Матеріали з рубрикою «Тема дня»

З різних приводів, але дедалі частіше згадується жарт: «вхід — рубль, вихід — десять». Насамперед це стосується заходів щодо послаблення карантину. Але не тільки. Ми кілька разів спробували увійти в широко розчинені двері демократії, не розуміючи, що ці двері можна зачинити як із середини, так і ззовні. А за вхід, як і за вихід, доведеться заплатити.

Черкаський синдром

Цими днями тема виходу з карантину химерним чином поєдналася з особливостями української демократії у Черкасах. 30 квітня міський голова Анатолій Бондаренко оголосив там про пом’якшення обмежувальних заходів, пов’язаних з карантином. Незалежно і незадовго до того, як поді-бну політику для всієї країни розробив український уряд.

Напевно, не знайдеться такої людини, якій би хоч іноді не набридало ходити на роботу, яка б не мріяла просто побути дома, виспатися, не похапцем, а з толком взятися за хатні справи, всмак почитати, подивитися кіно чи переглянути у запису цікаві телепередачі, сплести кофту, побути, зрештою, з рідними, з дітьми, поняньчити онуків…

Такий шанс нам випав: через оголошений карантин практично всі третій місяць поспіль сидимо вдома. І що тепер? А тепер нестерпно хочеться на роботу. Тому що ми — люди, у домінуючій більшості, соціалізовані, нам конче потрібно бути там, де ми затребувані, де можемо реалізовуватися як спеціалісти. Робота, зрештою, нас годує. І ми сьогодні, можливо, як ніколи раніше, почали її цінувати, бо ж багато хто її втратив.

За прогнозами учених, різке зниження захворюваності на COVID-19 в Україні очікується десь із 18–20 травня, а цілковите завершення епідемії — 8–10 червня. Це за умови, що інтенсивність контактів між людьми зберігатиметься на відповідному рівні, що ми стійко й до кінця витримаємо випробування, яке самоправно коригувало всі наші плани.

А за те, що хвороба серед нас не набрала великої згубної сили, як те сталося в Європі та США, найперше дякуймо тим, хто добровільно усамітнився й добросовісно виконував і продовжує виконувати всі застережні карантинні заходи. За витримку і відповідальність ми нагороджені досить оптимістичним прогнозом: коронавірус відступає, хоча й не упускає шансів, потрапивши у сприятливе середовище, проявити свою згубну силу. Он як у Поді-льську, де хворий пішов до лікарні замість того, щоб телефоном викликати лікаря. Результат безвідповідальності й необачної поведінки — закрите на карантин місто, десятки заражених, серед яких чимало медиків, летальні випадки, величезні матеріальні збитки, страх і відчай.

Карантин в Україні продовжили до 11 травня (як буде далі — залежатиме від поведінки й усвідомлення ситуації кожним із нас). Хоча ми й сподівалися, що вже із 24 квітня зможемо жити, як раніше, плануючи власний час, МОЗ, прогнозуючи пік захворюваності на COVID-19 на початок травня, запропонував відтермінувати зняття обмежувальних заходів ще на два з лишком тижні. На те є цілком об’єктивні підстави.

У суботу, 18 квітня, церемонія очікування благодатного вогню в храмі Гробу Господнього в Єрусалимі відбулася за умов обмеженого доступу не тільки віруючих, а й більшості священнослужителів. Полум’я традиці-йно зійшло під час молитви патріарха Єрусалимського Феофіла у кувуклії. Після цього він передав вогонь клірикам, які запалили від нього зв’язки із 33 свічок, що символізують вік Ісуса Христа.

Якщо магазин — то найближчий, якщо прогулянка із собакою — то не далі 100 метрів від дому, якщо виходиш на вулицю — то тільки в масці, а також обов’язкове ретельне миття рук. За такими правилами сьогодні живе більшість людей в умовах максимальної самоізоляції через загрозу поширення коронавірусної інфекції. А дотримання простих правил, як відомо, рятує життя.

Кожен сподівається, що згубна зараза скоро відступить. Принаймні, медики нам дають оптимістичний прогноз на травень. А може, й раніше все почне стабілізуватися. Це залежить і від кожного з нас.

