Матеріали з рубрикою «Тема дня»

Переглядів: 930

Розгул безкарності та незворотність покарання

З розмови двох пенсіонерів на тролейбусній зупинці:
«Вы понимаете? Это ж беспредел какой-то, бандитский и ментовский беспредел!»
«А что вы хотите, когда главный человек в стране — бандит?»

Розмова показова, подібних розмов сьогодні відбувається чимало. З доволі спокійної країни, яка дала світові приклад мирної та безкровної революції 2004 року, Україна стрімко перетворюється на зону небезпеки.

Акції опозиції виявилися успішними хоча б тому, що змогли стимулювати владу проявити її сутність: все те, що опозиціонери, громадські активісти, журналісти спостерігають і розуміють давно, більшість громадян побачила з усією очевидністю саме в останні дні.

Що засвідчили останні події, і які найпроблемніші місця вони виявили?

Переглядів: 1147

Про термінологічну точність, або Навіщо владі потрібні невігласи?

Останнім часом наше суспільство накрила справжня повінь невігластва — в побуті, в медицині, в світогляді тощо. Причинами цього стали різке па­діння освітнього рівня людей, зубожіння цілих верств громадян та маргіналізація наукової інте­лігенції, яка зі специфічного, але по-своєму підтримуваного державою «прошарку» за часів СРСР перетворюється на упосліджену соціальну групу, існування якої не помічають ані еліти, ані медіа.

Наслідки торжества невігласів у країні ХХІ століття, перевантаженій складнотехнічними об’єктами, вже через кілька років неминуче виявляться не лише в остаточному зникненні фахових інженерів і медиків, але й у численних техногенних катастрофах різного рівня. На жаль, чинна влада фактично нічого не робить для того, щоб відвернути таку перспективу. А серед науковців та освітян ходить печальний жарт: сьогоднішнє міністерство освіти і науки (яке за логікою мало б протистояти невігластву) в нас варто перейменувати на міністерство ліквідації освіти і науки. Показово, що це міністерство й не думало заперечувати, коли й без того мізерні кошти на фундаментальні й прикладні дослідження в університетах цього року скоротили ще на 11%. Адже гроші сьогодні потрібні насамперед владі й каральним структурам!

Переглядів: 1886

Час держактів минув

/_f/2013/6.jpgЗ 1 січня набув чинності Закон України «Про державний земельний кадастр». Відповідно до нього, державні акти на право власності на землю видаватися не будуть. Натомість документом, що посвідчує право власності, буде свідоцтво на право власності, отримане у територіальному органі Державної реєстраційної служби (Держреєстрі). У разі потреби, підтвердити своє право власності на земельну ділянку можна буде й витягом: з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або Державного земельного кадастру.

Як зміниться процедура підтвердження права власності на земельну ділянку? Що робити з чинними нині держактами? На ці та інші питання відповідає начальник управління землеустрою, використання та охорони земель Держземагентства України Олександр КРАСНОЛУЦЬКИЙ.

Переглядів: 1167

Чи стане Верховна Рада українським парламентом?

Із дуже й дуже р-революційної («не визнавати результатів! не йти до нової Ради! не складати депутатську присягу! обнулити списки!») риторики деяких опозиційних діячів та журналістів в останні тижні випливає, що вони щиро сподівалися на виграш опозицією виборів до Верховної Ради чи, принаймні, на те, що ці вибори будуть чесними. Але хіба ж могла Партія регіонів «майструвати» мішану виборчу систему із закритими партійними списками та виборами в мажоритарних округах в один тур для того, щоби програвати? Ні і ще раз ні. Хіба для того виводили на вибори «технологічні» партії, з яких потім формували цілковито підпорядковані владі виборчі комісії (сама тільки Ліберальна партія отримала аж 219 представників в окружних виборчих комісіях, а водночас... 0,07 відсотка голосів виборців, при тому без найменшого вагання внісши грошову заставу у 2 мільйони гривень)? Звісно, що ні. І не для того за допомогою підконтрольних «партії влади» загальнонаціональних ЗМІ (як державних, так і приватних) певні сили вміло розпалювали конфлікти між опозиціонерами, щоби потім віддати їм перемогу...

