Матеріали з рубрикою «Суспільство»

Три історії родин переселенців

Вони живуть сьогоденням. Намагаються не думати про минуле. Вони зустрічаються у волонтерських центрах, у чергах за допомогою чи соціальними ви-платами і пошепки діляться новинами. У них спільна біда, тому саме тут вони знаходять нових друзів, а також зустрічають земляків, родичів і сусідів. Назви їхніх рідних міст і сіл сьогодні знають усі: Бахмут, Енергодар, Лисичанськ…Вони спілкуються і діляться інформацією у спільних чатах, намагаючись таким чином підтримати одне одного. Вони ще погано знають Одесу й іноді губляться чи блукають. Намагаються жити новим життям на новому місці, хоча ночами їм сняться їхні рідні домівки.

За даними департаменту праці та соціальної політики міськради, на 1 лютого в Одесі на обліку перебувають 120758 внутрішньо переміщених осіб. 12 вимушених переселенців на 1000 одеситів.

В умовах карантину люди вимушені тривалий час залишатися в домівках, що може призводити до погіршення матеріального становища родин, зловживання алкогольними напоями або наркотичними речовинами. Як результат — загроза збільшення випадків домашнього насильства.

Куди звертатися по допомогу?

Якщо ви стали жертвою або свідком домашнього насильства, телефонуйте до:

• Поліції — 102. В Одесі з 17 вересня 2019 року працюють групи швидкого реагування на випадки домашнього насильства «Поліна»;
• Служби у справах дітей Одеської міської ради — 797-29-79, якщо від насильства страждають діти або діти стали його свідками;

Математики є однією з небагатьох категорій людей, які розв’язують свої суперечки олівцем на папері або крейдою на дошці. Сенс формул — у їх однозначності. Сенс рівнянь — у запрограмованості їх розв’язків після запису самих рівнянь. Більшість землян — це люди з гуманітарним світосприйняттям. Тому одні й ті самі слова вони сприймають по-різному, ті ж слова викликають у них різні асоціації, спонукають до різних дій. Поведінкою більшості звичайних людей можна керувати за допомогою саме відповідних слів. Маніпулятивності слова можна протиставити лише однозначність математики.

Сучасники, які ще пам’ятають радянське минуле, пам’ятають і скільки разів на догоду політичній доцільності різні народи світу, чи то в Африці, чи в Азії, чи в Латинській Америці, оголошувалися братніми. На етапі військового чи політичного конфлі-кту цей епітет зникав, а потім з’являвся щодо якогось іншого народу.

588 одеситів, якими опікуються місцеві організації інвалідів, отримали спеціальні силіконові ID-браслети, що містять вмонтовану пластину з QR-кодом.

Ідентифікаційний браслет — це можливість повідомити довколишнім про свою проблему і попросити допомоги. Призначений він, насамперед, для людей із зони ризику: похилого віку, з порушенням пам’яті, які можуть піти з дому і не повернутися, з проблемами серцево-судинної системи, хворих на діабет, тяжкі форми алергії, епілепсію тощо. Тобто для тих випадків, коли людина може раптово відчути себе погано, втратити свідомість.

Персоналізацію браслета може виконати лікар, власник чи родичі. Є можливість занести у форму фото та ім’я людини, дату народження, адресу проживання, групу крові, інформацію про хвороби, алергії, медичні показання і рекомендації при наданні екстреної допомоги та протипоказання, контакти лікарів, близьких і родичів. А щоб таку інформацію зчитати з квадратика на браслеті, достатньо навести на нього екран смартфону.

У законодавстві про охорону та захист прав дитини встановили відповідальність за факти перебування неповнолітніх без супроводу дорослих у нічний час (із 22-ї до 6-ї ранку) на вулиці.

Відтак власники закладів розваг та громадського харчування із 22.00 до 6.00 мають право вимагати у відвідувачів документи, які підтверджують досягнення ними 16-річного віку.

Якщо ж у розважальному закладі чи деінде в громадських місцях (парки, вулиці, території шкіл та дитячих садків, дитячі та спортивні майданчики, бари, дискотеки, магазини з алкогольною продукцією тощо) у нічний час виявлять таких дітей, то викличуть поліцію і через суд притягнуть до адміністративної відповідальності батьків за неналежне виконання ними їхніх обов’язків.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов на своїй сторінці у Facebook оприлюднив поради, як діяти батькам, якщо їхня дитина зазнає цькування в школі.

