Матеріали з рубрикою «Точка зору»

Переглядів: 738

Українізація до діаспори чомусь не доходить

Кажуть мені друзі з України, що за час війни значно покращав стан користування українською мовою, і то не тільки у столиці, але й у Запоріжжі, Дніпрі, Харкові. Незаперечне те, що на фронтових лініях українського захисту є також і російськомовні патріоти, але на загал поволі люди в Україні зрозуміли важливість користування українською мовою.

Рівночасно Президент України, актор за професією, який до 2019 року майже ніколи не розмовляв українською мовою, сьогодні не тільки розмовляє плинно, але й став героєм молодої української держави, захоплюючи і переконуючи своїми виступами та своєю одчайдушною поведінкою цілий світ. Спадають на думку також молоді українки, представниця уряду Ольга Стефанішина і представниці парламенту Кіра Рудик та Леся Василенко, які вражають своєю молодістю, виглядом, поставою і вмілістю представити українську справу перед світом на диво надзвичайною англійською мовою. Не менш знаменитими є ті бабці, які переховують у себе п’ять «коктейлів Молотова» для захисту свого села чи сусідства.

Переглядів: 553

Другий щит України

Від заснування агресивної азіятської Москви точиться уперта боротьба — відкрита й прихована — між Києвом і нею. Це війна двох протилежних світів — добра і зла, правди і брехні, творця і руйнівника.

Навіть казкового Чахлика невмирущого перемагають, пізнавши таїну його сили. А тому автор пропонує етнологічне пізнання ворога у вирішальному протистоянні.

Переглядів: 415

Друга фаза

Хвиля ейфорії, пов’язана з успішною атакою на флагман Чорноморського флоту російської федерації ракетний крейсер «москва», швидко спала. Одна перемога не є результатом усієї війни. В Офісі президента це чудово розуміють. Андрій Єрмак, котрий, як ніхто, вміє оцінювати ситуацію, на брифінгу 18 квітня сказав: почалася друга фаза війни.

Ставки великі. Для нас і для ворогів

Перша фаза вторгнення в нашу країну для росіян закінчилася стратегічною невдачею. У так званій «спеціальній воєнній операції», судячи з усього, взагалі не було певної стратегії, а був розрахунок на величезну перевагу в озброєнні та в чисельності особового складу. Із часів вторгнення персів в античну Грецію відомо, що така перевага гарантує успіх тільки на початковому етапі війни. Але в генеральному штабі рф підручників не читали. А орі-єнтувалися на вказівки вождя.

Переглядів: 469

Податково-митна революція. Щоправда, не без лакун

Мабуть, уперше за понад 30 років боротьби в судовій площині проти свавілля податківців і митарів автор цих рядків загалом позитивно оцінює схвалені нещодавно тимчасові зміни до податкового і митного кодексів на час воєнного стану. Оподаткування і розмитнення настільки спрощуються, що фіскали, здебільшого, залишаються без роботи. Втім, податківці в умовах війни себе роботою не дуже й обтяжують, бо наказом ДПС України від 24.02. 2022 року № 243-0 «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби та її територіальних органах» (яка оперативність!) був оголошений простій у роботі ДПС та її територіальних органів, зокрема й одеського. Але це таке…

Із 1 квітня 2022-го до закінчення воєнного стану переважна більшість суб’єктів господарювання (як фізичних осіб-підприємців, так і юридичних осіб) з річним доходом до 10 млрд гривень мають право перейти на сплату лише одного (єдиного) податку за ставкою 2% від отриманого доходу (обігу). Жодних інших податків і зборів (крім військового збору і для юридичних осіб — єдиного соціального внеску) нема.

Переглядів: 479

Ковід і війна: що спільного?

Ви хочете повернення у Радянський Союз? Ні? Але вас не питають. Вас просто примушують рухатися у цьому напрямку. Маски на обличчях перехожих — це необхідний запобіжний захід чи символ лояльності до влади як такої, як ірраціональної субстанції, як певного абсолюту? Ковід-паспорти з позначками про щеплення — також символ лояльності до влади. Обмеження у громадянських правах, відсторонення від роботи, ускладнення пересування країною, перевірки, патрулі, штрафи. І все це лише на початковому етапі процесу. Якого процесу? На мою думку, процесу створення світового концтабору, омріяного лівою інтелігенцією — лівими фашистами1 і потужними інтернаціональними фінансовими колами за їх спиною. Для позначення цього феномену можна використати й сучасніший термін — матриця. Згадайте знамениту трилогію «Матриця».

