Матеріали з рубрикою «Свобода слова»

Національна премія за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка цьогоріч присуджена кримському журналістові Владиславу Єсипенку. Під час розширеного пленуму правління НСЖУ диплом лавреата вручили його дружині Катерині, оскільки сам Владислав перебуває в ув’язненні за надуманим звинуваченням окупаційної влади.

Голова НСЖУ наголосив на солідарності Спілки з незаконно ув’язненими кримськотатарськими журналістами, Владиславом Єсипенком, Іриною Данилович, Наріманом Джелялом та іншими українськими медійниками, котрі перебувають у заручниках окупантів. Сергій Томіленко нагадав, що Владислава Єсипенка та Ірину Данилович було нещодавно прийнято в лави НСЖУ, а відтак і до Міжнародної федерації журналістів.

Наш обов’язок — підтримати колег-медійників

«Сидимо в підпіллі і мало світимося. Я на національний телеканал передаю інформацію, ніколи не називаючи себе. Небезпечно». Це слова професійної журналістки із Херсона, власної кореспондентки всеукраїнського телеканалу.

Херсон та весь регіон навколо нього окуповані росією ще у перші дні війни. Росіяни беруть українських журналістів у полон. Наприклад, Олега Батуріна тримали у полоні 8 діб без зв’язку з родиною та доступу до необхідних йому ліків. Їхні помешкання обшукують і вилучають ноутбуки та телефони. Оскільки журналіста Костянтина Риженка у квартирі окупанти не застали, то арештували його молодшого брата. Більшість медійників не живе у власних помешканнях — переховується у знайомих. Виїхати з регіону не можуть. Одна із журналісток розповіла, що, прямуючи на контрольовану Україною територію, проїхала з родиною 45(!) блокпостів росіян, але їх так і не випустили…

Національна спілка журналістів України стривожена гострою економічною кризою в місцевих медіа, спричиненою пандемією COVID-19, відсутністю державної політики підтримки незалежності українських ЗМІ та бездіяльністю законодавців й урядовців щодо реалізації антикризових заходів у медійній галузі.

НСЖУ пропонує невідкладно, у першому півріччі 2022-го, провести спеціальні парламентські слухання на тему «Стійкість місцевих ЗМІ як запорука свободи слова в Україні».

Чи порозуміються інвестори і громада?

Із осені 2019 року на Савранщині тривають протиріччя між ТОВ «Українська постачальна група» (директор Сергій Троян), що планує видобувати графітну руду на ділянці «Зарічна», і громадськістю прилеглих до майбутнього графітового кар’єру сіл Козацьке та Осички, яка побоюється можливої шкоди для довкілля та здоров’я людей і того, що землю під кар’єр просто насильно експропріюють. Тамтешній люд остерігається повторення екологічного лиха та соціального занепаду, які спіткали сусіднє селище Завалля, що на Кіровоградщині.

Задля пошуку компромісу в цьому протистоянні голова Одеської обласної державної адміністрації Сергій Гриневецький створив спеціальну робочу групу. До її складу увійшли представники ОДА та обласної ради, природоохоронних служб і низки громадських організацій, активісти Савранщини. Варто зазначити, що одним з ініціаторів створення цієї групи виступив депутат Савранської селищної ради Олександр Бринза.

В Одеській районній територіальній виборчій комісії виявили зникнення двох постанов, які стосувалися формування сільських та селищних територіальних комісій. Цю інформацію Громадській мережі «Опора» підтвердили в районній ТВК.

24 серпня відбулося засідання Одеської районної ТВК, на якому серед інших розглядалося питання про утворення та формування складу сільських, селищних ТВК Одеського району. Голова комісії оголосила керівний склад та поставила на голосування проєкт постанови про утворення складу сільських, селищних ТВК. Під час обговорення цього питання четверо членів комісії висловили свою незгоду з розподілом керівних посад, оскільки в жодній із 17 ТВК не було обрано до керівного складу представників партії «Слуга на-роду».

До Одеси з дружнім візитом прибув есмінець військово-морських сил Італії «Луіджі Дуранд де ла Пенне». Візит корабля розпочався 4 вересня і проходить у рамках навчальної практики курсантів Академії ВМС Італії з міста Ліворно.

