Матеріали з рубрикою «Точка зору»

Переглядів: 918

Цей невблаганний час

Недаремно кажуть, що літні люди живуть спогадами. Ось і я на своєму вісімдесят третьому році життя часто згадую про минулі дні та роки.

Коли ми, моряки торгового флоту, часто проходили повз Гібралтар, нам давали дозвіл заходити в порт за продуктами. На прохідній порту в спеціальній кабінці сидів англієць-полісмен, і ми здавали йому свої паспорти. А коли виходили з порту, то він їх нам повертав. За спиною полісмена висів на стіні портрет величної жінки, з короною на голові і при всіх регаліях. Це був портрет англійської королеви Єлизавети ІІ. Вона дивилася своїми блакитними очима власно і, здавалося, строго, адже вона була королевою всього Британського співтовариства. А це на той час Об’єднане Королів-ство Великої Британії, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія і ще багато островів.

Переглядів: 2883

Сходинки до щастя

(Закінчення. Початок у номері за 19 вересня.)

Голова Центру досліджень політичних цінностей Олесь ДОНІЙ зініціював  серію національних «круглих столів» за участі інтелектуалів та громадських діячів, які впродовж наступних трьох місяців пройдуть у семи містах України. Як сподіваються організатори, ці діалоги-дискусії допоможуть консолідації суспільства, спротиву російській агресії, кристалізації національної ідеї. А, як каже сам Олесь Доній, кінцева мета — світоглядна реформація нашого суспільства (про це — у продовженні інтерв’ю, початок якого див. у №73).

Переглядів: 713

Моральний компас нації

Чому моральна позиція в підсумку є найбільш виграшною

Нещодавно на одному з форумів у Фейсбуці я висловив думку, що занадто проросійська позиція Вірменії є програшною для цієї країни. Воюючи за Карабах, вірмени так розігналися, що захопили... аж 20% азербайджанської території! Абхазькі вірмени у 1992 році воювали проти своїх грузинських сусідів. Братів-християн, до речі. І в 2008-у росіяни, воюючи з Грузією, використовували вірменські аеродроми. У 2014-у деякі вірмени одягали футболки з двоголовими орлами і ходили на севастопольські мітинги. Так, ми пам’ятаємо Сергія Нігояна, але ж і цю правду не перекреслиш...

І що в результаті? Вірменія оточена ворогами. Турецька армія вже в Нахічевані. Україна підтримує територіальну цілісність Азербайджану... Вся надія лише на Росію?

Переглядів: 2339

Народи мають право на життя

Нинішні білоруські події вчать, що навіть народ, який перебуває у зовсім безнадійному стані, за сприятливого збігу обставин може раптово випростатись. У нього ще багато проблем, але й імпульс отримано потужний. Освічені білоруси (ледь не чверть нації проживає в столиці) довели, що здатні «перестрибувати» через певні етапи. Раніше за білоруську мову сміливців в автозаки кидали — і ніхто особливо й не захищав. Тепер же активна більшість готова повернутися обличчям до мови предків.

Добре, що білоруський спротив так і не вийшов за рамки мирного протесту. Що вони не руйнують пам’ятники радянської доби. Але навіть за нинішніх умов фіксую у соцмережах велику кількість есемесок і листів з України, де наші «ватні» мудрагелі підказують білорусам: не бунтуйте, а цінуйте той позитив, який мали. А ще радять покаятися перед «бацькою». А що було б, якби протестувальники діяли радикальніше?..

Переглядів: 2319

Анатомія кризи, або Чому необхідно створювати жорсткий коридор із червоних ліній для будь-якої влади

Україна обговорює терористів і намагається відпочити, попри COVID-19, кризовий сценарій продовжує розвиватися своєю чергою. З наближенням чергової точки біфуркації дедалі чіткіше промальовуються деталі та дедалі гостріше постає запитання «що робити?», на яке поки що ніхто не запропонував виразної та конструктивної відповіді.