Що таке класичний капіталізм? Це світ конкуренції, світ змагання — у науці, мистецтві, промисловості, сільському господарстві тощо. Всі сучасні досягнення людства зумовлені саме цією змагальністю між членами суспільства. Хто перемагає у цьому глобальному змаганні? Такі генії, як Ньютон, Гайзенберг, Гаус, Лейбніц і ще сотні видатних науковців із сотень тисяч, що представляють світ науки. Це такі генії, як Форд, Круп, Маск, Джобс і ще сотні видатних промисловців із мільйонів, що представляють світ промисловості. Цей перелік геніїв людства у різних царинах діяльності можна продовжувати дуже довго. Цим людям концтабір не потрібен. Вони чесно перемогли у конкурентній боротьбі. Саме завдяки цим людям світ став таким досконалим і зручним, яким він є тепер. Завдяки їм людство вийшло з печер на простори Всесвіту.

Переглядів: 456

Імперія знову атакує. Яка кінцева мета Путіна?

Інтерв’ю Славоміра Сєраковського з професором Тімоті СНАЙДЕРОМ, американським істориком, дослідником історії Центральної та Східної Європи, націоналізму й тиранії.

— Яка кінцева мета Путіна у цій війні?

— Тут нема великого секрету. Йдеться про знищення України як держави та знищення українського народу. Хотів би, щоби було зрозуміло: така ідея рівносильна геноциду. Якщо втілення такого наміру потребуватиме — а воно потребуватиме — фізичного знищення всієї інтелігенції або висилки її на Сибір, то так і станеться.

Переглядів: 536

Три ймовірні сценарії

Визнання Росією «ЛНР» та «ДНР» — крок, що дає більше питань, ніж відповідей. З одного боку, в політичному сенсі це майже подарунок Україні, вважають експерти, з іншого — ризик чергової ескалації аж до кривавих воєнних дій між РФ та Україною.

Ініціативу російських комуністів визнати самопроголошені республіки обговорювали ще із січня, але донедавна в те, що Кремль піде на цей крок, мало хто вірив. Адже це по суті означало б руйнування мінських домовленостей, в яких критики вбачали загрозу суверенітету України.

Переглядів: 901

Монета падає на ребро

Святки минули. Позаду — ворожіння на вилитому воску і на відображеннях у дзеркалах. Тож повернемося до наукового способу передбачення майбутнього. Підкинемо монетку. Впаде цифрою вгору — буде велика війна. Впаде гербом вгору — не буде. У бородатому анекдоті передбачений варіант, коли монетка падає на ребро. Про таку можливість військові експерти і політичні аналітики чомусь забули. А даремно.

Вірити — не вірити

Опитування населення, якими переповнені інтернет-ресурси по обидва боки барикад, починаються словами інтерв’юерів «Чи вірите ви, що почнеться велика війна?». Правильною відповіддю на це питання, з моєї точки зору, було б покласти руку на Біблію, послатися на Коран або Тору, але замість цього експерти і політики міркують про те, що до віри ніякого стосунку не має. Рахують російські танки на українських кордонах і роблять припущення про те, що відбувається в голові Путіна.

Переглядів: 542

Тридцяти років наче й не було

Короткий курс Незалежності

Як і більшість дітей, я любив романи Дюма, читав їх із захопленням, і, перечитуючи, збагнув: «Три мушкетери» — найкраща книжка. Продовження — гірші. Через роки зрозумів: це стосується будь-якого сюжету. Не тільки в літературі. В історії також.

Від романтичного сюжету
до трилера

Минуло тридцять років з дня зникнення радянської імперії з політичної карти світу. І створення держави, в якій ми з вами живемо. Точкою відліку зазвичай вважають 24 серпня. Але сюжет став незворотнім не в день, коли Верховна Рада УРСР прийняла Акт, який проголосив незалежність України. Не в день Всеукраїнського референдуму 1 грудня. І не 8 грудня — в день підписання Біловезьких угод. А 25 грудня 1991 року, коли Горбачов оголосив про свою відставку. З телевізора.

Переглядів: 750

«В своїй хаті своя й правда...»