На прес-конференції, що відбулася на есмінці, Надзвичайний і Повноважний посол Італійської Республіки в Україні Давіде ла Чечілія висловив щиру вдячність Одесі за чудову організацію візиту та теплий прийом. Він наголосив, що для нього особлива гордість й особлива радість бути на борту військового корабля, який зайшов у порт країни, де має честь очолювати дипломатичну місію.

Заплазький цукровий завод, що в Любашівському районі, отримав шанс на нове життя — група компаній «УкрТепло» проводить його модернізацію з метою налагодження тут виробництва біоетанолу.

Як зазначають у групі компаній, крім біоетанолу, на потужностях цукрового заводу працюватиме біоТЕЦ, сонячна електростанція, а також вироблятиметься синтез-газ. За словами засновника «УкрТепло» Івана Надєїна, об’єм виробництва біоетанолу з органічної сировини (зернової соломи та стебел кукурудзи) складе близько 50 тисяч тонн щороку. Запланована потужність сонячної електростанції — 10 МВт, біоТЕЦ —12 МВт.

Майже добу Одесою точилися чутки, здогадки і версії щодо причин, які призвели до серйозного протистояння між правоохоронцями та жителями так званого в’єтнамського кварталу (житловий комплекс «Лотос» на вулиці Грушевського).

«Хто ці люди в чорному, які вдерлися в наші квартири і без санкцій та дотримання всіх процесуальних норм, трощать наше майно, щось вилучають?» — обурилися представники діаспори й спробували завадити непроханим гостям. У правоохоронців полетіло каміння. Зав’язалася сутичка із застосуванням кийків і сльозогінного газу. Не обійшлося й без стрілянини, на щастя, у повітря. На знак протесту група людей заблокувала рух по Грушевського, чим на якийсь час унеможливила в’їзд та виїзд з Одеси.

До внормування ситуації залучили більше десятка патрульних екіпажів. Обурений натовп у супроводі поліції рушив до облдержадміністрації, вимагаючи зустрічі з головою. Заспокоїти людей вдалося заступниці голови ОДА Соломії Боровській, яка запевнила, що вони у безпеці й інцидент з «невідомими у чорному» не повториться.

Нещодавно, 19 липня, «Чорноморські новини», одна з найстаріших газет на Одещині і в Україні, відзначила 97 років від дня виходу першого номера. Багато читачів прийшли на зустріч у редакцію, щоб привітати «Чорноморку» з цією датою. Велика дяка всім за добрі слова на нашу адресу, за щирі побажання, за дружню підтримку.

Особлива дяка тим, хто в цю скрутну для української газети годину підтримав її матеріально. Це: С. Бардіна, Євген та Людмила Боровики, В.І. Вельможко, В.Г. Вербицький, В.М. Відрук, М.П. Вознюк, Є.М. Волошина, Г. Гардзілевич, Б.С. Гуменюк, С.І. Дарієнко, В.І. Дяченко, Л.Ф. Жигайло, О.В. Йоник, М.Г. Коваль, С.В. Конак, В.Я. Крижанівський, В.Х. Медведєв, С.І. Мефодовський, Г.А. Могильницька, В. Насипайко, О.С. Олійників, В.П. Павліченко, Т.В. Паламарчук, М.А. Пасічник, Ю.М. Плотиця, А.Г. Пляченко, Т.Я. Повх, Я.Д. Прокопишин, Г.А. Рудик, А.І. Русін, С.І. Савченко, Є.А. Хамаза, О.Є. Цвіркун, Геннадій та Галина Чекановичі, В.Ф. Черевиченко, С.Є. Шеренгова.

У травні основними викликами для свободи слова в Україні стали напади на офіси місцевих ЗМІ, напади на журналістів та відключення українських телеканалів на Сході. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

У травні уперше в Україні загинув співробітник іноземних ЗМІ, що висвітлював події на сході країни. Італійський журналіст Андреа Рокеллі та його перекладач Андрій Миронов потрапили під обстріл мінометів під Слов’янськом.

