Україна і світ
У Вашингтоні бузина, а в Пекіні — дядько
З початку жовтня у світовій політиці сталося так багато «тектонічних» зсувів, що з кожним днем усе важче прогнозувати найближче майбутнє. На одному з мережевих форумів нещодавно відбулася дискусія, де і коли саме політики струсонуть планету ще сильніше. До речі, жоден із користувачів не ризикнув сказати, що нічого не станеться. Спіть спокійно, люди. Якщо струсонуть щосили, то ми нічого не відчуємо і нічого не дізнаємося.
Швора для світової економіки
А поки не струсонуло, зосередимося на мирних, на перший погляд, подіях, хоча в майбутньому одна або й дві з них можуть стати епіцентрами великих землетрусів.
Європа: ми будемо боротися
Кінець вересня — початок жовтня у Києві означився двома, без перебільшення, масштабними подіями, на які навіть в умовах Великої війни ще вчора годі було й мріяти. Достатньо на них подивитися, вникнути в зміст…
28 вересня — практично одночасні візити генсека НАТО Єнса Столтенберга, міністрів оборони Великої Британії Гранта Шеппса та Франції Себастьяна Лекорню.
Відступати нікуди. Попереду — Нью-Йорк
Атаки на українські міста та об’єкти (передусім цивільні) останнім часом посилилися. Це безпосередньо пов’язано з наступом наших військ. Чим успішніше наступаємо, тим більше атак з повітря і з моря. Російські ракети і дрони найчастіше запускають з глибокого тилу, відтак райони й майданчики тих запусків через віддаленість розташування не доступні для превентивних ударів або ударів у відповідь. Високоточних ракет у розпорядженні ЗСУ достатньо хіба що для ударів по Криму. А ефект від запуску дронів по російських містах, швидше за все, психологічний.
Чому не дають ракет
Щоб змінити ситуацію, потрібне постачання від союзників високоточної зброї великої дальності у достатній кількості. Цього в найближчому майбутньому не передбачається з трьох основних причин. Перша — фінансова, оскільки сучасні ракети далекого радіусу дії коштують набагато дорожче за танки та літаки. А допомога друзів обчислюється фіксованими сумами у бюджетах. Друга причина полягає в тому, що у наших європейських союзників кількість таких ракет обмежена або їх на озброєнні нема зовсім. А ті, у кого вони є, діляться з Україною неохоче або (як Великобританія) лише з ініціативи політичного, а не військового керівництва.
Імперія зомбі
Вороги перестали приховувати наміри. Якщо раніше йшлося про відродження фантастичної кремлівської імперії, то зараз мало хто сумнівається — рашисти реанімують радянську державу. Державу, що дала дуба у 1991 році.
«На принципах добра і справедливості»
У Москві перед штаб-квартирою Служби зовнішньої розвідки росії (СЗР) під оплески трудівників невидимого фронту встановили пам’ятник творцеві ВЧК Феліксу Едмундовичу Дзержинському, одному з ініціаторів червоного терору. Терор, як спосіб управління державою, у різних країнах і в різних формах існував упродовж сімдесяти років. Він поширився з території шостої частини суші на «соціалістичний» табір і зачепив усі континенти, крім Антарктиди.
Турецький фактор
У 2014 році після окупації росією Криму багато хто розумів: це захоплення стало можливим через позицію президента Туреччини Реджепа Ердогана. Порівняння могутності чорноморського флоту росії та Чорноморського флоту Туреччини (якщо ви-ключити «ядерну складову») достатнє для висновку — туркам знадобилося б не більше тижня для знищення на Чорному морі російських військових кораблів.
Наслідуючи один одного
Але турецький диктатор давно вів власну гру. Коктейль із спроб реставрації Оттоманської імперії, погроз Євросоюзу та обережного антиамериканізму у стилі Де Голля. У цій грі, що нагадує стратегію російського президента початку двотисячних, у Ердогана міг бути єдиний партнер. Путін. За нього слід триматися і копіювати те, що можливо. Це одразу принесло плоди турку як у внутрішній, так і в зовнішній політиці. У 2014-у він уперше переміг на президентських виборах, а після змін, внесених до конституції Туреччини, отримав повноваження прем’єра. Цікаво, що перший закордонний візит у цьому статусі Ердоган здійснив на окупований турками Північний Кіпр, який у юридичному сенсі є «близнюком» окупованого росіянами Криму.