«Якщо ви дізналися, що вашу дитину цькують, або помітили певні ознаки того, що вона страждає від булінгу, поговоріть з нею і з’ясуйте якнайбільше фактів та подробиць про заподіяну їй шкоду. Тут важливо відокремити факти від емоцій, хоча емоції в таких випадках, звісно, зашкалюють. Варто відрізнити звичайний конфлікт від систематичного цькування, бо саме регулярне, повторюване знущання і є булінгом. Якщо ви впевнилися, що це таки булінг, зверніться до адміністрації закладу освіти, прямим обов’язком якої є створення безпечного, вільного від насильства, булінгу та будь-яких форм дискримінації освітнього простору. Це визначено частиною 3 статті 26 Закону України «Про освіту», — написав Сергій Горбачов.

Він наголосив, що заява про булінг має бути подана у письмовій формі, державною мовою, із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові заявника, адресою проживання, контактним телефоном. Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (тобто не вказані прізвище, ім’я та по батькові особи, що звертається) чи з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і не розглядається.

Дві третини українок (67%) зазнають психологічного, фізичного або сексуального насильства, майже кожна третя (28%) — від партнера. Такі дані дослідження ОБСЄ з питань добробуту та безпеки жінок в Україні.

Автори дослідження дійшли висновку, що насилля проти жінок дуже тісно пов’язане з недостатністю ґендерної рівності, а це, своєю чергою, впливає з домінування небезпечних стереотипів у ставленні до них.

«В Україні 41% жінок вважають, що коли чоловік кривдить свою дружину, то це має вирішуватися в межах родини. До того ж, жінки часто просто не знають, що робити, якщо вони зазнають насилля. Тільки 17% опитаних вважали себе поінформованими з цього питання, тоді як майже половина зізналися, що мало (48%) або зовсім не знає (17%), як їм діяти», — йдеться у повідомленні на сайті ОБСЄ.

Дослідження проводилося у 2018 році шляхом інтерв’ю в семи державах-учасницях ОБСЄ: Албанії, Боснії і Герцеґовині, Молдові, Північній Македонії, Сербії, Україні та Чорногорії, а також у Косово. Загалом було опитано понад 15000 жінок віком від 15 років, у тому числі 2048 українок.

Міжнародна спільнота щорічно проводить акцію «16 днів проти насильства». Мільйони громадян і тисячі державних та громадських організацій з понад сотні країн світу із 25 листопада по 10 грудня активізують свої зусилля заради об’єднуючої мети: збільшити у співвітчизників розуміння та обізнаність про всі форми насильства, створити в конкретному регіоні соціальний простір, вільний від цього соціального зла.

Ця акція прив’язана перед-усім до Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок (26 листопада). Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році, але відзначати його почали ще з 1981-го в пам’ять про трагічну загибель трьох сестер Мірабаль, жорстоко вбитих у 1960-у під час диктатури домініканського правителя Рафаеля Трухільо.

Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Власне тоді визначився зв’язок між насильством стосовно жінок та правами людей. Шістнадцятиденний період акції символічно наголошує на цьому зв’язку. Бо ж на цей час припадають й інші важливі для демократичної спільноти дати: 1 грудня — Міжнародний день боротьби зі СНІДом, 2 грудня — Міжнародний день боротьби з рабством, 3 грудня — Міжнародний день інвалідів, 5 грудня — Міжнародний день волонтера, 6 грудня — річниця інциденту в Монреалі.

Спільна заява Європейського Союзу та Офісу Ради Європи в Україні щодо ґендерно обумовленого насильства

Ґендерно обумовлене насильство — хвороба, від якої страждають суспільства по всьому світу. Починаючи із 26 листопада — Міжнародного дня боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок — Європейський Союз та Офіс Ради Європи в Україні об’єднують сили задля 16-денної кампанії з підвищення обізнаності про згадану проблему та заклику до дій.

В Україні насильство над жінками залишається однією з найгостріших соціальних проблем: щорічно кількість жертв сягає 1,1 мільйона. Таке насильство має руйнівні фізичні та психологічні наслідки для жінок, сімей та громад. На жаль, ця проблема часто залишається прихованою й такою, про яку не повідомляють. Це трапляється через почуття сорому, байдужості чи й навіть терпимість до такого насильства. Відтак освіта та підвищення обізнаності, а також протидія ґендерним стереотипам, сексизму та нерівності, які часто лежать в основі ґендерного насильства, є вкрай важливими.

