Справа

Для мистецтва настали нові часи. Вже під час війни в Одесі народився документальний театр, який, відповідно до реалій, назвали «Лютий».

Його засновниця, режисерка з Криму Галина Джикаєва розповідає:

— Документальний театр реактивно реагує на тектонічні зміни в історії країни і на те, як ці зміни впливають  на життя та долю простого українця. Наше завдання — руйнування стереотипів, запрошення до роздумів та діалогу, переосмислення реальності, створення в голові глядача поля питань, які він ставить сам собі.

Театр ставить вистави про болючі проблеми суспільства і про їх вирішення.  У фокусі уваги — історія звичайної людини, документ епохи,  якій зазвичай  нема місця в медійному просторі.

Як ви уявляєте сільську бібліотеку? Якщо це щось на кшталт старих запилених полиць з давні-ми неактуальними книжками, то ми готові вас здивувати цією історією.

Олеся Рожнатова — бібліотекарка у другому поколінні, своєю натхненною працею доводить, що може бути інакше. У 2011 році жінка повернулася з нецікавої для неї роботи бухгалтером у рідне село Холодна Балка на Одещині. Попри всі стереотипи, саме місцева бібліотека у 2013-у першою відкрила інтернет-клуб, а нині щорічно поповнює книжковий фонд на 200—300 видань.

Сьогодні волонтерство — не просто новомодний рух, що об’єднує небайдужих громадян,  а вагома складова втілення багатьох соціально значущих проєктів. Притаманні волонтерам високий рівень суспільної позиції, наполегливість і  щире бажання допомогти тим, хто цього потребує, можуть стати рушійною силою підтримки  суб’єктів пробації, які мають шанс на виправлення, але не здатні впоратися з цим самотужки.

У Малиновському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області людиною саме з таким покликанням стала Маргарита Загоревська (на знімку), яка за спеціальністю є психологинею та  працює кар’єрною радницею «ВОНА хаб»  — проєкту, що   реалізується Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні (UNFPA).

Як волонтерка з Подільська рятує тварин від війни

Христина Драгомaрецька із Подільська на Одещині від початку повномасштабної війни допомагає тваринам у власному притулку «Місце під сонцем». Уже півтора року вона їздить на прифронтові території, евакуює чотирилапих, стерилізує їх, лікує, забезпечує їжею.

Наразі через її притулок отримали допомогу понад 500 тварин і майже половині з них вона знайшла нових господарів.

Культурна спадщина — це унікальна колекція традицій, історії та цінностей, які відображають дух нації та спосіб її життя. На жаль, ця спадщина постійно перебуває під загрозою втрати. Відтак її збереження є дуже відповідальною місією сучасного суспільства.

У селі Табаки (Болградський район) цю місію взяла на себе Парасковія Цоєва. Саме вона стала ініціаторкою і хранителькою культурної спадщини села, створивши етнографічну кімнату під назвою «Народна къща». Ми завітали в гості до Парасковії Іванівни, щоб розпитати, як поставав цей осередок національної культури.

Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» передав Збройним силам України дві майстерні технічного обслуговування загальною вартістю 740 тис. євро. Таким чином благодійна організація завершила проєкт із допомоги ЗСУ, профінансований на близько $1,8 млн із коштів, зібраних народом Польщі на Bayraktar.

Торік у липні наші сусіди зібрали понад 22,5 млн злотих на безпілотний авіакомплекс Bayraktar TB2. До ініціативи на краудфандинговій платформі долучилися більше 200 тисяч осіб. Тоді турецька компанія Baykar вирішила безкоштовно передати безпілотник ЗСУ, а кошти попросила спрямувати благодійним організаціям. Ініціатор збору журналіст Славомир Сераковський передав «Повернись живим» 5,13 млн злотих і 600 тис. доларів.

Катя ніколи не думала, що їй доведеться покидати рідний Маріуполь під вибухи та гуркіт канонади в 2022 році... Родина Влада потрапила під обстріл під час виїзду з Херсона... Але випробування для українців розпочалися набагато раніше — у 2014-у: тоді дитина донеччанки Карини була вся в попелі після ночі на вокзалі в Ясинуватій. І як зраділи пасажири потяга, коли в’їжджаючи до Слов’янська, побачили на стовпах українські прапори...