Тим часом саме в такій точці подальша траєкторія найбільш чутлива до відносно невеликих зусиль і навіть випадкових факторів, тому той, хто чітко знає, чого він хоче, може багато чого змінити навіть без надзусиль. Але для цього потрібно дуже добре та тверезо, без пропагандистських кліше, уявляти собі об’є-ктивні процеси, їхній взаємозв’язок і динаміку, інакше результат, імовірно, виявиться протилежним від бажаного. Спробуємо, як і сім років тому, розібратися в анатомії майбутньої кризи.

Переглядів: 2283

Олексій ГАРАНЬ: Стратегія Путіна — «вымотать» Україну

За президентства Володимира Зеленського Київ фактично зняв з порядку денного питання миротворчої місії по всій території Донбасу, але цей варіант можна повернути, вважає професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

В інтерв’ю «Промоут Юкрейн» він розповів, з чим пов’язане призначення Леоніда Кравчука головою української делегації у Тристоронній контактній групі, чому потрібні домовленості про перемир’я, хоч вони й не завжди виконуються, і які з цим пов’язані загрози.

Переглядів: 2393

Міністерство української мови

Про мову в світі сказано дуже багато. Зокрема і про українську написана велика кількість томів, які не те що проаналізувати, а й навіть прочитати не в кожного вистачить життя. Перед тим, як звернутися до посилань на авторитетні джерела, хочу озвучити свою думку з цього приводу. Я вважаю, що мова — це не стільки фізична, скільки, насамперед, духовна субстанція, без існування якої життя як таке неможливе взагалі. Я впевнений, що людство, не маючи такого засобу спілкування, як мова, навряд чи й постало б на Землі.

ТО ЩО Ж ТАКЕ — МОВА? Дуже фундаментально, на мій погляд, висловився на цю тему історик, педагог і громадський діяч світлої пам’яті Микола Безотосний, з дозволу якого ці вислови я й наводжу.

Переглядів: 2401

Не реванш. Але гірше за реванш

Останнім часом у засобах масової інформації і на політичних «кухнях» у мережі стало модним розмірковувати про те, що наша держава при шостому президентові набуває рис режиму, який існував при президентові четвертому. З концентрацією влади в одних руках, з використанням правоохоронної системи для переслідування політичних супротивників, з перетворенням Верховної Ради на інструмент, де більшість штампує закони, спущені з Банкової. У сумі це означає реванш.

У країні пірамід

Частина правди в таких оцінках є, але це невелика частина правди. Режим, який уже більше року будує президент Зеленський, за багатьма показниками поступається режиму Януковича. І, прямо скажемо, завдає Україні набагато більшої шкоди. Піраміда Віктора Федоровича будувалася за проєктом Кремля і в ідеалі повинна була конвертувати фінансову залежність України в абсолютну політичну залежність від Росії. Будівництво такої піраміди, як ми знаємо, призвело до опору народу, до Революції Гідності і до агресії сусідньої держави.

Переглядів: 2324

Не освічена — поліцейська

Читаю новини і тихо втрачаю останню надію на країну і на нас.

2,7 мільярда гривень було таки виділено МВС. На прохання Авакова. Мають піти на доплати у розмірі 50 відсотків від заробітної плати співробітникам під час карантину: апарату міністерства, Нацгвардії, адміністрації Державної прикордонної служби, ДНСН, Нацполіції.

Переглядів: 2306

Політична пандемія

У річницю давньої перемоги варто згадати про те, як радянський маршал Жуков ділився з американським генералом Ейзенхауером досвідом наступу через мінні поля. Потрібно наказати піхоті йти вперед, начебто мін нема. Піхота підірветься, загине. Зате утворяться проходи. Через них вперед підуть інші бійці.

Хто виграє від істерії

Досвід Жукова через 75 років став у нагоді у війні з COVID-19. Долати мінні поля зарази найлегше, уявляючи, що коронавірусу не існує. Так, хтось помре. Але у тих, хто одужав, в організмі утворюються антитіла. Люди з імунітетом виживуть і зможуть «взяти Берлін». Тобто оживити світову економіку, підняти літаки в повітря, наповнити холодильники і набити грошима спорожнілі гаманці.

Переглядів: 2313

Ні, не байдуже мені!