Згідно з українським законодавством усиновлення — це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку усиновлення дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України (в цьому випадку усиновлення здійснюється в консульській установі або дипломатичному представництві України).

Хто підлягає усиновленню?

Усиновленню підлягають діти, які перебувають на обліку як:

• діти-сироти;
• діти, позбавлені батьківського піклування;
• діти, батьки яких дали згоду на усиновлення.

«Розвиток, досягнення та виклики на шляху формування політики рівності жінок і чоловіків в Одесі» — таким було гасло другої міської жіночої конференції, яка зібрала депутатів міської та обласної рад, чиновників, міжнародних експертів, представників громадських організацій.

Про досягнення Одеси в утвердженні гендерної рівності присутнім розповіла заступник міського голови Світлана Бедрега. Вона, зокрема, підкреслила: «Впровадження принципу рівних прав жінок і чоловіків є однією з важливих умов соціально-економічного розвитку, критерієм нашої успішності. За підсумками роботи минулорічної жіночої конференції влада міста зробила конкретні кроки для активному розвитку в Одесі гендерно спрямованої політики».

На Одещині у неплатника аліментів відібрали половину будинку в рахунок погашення боргу.

На виконанні у Кілійському районному відділі ДВС перебувало провадження про стягнення аліментів з батька на утримання неповнолітніх доньки та сина. У зв’язку з тим, що заборгованість перевищила суму платежів за рік, державний виконавець наклав на боржника штраф у розмірі 20%.

Також було складено протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, що полягало у несплаті аліментів. Постановою Кілійського районного суду чоловіка визнано винним у вчиненні правопорушення та призначено покарання у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.

За статистикою, поданою на офіційному сайті ООН, порушеннями слуху внаслідок травм, хвороб або вроджених вад страждають близько 72 мільйонів землян, 80% з яких — громадяни країн, що розвиваються. Сукупно ці люди послуговуються 300 жестовими мовами.

Жестові мови — це повноцінні природні мови, які відрізняються від розмовних. Існує також міжнародна мова жестів, яка використовується глухими людьми на міжнародних зустрічах, а також під час поїздок та особистого спілкування. Вона визнана основною формою жестової мови, бо не така складна, як природні жестові мови знаків, і має досить обмежений лексикон, відтак дуже доступна.

Конвенція ООН про права інвалідів визнає й заохочує використання жестових мов. У ній зазначається, що ці мови мають статус розмовних і що держави-підписанти повинні сприяти полегшенню вивчення мов жестів та розвитку мовної ідентичності спільнот глухих.

Президент України підписав указ «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей», інформує сайт глави держави.

На зустрічі з батьками-усиновителями, опікунами та прийомними батьками, яка відбулася в Офісі Президента, Володимир Зеленський наголосив, що влада налаштована на підтримку родин, котрі взяли на себе сміливість виховувати сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. «Ми справді хочемо допомогти вашим дітям і вам особисто як сім’ям, як батькам», — сказав він.

З моменту дії законів #ЧужихДітейНеБуває за рахунок відпрацювання суспільно корисних робіт батьками, що не платили аліментів, на користь 275 дітей Одещини вже переказано 505 тисяч гривень.

Як нагадує Головне територіальне управління юстиції в Одеській області, відповідно до статті 183-1 КУпАП покарання у вигляді суспільно корисних робіт застосовується, якщо сукупний розмір заборгованості з аліментів перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Розповіли в управлінні і про батька, який не платив аліментів на утримання доньки з 2012 року, а відтак заборгував 144 тисячі гривень.

«Після застосування до боржника обмежень, передбачених законами #ЧужихДітейНеБуває (заборона виїзду за кордон, на керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання), увесь борг — 144 тисячі, ще й штраф у розмірі 65 тисяч гривень за кожен день прострочення, були сплачені в повному обсязі», — повідомив керівник управління юстиції Руслан Сауляк.

На спеціалізованому пляжі, розташованому на 11-й станції Великого Фонтану, того теплого вересневого дня було велелюдно: громадська організація інвалідів «Дорога добра» організувала для своїх підопічних велике спортивне свято.