Добро ніколи не примириться зі злом
У червні 1963-го, шістдесят років тому, президент Джон Ф. Кеннеді відвідав Берлін, майже через два роки після того, як комуністи побудували Берлінську стіну, що відокремлювала Схід від Заходу. Він виголосив пам’ятну промову, в якій висловив солідарність із жителями Берліна: «Сьогодні у світі свободи найбільше пишаються «Ich bin ein Berliner (Я берлінець)».
Той мур був символом комуністичних репресій над поневоленим народом і надією на свободу в їхніх головах, яку представляв інший бік муру. На Схід ніхто не тікав. Далі президент Кеннеді сказав: «І є деякі, хто каже, що в Європі та інших країнах ми можемо працювати з комуністами. Lass’sie nach Berlin kommen (Нехай приїжджають до Берліна)».
Вогнеборці Одещини отримали допомогу від Словенії
Захисні костюми та спорядження отримали пожежники Березівської громади від словенського муніципалітету Толмін.
Нещодавно вогнеборці Березівського рай управління ГУ ДСНС України в Одеській області отримали пожежні костюми та спорядження від словенського муніципалітету Толмін.
Ніхто не хотів нікому поступатися
Відмова кремля продовжити «зернову угоду» призвела до того, що Україна здобула низку перемог на дипломатичному фронті. Терези уваги нейтральних країн нахилилися в наш бік. Нейтрали поки що не наші союзники, але вони все далі відходять від політики байдужості щодо російської агресії. І, судячи з усього, цей процес набуває розвитку.
Крига скресла
Те, що крига скресла, доводять результати саміту у Джидді. Керівництву Саудівсь-кої Аравії минулих вихідних, 4—5 серпня, вдалося начебто неможливе. Для обговорення «українського питання» посадити за один стіл представників Китайської Народної Республіки, США та держав, які тради-ційно налаштовані проти «американського імперіалізму».
90 років потому
Парламенти 28 країн визнали Голодомор геноцидом українців, із них більше десяти — після початку повномасштабного вторгнення росії
Від винищення українців наймасштабні-шим Голодомором, керованим з москви, відділяє дев’ять десятків років. Майже півтора з них наша країна змушена протистояти повномасштабному нападу росії. І саме сучасний період російсько-української війни, страшний числом жертв, сформував для цивілізованого світу пришвидшений запит на правдиву інформацію про історію взаємин країни-агресорки й України в минулому.
Понад 10 країн на найвищому рівні з минулого року визнали, що у 1932—1933 роках проти української нації було вчинено геноцид. Серед них такі потужні політичні гравці, як Німеччина, Франція, Велика Британія. «Укрінформ» (www.ukrinform.ua) відстежує, як відновлення пам’яті про минуле згуртовує та допомагає послаблювати маніпулятивні російські впливи.
Захід не втомиться
Очільниця Мінфіну США розставила потрібні акценти у глобальній підтримці України
В індійському місті Гандінагар відбулася зустріч міністрів фінансів країн «Великої двадцятки». Звісна річ, у кулуарах заходу йшлося і про російсько-українську війну. Ця подія як головна у нинішній час на планеті є темою для обговорення на будь-яких міжнародних майданчиках, тому й індійський саміт очільників мінфінів G20 не став винятком, пише https://trueua.info.
США — для України
Головною дійовою особою на зустрічі міністрів фінансів «Великої двадцятки» стала очільниця Мінфіну Сполучених Штатів Америки Джанет Єллен. Вона очікувано зробила кілька гучних заяв, зокрема про ситуацію щодо підтримки України у війні, яку розв’язала російська федерація.
Країна, що може себе захищати
(Закінчення. Початок у номері за 22 червня).
Ірина Матвійчук: Увесь світ зараз говорить про контрнаступ. У ЗМІ постійно лунає фраза, що країни Заходу будуть допомагати «стільки, скільки потрібно». Який результат війни буде для України перемогою? Чи, наприклад, перемога може передбачати переговори з росією?
Сергій Плохій: Перемога — це фактор, який в усіх війнах є процесом обговорення міжнародного, а також всередині країни, знаходження суспільного консенсусу.
Країна, що може себе захищати
Більшість американців вважають війну в Україні боротьбою добра зі злом, тому підтримують українців у цій війні, вважає професор Гарвардського університету, директор Українського дослідницького інституту в Гарварді Сергій Плохій. Напередодні у США вийшла його нова книжка «Російсько-українська війна».