Прочитавши весь цей текст, хтось із моїх шанувальників полегшено зітхне: слава Богові, вона ще з нами! А хтось з нотками осуду скаже:

— Бувають же такі невгамовні, нетерплячі! Ніби це тільки їм болять наші хронічні проблеми. Безгрошів’я й безправ’я і нам болить, але ми терпимо і чекаємо світла в кінці тунелю…».

Ось такі ми, українці, різні й водночас однаково довірливі, сердобольні й терплячі. За різних режимів.

Але є й особлива порода людей. Їм конче потрібна влада! Доповзти, догребти, долізти до неї, а то й купити за мільйони, які потім повернуться вдесятеро чи й устократ, бо влада у нас — то найуспішніший бізнес.

Переглядів: 518

Підозри і вироки

Покінчити з коронавірусом в Україні легко. Треба призначити винуватців поширення зарази і звернутися в Генеральну прокуратуру. Решта — справа техніки. Прокурори оформлять підозри і пред’являть їх тим, на кого вкажуть «зверху». Печерський суд Києва заарештує підозрюваних й утримуватиме їх у СІЗО, поки справу нібито розслідують. Якщо «зверху» надійдуть нові вказівки, підозри переоформлять і призначать нових прокурорів. А суддя... суддя, певна річ, чекати вказівок «зверху». Вірусу подібна суєта набридне. Він втече з нашої країни туди, де є правосуддя.

Викриття відбулося. Докази не потрібні

Наведений вище сюжет не зовсім фантазія. І придуманий не мною, а склався після пресконференції Президента Зеленського на галявині в Маріїнському парку. Відзначаючи річницю своєї інавгурації, глава нашої держави з-поміж іншого торкнувся низки питань, пов’язаних з роботою правоохоронної системи у контексті резонансних справ. Одна зі справ стосувалася особистої участі Володимира Олександровича в публічному «викритті» ймовірних органі-заторів і виконавців вбивства відомого журналіста Павла Шеремета 20 липня 2016 року.

Переглядів: 510

Не тільки енергетика

Побачити трьох колишніх прем’єр-міністрів України, які сидять поруч, — непересічна подія. Якщо ж додати до них чинного в.о. міністра і кількох колишніх міністрів різних років — подія екстраординарна. Але подібне сталося в п’ятницю в студії «Свобода слова» Савіка Шустера на ТРК «Україна» під час обговорення стану справ у галузі енергетики.

Плановий рукотворний хаос

Коли в квартирах одеських будинків почалися планові багатогодинні відключення електрики, багатьом здалося, що місто і країна повертається в хаос, характерний для 1990-х. Однак глядачам, які уважно дивилися ток-шоу Шустера 15 травня, стало зрозуміло, що темні часи для нас аж ніяк не в минулому. Вони — в майбутньому. Некомпетентні та непрофесійні дії вищого керівництва країни менш ніж за рік перетворили прибуткову енергетичну галузь нашої держави на збиткову. Обтяжену багатомільярдними (у доларовому обчисленні) боргами. З яких найближчим часом вибратися не вдасться.

Переглядів: 606

Біг по історичному колу

Цього тижня, 22 квітня, сповнилося 150 років від дня народження Володимира Ульянова (Леніна). В історії минулого століття не бракувало людей, завдяки яким лилися потоки людської крові, але тільки нечисленним прихильникам Леніна на цій крові вдалося побудувати режим, що проіснував сім десятиліть, а в якомусь сенсі існує в Росії і досі.

Бінарна зброя — диктатура і соціальна справедливість

Масове знесення або знищення пам’ятників Леніну в Україні після Революції Гідності, так званий «ленінопад», можна зрозуміти. Це реакція на жорстокість, з якою ленінці будували свою Вавилонську вежу, знищуючи українську націю. Але згадаємо, чим закінчилася біблійна спроба. Творець вежу не руйнував. Він перемішав мови будівельників. Люди перестали розуміти одне одного.