Недавно до Южненської міської ради надійшов лист Уповноваженого із захисту державної мови з пропозицією переглянути назву міста як таку, що «носить російськомовний характер… запозичена та не відповідає правилам і нормам українського походження».

12 листопада міськрада оголосила про початок обговорення цього питання з громадськістю на електронній платформі впродовж місяця. Всього проголосували 528 осіб. Чому ж так мало в успішному місті, де більшість має доступ до інтернету?

Переглядів: 741

«Бикуючі» українофоби

Відразу зазначу, що йдеться про досить вузький прошарок громадян, який, утім, суттєво впливає на настрої в суспільстві. Принаймні є непоганим «датчиком».

Коли відставний офіцер Микола Солоненко, що поїхав «наводити мости» між рідною Коломиєю та Донбасом, серед білого дня отримав у Краматорську несподіваний удар у серце (за мову і за вишиванку), я дочекався повернення ветерана і поцікавився його враженнями від поїздки. Пан Микола сказав, що якби жив з дітьми у Краматорську, то не радив би їм розмовляти на вулицях укра-їнською. Бодай у тих ситуаціях, коли ти не відчуваєш себе достатньо захищеним. Це я стосовно впливу «бикуючих» на настрої в суспільстві. Вони відчутно впливають.

Переглядів: 468

Всемогутні і їх наслідувачі

Спроба президента Туреччини Реджепа Ердогана оголосити персонами нон-грата і видворити з країни повноважних послів десяти провідних західних держав (включаючи посла США) до нас, начебто, прямого стосунку не має і на турецько-українських відносинах не позначиться. Але вона не залишиться непоміченою у світі, де президенти нібито демократичних країн будують імперії, нехтуючи правами громадян.

Демарш султана

Ім’я великого турецького бізнесмена, громадського діяча, правозахисника, вченого і філантропа міжнародного масштабу Османа Кавала впродовж багатьох років фігурує на першому місці в списку осіб, яких переслідує влада і тривалий час тримає у в’язниці без суду. Туреччина й особисто її президент ніяк не реагують на заклики, підкріплені рішеннями міжнародних судів, звільнити людину, засновника проєктів, присвячених збереженню історичної спадщини свого народу, зміцненню екологічної безпеки і вирішенню гострих національних проблем.

Переглядів: 338

Що ж буде з німцями і з нами?

Головною подією світової політики в кінці минулого тижня стали вибори до Бундестагу ФРН. Результати виборів, утім, були цілком передбачувані. Рейтинги партій і партійних лідерів у виборчому процесі там заміряються точно. Вони не залежать від симпатій соціологічних служб і не спотворюються засобами масової інформації, як відбувається в Україні.

Євросоюз втрачає гаранта

Попередні підсумки виборів такі: соціал-демократи ненабагато випередили ХДС/ХСС (196 місць) й отримали 206 мандатів у загальнонімецькому парламенті. На третьому місці — зелені (118 місць), а на четвертому — вільні демократи. Розклад такий, що наразі не можна визначити, хто і як сформує німецький уряд. А це важливо не тільки для ФРН, а й для Європи і всього світу. Закінчилася епоха багаторічної стабільності, яку уособлювало однопартійне правління ХДС/ХСС на чолі з канцлером Ангелою Меркель. Настав час політичних коаліцій, компромісів і складних переговорів. Таке тут траплялося не раз, але переважно — під час «холодної війни», коли гарантією стійкості був колективний Захід.

 

Переглядів: 384

Поема про Україну

Добре було б з України до Сполучених Штатів Америки побудувати міст і вздовж нього посадити бізнесменів. Проїхав президент в один бік — інвестиції. Повертається назад — знову інвестиції. Безсмертний образ поміщика Манілова з «мертвих душ» мимоволі зринає в пам’яті, коли мова заходить про цілі і результати п’ятиденного візиту Володимира Зеленського за океан.

Трансформація за 227 мільярдів

У зведеннях новин та в аналітичних статтях політологів можна, зрозуміло, зобразити, що завгодно. Подати, наприклад, як факт нову, поки що не існуючу програму стратегічного партнерства як новий рівень у відносинах двох країн або 60 мільйонів американської допомоги на закупівлю зброї як ключовий пункт у забезпеченні безпеки України. Але суть у тім, що, як правильно зауважив наш президент, їхали не за подарунками.