Водночас, у соціальних мережах заголосили панікери і підбурювачі, активізувалися астрологи та віщуни, даючи свої «прогнози» й «поради». Хтось десь ляпнув, що вірус долають імбир з лимоном, а також алое з медом і часником. Ціни на імбир, який раніше зсихався на полицях магазинів, стали захмарними, люди розгребли всі лимони і повисмикували з горщиків нещасні квітки.

У час нинішньої кризи, – написав на своїй фейсбук-сторінці предстоятель Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній, – є ті, хто розуміє всю складність і небезпеку ситуації, уявляє масштаби викликів – і в сфері охорони здоров’я, і для економіки, і для суспільства. І є ті, хто досі сподівається, що їх особисто все це не торкнеться. Це виявляється у вчинках: одні дотримуються рекомендованих правил, виявляють турботу про ближніх, а інші продовжують звичне життя, зустрічі та пікніки з друзями, ігнорують вимоги самоізоляції та вважають, що всі попереджувальні заходи даремні...

Проте, почастішали й інші, крайні, вияви обох моделей поведінки, які об’єднує дещо спільне – роздратування, злість, агресія. З одного боку – обурення проти рекомендованої ізоляції, з іншого – злість щодо ізольованих. Так, уже зараз чуємо про непоодинокі випадки людського гніву, коли односельчани, сусіди чи мешканці навколишніх будинків влаштовують бойкот та цькування людей, у яких виявили коронавірус, а також їхніх родин. До них ставляться, як колись, за часів земного життя Господа нашого Ісуса Христа, ставилися до прокажених. У Євангелії ми зустрічаємо згадки щодо прокази, страшного лиха тих часів, і Священне Писання неодноразово нам нагадує про чудесні зцілення хворих і про те, як треба поводитися людям – як хворим, так і тим, хто їх осуджував, виганяв, нехтував.

«Як відомо, китайський ієрогліф «криза» складається з двох частин: «загрози» і «можливості». Якби був ієрогліф «карантин», його б теж треба було складати саме з цих двох частин», — написав у своєму блозі на https://usionline.com народний депутат України, колишній заступник голови Одеської ОДА Сергій Колебошин. Аргументи такі:

Зараз багато розмов саме про «загрози». Стрічки переповнені експертами в лікуванні і запобіганні.

Але я б хотів поговорити не тільки про ризики. А й про можливості. Ті можливості, які держава створила та створює для освіти під час карантину.

Які це ризики, цілком зрозуміло: вимушені канікули, пропуски занять, невиконання навчальних планів (не забуваймо, що в багатьох містах і областях щойно закінчилися карантини через сезонний грип).

У фахівців з епідеміології та вірусології досі нема відповіді на два питання. Перше — чому епідемія COVID-19 набула характеру пандемії з великою кількістю людських жертв (близьке за походженням і наслідками захворювання відносно швидко вдалося локалізувати) і друге — коли людству вдасться впоратися з пандемією?

НП світового масштабу

Поки нема відповіді на ці питання, наші міркування побудовані на піску і нагадують рецензії на голлівудські серіали катастроф. Тільки в цих серіалах ми — актори, а не глядачі. Актор, як відомо, зобов’язаний вивчити і зіграти свою роль, але не зобов’язаний знати, чим серіал закінчиться. Та от сюжет на тему нинішньої пандемії навіть не написаний.

Перша серія першого сезону складається з двох епізодів. Перший епізод — виявлення та ізоляція хворих, другий — пошуки засобів (вакцини і ліків) для боротьби із захворюванням та його ймовірним ускладненням — швидко-плинною нетиповою пневмонією. Наразі тільки в одній країні світу, Китайській Народній Республіці, вчені і лікарі (і то не повністю) свої ролі зіграли. Режим ізоляції хворих у місті Ухань із завданням впорався, але лікування велося паліативними засобами. Вакцини від COVID-19 нема досі.

Медсестра-українка, яка працює в італійському Берґамо, поборола коронавірус і повернулася на службу

Уже місяць, як Італією вирує агресивна епідемія коронавірусу. Країна б’є світовий рекорд за рівнем смертності — 9 відсотків. Науковці шукають і наразі не знаходять пояснення, чому вірус так косить людей саме в італійській Ломбардії.