Переглядів: 677

Атака вірусу на гроші

Як зауважив один журналіст, те, що нині відбувається в світі, можна описувати в одному жанрі — хроніці наступу COVID-19 на людство. Зведення з фронтів, щоправда, істотно відрізняються одне від одного як за масштабом, так і за тактикою оборони. Нас, зрозуміло, не так цікавить американський чи європейський сценарії трагедії, як вітчизняний.

Кредит довіри розтрачений

Жодна держава у світі, незалежно від політичного устрою, не була готовою до пандемії. Але українська влада останнім часом, здається, не цікавилася нічим, крім руйнування інститутів, які убезпечують країну від хаосу. І домоглася свого. Причому, коронавірус для тих, хто не вміє керувати державою, виявився не бідою, а універсальною «відмазкою». З одного боку, пандемія дає можливість «новій еліті» уникати відповідальності, з іншого боку — дозволяє заганяти опонентів у політичний карантин.

Переглядів: 695

Україна без зими

Аграрна  криза  чи  нові  можливості?

Потепління клімату несе загрози, але є й певні переваги, якими варто скористатися

За прогнозами синоптиків, найближчі 10 років зими в Україні будуть такими ж теплими, як і нинішня. Це вплине на багато сфер нашого життя, а надто — на агропромислове виробництво, яке потерпатиме від нестачі вологи. Особливо це стосується півдня України, який і так вважався зоною ризикованого землеробства. Фахівці припускають, що частина південних територій уже в другій половині нинішнього століття може перетворитися у напівпустелю.

Переглядів: 727

Щоб не обікрали — об’єднуйтеся

Усе йде до того, що дуже скоро земля стане товаром. Ось тоді й постане гостро питання про те, як захистити володарів земельних паїв.

Особисто я бачу вихід у тому, щоб люди об’єднувалися в колективи навколо лідерів свого села, що в більшості випадків є фермерами чи приватними підприємцями, з якими спільно даватимуть раду своїй землі. Пропоную обговорити цю тему поміж собою. Готовий вислухати і заперечення, бо, можливо, моя думка хибна.

Давайте згадаймо колгоспну систему і взагалі селянське життя до 2000-х. Одразу зізнаюся, що я шкодую за тим періодом, у якому пройшли найактивніші роки мого життя. Так, система була тоталітарною, але вона підтримувала дисципліну, порядок і виробничі стосунки. Для мене особисто це набагато краще, ніж події після 1994-го: бандитизм, рекет, розвал народного господарства, розкрадання фабрик, заводів, колгоспів, бездуховність більшої частини суспільства. Звісно, повернення в минуле я не хочу: ні до Радянського Союзу, ні, тим більше, до колгоспної системи життя селян. Але пам’ятати ті часи треба, щоб правильно їх оцінювати.

Переглядів: 733

Війна, ідентичність і система цінностей

Уже шість років триває російсько-українська війна. У ній є щось спільне з радянсько-фінською війною 1939—1940 років. Та ж втрата частини територій, те ж затяте намагання імперії будь-якою ціною повернути у «стійло» своїх колишніх і занадто волелюбних «підданих».

Щоправда, цього разу співвідношення сил є не настільки трагічним для народу, який чинить спротив. І міжнародна підтримка більша. Водночас, в імперії багато важелів для того, щоб діяти без застосування зброї. Адже фіни покидали окупантам випалену землю, знищували все, що можна було знищити. І ніхто не залишався, аби здатися на милість ворога. Ситуація з українцями докорінно інша. Колаборація не була рідкісним явищем; перехід військових на бік ворога досяг піку у Криму в березні 2014-го.

Чому ж така різниця між Фінляндією й Україною? Вочевидь, тут не могли не зіграти свою роль ідентичність та система цінностей.

Переглядів: 2631

Антидержавна самодіяльність

На Донбасі — війна, а «ОПЗЖ» — у Кремлі

10 березня делегація «Опозиційної платформи — За життя» в складі Віктора Медведчука, Вадима Рабиновича, Тараса Козака, Олександра Колтуновича, Рената Кузьміна і Тетяни Плачкової провела зустріч зі «своїми російськими колегами». Співголова партії «ОПЗЖ» Вадим Рабинович назвав цей візит до Москви і чергову зустріч «кумів» — президента РФ Володимира Путіна і Віктора Медведчука — та переговори з депутатами Держдуми «встановленням миру».