Війна, кривава, нещадна — випробування на міцність. І свідчення тому — люди, які подолали розруху, голод, злидні, здобули нову професію і стали волонтерами благодійного фонду «Тримай», створеного журналісткою Юлією Федоровою у перші дні війни, щоб допомагати нашим бійцям та переселенцям.

Одеська національна наукова бібліотека відзначила День Незалежності України родинним святом «Борщова екскурсія Одещиною: єдність у різноманітті».

24 серпня у затишному дворику ОННБ було велелюдно. Окрім своєї основної роботи, бібліотекарі ще й традиційно креативні в організації різноманітних свят, тому до книгозбірні люди охоче йдуть не лише по книжки, але й за особливою атмосферою.

Платформа пам’яті «Меморіал» започатковує нову традицію вшанування полеглих Героїв до Дня захисників і захисниць України, який цьогоріч уперше відзначатимемо 1 жовтня. Долучитися до акції може кожен.

Глобальна мета — висадити на території всіх закладів освіти нашої країни калинові алеї. Кожен кущ символізуватиме одну загиблу людину, яка віддала своє життя за Україну, за кожного з нас.

Ця стаття з’явилася завдяки несподіваній зустрічі земляків, яка сталася на території Одеської обсерваторії. Журналісти газети «Вечерний Николаев», вибравшись на екскурсію до астрономічної обителі, зустріли там групу підлітків із славетного міста Первомайська. Зав’язалася розмова. З’ясувалося, що хлопці приїхали на екскурсію із селища Лібенталь Одеської області, де працює благодійний фонд «Шлях до дому». Подружилися з перших хвилин. А далі журналісти та школярі з Миколаївщини разом вирушили в астрономічну подорож.

Про необхідність пізнавальних екскурсій

Але спочатку — кілька слів про благодійний фонд, який у 2021 році організував у Лібенталі «Освітянський центр: фермерське підприємство із соціальної адаптації вразливих дітей та молоді».

Обпалена, чорна, схожа на сажу земля... Цілодобове виття снарядів і свист куль... Короткий, рваний сон, часто — у багнюці, майже завжди — зі зброєю в руках… То спека, то холод... Руїни... Відчутне почуття голоду. І натягнуті до краю нерви. Все це — буденність війни.

Грань між життям і смертю така тонка, ненадійна, непередбачувано ламка. Поранення, смерть, втрати — поряд. Кожної хвилини. Вдень і вночі. Треба воювати. Захищати Батьківщину. Виконувати наказ. Перемагати. Це — чоловіча робота.

Нещодавно в Одесі відбувся перший форум для волонтерів і про волонтерів — Social Camp Odesa 2023. Просто неба в Зеленому театрі зібралися більше 500 представників благодійних фондів, громадських організацій, бізнесменів, активістів й усіх, хто сьогодні задіяний у гуманітарній та військовій допомозі країні.

36 спікерів упродовж форуму відкрито та сміливо перед сотнями людей порушували питання, на які кожен зараз шукає відповідь: від психологічних аспектів до регулювання волонтерської діяльності та законодавчих ініціатив, що має запровадити держава, аби підтримати небайдужу спільноту.

Уже понад півтора року триває велика й жорстока війна. Ворог регулярно обстрілює не лише прикордонні області — від ракетних атак потерпає вся Україна. Сумщині особливо не пощастило: тут із перших днів повномасштабної агресії точилися криваві бої, тут чи не найбільше в Україні зруйнованих будинків.

За даними Сумської ОВА, станом на 1 липня внаслідок збройної агресії російської федерації на території області пошкоджень зазнали 5328 будівель та споруд. До реєстру вже внесені відомості щодо руйнувань 4817 об’єктів, з яких 4348 житлових (3243 будинки та 1105 квартир). Через безперервні обстріли військами рф прикордонних громад кількість знищених і покалічених осель невпинно зростає. Люди змушені жити у підвалах, гаражах, клунях. Але ж зима уже не за горами…

Минулої суботи заслужений тренер України Микола Пасічник провів відкриту першість Одеської області з боротьби самбо пам’яті воїнів, полеглих у боротьбі за нашу волю й незалежність, і на честь тих, хто нині стоїть на захисті Вітчизни.

Майже пів століття Микола Антонович тренує одеситів — ділиться знаннями у застосуванні прийомів рукопашного бою, самбо, інших бойових мистецтв, а водночас залучає їх до здорового способу життя, вчить шанувати старших і, щонайважливіше, прищеплює любов до рідного краю, до Бать-ківщини. Спочатку це були майбутні правоохоронці, а тепер, уже понад 30 років, — малеча і юнь від чотирьох до двадцяти.