Серед померлих в Італії є громадяни України. Є наші співвітчизники і на карантині. Серед них — 46-річна уродженка Ужгорода Ярослава Вишневська. Вона працює медсестрою в реанімаційному відділенні лікарні Humanitas Gavazzeni у місті Берґамо (Ломбардія). У розмові з «Радіо Свобода» жінка розповіла про свій досвід хвороби та про критичну ситуацію у лікарнях міста, яке за лічені дні стало епіцентром небувалої епідемії.

— Перші симптоми хвороби я відчула 8 березня. Була сильна слабкість у тілі, наступного дня — температура 38,3. Попередила на роботі, але сказали виходити. Вже у відділенні (при вході і виході нам міряють температуру) при реєстрації мала 38,7. Мене відразу відправили у відділення швидкої допомоги і прокапали.

— Взяли пробу на наявність коронавірусу?

— Нам не роблять аналіз, це не обговорюється навіть. У реанімації всі перехворіють, це очевидно, нас попередили, і ми свідомі того. Пробу беруть, коли є підозра.

Пандемія коронавірусу набуває у світі небувалого розмаху. Ми, звісно, маємо всі підстави стверджувати, що українська влада діє непрофесійно, хаотично і перелякано (на цей переляк у неї є інші, не медичні, а політичні «діагнози»), але не можемо не визнати: навіть лідери найвпливовіших держав сахаються від рішення до рішення у пошуку алгоритму зменшення втрат (людських та економічних) для своїх країн.

Критикувати — легше. Бути відповідальними — складніше. Бережімо одне одного, бережімо наш український світ!

Сподіваймося, що дії нашого уряду виявляться ефективними у боротьбі за наше майбутнє, але й пам’ятаймо: ми — потужна нація, яка не дасть ворогу вдертися (чи фізично чи бактеріологічно) в нашу хату.

24 березня всі автобуси, тролейбуси та трамваї вийшли на маршрути Одеси з табличкою «Спецтранспорт». Із вівторка міський транспорт перейшов на спеціальний режим роботи і користуватися ним просто так, без нагальної потреби, не можна. Таких радикальних заходів вживає мерія для профілактики поширення COVID-19.

Громадським транспортом можуть користуватися лише медики і фахівці, які працюють на підприємствах, що забезпечують життєдіяльність міста: співробітники служб міськради, комунальники, рятувальники, поліцейські та журналісти, які висвітлюють місцеві події.

— Згідно з рішенням міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій електротранспорт та автобуси перевозитимуть пасажирів за пред’явлення службового посвідчення, довідки з місця роботи, паспорта чи водійських прав, — роз’яснює керівник департаменту транспорту Олександр Ілько. — Перевірятимуть документи водії, однак ми вже звернулися до поліції з проханням виділити співробітників, які допоможуть здійснювати контроль документів.

Коронавірус шириться планетою з небаченою швидкістю. Основним способом його стримування досі є карантин. Дотепер не зрозуміло, наскільки ізоляція та обмеження пересувань людей здатні вберегти від небезпечної інфекції. Не зрозуміло навіть ученим. Зате політики у всьому світі з готовністю вживають жорстких заходів. І ці заходи не завжди пов’язані з пандемією.

Планета на карантині

Почнемо з того, що Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) протягом трьох місяців не поспішала оголошувати поширення інфекції коронавірусу пандемією. Хоча ще в січні 2020 року захворювання, викликане Covid-19, вийшло за межі початкового вогнища в китайському місті Ухань. Ще на початку березня генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебрейсус сказав, що слово «пандемія» абсолютно нічого не міняє у способах протидії захворюванню. Вони такі ж, як і в боротьбі з будь-якою епідемією.

У принципі Гебрейсус правий. Але світова війна, визнайте, все-таки відрізняється від збройних зіткнень, які регулярно відбуваються по всій земній кулі. І справа не тільки в кількості жертв. Масштаби всесвітнього лиха впливають на всі сфери життя людей, створюють обстановку, коли до нормального життя повернутися практично неможливо. Уникаючи слова «пандемія», можна було на час заспокоїти людей. Але це перешкоджало мобілізації, усвідомленню загальної небезпеки і солідарності, яка, як ніколи, необхідна.

Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)». Відповідне рішення підтримали 344 народні депутати.

Цим законом визначається створення правого підґрунтя для оперативного здійснення державою комплексу невідкладних заходів для запобігання та лікування коронавірусної хвороби.

Зокрема, йдеться про проведення закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для цієї мети, без застосування процедур, передбачених законом «Про публічні закупівлі», стовідсоткову попередню оплату за такі товари, роботи та послуги, звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання, призначених для запобігання виникнення і поширення Covid-19. Контроль за цінами на лікарські засоби, товари медичного призначення та соціально значущі товари здійснюватиме уряд. Утім, такі норми матимуть тимчасовий характер. Закон визначає адміністративну відповідальність за неоприлюднення інформації про проведені відповідно до нього публічні закупівлі.

Над розробкою потенційної вакцини проти коронавірусу COVID-19 працює понад 30 компаній, і деякі вже готові до початку випробувань. Але очікувати її появи у короткі строки, за оцінками експертів, не варто, йдеться в огляді, опублікованому тут: https://www.radiosvoboda.org/a/30490696.html.

Початок випробувань

У США вже 16 березня почали випробування потенційної вакцини, повідомляє інформаційне агентство Associated Press з посиланням на неназваного чиновника. Випробування фінансують Національні інститути охорони здоров’я США. Вони проходитимуть у дослідницькому центрі Kaiser Permanente Washington Health Research Institute у Сіетлі. В них візьмуть участь 45 волонтерів віком від 18 до 55 років. Вакцину розробила біотехнологічна компанія Moderna спільно з Національним інститутом охорони здоров’я США (NIH).

У квітні випробування планує почати американська компанія Inovio Pharmaceuticals в Університеті Пенсільванії і випробувальному центрі в Канзас-сіті.

Але, як пояснюють експерти, очікувати потенційної вакцини найближчим часом не варто. Згідно з деякими оцінками, вона стане доступною не раніше 2021 року.

Чому так довго?

Експерти сфери охорони здоров’я кажуть, що на повну перевірку будь-якої потенційної вакцини знадобиться від одного року до 18 місяців, йдеться в статті агенції AP.

Навіть якщо початкові випробування на безпеку цих вакцин пройдуть добре, «ми говоримо про рік-півтора», перш ніж будь-яка вакцина зможе бути готовою до широкого використання, вважає доктор Ентоні Фоучі, директор Національного інституту алергії та інфекційних хвороб NIH.

Захворювання, спричинене новим коронавірусом, уперше було виявлене в Ухані (Китай) й отримало назву коронавірусного захворювання 2019 (COVID-19). «CO» означає corona (корона), «VI» — virus (вірус) та «D» — disease (захворювання). Раніше це захворювання називали «новим коронавірусом 2019 року» або 2019-nCoV.

COVID-19 — це новий вірус, пов’язаний з тим же сімейством вірусів, що й гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ) та деякі типи звичайної застуди.

Як поширюється COVID-19?

Вірус передається повітряно-крапельним шляхом, зокрема через кашель і чхання, а також торкання поверхонь, забруднених вірусом. COVID-19 може жити на поверхнях протягом кількох годин, але прості дезінфікуючі засоби можуть його вбити.

Які симптоми коронавірусу?

Симптоми можуть включати підвищення температури, кашель і задишку. У більш важких випадках інфекція може викликати пневмонію або утруднення дихання. У деяких — може бути смертельним.

Учора Кабінет Міністрів затвердив заходи, яких необхідно вжити через загрозу епідемії коронавірусної інфекції та для недопущення поширення COVID-19 в Україні, повідомляє урядовий портал.

Так, прийнято рішення виділити 100 млн грн на першочергову закупівлю засобів індивідуального захисту для поточних потреб міністерств, відомств та служб, а також для поповнення держрезерву. Одночасно, задля виконання цього рішення, до 1 червня заборонено експорт товарів протиепідеміологічного призначення, щоб гарантувати забезпечення необхідними засобами захисту населення країни.

Багато хто з нас, а певно, що й більшість, у тяжку хвилину звертається до Всевишнього з проханням про захист і допомогу. А найчастіше, вочевидь, просимо про зцілення, про здоров’я. Своє, близьких, друзів, знайомих.