З боку Росії у переговорах взяли також участь голова комітету з питань СНД, євразійської інтеграції і зв’язків зі співвітчизниками Леонід Калашников, член комітету Держдуми з інформаційної політики Вадим Дєньгін та інші. Пресслужба Кремля повідомила, що на зустрічі, зокрема, обговорювалася ідея створення міжпарламентського виміру «нормандського формату» — ініціатива Медведчука і КО, гаряче підтримувана Путіним. Попри всю абсурдність будь-яких представницьких візитів до агресора та «поза державних» домовленостей з ним, досі ніхто в Україні не дав належної оцінки цим провокативним діям місцевих проросі-йських обранців. Чому й чого чекають?

Переглядів: 2657

Куди прямують США?

«Америка-2020: основні тенденції розвитку» — лекцію на таку тему прочитав нещодавно в інформаційно-ресурс-ному центрі «Вікно в Америку» ОННБ політолог, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Володимир Дубовик.

Професор кафедри міжнародних відносин, політології та соці-ології ОНУ обґрунтував своє бачення проблеми: куди прямують Сполучені Штати Америки? Основне фахове зацікавлення полі-толога — теорія міжнародних відносин і міжнаціональних конфліктів. Гість конкретизував теми, які мають для нього спеці-альний науковий і викладацький інтерес: зовнішня політика США, відносини США — Україна, теорія міжнародних відносин, чорноморська безпека, дослідження міжнародних конфліктів, зовнішня політика України.

Переглядів: 2763

Випробування трагедіями

15 лютого — День вшанування учасників бойових дій на території інших держав

Якщо взяти все відоме на цей час про трагедії березівчан (мого рідного району) у минулому столітті, це складе страшну цифру: розкуркулених — 1027, репресованих — 594, «афганців» — 184, «чорнобильців» — 176, призваних на війну 1941—1945 років — 2748, примусово переселених, лише за поверхневими підрахунками, — 8000, загалом — 12729 осіб. Страшна цифра: ці трагедії безпосередньо зачепили 30 відсотків жителів Березівського району. А тепер маємо війну з Росією на Донбасі, й невідомо, коли відзначатимемо дату виведення російських військ з України та повернемо Крим. Росія вічно воює, така, на думку багатьох розсудливих людей, її суть.

Дехто з теперішніх молодших за віком не може зрозуміти, чому 25 грудня 1979 року війська СРСР увійшли на територію Афганістану, чужої держави. Чому гинули сини України, за що? Дають різні оцінки, роблять різні висновки. Я не ставлю перед собою завдання переконати в тому, чому так сталося. Це зрозуміло і без всяких досліджень: цю війну, в якій гинули сини всіх народів Союзу (серед полеглих — 3000 українців, у тому числі 29 березівчан), розпочало тодішнє керівництво КПРС.

Переглядів: 2979

Інтерв’ю з націоналістом

Оскільки характер запитань зрозумілий зі змісту відповідей, то в статті наведені лише відповіді. Анонімність завжди провокує щирість, тому ім’я співрозмовника не називаю.

1. Ця війна може завершитись, і то лише на певний час, за умови нашої окупації Москви. Оскільки за останні вісімсот років це вже 22-а війна між Руссю-Україною і Московською ордою, то не варто очікувати, що вона остання.

2. В основі агресивності Московії лежить споконвічний комплекс меншовартості московитів і спроба його компенсації через війну з усім світом.

3. Остання війна — це дарунок долі нашому народу у час становлення новітньої Української держави. Попереду у нас — боротьба, небезпека і смерть — суворий фон для відродження справді могутньої, вільної, освіченої української нації.

4. Ми є нащадками першої землеробської цивілізації світу — Трипільської культури. Русь-Україна є прабатьківщиною більшості європейських народів, які є нашими кревними братами. Великий арійський простір — це степи Русі-України, звідки почався переможний рух арійської цивілізації цілим світом. Цей рух триває і дотепер.