Діти з обмеженими можливостями та їхні батьки (а хтось привів із собою ще й друзів чи однокласників, бо ж діти з інвалідністю нині навчаються у звичайних школах) брали участь у цікавих естафетах, для перемоги в яких потрібна була не лише фізична сила, а й кмітливість та вправність.

Усі учасники свята, яке пройшло під символічним гаслом «Кожна дитина — особлива, усі діти — рівні!», перезнайомилися між собою й отримали від організаторів симпатичні подарунки.

17 серпня — Всесвітній день безпритульних тварин

Україна входить у десятку лідерів-держав за кількістю бездомних тварин. Такі результати дослідження кілька років тому опублікував Washington Post. Час минув — чотирилапих безхатьків на наших вулицях не поменшало. Українці так само мають змогу безвідповідально взяти собі кішку чи собаку, а потім викинути їх геть. Таке свавілля їм дозволяє відсутність податку на тварин та серйозного покарання за їх недогляд.

Світовий досвід

Німеччина — перша у світі країна, яка включила пункт про захист тварин до Конституції (в травні 2002 року). Крім того, на законодавчому рівні затверджена система утримання притулків. Держава захищає права тварин і встановлює штрафи в разі їх порушення. Наприклад, викинеш чотирилапого на вулицю — заплатиш 25 тисяч євро.

Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей».

Новими нормами передбачено введення обов’язкової підготовки для громадян України, які виявили бажання усиновити дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, удосконалення роботи служб у справах дітей з кандидатами в усиновлювачі щодо ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, та створення постійно діючої комісії з питань міжнародного усиновлення.

Як зазначається, реалізація документа «забезпечить максимальну відкритість і прозорість процедури усиновлення, мінімізує корупційні ризики та корупційні складові в процесі усиновлення, а також забезпечить врахування найкращих інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Право на соціальний захист – одне з найважливіших, основоположних прав людини, про що свідчить його закріплення в Конституції України. Це право полягає у можливості для особи, яка опинилася у складних життєвих обставинах, отримувати соціальну підтримку з боку держави.

І чи не в найскрутнішому становищі перебувають бездомні особи і безпритульні діти. Наявність житла для кожної людини – невід’ємний атрибут нормального існування, а відтак ті, хто залишився без даху над головою, не можуть повноцінно реалі-зовувати свої права, до того ж, вулиця негативно впливає на всі сторони їхнього життя: здоров’я, можливість працювати і заробляти кошти для існування, встановлювати соціальні зв’язки тощо. У зв’язку з цим бездомні особи і безпритульні діти потребують особливого соціального захисту задля повернення їх до життя в суспільстві як повноправних його членів.

Проблема бездомності викликає багато емоцій, бо є видимою. До Революції Гідності ця проблема не вважалася  першочерговою. Нині ж із другорядної вона перемістилася в категорію актуальних, ба навіть нагальних. Агресія в Криму і на Донбасі, протиправні дії поплічників Російської Федерації на частині Луганської та Донецької областей раптово залишили без даху над головою сотні тисяч українців. Переважна більшість з них потерпає саме через відсутність постійного місця проживання та спричинених цим проблем.

Минулий тиждень був емоційно складним: майже щодня від поліції надходили новини про зникнення, зґвалтування чи вбивства дітей. Багато українських батьків охопив панічний страх. Вони не знають, як захистити рідну кровинку від ґвалтівників та вбивць. На батьківських форумах матері пишуть: більше не відпускають малих самостійно до магазинів, розважальних гуртків чи бавитися на подвір’ї...

Після вбивства 11-літньої Дарини Лук’яненко в Україні активізувалася тема щодо покарання ґвалтівників дітей. Зокрема, люди почали говорили про відновлення смертної кари для таких злочинців.

Заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін закликав підписати петицію щодо посилення покарання для тих, хто здійснює злочини проти дітей на сексуальному підґрунті. Зокрема, він написав: «Може, все ж таки приймемо наш закон заради пам’яті про Дарину Лук’яненко чи Аліну Васютину з Гірника, яка два роки тому була зґвалтована та закатована покидьком? Скільки ще дітей ми маємо втратити?».

Де  війна  —  там   голод...

Сьогодні у всьому світі 821 мільйон людей голодує, причому 124 мільйони  відчувають гострий голод.