У ці дні у щирих молитвах до Господа звертаються і ті, хто волею долі опинився в ураженому новою недугою китайському місті Уханю, і ті, хто чекав (чи ще чекає, бо ж не всіх забрав літак) повернення рідних додому. Молімося ж разом з ними. Про те, щоб усі наші співвітчизники були здоровими, а ті, хто захворів, якомога швидше одужали і так само як найскоріше потрапили в наші обійми. Будьмо милосердними. Як учить нас Святе Письмо. Як наставляють духовні пастирі.

Із самого ранку 18 лютого поблизу «розведеного» Золотого відбувся важкий п’ятигодинний бій між батальйонною групою російських окупаційних військ та нашими захисниками.

«Збройні формування Росі-йської Федерації атакували українські позиції поблизу населених пунктів Новотошківське, Оріхове, Кримське та Хутір Вільний. На одному з опорних пунктів відбувся ближній бій з російською штурмовою групою. Підрозділи Об’єднаних сил надали адекватну вогневу відповідь противнику та утримали повний контроль над ситуацією. Серед українських захисників, на жаль, один загиблий, четверо отримали легкі поранення», — йшлося в ранковому зведенні штабу Операції об’є-днаних сил. Водночас у соцмережах почала ширитися інформація про кількість загиблих — не один, а четверо, а також про нібито втрату українською армією кількох опорних пунктів. Однак у штабі ООС це спростували: «Позиції українських захисників не втрачені. Загиблий — один».

За інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, станом на 13 лютого у світі зареєстровано 60331 лабораторно підтверджений випадок нової коронавірусної інфекції COVID-19, з них 1369 — летальні.

Різке зростання кількості випадків пов’язане з новим методом діагностики захворювання, який почали використовувати у провінції Хубей. Цей метод, крім лабораторних досліджень та характерних симптомів, передбачає використання комп’ютерної томографії легень для виявлення симптомів пневмонії, спровокованої новим коронавірусом.

Практично 80% усіх випадків COVID-19 зафіксовано в одній провінції Китаю — Хубей, за межами КНР — 455 випадків у 24 країнах.

В Україні жодного лабораторно підтвердженого випадку COVID-19 не зафіксовано.

Цими днями генеральний консул КНР в Одесі Сун Ліцюнь вважав своїм обов’язком поінформувати представників місцевих ЗМІ про ситуацію, яка склалася в Ухані. На брифінгу в дипустанові він запевнив, що влада Китаю робить усе можливе для боротьби з небезпечним вірусом, проти якого розроблено потужну стратегію і вона успішно реалізовується.

Опитування, яке я проводив упродовж січня в Ренійському та Ізмаїльському районах, засвідчило: практично всі, з ким спілкувався, виступають проти відкриття ринку землі. Але є й ті, хто ще не визначився, як і ті, хто за скасування мораторію на її продаж. Утім, таких виявилося лише троє із 38 моїх респондентів. Пояснення приблизно однакове: у людей, особливо похилого віку, нема коштів для серйозного лікування (операцій) і допомогти їм нікому, тому єдина можливість продовжити життя хоч на кілька років — продати свій пай. Я розумію, що відкривати ринок землі передчасно, аргументував один з моїх співрозмовників, але де знайти цим немічним стареньким гроші на медицину?..

Скажімо, Ілля Келіогло, директор ТОВ «Долинське-Нова», переконаний, що земля повинна бути товаром, а от головний агроном цього ж сільгосппідприємства Микола Черня ще чітко для себе не визначив, чи варто узаконювати її продаж. Обидва, як і деякі інші аграрії-керівники та експерти, вважають, що неофіційно землею і так давно торгують. Але за копійки. А з відкриттям повноцінного ринку, за прогнозами Світового банку, ціни зросли б до 3,5 тисячі доларів за гектар. Зараз же землю (через договір міни, тобто коли кілька гектарів хорошої землі сільгосппризначення у зручному місці обмінюються на кілька соток в іншій області, шляхом фіктивного договору-позики під заставу ділянки, яка оформляється через розписку, довгострокової оренди на 40—50 років і т.д.) скуповують за тисячу-півтори доларів.