В інтерв’ю «Голосу Америки» (https://ukrainian.voanews.com) професор розповідає, наскільки доречно було писати історичну книжку про війну, яка ще не закінчилася, застерігає, де чекати найбільшої ядерної загрози в Україні, та дає поради, як Києву готуватися до співпраці з майбутнім російським урядом, після путіна.
Із Європи у Європу
Травневе турне Президента України країнами північної та західної Європи тісно пов’язане з підготовкою масштабного наступу, метою якого є звільнення нашої держави від окупантів. Кожен день, тиждень, місяць відтермінування породжує у наших спонсорів багато питань та сумнівів. Починаючи з можливості Збройних сил провести безпрецедентну за масштабами воєнну операцію до результатів, які у підсумку планує отримати політичне керівництво України.
Візити і зустрічі — далеко не все
У рамках турне Володимир Зеленський мав відповісти на масу питань глав держав та урядів. Від того, як він упорався із цим завданням, залежить рівень військової, економічної та політичної підтримки, яку європейські країни нададуть нам під час майбутніх битв. Маються на увазі не загальні обсяги допомоги Україні (вони й так високі у грошовому вираженні), а здатність щодня й оперативно поновлювати втрачені конкретні види озброєнь. Поставляти танки, артилерію, літаки, засоби протиповітряної оборони, гуманітарну допомогу в тилу та на полі бою.
Одеса — Ліверпуль: бібліотечна сув’язь
Минулого четверга, 26 квітня, дружина Президента України Олена Зеленська і король Великої Британії Чарльз ІІІ та королева-консорт Каміла взяли участь у церемонії проголошення побратимства між Центральною бібліотекою Ліверпуля та Одеською науковою бібліотекою імені Михайла Грушевського.
Олена Зеленська долучилася до церемонії за допомогою відеозв’язку з Києва разом із міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком.
Прогулянки друзів по духу і поради союзників по війні
У кожного вождя буває момент, коли необхідно підтвердити право керувати державою і продемонструвати фізичне й душевне здоров’я. У 1966 році хворий товариш Мао Цзедун змушений був на очах у китайського народу переплисти ріку Янцзи. Вождь московського народу в 2023-у опинився у схожому становищі.
Вдруге Янцзи не переплисти
Найправильнішим для хворого в усіх сенсах старого було б пірнути в Москву-ріку з ядерною валізкою. І не виринути. Що-правда, нема на кого залишити мільйони дресированих патріотів. Але що про них переживати? Подумаєш, виберуть іншого здорового вождя або для наведення порядку запросять когось зі сторони. Кандидатів — хоч відбавляй. Один із них, до речі, в понеділок, 20 січня, прибув до колишньої столиці соціалістичного табору з триденним державним візитом.
Воєнні злочини: покарання неминуче
Представники Національної поліції України взяли участь у міжнародній зустрічі в Гаазі з розслідування воєнних злочинів.
До заходу долучилися слідчі підрозділів з понад 30 країн Європи, США, Канади й Австралії, що спеціалізуються на розслідуваннях основних міжнародних злочинів — геноциду, проти людяності та воєнних, а також представники Євроюсту та міжнародних неурядових організацій.
За кордоном — як удома
Європейська Комісія ухвалила пропозицію включити положення про роумінг до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Українці більше не сплачуватимуть додаткові кошти за користування мобільними телефонами під час подорожі до Євросоюзу, а мандрівники із ЄС матимуть такі ж права під час перебування в Україні.
Стільки, скільки буде потрібно
У резолюції до річниці війни росії проти України Європарламент рішуче засудив агресію москви і підтвердив свою підтримку надання військової допомоги Україні стільки, скільки буде необхідно.
Резолюція, ухвалена 444 голосами «за», 26 «проти» і 37 «утрималися», закликала серйозно розглянути питання про постачання Києву західних винищувачів і гелікоптерів, відповідних ракетних систем і значного збільшення поставок боєприпасів. «Україна повинна бути здатною не тільки захистити себе, але й відновити повний контроль над усією своєю міжнародно визнаною територією», — ідеться у документі.
Перспективи транскордонного працевлаштування
Єврокомісія опублікувала «Звіт про порівняння європейської рамки кваліфікацій та української національної рамки кваліфікацій», написаний спільно українськими та європейськими експертами за підтримки Європейської фундації навчання.