Звичайно, діючи більш професійно, навіть за чинних обставин опозиціонери могли б отримати понад дві сотні «багнетів», що однозначно змусило б «регіоналів» знову відверто блокуватися з КПУ й остаточно цим «опустити» себе в очах Заходу, та й в очах Путіна. Але невже ж хтось всерйоз сподівався на створення опозиційними партіями більшості у новій Верховній Раді? І сміх, і гріх, а головне — непрофесійність...

Утім, існують ще більші диваки. Їх небагато, але вони є. Ці люди досі сподіваються від новообраної Верховної Ради України якогось дива: мовляв, майбутній депутатський корпус дружно візьметься за розум, почне активно й ефективно працювати, спільними зусиллями більшості та опозиції вщент вико­рінить корупцію, прискіпливо контролюватиме державні фінанси, сформує відповідальний коаліційний Кабмін — і справи в країні підуть!

Переглядів: 1052

Ще один цвях у труну свободи слова

У вівторок, 18 вересня, Верховна Рада прийняла в першому читанні проект закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію особи», внесений нардепом від Партії регіонів Віталієм Журавським. За це рішення проголосували 244 із 344 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Положеннями законопроекту передбачено встановлення кримінальної відповідальності за скоєння такого «суспільно небезпечного діяння, як «наклеп», який полягатиме в умисному поширенні завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію, за умови, що такі дії спричиняють тяжкі наслідки». Згідно з проектом, наклеп, вчинений шляхом публічного демонстрування у творах або засобах масової інформації карається штрафом у розмірі від 500 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3,4 тис. грн до 25,5 тис. грн) або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

Переглядів: 1109

Збираємося до школи: з базару, магазину чи з-за кордону?

Нинішньої суботи розпочався новий навчальний сезон. Величезні банти, різнокольорові квіти, акуратно випрасувана форма, лакові туфельки — незмінні атрибути Дня знань. На цю традиційну красу щороку батьки витрачають чималу суму із зарплатні. І щоразу доводиться платити за ті ж самі речі дорожче й дорожче. Хтось намагається заробляти більше, дехто купує тільки частину шкільного приладдя, а комусь доводиться вибирати, що придбати до 1 вересня, а без чого взагалі доведеться обійтися. Ми вирішили з’ясувати, чи то ціни так зависоко лізуть, чи то українці не вміють  правильно розпорядитися своїм заробітком.

Одеситка Наталя цього року відправила свою доньку до четвертого класу. Купувати все необхідне почала  у другій половині серпня, бо на початку літа цим займатися бажання не було, в середині — родина поїхала на відпочинок і повернулася лише в серпні. Скупатися до школи Наталя вирішила на «Привозі» — так щороку робить, бо там і ціни, на її думку, нижчі, і вибір задовільний. Проте у відкладену на ці потреби суму жінка не вклалася, бо за рік практично кожен товар зріс у ціні. Скажімо, якщо торік шкільний сарафан придбала за 270 гривень, то зараз виклала 320. На 30 — 50 гривень заплатила більше за блузки, на 30 — 50 копійок — за канцтовари, на 3 гривні — за банти. Зошити та ранець вдалося знайти за старою ціною. І все ж це не врятувало ситуацію. У зв’язку з подорожчанням довелося відмовитися від придбання ще одного сарафана на зміну, гольфа, набору прикрас для волосся.

Переглядів: 1004

«Сонячний удар» по економіці: виживуть не всі

У попередньому номері «ЧН» опублікували першу частину дослідження, проведеного журналістами УНІАН, щодо того, як економіка України переживає перехід нашого клімату до розряду субтропіків. Уже зараз потепління дається взнаки у більшості галузей, але, судячи з прогнозів синоптиків, ще й не таке буде.