На Одещині, як і загалом в Україні, на ранок 29 січня не зареєстровано жодного випадку захворювання коронавірусною інфекцією 2019-nCoV, спалахом якої Китай налякав увесь світ.

Однак, як і прогнозувалося, наприкінці січня сезонна напасть — грип і ГРВІ — переросла в епідемію. Нині переживаємо пік захворювання, який з наступного тижня, стверджують фахівці, поступово піде на спад.

У нас, зокрема, циркулюють свинячий грип H1N1 і віруси негрипозного походження, у тому числі й парагрипу. Про це на брифінгу розповіла головний лікар Одеської міської інфекційної лікарні Світлана Лаврюкова.

Вона повідомила, що зараз спостерігається наплив пацієнтів з діагнозом респіраторна вірусна інфекція і грип. Потік людей настільки збільшився, що довелося відкрити додаткове, сьоме відділення. У декого з пацієнтів хвороба проходить дуже складно, але важких пневмоній, які загрожують життю, нема.

Останнім часом дедалі більше підстав сумніватися в мудрості філософа Гегеля, який стверджував, що все дійсне є розумним, а все розумне — дійсним. Світ стає свідком прийняття рішень, наслідки яких не те що важко, а неможливо збагнути.

Хто висмикнув чеку?

Чи є сенс сперечатися про те, коли і хто першим висмикнув чеку з гранати або, як висловився колишній віце-президент США Байден, «кинув динаміт у бочку з порохом»? Чеку назад не вставити, а від бочки хочеться втекти подалі. Було б куди, але, схоже, нікуди. Глобус маленький. Від того, як спалося президенту Путіну перед анексією Криму, від того, з якої ноги встав з ліжка президент Трамп перед тим, як віддав наказ убити іранського генерала Касема Сулеймані, залежать долі багатьох людей у різних частинах світу.

Та що тут нового? Лідерів іноземних держав і раніше вбивали за наказом зовнішніх чи внутрішніх ворогів де завгодно. Президента Афганістану Аміна радянський спецназ убив у його власному палаці, а до Папи Римського Івана-Павла ІІ чекісти вбивць підсилали двічі. Але досі це (за будь-якого результату) робилося так, щоб зберігалася можливість збрехати: ми там ні до чого, нас там не було і нема.

Трамп віддав наказ вбити іранського генерала відкрито. Демонстративно. Вирішив, що ліквідувати «терориста №1» на території чужої країни може, не посилаючись на міжнародне право і навіть на закони своєї країни, що передбачають перед початком воєнних дій консультації глави держави з Конгресом. А те, що вбивство Касема Сулеймані призведе до жорсткого ірано-американського зіткнення, доповідали президенту США неодноразово.

8 січня прилетіла трагічна звістка з Ірану – на околиці Тегерана розбився пасажирський літак авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», який прямував до Києва. Усі 167 пасажирів та 9 членів екіпажу загинули.

На момент здачі цього номера у друк причини трагедії не встановлені. США та Канада заявили, що лайнер, імовірно, був збитий іранською ракетою. Влада Ірану звинувачення відкидає. Українська сторона не поспішає зайняти ту чи іншу позицію: Президент Володимир Зеленський 10 січня заявив, що версія про влучання ракети в український літак в Ірані не виключається, але наразі не підтверджена, і закликав міжнародних партнерів надати дані, які є у них і які стосуються трагедії, у розпорядження комісії з розслідування причин авіакатастрофи.

Цього тижня у світовій політиці відбулися дві важливі події. Палата представників Конгресу проголосувала за імпічмент 45-у президенту Сполучених Штатів Дональду Трампу, а її величність Єлизавета ІІ виступила в Палаті громад Сполученого Королівства з тронною промовою.

Захист «свідка»

Великобританія від України (якщо виключити географію) дальше, ніж США. Як на нашій країні позначиться промова, написана прем’єр-міністром Борисом Джонсоном, який переміг на виборах 12 грудня, — невідомо. Невідомо також, як рішення Великобританії покинути Євросоюз вплине на економіку більшості країн Європи. Втім, цей процес 31 січня 2020-го тільки розпочнеться. Упродовж наступного року чекають важкі переговори про укладення торгової угоди з Євросоюзом та низки двосторонніх торговельних і політичних угод з різними країнами. У тому числі, ймовірно, і з Україною. Хотілося б думати, що гірше не буде, але чи буде краще — велике питання.