У ніч на 25 грудня на трасі Бориспіль—Київ по-звірячому побили відому журналістку та громадського діяча Тетяну Чорновол. У молодої жінки — струс мозку, численні гематоми, зламаний ніс. Як зауважили колеги, таке враження, що у злочинців стояло завдання: проломити Тетяні череп, адже били саме по голові…

За фактом побиття міліція спочатку відкрила кри­мінальне провадження за статтею «хуліганство» і лише наступного дня, коли збурилося українське суспільство і міжнародна спільнота різко засудила напад на журналістку, справу було перекваліфіковано на «нанесення тяжких тілесних ушкоджень».

У зв’язку з подіями останніх днів, під час яких влада продемонструвала своє вороже ставлення до громадянського суспільства та до журналістів зокрема, Національна спілка журналістів України закликає всіх колег проявити максимальну згуртованість і солідарність. Ми висловлюємо глибоке обурення численними фактами насилля та агресії проти працівників ЗМІ та представників громадськості.

Список постраждалих під час сутичок журналістів постійно оновлюється, і більшість із них зазнали тілесних ушкоджень від рук правоохоронців. Ці прецеденти яскраво демонструють, що свобода слова цій владі не потрібна.

Комітет з питань свободи слова та інформації на позачерговому засіданні 3 грудня, що було присвячене розгляду питання про перешкоджання журналістській діяльності на Євромайдані в Києві, одноголосно прийняв рішення про звернення до міністра МВС з вимогою про його відставку та покарання очільника спецпідрозділу «Беркут», повідомляє «Телекритика».

Члени комітету, заслухавши представників Генпрокуратури та МВС, зазначили, що треба прискорити розслідування кримінальних проваджень щодо побитих журналістів та покарати винних.

Як показали результати другого заміру Індексу свободи ЗМІ у шести країнах Східного партнерства, Молдова посіла перше місце, Грузія — друге, Вірменія та Україна — на третьому-четвертому, Азербайджан та Білорусь — на п’ятій і шостій сходинках відповідно. Якщо порівняти ці результати з попереднім пілотним заміром, то зміна відбулася лише у першій та другій позиціях — минулого разу лідирувала Грузія, повідомляє MediaSapiens.

Рейтинг країни визначається на основі оцінки індивідуальних експертів стану свободи медіа в країні і подальшого підсумовування балів.

Вшосте Національна спілка журналістів України привертає увагу високопосадовців держави, правоохоронних органів, кваліфікаційних комісій суддів до кричущих фактів порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов’язань, взятих Україною. Вказані порушення є системними і потребують політичної волі для змін у законодавстві та практиці його застосування.

1. Головною перешкодою в роботі журналістів є безкарність за вбивства, побиття, застосування насильства до журналістів, пошкодження фото- та відеотехніки.

Після кожного резонансного випадку Міністерство внутрішніх справ та Генеральна прокуратура запевняють нас, що справа перебуває на особливому контролі, але й досі не покарані особи за вбивство журналіста Василя Климентьєва, побиття Дмитра Волкова, Віталія Лазебника, застосування насильства до Романа Бочкали, Олександра Тарасова. Незважаючи на кілька наказів міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка, які вимагають від керів­ників міліції забезпечення безпеки журналістів та поліпшення роботи з медіа, співробітники МВС не перешкодили нападу на Ольгу Сніцарчук та Владислава Соделя.

Українські журналісти оцінили стан свободи слова в країні на 3,8 бала за 10-бальною шкалою.

Як свідчать дані опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, порівняно з попереднім роком ця оцінка знизилася (у 2012-у було 4,5 бала) і відповідає рівню 2010 — 2011 років.

Короткий звіт до Всесвітнього дня свободи преси

В Україні 2012 рік став рекордним за кількістю порушень прав журналістів — 324 випадки. Це найбільша кількість зафіксованих порушень за останні 10 років. Експерти Інституту масової інформації пов’язують таку тенденцію із безкарністю представників влади та політичних діячів, які застосовують усі можливі способи тиску, навіть фізичну силу, щоб перешкодити українським журналістам чесно і сумлінно виконувати свою професійну діяльність.