Як заявив виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі, мета міжнародних організацій — покласти край голоду та недоїданню в усіх його формах до 2030 року, водночас підкресливши, що отримані у боротьбі з цим явищем досягнення відкидаються назад через воєнні конфлікти та кліматичні потрясіння.

«Затягуються війни і спалахують нові конфлікти — це наші найбільші проблеми. Мир і продовольча безпека, де у кожного достатньо їжі, йдуть пліч-о-пліч, — це єдиний шлях до нульового голоду. Я весь час кажу: перше, що потрібно зробити світовим лідерам для вирішення проблеми голоду, — це покласти кінець війнам», — наголосив Девід Бізлі.

...і  психічні  розлади

Кожна п’ята людина, яка проживає в зоні конфлікту, страждає на психічний розлад, повідомляють «Новини ООН».

«У 22 відсотків населення районів, де йдуть бойові дії, спостерігаються ознаки депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу, біполярного розладу або шизофренії, причому у 9 відсотків тих, хто постраждав від конфліктів, психічні захворювання мають середню або важку форму», — зазначається у дослідженні, проведеному фахівцями ВООЗ, Університету Квінсленда в Австралії, Університету Вашингтона та Гарвардського університету.

Багаторічні дослідження виявили, що на психічні розлади у тяжкій формі страждають 5 відсотків людей, що живуть у зонах конфліктів, а ще 13 відсотків — у легкій. Зазначається також, що в умовах конфлікту жінки більше схильні до психічних захворювань, ніж чоловіки, і що з віком ризик розвитку розладів психіки, незалежно від статі, зростає.

Українським законодавством передбачено: якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання (незалежно від форми) і в зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Яким чином стягуються кошти на утримання?

Аліменти на утримання повнолітніх дочки або сина, які продовжують навчання, можуть виплачуватися у добровільному або судовому порядку. Існують два способи сплати аліментів у добровільно порядку.

Перший: батьки укладають між собою договір про сплату аліментів на дитину, в якому визначаються розмір та строки виплати. Якщо розмір аліментів визначено у твердій грошовій сумі, до договору необхідно включити умови про індексацію, якщо платник та одержувач аліментів не домовилися про інше. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), уряд України та партнери ініціювали й провели у Києві першу національну конференцію «Зупинимо насильство над дітьми».

Насильство над дітьми — це глобальне проблема, яка стала очевидною лише протягом останніх двох десятиліть. Дослідження засвідчують, що близько мільярда неповнолітніх у світі щороку страждають від фізичного, сексуального, емоційного насильства або недбальства. Насильство над дітьми ставить під загрозу глобальний розвиток людства: коли малі стають його свідками або жертвами, це завдає шкоди їхньому здоров’ю, добробуту та майбутньому. Проблема насильства стосується не лише окремих дітей або сімей, а є загрозою сталому розвитку суспільства в цілому.

Дані по Україні свідчать, що ця проблема у нас залишається недооціненою. Деякі форми домашнього насильства сприймаються як соціальна норма. Згідно зі звітом ЮНІСЕФ 2018 року, 42% батьків вважають, що емоційне насилля є допустимим задля виховання. Частка тих, хто допускає застосування фізичної сили до дитини як дисциплінарного впливу, сягає 14%.

Починаючи з наступного року до дитячих будинків-інтернатів не прийматимуть вихованців: наша держава узяла курс на ліквідацію таких закладів. Для початку до них не оформлятимуть нових дітей, а тих, хто перебуває там нині, з часом планують повернути батькам або передати у прийомні родини.

Проєкт реформи ще торік представили в МОЗ. Цьогоріч робота у цьому напрямку активізувалася. За словами чиновників, лише невеличкий відсоток дітей, які перебувають на повному державному утриманні, що обходиться у понад 7 мільярдів гривень щороку (до слова, 85% цих грошей йде на оплату праці колективів закладів та на комунальні послуги), — це круглі сироти, тоді як у більш ніж 92% вихованців є батьки, котрі не можуть або просто не хочуть утримувати їх. Йдеться як про батьків-відмовників, так і про тих, хто був позбавлений батьківських прав через асоціальний спосіб життя, що позначилося на дітях.