Судячи з реакції соцмереж та ЗМІ на саміт «нормандського формату» у Парижі, Україну це зачепило значно сильніше, ніж Росію. Такий висновок можна зробити, просто оцінивши кількість публікацій. Можливо, так сталося через новину про те, що через махінації з допінгом наших «дорогих сусідів» на чотири роки викреслили зі світового спорту? Заслужено. Але Україна на це звернула мало уваги: 9 грудня всі ми «були в Парижі». А 10-го зранку — від душі відлягло. Адже найпопулярніший у нас висновок щодо саміту, що «він нічим не закінчився», а це, на думку більшості коментаторів, є найбільшою удачею для України в ситуації, яка склалася. Чи так це насправді?

Нам видається дуже важливим один момент з підсумкової прес-конференції саміту, коли канцлер Німеччини Ангела Меркель сказала, що «Мінські угоди» — не є чимось непорушним, що їх цілком можна і треба пристосувати до вимог часу, адже з моменту їх підписання минуло довгих п’ять воєнних років. Тисячі полеглих, десятки тисяч скалічених, сотні тисяч знедолених, мільйони біженців, вщент зруйнований регіон, який забезпечував третину українського ВВП… Як можна зараз просто виконувати те, що було підписано до всього цього? Тоді все, що прописано в тих угодах, і треба було робити. Окупаційні війська виводити в тому числі. А Росія замість цього лише розкручувала сильніше маховик агресивної війни. Тож тепер — звиняйте…

За сказане канцлером Німеччини і варто зачепитися Україні, наполягати на адаптації Мінських угод до умов сьогодення, формулювати конкретні варіанти, пропонувати розрахунки. Здається, саме на цьому шляху нам, якщо й не перемога близька світить, то принаймні цей шлях є логічним, уже підтриманим союзником, а тому — цілком реальним. А там — подивимось.

Ювілейні заходи завжди починаються зі свята, але іноді закінчуються скандалом. Дводенний лондонський саміт лідери 29 держав Північноатлантичного альянсу відсвяткували широко, з розмахом, але без низки скандалів не обійшлося.

Куди плисти після сімдесяти?

За сімдесят років існування військово-політична організація НАТО звідала лише одну справжню кризу, коли в кінці 1991-го у зв’язку з розпадом СРСР залишилася без свого супротивника. Західна ядерна парасолька над світом, військові бази на чужих територіях, стримування комуністичної агресії — все, здавалося б, втратило сенс. На розпуску НАТО одночасно з Варшавським договором наполягав Горбачов, і багато хто з його західних колег таку ідею підтримували. І потайки підраховували гроші, які планували заощадити.

На щастя, знайшлися тоді політики, які радили з розпуском НАТО почекати. У сенсі — шкода ламати дорогу іграшку, раптом знадобиться. Однак ідея економії на безпеці прижилася. Особливо — в Старій Європі, де впродовж двадцяти років видатки на утримання армій скорочувалися, а витрати на озброєння зберігалися хіба як частина високоприбуткового бізнесу. У США відбувалися подібні процеси, але повільніше, оскільки «цивільна» економіка там була і залишається прив’язаною до військово-промислового комплексу.

Юлія Тимошенко озвучила Маніфест Штабу захисту землі. «Батьківщина» вимагає проведення референдуму

Земельні закони треба зняти з розгляду, а всі питання щодо долі української сільськогосподарської землі мають вирішити люди на всеукраїнському референдумі. Про це йдеться у Маніфесті Об’єднаного штабу захисту української землі, який підписали представники організацій громадянського суспільства і який озвучила з трибуни Верховної Ради Юлія Тимошенко.

«Понад 20 громадських організацій, профспілки та професійні об’єднання аграріїв, за якими стоять мільйони людей, підписали Маніфест. Вони вважають, що розпродаж землі загрожує національній безпеці країни. Це не політичне рішення, це — реальний злочин, який вимагає розслідування та покарання всіх, хто стоїть за цією аферою», — наголосила голова партії.