Найяскравішим явищем цього року був проект закону про наклеп, автором якого став член Національної спілки журналістів України, народний депутат Віталій Журавський.

Окрім цього, парламентські вибори 2012-го (передвиборна кампанія та період встановлення результатів голосування) показали, що гравці політичної сцени України, особливо ті, що користуються підтримкою влади, брутально зневажають право журналіста на отримання та поширення суспільно важливої інформації. У той же час вони корумпують редакторів розміщенням замовних оплачених матеріалів — «джинси».

Ситуація, що склалася навколо телеканалу «ТВі», сигналізує про те, що на медіа-ринку України після кількох років серйозної стагнації почалося серйозне «пожвавлення» у суто українському стилі. Поки інвестори розбираються між собою, хто ж є справжнім власником, а хто рейдером, коментатори висловлюють припущення щодо того, у чиїх політичних інтересах відбувається черговий переділ медіа-ресурсів.

Аналізуючи події у вітчизняній медіа-сфері, не варто забувати, що вони є, скоріше, індикаторами планів та стратегій політичних гравців, ніж стосуються безпосередньо розвитку самодостатнього бізнесу, та й самого ринку загалом. Адже наближається ключова дата чергового політичного циклу — вибори президента в 2015 році. Те, що інформаційний вплив є головним завданням основних фігурантів медіа-ринку в Україні, показує хоча б приклад світових тенденцій розвитку в цій галузі.

За великим рахунком, у нашій країні він функціонує за своїми власними законами, відмінними від уста­лених у світі. У той час як повсюдно медіакомпанії тяжіють до створення нішевих платних телеканалів, в Україні, як і раніше, найрейтинговіші канали залишаються безкоштовними. Більше того, українські газети, інтернет-видання та особливо телеканали в переважній більшості є дотаційними, оскільки їх функціонування виправдовує себе, в першу чергу, саме можливостями впливу на суспільну думку.

Учора в редакцію подзвонили. Звична, здавалося б, справа  — в редакцію часто телефонують: з проблемами, пропозиціями, подяками і словами підтримки, з критикою, іноді досить гострою. Але вчора у телефонну слухавку посипалися погрози. Серйозні погрози.

Зважаючи на істерію, яка, за активної підтримки місцевої влади, розгорнулася в останні тижні в Одесі навколо всього, що стосується України  — мови, культури, віри, традицій, навіть самого походження людини, редакція «Чорноморських новин» не вважає ці погрози випадковими і такими, котрими можна знехтувати. А відтак публічно звертається до суспільства і всіх компетентних органів з офіційним повідомленням про факт погроз.

Зміни до закону «Про поштовий зв’язок», проект яких опубліковано на сайті Мінінфраструктури наприкінці минулого року, створять монополію на ринку поштових послуг. «Укрпошта», яка й нині як національний оператор має монопольні права на низку послуг, стане повним монополістом на ринку. При цьому інших учасників хочуть позбавити можливості конкуренції. Про це експерти говорили під час «круглого столу» «Як вплинуть на галузь поштової логістики запропоновані зміни до Закону України «Про поштовий зв’язок», який відбувся у Києві 12 лютого.

У змінах до закону передбачено, зокрема, запровадження ліцензування поштово-логістичної діяльності, монополізацію національним оператором будь-яких відправлень вагою до 50 грамів (у тому числі й експрес-доставку кореспонденції), ліквідацію будь-яких недержавних міжнародних пунктів поштового обміну, введення державного регулювання ціноутворення. Також передбачено монополізацію «Укрпоштою» доступу до поштових скриньок.

Про те, як періодика доставляється передплатникам на Одещині, «Чорноморські новини» писали не раз. Маємо визнати, останнім часом скарг до редакції надходить дещо менше (ймовірно, люди зневірилися у можливості змінити ситуацію на краще, хоч, сподіваємося, це поштовики таки почали сумлінніше виконувати свої обов’язки). І все ж, скарги є, й вони не поодинокі. Ось найсвіжіша ілюстрація того, як люди, заплативши гроші за газети, два місяці не отримують їх і не можуть добитися свого права на читання тих видань, які вони передплатили.