У першій публікації йшлося, зокрема, про ризики, які постають перед вітчизняним сільським господарством та енергетичним сектором, а також про ті шляхи, які слід обрати, аби уникнути катастрофічних втрат. Про те, що роблять у зв’язку з кліматичними «перетвореннями» автодор, хімпром і житлово-комунальне господарство, нинішнє продовження розмови.

Переглядів: 1111

«Сонячний удар» по економіці: виживуть не всі

З кожним роком в Україні жити стає дедалі спекотніше. Температура повітря в літній період не припиняє бити рекорди, а зими стають дедалі теплішими. Гідрометеоцентр визнає, що клімат України поступово наближається до субтропічного і з часом стане нагадувати грецький.

За словами глави відомства Миколи Кульбіди, «з початку 1980-х і до ниніш-нього року ми маємо досить стрімку тенденцію до зростання середньорічної температури повітря, кожен наступний градус буде викликати збільшення кількості днів з температурою +35 і вище, що призведе до дедалі посушливішого характеру погодних умов». Навіть тенденція до збільшення кількості опадів «тут не допоможе, адже вони, переважно, зливового характеру і швидко випаровуються». Іншими словами, рятуйся, хто може, а головне — чим може. І якщо кожен українець суто особисто вибирає для себе рецепт виживання в таких умовах, то економіка країни абсолютно залежить від рухів тіла влади, яка в принципі має ясно розуміти, що перебудовуватися необхідно. УНІАН вирішив з’ясувати, що вживають у зв’язку з такими кліматичними «перетвореннями» в галузях, яких «потепління» торкнулося насамперед.

Переглядів: 1171

Куди відправити дитину влітку?

З початком канікул батьки, які ще не встигли купити для свого чада путівку в дитячий табір, починають ламати собі голову над питанням: «Куди відправити дитину влітку?» Виявилося, що можливостей для літнього відпочинку достатньо багато. В Одеській області існує близько тисячі пришкільних, спеціалізованих та наметових таборів.

Але давайте про все по черзі.

Переглядів: 1148

Земля тривоги нашої

Дуже гроші потрібні…

Я можу вам відразу пообіцяти, що ніяких додаткових податків не буде, однозначно, і ніхто всерйоз в уряді не розглядає цю тему, і я не знаю, звідки ця тема з’явилася!

М. Азаров, 27 березня 2012 р.

Так нових податків ніхто й не пропонує, тут би зі старими розі­братися. А тема, до відома Миколи Яновича, з’явилася 15 лютого поточного року, коли член керованої ним Партії регіонів Г.Калетнік зареєстрував під №10051 законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збору за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення)».

Ідея законопроекту проста, як правда. Автор спочатку нагадує головні проблеми аграрного сектору країни, визначені в Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року (є й така): «відсутність мотивації до праці, бідність, трудова міграція, безробіття, занепад со­ціальної інфраструктури, поглиблення демографічної кризи та вимирання сіл». Причину всіх цих кар єгипетських автор бачить в убогості місцевих бюджетів, зумовленій, зокрема, «незначними асигнуваннями власниками і користувачами земель сільськогосподарського призначення коштів на розвиток українського села».

Переглядів: 1041

Земля тривоги нашої

Нещодавно, зустрічаючись із кандидатами на посади голів районних державних адміністрацій, президент країни привернув їхню увагу до дуже важливого питання ефективної організації весняно-польових робіт на місцях. «Потрібно, — сказав В. Янукович, — подивитися зараз, що нам треба зробити на селі, які провести роботи. Разом із головами обласних державних адміністрацій по-хазяйськи підійти й подивитися — що зробити в першу чергу, у другу, третю, чим допомогти фермерам». Не минуло й тижня, як прем’єр-міністр, відкриваючи засідання уряду, звернувся до селян і повідомив: «Починається отелення. Сміливо залишайте на відгодівлю нетелей та бичків. Уряд підтримає вас…»

Тобто, як писали свого часу, «весна входить у свої права». І не приліт граків — цього перша ознака, а увага перших осіб держави до польових робіт, села і, як з’ясувалося, до отелення.