Переглядів: 357

Шляхетна місія для заробітчан

Під час Майдану, як мені здається, ми пропустили одну важливу річ — не обговорили використання бодай частини тих освічених наших співвітчизників, котрі виїхали в пошуках роботи за кордон, як ефективних полпредів України. Такі люди є, але діють якось стихійно і нецентралізовано. І без належної мотивації. А ми могли б, спираючись на жменьку подвижників, акумулювати весь позитив у стосунках з тією чи іншою країною.

У замітці Анни Романдаш «Мені у вас було комфортно, ніби вдома» авторка, учасниця літньої школи журналістики «Дня» у тій же газеті (номер від 13.07.2021) розповідає про Корана, молодого мандрівника з Індії, який перед тим працював у сфері атомної енергетики. Цікаво, що індус-науковець відчув себе гуцулом, взявши участь у спільному, разом з українцями, прибиранні гори. «На Франківщині я просто закохався в місцевих жителів! — казав той. — Україна — це ідеальне місце для подорожей...».

Переглядів: 355

Рейтинги і метушня довкруж

Відомий вислів, його приписують Трампу, що президент може пройти по П’ятій авеню, вбити, кого захоче, і за це йому нічого не буде. Слава Богу, поки що це просто слова. Але впевненість, що глава держави стоїть вище за закон, таки поширена у світі. І ця впевненість, як не дивно, спирається на підтримку народу. Свідчення — стабільні або зростаючі рейтинги «провальних» політиків.

У дочасну відставку?

Рейтинги Президента України Володимира Зеленського, що б не відбувалося за два роки його, м’яко кажучи, невдалого правління, падають, але практично не опускаються нижче цифри підтримки, яку надали йому виборці в 2019-у в першому турі голосування. А 27,7% голосів (результат опитування в липні 2021-го), по суті, гарантують Володимиру Олександровичу переобрання. За умови, що президентські вибори відбудуться нинішньої осені.

Переглядів: 352

Від Чернігівщини до Буджаку

Як врятувати українське село?

Якось так збіглося, що на Чернігівщині я побував відразу після поїздки на Одещину. Символічно, бо це дві найбільші за територією області України. Найпівнічніша і найпівденніша. Полісся і Степ. А от сільські проблеми там дуже подібні.

Коли після повернення занурився у читання «Дня», то відразу звернув увагу на статтю Анжели Савченко «Чи вистоїть спадщина Чернігівського земства?» (номер за 4.06.2021). Навіть погляду не міг відвести від чорно-білого фото старої дерев’яної школи! Вона так нагадала школу в селі Тур’я Cновського району, яку закінчував батько! Запам’ятався і текст: «Практично кожна школа на Чернігово-Сіверщині веде свою історію з часу Чернігівського земства, яке поклало собі завданням освіту й просвіту сільської людності. Земські школи з’явилися як альтернатива церковно-приходському навчанню, закостенілому, догматичному, далекому від суспільних проблем...».

Переглядів: 400

Морально-етичний аспект відродження

(Мітингові емоції повинні врівноважуватися практичними діями)

Проголошене і досягнуте. Плани і реалізація. На ці теми можна говорити довго. Громадяни України досі по-різному ставляться до ОУН, але треба визнати, що в міжвоєнний період рівень жертовності її членів просто зашкалював. Самі обставини боротьби сприяли цьому. Або стоїш осторонь національно-визвольних змагань, або викладаєшся на всі сто! Й кар’єристів-піарників у лавах ОУН не було.

Виголошення гасел зобов’язує діяти

Переглядів: 310

Туристичні магніти

Що ми знаємо про фізика Пулюя, чиєю малою батьківщиною є Тернопільшина? Якщо й чули щось, то небагато. А от науковці можуть розповісти набагато більше.

«Професор Вільгельм Форманн у 1968 році в передачі австрійського радіо з нагоди 50-ліття відходу у вічність великого вченого наголосив, що Іван Пулюй був однією із найвидатніших постатей науки кінця XIX – початку XX ст. Саме науки загалом, не лише фізики. Наш Пантелеймон Куліш назвав Пулюя «чоловіком-самоцвітом», а відомий німецький математик професор Ґергардт Ковалевський у своїх спогадах зазначив, що упродовж життя він більше не зустрічав такої особистості, як Іван Пулюй...». Це зі статті львівського науковця Романа Пляцка «Іван Пулюй: визнання».