Про те, що ситуація з реалізацією та доставкою періодики в Україні є такою, що несе загрозу свободі слова, зазначалося у минулорічному звіті міжнародної медіа-спільноти «Зробіть свободу слова реальністю, пане Президенте». У документі, зокрема, зазначалося:

«Друкована преса дає можливість детально та глибоко вивчити важливі питання, які дозволяють громадянам розуміти сутність речей, і забезпечує кращу підзвітність влади та бізнесу.

Як ми вже повідомляли в попередньому номері газети, у вівторок редакція «ЧН» отримала чергового передноворічного листа-погрозу від керівництва комунального підприємства «Видавництво «Чорномор’я» (його текст зі збереженням орфографії і пунктуації наводимо нижче).

Нагадаємо, рік тому, у перших числах грудня, редакція також отримала листа від тодішнього директора КП, у якому нам погрожували виселенням з приміщень. Почалася тривала судова тяганина, яка за півроку забрала багато часу на підготовку до засідань, чимало коштів на юридичний супровід і, певна річ, не могла не позначитися на випуску газети, бо в таких умовах належно сконцентрувати увагу на творчому процесі просто неможливо (чи не цього, зокрема, домагаються й ініціатори багаторічної війни з «Чорноморкою»?). Цього разу, щоправда, нам не погрожують виселенням, натомість обіцяють опечатати кабінети, якщо... (про аргументи видавництва та нашу відповідь на них теж можете прочитати далі).

Минулої суботи газета «Вечерняя Одесса» опублікувала статтю (її ви маєте нагоду прочитати сьогодні на сторінках «Чорноморки») голови ревізійної комісії Національної спілки журналістів України, заслуженого журналіста України Йосипа Бурча про ситуацію, що склалася у колись потужному підприємстві — видавництві «Чорномор’я», яке нині має статус комунального, тобто належить обласній громаді Одещини. Чи думав автор публікації, згадуючи в ній негаразди останніх років: відключення ліфтів у редакційному корпусі, замерзання минулої зими колективів багатьох ЗМІ, що працюють у будівлі на площі Незалежності, 1, безкінечні необґрунтовані претензії з боку керівництва КП до редакцій та виснажливу судову тяганину, — що всі ці негаразди почнуть повторюватися вже з понеділка? Відчуття якогось дежавю. Отож…

У понеділок вранці ліфт зустрічав усіх, хто прийшов на роботу, табличкою «Не працює». Щоправда, десь обідньої пори його повернули в робочий стан, і людям вже не доводилося зігріватися, долаючи підйом і спуск на поверхи пішки. А зігріватися нам таки доводиться. З настанням морозів температура в кабінетах знову поповзла до нульової позначки. Усі красиві запевнення з боку обласного керівництва й особисто голови обласної ради М. В. Пундика (і під час зустрічі з колективами, які працюють у приміщенні з розмороженою системою опалення, і під час різних прес-конференцій), що видавництво буде забезпечене теплом, наразі залишаються пустими словами. Більше того, нам, редакціям, погрожують багатократними штрафами за перевикористання електроенергії, тобто вмикати електроприлади для підтримання бодай мінімальної плюсової температури в кабінетах, виходить, нам також заборонено.

Директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар у розмові з журналістами радіо «Свобода» (www.radiosvoboda.org) розповіла про те, як сформувалася система корупції в українських медіа та коли Інтернет зможе стати повноцінним альтернативним майданчиком для журналістів.

— Чому довіра до українських медіа стає дедалі нижчою?

— У центрі Києва не складно знайти свідомих людей, які розуміють, що відбувається насправді. Це означає, що останні роки мого життя минули не марно. Ми намагалися донести до людей інформацію про проблему, яку ми називаємо «джинсою», замовлення матеріалів ЗМІ і висвітлення, зокрема політиків, тільки за «проплачені пакети».

Та з цим є проблема. Таких обізнаних людей, як на Хрещатику, десь на Волині, або на Житомирщині, або на Луганщині ви знайдете значно менше, навіть якщо це будуть районні центри. Але ж саме ці люди і складають понад 70% українських виборців. І саме вони будуть робити вибір за тією інформацією, яку вони бачать сьогодні на телеканалах. А телевізор показує так, як учив Микола Янович Азаров: треба показувати, що дороги ремонтуються і лікарні відкриваються. От саме це в контексті Азарова і показують.