Переглядів: 2736

Політика на Святках

Було б логічно почати огляд з розмови про великі і значущі події в світі. Як-от з передачі Палатою представників Конгресу США до Сенату проголосованої справи про імпічмент Дональду Трампу. Або з виступу Володимира Путіна з посланням Федеральним зборам Росії. Але того ж дня, 15 січня, уряд України став об’є-ктом масштабної провокації. Масштаб, зрозуміло, непорівнянний, але для нашої країни сюжет важливий. З нього й почнемо.

«Тупий» Президент, а «економіку ухандохали»

Звичка чиновників позаочі обговорювати тупість начальника характерна не тільки для нашої «еліти». Але це зазвичай відбувається за щільно зачиненими дверима і в перевіреній компанії. Двері в приміщенні Кабінету Міністрів 15 січня, мабуть, погано прикрили, а компанія керівників Національного банку України та міністрів на чолі з прем’єром Гончаруком недовчасно забула, що навіть за кавою треба тримати язик за зубами. І поплатилася.

Переглядів: 3000

Причини і наслідки

Прогноз, тим більше довгостроковий політичний, — не найкраща тема для першого огляду в новому році. Але потонути в деталях, писати про факт, що новорічне привітання Зеленського Путіну — ганьба для України, значить, за деревами не бачити лісу. Забути, що ганьба виникла не випадково і не мине для нас без наслідків.

Минуло ще мало часу

Революція — не крапка, а три крапки. Виділити сухий залишок подій кінця 2013 — початку 2014 років в Україні поки що неможливо. Процес, початок якому поклав Майдан, триває. І в різний час на різних етапах процесу в підручниках з історії напишуть про Революцію Гідності або про державний переворот.

Коли Ден Сяопіна запитали, як він оцінює події Великої французької революції (у зв’язку з її двохсотою річницею), великий реформатор відповів: «Треба почекати. Минуло ще мало часу». Тільки ми, на жаль, з оцінками чекати не можемо. Як не могли чекати французи, котрі впродовж двох століть кілька разів переписували історію своєї революції, а деякі переписують її донині. Перетворюючи героїв на нелюдів, а мучеників — на вбивць.

Переглядів: 3047

На внутрішньому фронті без змін

«...Не треба звинувачувати Петра Порошенка, ще когось... Януковича. Всі президенти України винні в тому, що склалася така ситуація для Володі Зеленського, який зараз це випиває, спиває» (О.Г. Лукашенко).

Хто за кого спиває

24 грудня в інтерв’ю для «Эхо Москвы» президент Білорусі Олександр Лукашенко, як він часто це робить, клеїв дурня. Тобто використовував гасла замість логіки та оцінки замість фактів. Але серед плутанини про економічні і політичні відносини Білорусі з Росією, серед грубого спотворення історії з анексією Криму й окупацією частини Донбасу в словах «бацьки» траплялися здорові думки. Як-от, «ситуація» в Україні склалася не при шостому президентові нашої країни.

Переглядів: 3025

«Мінськ» — не Біблія і не Талмуд

Чи на повні груди полегшено ми зітхнули після саміту «нормандської четвірки»? Як на мене, трішечки попустило, десь на гороб’ячий кігтик, — поки що загрозливої капітуляції не відбулося. Поки що… Бо нема повної гарантії нашої безпеки.

Повірити головному винуватцеві війни Путіну — наперед зазнати поразки. Кагебістська підступність, хитрість, відвертий цинізм і жорстокість — постійна зброя цього «собірателя рускіх земель».

Хіба не бачимо, на що перетворюється анексований Крим? На військову базу, де посиленими темпами монтуються установки для використання ядерної зброї. Марно чекати мирного повернення загарбаного пів-острова. Розв’язав війну на Донбасі й прагне умити руки, мовляв, і він особисто, і Росія тут ні причому.

А за яким правом дозволяє собі диктувати зміни в нашій Конституції?!

Переглядів: 2955

Пішли іншим шляхом, але повернення ще ймовірне

Відомий російський політолог і журналіст Євген Кисельов, який нині мешкає в Києві, у великому інтерв’ю на каналі «Цензор.НЕТ» сказав, що «відсутність інтересу до подій у Росії — це велике слабке місце в українській журналістиці».