Переглядів: 1624

Тиждень закінчується у неділю

Перш ніж говорити про події нинішнього тижня, варто розібратися з головною (для України) подією, яка відбулася в четвер, 20 травня. У величезному ангарі Державного концерну «Антонов» на тлі п’яти літаків глава нашої держави Володимир Зеленський провів тригодинну пресконференцію. Вона була присвячена підсумкам дворічного правління і відрізнялася від тієї, що відбулася рік тому, хорошою постановкою.

Три години ні про що

Недобудовані корпуси гігантів символізували, мабуть, країну, будівництво якої слід завершити. А головну роль — роль архітектора і виконроба — бере на себе шостий Президент України. Недосвідченим слухачам і глядачам спектакль міг сподобатися за умови, що головну роль виконав би хороший актор. Але амплуа Зеленського — вузьке. Він не вміє мовчати, як вчив Станіславський. А якщо заговорить… краще б взагалі промовчав.

Переглядів: 847

Про верховенство права у деклараціях і в історії

Поки звичайні громадяни України чинили опір коронавірусу, смажили на природі шашлики і, дотримуючись соціальної ди-станції, освячували паски, лідери нашої країни не марнували часу. Завдяки їхнім турботам росли ціни на газ та електрику, сходило сонце, розквітали квітки, били фонтани. Не обійшлося і без зовнішньої політики.

Четверта Річ Посполита

Візит Президента України до Польщі на урочистості, присвячені 230-літтю підписання Конституції першої Речі Посполитої цілком обґрунтовано можна вважати подією символічною. Навіть історичною. Українські землі, що були до того у складі Великого князівства Литовського, опинилися (і до кінця ХVII століття здебільшого залишалися) у складі величезної унітарної польської держави.

Переглядів: 1106

Вутлий човник і шторм

Чим ближчий час урядового звіту в парламенті, тим більше «головняків» виникає на Банковій. Охранителі режиму вже не знають, про які «перемоги» та «здобутки» нам розповідати.

Урядовці вдалися до порошенківської тактики перерізання стрічок на клозетах... але це мало допомагає. Дедалі очевидніше, що уряд має бути реформовано, якщо не відправлено у відставку. Я вже неодноразово писав, що парламентську більшість, яка забезпечує Єрмаку результативне голосування у ВР, формують за рахунок «заохочень» та виконання «хотілок» окремих груп і депутатів. Звичайно, така конструкція довго не протягне і посиплеться під час перших подихів «шторму». А він уже насувається на Україну.

Переглядів: 876

Провокації і протести

Революцію, зокрема й ту, що відбулася в Україні на межі 2013—2014 років, не можна розглядати як крапку в історичному процесі. Вона навіть не кома, а три крапки. Маятник, хитнувшись вліво, може хитнутися вправо. І не один раз. Ті, кого революція привела до влади, певна річ, зацікавлені в збереженні статусу-кво. Але їхні надії не справдяться. Як і надії тих, хто прагне реваншу.

Повзуча контрреволюція

Упродовж семи років ми спостерігаємо, як після революційного вибуху політичний маятник України повільно, але наполегливо нахиляється у бік контрреволюції. Спочатку контрреволюції сприяла програна війна. Потім — п’ятий президент, який намагався зберегти державу ціною зміцнення союзу з олігархами. У 2019 році зупинити маятник контрреволюції демократичним шляхом спробували прості громадяни. Але привели до влади тих, хто не має поняття, як влаштована держава і як державою управляти. Особливо в кризових ситуаціях.

Переглядів: 849

Останній заслін від дерибану

Лише Тимошенко та «Батьківщина» реально борються за збереження української землі, вважає політичний експерт Дмитро Корнійчук.

Інтереси українців не є пріоритетними для «зеленої» влади, яка дбає лише про отримання вигод від корупційних оборудок, зокрема від розпродажу української землі. Як і минулого року, тільки Тимошенко й команда «Батьківщини» заважають монобільшості відібрати найцінніше в українських фермерів і виступають проти дерибану сільськогосподарської землі між аграрними олігархами та її продажу міжнародним корпораціям. Про це написав експерт на своїй Фейсбук-сторінці, аналізуючи останні події у Верховній Раді.