Цей звіт є пілотним проєктом для порівняння національних рамок кваліфікацій третіх країн з європейською рамкою кваліфікацій. Це полегшить визнання кваліфікацій і навичок між державами-членами ЄС та країнами за межами Євросоюзу, таким чином покращуючи перспективи транскордонної кар’єри, можливості працевлаштування та навчання, а також сприяючи ефективнішому використанню навичок компаніями й економіками.
Для посилення безпеки під час блекаутів
Представництво Європейського Союзу в Україні спільно з «Укрзалізницею» та Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) запустили кампанію, спрямовану на посилення безпеки українців під час відключень світла, спричинених російськими атаками на енергетичну інфраструктуру.
Десятки тисяч українців отримали світловідбивні жилети, стрічки, косинки та інші засоби безпеки, які роблять їх видимими на неосвітлених вулицях. Носіння світловідбивних елементів допоможе знизити ризики важкого травматизму й дорожньо-транспортних пригод за участю пішоходів.
Єврошкола для старшокласників
Представництво ЄС в Україні оголошує набір школярів для участі у EU Study Days (Єврошколи) — 2023.
Проєкт дає можливість старшокласникам дізнатися більше про Європейський Союз і відносини між ЄС та Україною від ключових європейських та українських експертів у цій сфері, сприяє розвитку мережі української молоді для комунікації, обміну досвідом, співпраці й впровадження спільних ініціатив.
Олексій РЕЗНІКОВ: «Нам є чим відбити російську навалу»
Дива трапляються. Коли під час зустрічі міністрів оборони у штаб-квартирі НАТО вже були вичерпані всі пункти програми для медіа, відгомоніли всі пресконференції, «Укрінформу» (www.ukrinform.ua) посміхнулася удача. В кулуарах 9-го «Рамштайну», що відбувся під егідою США в Брюсселі 14 лютого, міністр оборони України Олексій Резніков у надзвичайно щільному порядку денному знайшов рівно п’ять хвилин, щоб розповісти про результати Конференції з оборони України та про свої враження від спілкування з партнерами. Нижче — результати такого інформаційного «бліцу».
— Дякую, що знайшли час на спілкування з «Укрінформом». Почнемо з головного — чи вдалося визначитися сьогодні під час «Рамштайну» з термінами поставки техніки і з принциповою можливістю поставити в Україну літаки?
— Щодо техніки — терміни прозвучали. Всі можливості її постачання в Україну прив’язані передусім до терміну навчання. Тобто техніка не може зайти просто так. Наші екіпажі — не має значення, артилерійські, танкові, на «Бредлі», на «Мастифах» або на «Страйкерах», — мають підготуватися. І не просто як сам по собі екіпаж, а у взаємодії, у складі цілого підрозділу, наприклад, танкового батальйону, і так далі. Тому що в них задача — виконання завдання, сплановане українським Генеральним штабом. І це завдання спрямоване передусім на деокупацію тимчасово окупованих територій України. Це потребує часу. Ми говоримо про декілька місяців, коли ми будемо повноцінно готові. А далі вже за рішенням Генерального штабу будуть відбуватися ті або інші події.
Єдиним фронтом — до Перемоги
Війну легко розпочати, важко зупинити, а спинити на розумних умовах неможливо. За всієї поваги до лідерів країн цивілізованого світу, включаючи нашого президента, сформульовані ними сім або десять умов не вийдуть за межі паперів, на яких вони записані. Головним результатом зусиль, витрачених політиками і дипломатами, є єдина позиція щодо війни в центрі Європи. Допоки єдність вдається зберігати, кремлю не домогтися перемоги в Україні.
Перший закон війни — єдність
У тріумфальному турне континентом, здійсненому минулого тижня Президентом України, головними є не аудієнція, дана Чарльзом ІІІ Зеленському в Букінгемському палаці, не нагородження Володимира Олександровича орденом Почесного легіону у Франції і не оплески на його адресу в Брюсселі на саміті Європейського Союзу. А, не посміхайтеся, приєднання до беззастережного засудження російської агресії Віктора Орбана, прем’єр-міністра Угорщини. Цю дірку довгий час не вдавалося заштопати. Але тепер уже неможливо посилатися на те, що в Європі відсутня антивоєнна єдність. Її досягнуто. І не тільки на словах. Поставки Україні сучасної зброї тепер не здатна блокувати жодна з країн Євросоюзу.