Про коріння та віття

З думкою Кисельова можна погодитися на сто відсотків. Навіть на сто п’ятдесят. Бо інтерес для нас становлять не тільки поточні події в Російській Федерації, яка вже шість років веде проти України агресивну війну, а й сюжети більш як двадцятирічної давності. А саме історія захоплення влади чекістами. Виникнення того, що називають зараз путінським режимом.

Коріння другого пришестя російського авторитаризму проростають, звичайно, з радянської влади, але політична конструкція зміцніла на наших очах при пізньому Єльцині і ранньому Путіні. Особливо повчальна історія зміцнення влади колишнього підполковника КДБ і формування монобільшості у Державній Думі.

Переглядів: 3001

Який план спливе на Сені?

Останнім часом засоби масової інформації України наводять цитату з телеграм-каналу Володимира Зеленського: «Крок за кроком ми йдемо до миру, шукаючи дипломатичні рішення і борючись за те, щоб наша Україна була знову єдиною».

То які кроки ведуть «до миру»?

За твердженням добре поінформованих джерел, у першій же телефонній розмові з Путіним Зеленський попросив президента Росії назвати свої умови миру. Ті ж джерела повідомляють, що відповіді на прохання не було. Це не дивно, бо таких умов не існує. Упродовж багатьох років після «геополітичної катастрофи ХХ століття» керівництво сусідньої країни вважало Україну історичним непорозумінням, а український народ — частиною російського.

Переглядів: 4017

Запрошення на страту?

Нурсултан Абишевич Назарбаєв, людина, в чиїх руках зосереджена реальна влада в Казахстані, вкотре запросив президентів Росії й України «забити стрілку» на своїй території. Близький до кримінального сленгу вислів якнайкраще відображає суть справи — особиста зустріч тет-а-тет колись дозволяла авторитетам вирі-шувати питання, «перетирати» теми і ділити зони впливу.

Розмір має значення

«На стрілку» не прийнято було приходити зі стволами, а пацани мали бути «одного розміру». Людською мовою це означало, що кожен авторитет визнавав силу іншого авторитета і відповідав «за базар». Вибачте ще раз за сленг, але в умовах, коли не діє міжнародне право, а однією зі сторін зруйновані дво-сторонні договори, мова дипломатії для коментарів не годиться. Годиться мова понять.

На такій мові простіше пояснити, що розмір має значення. Пахан з ядерною валізкою не буде «забивати стрілки», вирішувати питання і «перетирати» теми з ботаніком із «95-го кварталу». На запрошення Назарбаєва господар Кремля, природно, не погодиться і нічого не від-повість. Одне слово, обговорювати, чи відбудеться зустріч президента Путіна з президентом Зеленським на казахській землі, немає сенсу.

Переглядів: 4054

Крові, посадок і справедливості?

«Полум’яний привіт славним працівникам Генеральної прокуратури України та її керівнику — «стовідсотково своїй людині» президента Зеленського — пану Рябошапці! Ми просимо наш уряд, органи ГПУ, ГБР, НАБУ, САП та Антикорупційного суду повністю розслідувати злочинну діяльність п’ятого президента України та його прихильників. Українська земля повинна бути очищена від залишків корумпованої агентури. У цій роботі кожен з нас, чесних глядачів «95-го кварталу», візьме найенергійнішу участь».

Матеріалів наразі недостатньо

Генеральному прокуророві України, який 5 листопада 2019 року дав інтерв’ю інтернет-виданню «LВ.ua», не треба було нічого вигадувати. Він міг заглянути в газети вісімдесятиліт-ньої давності, а потім змінити прізвища й назви установ (див. попередній абзац). На перших шпальтах тоді були опубліковані «вимоги» радянського народу розстріляти троцькістсько-бухарінських бандитів, а заклики — адресовані до товаришів Сталіна, Єжова, Вишинського та Воєнної колегії Верховного Суду СРСР.

Сторінка 4 з 12«12345678»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net