З початку жовтня почала працювати безкоштовна «гаряча телефонна лінія» з правового захисту журналістів.

Відтепер журналісти, які зазнали утисків, виконуючи службові обов’язки і хочуть захистити свої права, можуть телефонувати на гарячу лінію, що працює з понеділка по п’ятницю з 10.00 до 18.00. Телефон «гарячої лінії» 0800-50-14-47. Усі дзвінки зі стаціонарних телефонів в межах України безкоштовні.

Національна спілка журналістів України заснувала премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка. Премію засновано для заохочення і нагородження осіб та організацій, які досягли успіхів і суспільного визнання у відстоюванні права на свободу слова, боротьбі за високі професійні журналістські стандарти.

Висувати претендентів на нагороду мають право первинні та регіональні організації НСЖУ. Подання готується у довільній формі, в якому міститься опис дій у сфері відстоювання права на свободу слова, боротьба з проявами тиску на медіа, цензурою.

Сьогодні низка українських видань, підтримавши ініціативу журналу «Кореспондент», вийдуть з пустими першими шпальтами на знак протесту проти ухвалення закону про наклеп.

Загальноукраїнська акція протесту «Захисти своє право знати. Скажи «НІ» закону про наклеп» розпочалася 25 вересня. Цього дня багато інтернет-видань вийшли з банером, в якому опубліковано контакти (http://osvita.mediasapiens.ua/material/10549) всіх 244 депутатів, котрі проголосували в першому читанні за законопроект, яким за посягання «на честь і гідність людини» (не важко здогадатися, хто саме має намір захищатися) можна буде й за ґрати загриміти.

Під тиском суспільства автор законопроекту депутат-«регіонал» Віталій Журавський вирішив відкликати своє «дітище». Водночас його «партайгеносе» Сергій Ківалов упевнений, що до «наклепу» нардепи ще повернуться, але вже у новому складі парламенту.

Мовчазна акція протесту пройшла у четвер під стінами Одеської облдержадміністрації. Кілька десятків молодих людей стояли з заклеєними ротами на фоні телевізорів з написом, винесеним у заголовок. Так одесити висловили своє ставлення до прагнення влади припинити мовлення ТРК «Новая Одесса».

Як повідомляє «Новостнік», ще 16 липня в телекомпанію «Новая Одесса» надійшов лист з Одеської обласної ДТРК із пропозицією надати кращий ефірний час — із 19.00 до 22.00 — для трансляції передвиборних матеріалів, підготовлених за рахунок державного бюджету. Це 100% прайм-тайму і 50% ефірного часу каналу, коли його дивиться найбільше глядачів.

Лист був оформлений як прохання, проте, як повідомило керівництво каналу, на нараді керівників регіональних телекомпаній 2 серпня представник Національної ради України з телебачення і радіомовлення привселюдно оголосив представникові телеканалу «Новая Одесса», що вечірній час у каналу все одно заберуть, причому без будь-яких додаткових умов і компенсацій.

У Котовську від погроз представникам ЗМІ перейшли до терору

Як повідомив кореспондент видання Одеської обласної організації Комітету виборців України «ИзбирКом» Анатолій Тіора, напад на його будинок відбувся о третій годині ночі. Нападники жбурнули чотири пляшки із запальною сумішшю. «Перші дві потрапили в стіну — обгоріли стіна і дах. Третя пробила вікно і залетіла всередину будинку, гніт загас. Четверту вони кинути не встигнули — втекли, почувши шум. Це були двоє чоловіків середнього зросту в темному одязі», — розповів журналіст.

Анатолій Тіора вважає: «Злочинці мали намір уночі спалити будинок разом з нами. Просто нам пощастило — зусиллями членів сім’ї вдалося запобігти знищенню помешкання. З місця злочину вилучені дві уцілілі пляшки з рідиною, сірники і фрагменти скла від розбитих пляшок з-під «Боржомі», «Єссентуків» і «Ною». Журналіст упевнений, що напад пов’язаний з його професійною діяльністю.