Переглядів: 899

Як захистити революцію

Революції після перемоги отримують у спадок стару державу. З дореволюційними законами, з дореволю-ційною системою управління і з населенням, що звикло за цими законами і в цій системі жити.

Надійним способом утримати завоювання революції і не допустити повернення до старих порядків є диктатура переможців.

Переглядів: 849

Про боротьбу з корупцією у в’язниці і на волі

Останнім часом жодна новина номер один довго не затримується на перших шпальтах газет, на екранах ТБ у прайм-тайм і в соціальних мережах. Вчора такою новиною був штурм Капітолію у Вашингтоні, сьогодні — повернення Олексія Навального в Росію…

До речі, про ситуацію в Росії довго не вдавалося поговорити докладно. Виправляю недолік.

Переглядів: 2483

Наша «Точка-І» замість їхньої «Точки-У»

Чому не можна дарувати ворогу ідеологічну зброю, залишаючись в окопах з берданками і трьохлінійками

Сьомий рік триває війна. Військові добре знають, що «Точка-У» — це ефективна сучасна зброя, неодноразово використана ЗСУ в боротьбі з окупантами. У заголовку вжито у переносному значенні. Нижче Поясню детальніше.

Приводом для написання статті став пост у ФБ патріотичної вчительки з Одещини про те, що її колеги у школі жодним словом не згадали про Голодомор, зате потім дружно святкували «Дєнь матєрі» — в унісон, тобто одночасно, з імперцями. Не українське свято — те, що в травні, а саме російське, листопадове. Що тут скажеш? Україн-ський світ так і не став для них своїм. Російський — значно ближчий. І причини відомі. У цих маленьких проросійських резерватах, по яких імперія колись пройшлася ґрунтовніше, все українське завжди було чимось негативним. Розмовляєш мовою цієї землі — значить, ти або селюк, або «бендера». І перше, й друге є своєрідним тавром непрестижності. Згадане село — поряд із Придністров’ям, а Росія туди недаремно гроші вкладала...

Переглядів: 2284

Мирослав МАРИНОВИЧ: Головне зерно — у народі

Річниця Майдану — дні особливої суспільної чутливості. Так уже сталося, що останні п’ять років із 30 листопада до кінця лютого — дні поминання тих, хто життям та здоров’ям зупинив перетворення країни... хотіла написати — на Білорусь. Але тепер таке порівняння вже недоречне.

До речі, повертаючись до того, що відбувається в Білорусі: вдумливі аналітики вкотре переконуються — тоді українці все робили правильно, бо ж інакше Майдан перетворився б на затяжне катування. З іншого боку, коли на шостому по революції році зростають рейтинги проросійських партій, то мимоволі виникає запитання: у чому ми помилилися?

Переглядів: 1008

Чому ти, серце, все частіш болиш?

Справді, невже тому, що відстукуєш уже свій дев’яносто п’ятий рік? Втомилося? А може, тому, що над кожним з нас, над усією Україною тяжіють значно важчі, доленосні проблеми — чи бути їй самостійною, суверенною і самодостатньою державою, а чи сировинним придатком наших ближніх і дальніх сусідів?

Незміряно боляче писати про це, бо ми вже тридцять років живемо в омріяній незалежній Україні, а омріяного пристойного життя так і не дочекалися. Може, в небесах не так склалися зірки чи лихі тектонічні зрушення земної кори перевернули життя з ніг на голову?

Переглядів: 918

Цей невблаганний час

Недаремно кажуть, що літні люди живуть спогадами. Ось і я на своєму вісімдесят третьому році життя часто згадую про минулі дні та роки.

Коли ми, моряки торгового флоту, часто проходили повз Гібралтар, нам давали дозвіл заходити в порт за продуктами. На прохідній порту в спеціальній кабінці сидів англієць-полісмен, і ми здавали йому свої паспорти. А коли виходили з порту, то він їх нам повертав. За спиною полісмена висів на стіні портрет величної жінки, з короною на голові і при всіх регаліях. Це був портрет англійської королеви Єлизавети ІІ. Вона дивилася своїми блакитними очима власно і, здавалося, строго, адже вона була королевою всього Британського співтовариства. А це на той час Об’єднане Королів-ство Великої Британії, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія і ще багато островів.

Сторінка 3 з 12«1234567»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net