ДТЕК «Одеські електромережі» долучилася до міжнародного проєкту польського товариства орнітологів Malopolskiego Towarzystwa Ornitologicznego з вивчення та захисту білого лелеки.

За останні 100 років цей птах повністю зник з півночі Франції, Бельгії, Нідерландів, Данії, заходу й півдня Німеччини. В Україні його чисельність — одна з найбільших і становить близько 30 тисяч пар. За оцінками фахівців-орнітологів, в усьому світі наразі налічується десь 160 тисяч пар білого лелеки. Охорона цього виду в Україні закріплена законодавчими актами, зокрема законом «Про тваринний світ», а також Боннською, Бернською та Рамсарською конвенціями.

Як громада може забезпечити житлом переселенців

Про механізм перетворення звичайного житла на соціальне та умови, на яких внутрішньо переміщені особи можуть його отримати, дізналися учасники інформаційної сесії, організованої програмою «U-LEAD з Європою».

Нині кожна громада, яка не розташована на території бойових дій або на тимчасово окупованій території, надає прихисток тисячам переселенців. До експертів U-LEAD надходять чимало запитів від представників органів місцевого самоврядування щодо роз’яснення механізмів організації шелтерів, використання майна відумерлої спадщини, а також створення соціальних гуртожитків.

У Балті відкрили інклюзивно-ресурсний центр для дітей з особливими освітніми потребами, де створені всі необхідні умови для їх розвитку та соціальної адаптації.

Слід зазначити, із 2019-го Балтщина бере участь у мікро-проєкті «Надання соціальних послуг у громаді», що фінансується Японським фондом соціального розвитку через Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Серед десяти громад саме Балтська спромоглася підготувати найвдаліші пропозиції і в результаті отримала грант у сумі 140 тисяч доларів для їх втілення. Роботи тривали три роки.

Українці дивують світ не тільки стійкістю у боротьбі з ворогом на фронті, а й своїм життєлюбством, своєю жагою до мирної праці у тилу. Хоч у країні війна, а через неї — купа похідних проблем (від бензинової до соляної), люди не замикаються у собі, не сидять, склавши руки, і не чекають манни небесної, а повсякчас намагаються робити корисні справи.

Так, у рамках двомісячника з благоустрою території громади жителі мікрорайону №19, що по вулиці Петра Сагайдачного у Балті, нещодавно почистили й оновили криницю та впорядкували місцину довкола неї.

На проспекті Гагаріна, 8 розташований волонтерський штаб «Одеса як вона є». Сюди приходять вимушені переселенці, місцеві пенсіонери та малозабезпечені, щоб отримати одяг, гарячі обіди, продуктові набори, ліки, постільну білизну, інші необхідні для виживання у скрутну годину речі.

Людей, що звертаються по допомогу, зустрічають дві усміхнені симпатичні красуні, які їх записують, реєструють, супроводжують далі. Й мало хто здогадується, що ці дівчата — Катерина Юр’єва та Ольга Ганусовська (на фото) — також були змушені залишити власні домівки через воєнну агресію.

Таку назву мала дуже камерна і цікава зустріч вимушених переселенців з творчими одеситами, що відбулася 4 квітня в Центральній міській бібліотеці ім. Івана Франка.

Організована громадською організацією «Одеський інститут соціальних технологій» у рамках проєкту Міжнародного фонду «Відродження», ця зустріч стала своєрідним містком, що поєднав переселенців із зруйнованих міст України та одеситів, які всіляко допомагають їм. Задля цього ГО ініціювала створення фотографічного, краєзнавчого, дослідницького, літературного та образотворчого кластерів, де всі, хто через війну покинув власний дім, можуть реалізувати й розвинути свої таланти та здібності, відігрітися душею.

За задумом міського голови Кодими Сергія Лупашка, кожен двір багатоповерхового будинку повинен мати затишну альтанку.

Вони прикрасять і прибудинкові території, і людям буде де відпочити.

Мешканці Подільського району не залишаються осторонь потреб наших захисників і постійно їм допомагають. Практично кожна громада час від часу відправляє на передову автомобілі різних марок для пересування та виконання поставлених завдань підрозділами ЗСУ.