Відмовниками часто стають через вроджені хвороби чи патології розвитку дітей. Якщо для них не знайдуться прийомні батьки (працю яких держава оплачуватиме), то діти будуть влаштовані до реабілітаційних центрів.

185 тисяч гривень — таку суму вдалося виручити за старі речі, які одесити складали в зелені контейнери по всьому місту.

За ці кошти магазин «Добробутик» і проект «Речі, які допомагають» закупили для відділення дитячої хірургії Одеської дитячої клінічної лікарні автоклав Kronos B23, що забезпечує повний контроль процесу стерилі-зації, температури і тиску для обробки високоточного хірургіч-ного обладнання.

Найбільше (40 відсотків) одягу містяни склали до спеціальних контейнерів, установлених на території «Зеленого театру».

У галереї «Invogue», що на Катерининській, 25, упродовж двох тижнів експонується виставка під назвою «Femmes in East», тобто жінки зі Сходу, що разом складає слово «фемініст».

Це своєрідне дослідження різних поглядів на жіночність у державах пострадянського простору за допомогою сучасних мультимеді-йних засобів. У рамках ініціативи «Жіноча академія лідерства» 15 жінок із Вірменії, Грузії, Молдови, України та Росії створили сім інтерактивних проектів на тему ставлення до фемінізму в своїх країнах.

Авторки розповідають про притаманні їхньому оточенню стереотипи, через творчість занурюючи глядачів у життєві ситуації, що відбуваються повсякчас.

Як бути жінкою-лідером у патріархальній пострадянській реальності, як відстоювати феміністичні цінності?

— Я переконана, що людям важливо зрозуміти, що таке фемінізм взагалі. У наші дні більшість сприймає його негативно і має про нього неправильну уяву. Наша виставка — це крок до розуміння себе, своїх цінностей, прав, до припинення внутрішнього конфлікту між тим, що «треба», і тим, що «хочу», до розуміння, що фемінізм — це рух за рівність, — каже учасниця проекту з України, режисерка Катерина Сазонова.

Домашнє насильство — це діяння (дії чи бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру, що вчиняються стосовно членів сім’ї.

Домашнє насильство — проблема, яка потребує негайного реагування та вирішення, а тому розповідаємо, як діяти, якщо ви або ваші рідні стикнулися зі знущаннями та жорстокістю з боку близьких людей.

Що потрібно робити у випадку домашнього насильства?

Одразу викликати поліцію — 102.

Звернутися на «гарячу лінію» 116-123 (цілодобово та безкоштовно в межах України).

Що треба знати про епілепсію та як надати першу домедичну допомогу людині при епілептичному нападі

26 березня відзначався Всесвітній день обізнаності про епілепсію, на яку страждають близько 100 мільйонів землян, відомий як «Фіолетовий день».

Епілепсія є одним з найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини. В Україні налічується близько 100 тисяч осіб з таким діагнозом.

Епілепсія — хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються. Напад може трапитися будь-де і будь-коли. Часто довколишні жахаються побаченого, намагаються триматися подалі від людини, з якою «щось коїться».

Щороку 2 квітня відзначається Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму, заснований Генеральною Асамблеєю ООН у 2007-у. Таких хворих називають «людьми дощу» — від назви відомого голлівудського фільму.

Кількість аутистів у світі стрімко зростає: у 1948 році один випадок реєструвався на мільйон дітей, у 2008-у — на 150 тисяч, у 2018-у — на 50 тисяч. Аутистами, кажуть, були Альберт Ейнштейн, Леонардо да Вінчі, Вінсент ван Гог, Вольфганг Амадей Моцарт...

До Всесвітнього дня людей із синдромом Дауна

Щороку в Україні народжується 300—400 дітей із синдромом Дауна, це приблизно одна дитина на 700 немовлят. Співвідношення дівчаток та хлопчиків з таким порушенням генетики практично однакове.

Учені вважають, що синдром Дауна — це найзагадковіше відхилення від умовної норми. Поява таких дітей ніяк не пов’язана ні зі станом здоров’я батьків, ні зі спадковістю, ні з алкогольною чи з іншою залежністю. Такі немовлята народжувалися і сто, і тисячу років тому, коли навіть екологія була іншою. Відстежена, щоправда, деяка залежність від віку: чим старша мати, тим більша вірогідність народження «сонячної» дитини. Проте, чому саме так трапляється — допоки генетики відповіді не знайшли.