Якщо розпочати з польових робіт, то саме на часі вияснити, що відбувається із землею та земельною реформою, яка все ще триває. Звелася вона, правда, до одного-єдиного питання: то бути чи не бути в країні вільному ринку сільськогосподарських земель? А якщо бути — де про нього закон, а також безліч інших передумов введення шуканого ринку?

Ставлення громадян, зокрема тих, хто живе у сільській місцевості і має земельні ділянки, соціологи вияснили. Нагадаємо стисло: ставлення це не особливо радісне, й позитивних очікувань не містить.

Але, дотримуючись принципів римського права, потрібно вислухати й іншу сторону — владу. Що вона думає і робить, аби ринок був. І був такий прозорий, чистий та привабливий, що до аграрного сектору країни інвестори вишикуються в довгу чергу, а селяни заживуть, як на картинах Жана Антуана Ватто. Якщо хтось не пам’ятає, то повірте на слово: заживуть красиво, пасторально, в оточенні ягнят, а також нетелей та бичків, яким допомагатимуть уряд і прем’єр-міністр особисто…

Переглядів: 1138

Чому селянин боїться земельної реформи

Доля законопроекту «Про ринок земель», який покликаний запустити ринкові механізми купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення в Україні, досі залишається невизначеною. Народні депутати проголосували за нього в першому читанні наприкінці минулого року, але тепер визнають, що навряд чи витягатимуть його з довгої шухляди до завершення парламентських виборів. Експерти припускають, що така позиція народних обранців пояснюється тим, що вони наперед знають: закон має суттєві недоліки і навряд чи повною мірою задовольнить українського селянина.

/_f/2012/029.jpgТож кого має задовольнити новий закон? Це стало темою нашої розмови з президентом Українського приватного благодійного фонду «Агроекодопомога», юристом, головою ради старійшин міжнародної громадської організації «Ми Українці» Степаном ДЯЧЕНКОМ.

— Як на вашу думку, чи готова Україна до земельної реформи?

— Однозначно — ні. І це не лише моя думка, а й багатьох фахівців. За сьогоднішніх реалій є велика загроза, що земельна реформа завершиться тим, що унікальні українські чорноземи (а вони становлять 2/3 світових запасів) скупить група грошовитих магнатів, а пізніше перепродасть їх іноземцям, заробивши на цьому, за підрахунками експертів, понад 400 мільярдів доларів. А це — 10 річних бюджетів України! У нас вже є прикрий досвід 1990-х, коли нібито задля формування середнього класу була проведена масштабна приватизація промислових об’єктів, але таким чином, що більшість населення обіцяних статків не дочекалася, зате утвердилося поняття «кланової олігархії».

Переглядів: 1118

ПересіЯні мільйони

Виділення 300 млн грн для пересівання зернових менш за все стосується аграріїв. Є припущення, що у такий спосіб діюча влада хоче зробити «передвиборний подарунок» сільським головам і місцевим органам влади, а міністр АПК — налагодити стосунки з «Сім’єю». Також частину грошей «відмиють» під вибори. Розміри відкатів сягають 30%.

Талантів українських чиновникам не віднімати. Навіть із лютої зими з усіма її негативними наслідками вони здатні «вижати» свої вигоди.

Як відомо, зараз у Кабміні готуються до пересіву озимих культур, що так і не зійшли через цьогорічні аномальні морози, і готові виділити для цього з бюджету 300 млн грн. Ці кошти урядовці ладні віддати аграріям безкоштовно і безповоротно, як компенсацію за втрачені кошти, що були вкладені в посів озимини. Тобто це така собі державна філантропія, яка подається «під соусом» конче необхідної допомоги у важку годину.

Проте менш за все вона стосуватиметься аграріїв. Існують більш тверезі пояснення, чому влада вирішила зайнятися «благодійністю» на тлі «куцого» бюджету, який вже остаточно добивають президентські ініціативи. Це політичні амбіції та, звісно, власний заробіток чиновників.

