибокого тилу, відтак райони й майданчики тих запусків через віддаленість розташування не доступні для превентивних ударів або ударів у відповідь. Високоточних ракет у розпорядженні ЗСУ достатньо хіба що для ударів по Криму. А ефект від запуску дронів по російських містах, швидше за все, психологічний.

Чому не дають ракет

Щоб змінити ситуацію, потрібне постачання від союзників високоточної зброї великої дальності у достатній кількості. Цього в найближчому майбутньому не передбачається з трьох основних причин. Перша — фінансова, оскільки сучасні ракети далекого радіусу дії коштують набагато дорожче за танки та літаки. А допомога друзів обчислюється фіксованими сумами у бюджетах. Друга причина полягає в тому, що у наших європейських союзників кількість таких ракет обмежена або їх на озброєнні нема зовсім. А ті, у кого вони є, діляться з Україною неохоче або (як Великобританія) лише з ініціативи політичного, а не військового керівництва.

Переглядів: 308

Імперія зомбі

Вороги перестали приховувати наміри. Якщо раніше йшлося про відродження фантастичної кремлівської імперії, то зараз мало хто сумнівається — рашисти реанімують радянську державу. Державу, що дала дуба у 1991 році.

«На принципах добра і справедливості»

У Москві перед штаб-квартирою Служби зовнішньої розвідки росії (СЗР) під оплески трудівників невидимого фронту встановили пам’ятник творцеві ВЧК Феліксу Едмундовичу Дзержинському, одному з ініціаторів червоного терору. Терор, як спосіб управління державою, у різних країнах і в різних формах існував упродовж сімдесяти років. Він поширився з території шостої частини суші на «соціалістичний» табір і зачепив усі континенти, крім Антарктиди.

Переглядів: 282

Турецький фактор

У 2014 році після окупації росією Криму багато хто розумів: це захоплення стало можливим через позицію президента Туреччини Реджепа Ердогана. Порівняння могутності чорноморського флоту росії та Чорноморського флоту Туреччини (якщо ви-ключити «ядерну складову») достатнє для висновку — туркам знадобилося б не більше тижня для знищення на Чорному морі російських військових кораблів.

Наслідуючи один одного

Але турецький диктатор давно вів власну гру. Коктейль із спроб реставрації Оттоманської імперії, погроз Євросоюзу та обережного антиамериканізму у стилі Де Голля. У цій грі, що нагадує стратегію російського президента початку двотисячних, у Ердогана міг бути єдиний партнер. Путін. За нього слід триматися і копіювати те, що можливо. Це одразу принесло плоди турку як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. У 2014-у він уперше переміг на президентських виборах, а після змін, внесених до конституції Туреччини, отримав повноваження прем’єра. Цікаво, що перший закордонний візит у цьому статусі Ердоган здійснив на окупований турками Північний Кіпр, який у юридичному сенсі є «близнюком» окупованого росіянами Криму.

Переглядів: 247

Добро ніколи не примириться зі злом

У червні 1963-го, шістдесят років тому, президент Джон Ф. Кеннеді відвідав Берлін, майже через два роки після того, як комуністи побудували Берлінську стіну, що відокремлювала Схід від Заходу. Він виголосив пам’ятну промову, в якій висловив солідарність із жителями Берліна: «Сьогодні у світі свободи найбільше пишаються «Ich bin ein Berliner (Я берлінець)».

Той мур був символом комуністичних репресій над поневоленим народом і надією на свободу в їхніх головах, яку представляв інший бік муру. На Схід ніхто не тікав. Далі президент Кеннеді сказав: «І є деякі, хто каже, що в Європі та інших країнах ми можемо працювати з комуністами. Lass’sie nach Berlin kommen (Нехай приїжджають до Берліна)».

Переглядів: 237

Вогнеборці Одещини отримали допомогу від Словенії

Захисні костюми та спорядження отримали пожежники Березівської громади від словенського муніципалітету Толмін.

Нещодавно вогнеборці Березівського рай управління ГУ ДСНС України в Одеській області отримали пожежні костюми та спорядження від словенського муніципалітету Толмін.

Переглядів: 278

Ніхто не хотів нікому поступатися

Відмова кремля продовжити «зернову угоду» призвела до того, що Україна здобула низку перемог на дипломатичному фронті. Терези уваги нейтральних країн нахилилися в наш бік. Нейтрали поки що не наші союзники, але вони все далі відходять від політики байдужості щодо російської агресії. І, судячи з усього, цей процес набуває розвитку.

Крига скресла

Те, що крига скресла, доводять результати саміту у Джидді. Керівництву Саудівсь-кої Аравії минулих вихідних, 4—5 серпня, вдалося начебто неможливе. Для обговорення «українського питання» посадити за один стіл представників Китайської Народної Республіки, США та держав, які тради-ційно налаштовані проти «американського імперіалізму».

Сторінка 1 з 3123»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net