За словами Юлії Тимошенко, «Батьківщина» підтримує вимоги Штабу захисту української землі та закликає терміново зняти з розгляду всі земельні законопроєкти і якнайшвидше провести референдум щодо неприпустимості продажу земель сільгосппризначення.

Кроком, здатним розкрити потужний потенціал української економіки, назвали в ЄС плани українського уряду відкрити ринок землі в нашій країні. Водночас застерегли: реформа має ґрунтуватися на верховенстві права і на принципах сталості, прозорості, справедливості й інклюзивності.

«Дотримуючись незалежного законодавчого процесу в Україні та суверенної процедури прийняття рішень, ми, разом з іншими міжнародними партнерами, готові запропонувати свій досвід і підтримку», — заявили в Представництві ЄС в Україні.

Вкрай важливо, наголошують наші європейські партнери, застосувати захисні механізми до відкриття ринку. Це потрібно, аби уникнути надмірної концентрації землі в руках кількох операторів, забезпечити справедливе ставлення до дрібних власників землі, що хочуть продати свої земельні ділянки, та гарантувати права активних малих фермерів, які прагнуть придбати землі сільськогосподарського призначення. Євросоюз уважно оцінить умови, за якими функціонуватиме ринок сільськогосподарської землі, та як здійснюється контроль над захисними механізмами під час впровадження земельної реформи. Дрібні фермери повинні бути в центрі цієї реформи, включно із тими, які ще не зареєстровані як юридичні особи-фізичні особи, що обробляють сільськогосподарські угіддя. ЄС рекомендував би поставити таких дрібних фермерів в основу системи державної підтримки.

Парламентські фракції «Батьківщина», «Опозиційна платформа — За життя», «Європейська солідарність» та депутатська група «За майбутнє» виступають проти продажу земель сільськогосподарського призначення, пише www.pravda.com.ua, посилаючись на виступи представників фракцій на засіданні Верховної Ради 12 листопада.

Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко: «За оцінками ООН, кількість родючих земель у світі стрімко скорочується. Разом з джерелами питної води. Кожна сьома людина у світі голодує, включаючи дітей. Земля стає у світі найдорожчим стратегічним ресурсом. Сильні, інтелектуальні, розумні країни світу своєю стратегією визначили скуповування у державну власність земель сільгосппризначення як у своїй країні, так і за її межами. У жодному випадку Україні не можна сьогодні позбутися цього стратегічного ресурсу».

Один з лідерів «Опозиційної платформи – За життя» Вадим Рабінович: «Сьогодні вирішальний день у новітній історії України. Багато лиха бачила наша земля, але такого, щоб її продавали, — такого ще не було! Це питання виживання та існування нашої держави. А всім представникам МВФ, Сороса та іншим, чиї загребущі руки тягнуться до землі, я хочу сказати: «Хрєн вам, а не землю України!». Дідька лисого ви отримаєте, а не землю! Коли б я мав талант, я б щас заспівав пісню «Вставай страна огромная». Давайте забудемо всі політичні чвари і пригадаємо, що ми всі – діти України. Ми не дамо продати землю!».

Не спитавши народної думки, уряд вніс до парламенту законопроєкти про розпродаж найціннішого скарбу України — сільськогосподарської землі. Аграрії, науковці, політики, всі небайдужі українці б’ють на сполох: це може стати непоправною помилкою. На знак протесту на вулиці Києва і на магістральні траси фермери вивели агротехніку, вони перекривають дороги і проводять мітинги. Соціологія свідчить: українці категорично проти продажу землі! Ми з командою «Батьківщини» вимагаємо від влади дослухатися до людей! Або Україна повстане, і повстане справедливо!

…У мене на столі лежать три документи, які не залишають сумнівів: якщо ми пустимо сільськогосподарську землю з молотка, країну очікують незворотні наслідки.

Першу доповідь склали молоді вчені, які ґрунтовно проаналізували події навколо сільськогосподарської землі у світі. Вони пишуть про земельний бандитизм та грабунок, який панує на планеті. Моторошний приклад: унікальні землі Мадагаскару були продані іноземним корпораціям, і тепер люди опинилися на межі голоду. Всю сільськогосподарську продукцію, яка вирощується в країні, нові власники дочиста вивозять за кордон.