Одеса в ЮНЕСКО
Як ми цього досягли і що буде далі
25 січня 18-та позачергова сесія Комітету всесвітньої спадщини ООН з питань освіти, науки та культури завершилася надзвичайно важливим для України рішенням: історичний центр Одеси отримав статус пам’ятки ЮНЕСКО.
Розгляд кандидатури Одеси на місце в охоронному списку став дипломатичним полем бою з російською делегацією, де Україна, яку підтримали іноземні партнери, здобула переконливу перемогу. І цим — сподіваємося — створила прецедент, пише LB.ua.
Під посиленим захистом міжнародного співтовариства
Рішення про включення історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азуле прокоментував так:
— Це рішення визнає видатну універсальну цінність об’єкта й обов’язок всього людства захищати його. Одеса — вільне місто, світове місто, легендарний порт, який залишив свій слід у кіно, літературі й мистецтві, — тепер перебуває під посиленим захистом міжнародного співтовариства. У той час, як війна триває, внесення цього об’єкта до Списку всесвітньої спадщини втілює нашу колективну рішучість захистити це місто, яке завжди долало глобальні потрясіння, від подальшого руйнування.
Страсбург — місто доріг
(Закінчення. Початок у номерах за 5—7 та 19 січня).
Тільки-но підійшовши до гурту, я почула, що мене кличуть.
— Ходіть до нас, у вас така гарна вишиванка, — покликали мене люди, що збиралися для спільної фотографії.
Я втиснулася поміж чоловіком і жінкою й запитала у них:
— А ви звідки?
— З Одеси, — відповіли вони разом.
Трибунал для путіна
Як і коли притягнуть до відповідальності російських злочинців та, зокрема, найголовнішого з них 19 січня Європарламент проголосував за створення спецтрибуналу для кримінального переслідування організаторів воєнних злочинів проти України. Йдеться, зокрема, про покарання вищого керівництва держави-агресорки.
Євродепутати ухвалили: трибунал має бути створений за аналогією з Нюрнберзьким процесом, коли після Другої світової судили нацистських лідерів. Подібні трибунали створювалися за рішенням Радбезу ООН і для судів над винними у воєнних злочинах у колишній Югославії та Руанді. Раніше схожі резолюції щодо можливого міжнародного трибуналу ухвалили парламентські асамблеї ОБСЄ та НАТО.
Страсбург — місто доріг
Продовження. Початок у номері за 5—7 січня.
Український килим у Раді Європи
Навіть сьогодні, коли ми, всі українці, відчуваємо біль війни, яку веде росія на наше повне знищення, життя триває. Ми так само мріємо, перетворюємо мрії в бажання, бажання — в конкретні плани, а плани — в дії. Іноді трапляються дива, коли мрія відразу стає реальністю, оминаючи всі етапи її втілення.
Голодомор — геноцид проти народу України
Європейський парламент більшістю голосів ухвалив резолюцію до дев’яностих роковин Голодомору в Україні, яка визнає ті жахливі події 1930-х геноцидом українського народу. За документ, який засуджує штучний Голодомор в Україні, проголосували 507 депутатів, проти — 12, утрималися — 17.
У преамбулі резолюції Європарламент нагадує, що визначення змістовного поняття геноциду міститься в Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Цей документ визнає злочином геноциду дії, що спрямовані на навмисну руйнацію, частково або в цілому, національних, етнічних, расових або релігійних груп людей; вбивства членів таких груп; спричинення серйозної тілесної або ментальної шкоди членам таких груп; навмисне створення таких умов життя цих груп, що можуть призвести до їх фізичного знищення, в цілому або частково; запровадження заходів, що перешкоджають народженню дітей у межах цих груп; насильницьке передання дітей від цих груп іншим групам.
Росія — держава-терористка
Європарламент ухвалив резолюцію про визнання росії державою-спонсором тероризму. За відповідну резолюцію проголосували 494 європарламентарі, 58 були проти, 44 утрималися
У документі Європарламент визнав, що Росія здійснює «невибіркові атаки на житлові райони та цивільну інфраструктуру» в Україні, унаслідок чого загинули тисячі людей. На окупованих територіях агресори проводять «страти без суду і слід-ства, здійснюють викрадення, сексуальне насильство, катування та інші звірства», додається в резолюції. У документі згадано і про масові вбивства у Бучі, Ірпені, Ізюмі та Лимані, а також напади на маріупольський театр та залізничний вокзал Краматорська.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206