Переглядів: 1155

ПАРЄ погрожує санкціями, а Янукович киває на парламент

Резолюцію ПАРЄ, затверджену на зимовій сесії увечері 26 січня, в самій Асамблеї називають найжорсткішою з будь-коли прийнятих щодо України. За документ під назвою «Функціонування демократичних інституцій в Україні» віддали свої голоси 68 європейських депутатів; проти проголосували 8 і 14 утрималися, повідомив «Голос Америки».

Резолюцію прийняли з усіма поправками, внесеними напередодні. Зо­крема, в документі зазначається, що статті 364 (зловживання владою) і 365 (перевищення службових повноважень) Кримінального кодексу «дають змогу постфактум криміналізувати звичайні політичні рішення». А відтак ПАРЄ закликала українську владу «невідкладно внести зміни у ці дві статті Кримінального кодексу відповідно до стандартів Ради Європи та зняти обвинувачення проти членів колишнього уряду, висунуті за цими статтями».

Переглядів: 1510

Ринок землі: фермери чи латифундисти?

У 2013 році в Україні знімуть мораторій на продаж землі. Закон про ринок землі вже прийнятий парламентом у першому читанні.

Що чекає українське село та сільськогосподарські землі після легалізації закону та зняття мораторію? Про це кореспондент УНІАНу запитав у генерального директора Центру аграрних реформ, експерта, який підтримує найтісніший зв’язок з українським фермерством, учасника робочої групи з підготовки одного з проектів закону про ринок землі Любові МОЛДАВАН.

— Любове Василівно, всі двадцять років, відколи стартувала аграрна реформа, ви багато писали, що Україні слід обрати французький варіант розвитку агросектору. Ви сотні разів доводили журналістам, міністрам, кандидатам у президенти, що нам, як більшості європейських країн, ставку необхідно зробити на розвиток фермерства. Але сьогодні в агросектор прийшли власники облгазів, вугільних та металургійних комбінатів, іноземні компанії. Україна йде шляхом формування латифундії, тобто концентрації сотень тисяч гектарів в одних руках. Чому так сталося і чи означає це, що із мрією про французький варіант розвитку українського села слід попрощатися назавжди?

Переглядів: 1134

Чи почнеться Європа з понеділка?

Угода про асоціацію між ЄС і Україною, якої прагнуть обидві сторони, стала заручницею політичних процесів в Україні. Високі очікування від саміту у Києві, запланованого на понеділок, 19 грудня, можуть не справдитися.

МАЙЖЕ п’ять років, з весни 2007-го, тривали переговори щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною. З технічної точки зору, переговорний процес вважається завершеним. А от з політичної — укладення цієї фундаментальної для майбутніх відносин між Брюсселем і Києвом угоди є проблематичним. Головне питання сьогодні обертається навколо перспективи парафування документа, за яким мало би відбутися його підписання й ратифікація органами Європейського Союзу та парламентами країн-членів спільноти.

Переглядів: 1285

Ринок землі: некомпетентність чи зрадництво?

Дуже уважно вивчав проект Закону України «Про ринок землі», але досі не можу зрозуміти, звідки взялася цифра 20 тисяч гривень, тобто ціна гектара. Давно відомо: ціна на сільгоспугіддя коливається залежно від природно-кліматичних умов і типів ґрунтів. Уже хоча б з огляду на це вона не може бути однаковою для всієї України.
Економічною ефективністю земельних угідь я почав цікавитися понад три десятиліття тому, коли під керівництвом доктора сільгоспнаук, професора, завідуючого кафедрою ботаніки тоді ще сільгоспінституту Федора Костянтиновича Тихомирова почав вивчення теми культурних пасовищ. Мій науковий наставник був постійним учасником міжнародних конгресів луговодів, одним з провідних учених у царині сільського господарства в колишньому Радянському Союзі.

Сторінка 9 з 9«56789

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net