От і нещодавно на передову поїхав «Пікап Перемоги» Ford Ranger» — дарунок від ТОВ «Зернятко Південь», де виконавчою директоркою Оксана Бойко. Ще дві машини для фронту спорядили сім’я Пантелієвих з Балти та аграрії Слобідської громади (пікап Nissan). Як правило, відправляють їх завантаженими продуктами, ліками, іншими необхідними на війні речами.

Тарутинська селищна рада за підтримки U-LEAD розробила програму з інтеграції внутрішньопереміщених осіб, яка включає комплекс заходів з працевлаштування, перекваліфікації кадрів, сприяння їх облаштуванню в громаді та інтеграції в життя.

З початку повномасштабного вторгнення у Тарутинській громаді офіційно отримали статус ВПО понад 2400 осіб. Із них 446 уже повернулися додому. На 1 січня 2023-го тут проживали 1960 переселенців. Зараз же сюди приїжджають щодня по троє-четверо людей, переважно з Херсонської області, розповіла керівниця відділу соціального захисту Тарутинської селищної ради Ганна Стоянова.

Ми всі знаємо, що війна закінчиться повною перемогою України. Але разом з перемогою до нас прийдуть і нові виклики. Якою може стати післявоєнна країна? Як ми будемо жити далі? До чого нам треба готуватися?

Благодійний фонд «Добрий Самарянин» організував зустріч волонтерів, представників доброчинних організацій та журналістів на тему «Післявоєнне відновлення: виклики та можливості».

Маразліївській громаді торік вдалося заощадити 250 тисяч бюджетних гривень завдяки рекомендаціям і консультаціям, а також практичним знанням, отриманим під час участі у проєкті «План бюджетної стабілізації», реалізованому програмою «U-LEAD з Європою».

— Дуже вдячна експертам U-LEAD за такий вчасний і корисний проєкт. Спільно з ними ми проаналізували видаткову і дохідну частини нашого бюджету. Ми пройшли кожний крок і зрозуміли, що треба переосмислити нашу діяльність. Наприклад, ми планували витратити чималі кошти на розробку нормативно-грошової оцінки, але експерт підказав, як це можна зробити інакше, і в результаті ми вже заощадили 250 тисяч для інших важливих потреб громади, — розповіла керівниця фінансового управління Маразліївської сільської ради Анна Городецька.

Фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» розпочав збір 21,6 мільйона гривень на розвідувально-ударні комплекси (РУК) зі 120-мм мінометами для 122-ї та 126-ї бригад Сил територіальної оборони з Одещини.

Кошти, як зазначається на Facebook-сторінці фонду, збирають у рамках кампанії із забезпечення РУКами всіх бригад тероборони України, на яку благодійники загалом планують акумулювати 333 мільйони гривень.

Родина Кудіних із Познанки від початку російської агресії — одна з найактивніших організаторок та учасниць волонтерського руху в Зеленогірській громаді, як і в По-дільському районі загалом. Пані Світлана яка є депутаткою селищної ради, разом із земляками регулярно готують різну консервацію та смакоту для хлопців із ЗСУ й тероборони, а пан Анатолій дістає все необхідне й практично 24/7 перебуває «на колесах». Свою мотивацію Кудіни пояснюють тим, що сьогодні весь український народ допомагає нашим доблесним воїнам виганяти окупантів з рідної землі, і кожен щонайбільше прагне перемоги над ненависним і безжальним ворогом.

Уже 25 лютого сільський підприємець Анатолій Кудін, який займався ковбасним бізнесом, помчав у Борщі записуватися в ряди територіальної оборони. Та через кілька днів повернувся додому вкрай засмученим, бо не потрапив у ряди захисників Вітчизни за станом здоров’я. Втім, чоловік не розгубився: взяв із сімейного бюджету близько десяти тисяч гривень і подався закуповувати необхідні речі для бійців тероборони та ЗСУ. За посильною допомогою звертався і до місцевих сільгоспвиробників та колег-підприємців. Згодом у селі розгорнув свою діяльність тиловий батальйон з випікання та виробництва м’ясних консервів, каш тощо. До цієї вкрай необхідної справи долучилося чимало патріотів з обох Познанок.

На Одеському припортовому заводі завершили перепрофілювання виробничих потужностей для відвантаження зернових із підприємства на морський транспорт для відправлення на експорт.

Перші тисячі тонн, повідомила пресслужба ОПЗ у Фейсбуці, вже завантажено у трюми судна. Це буде першою у рамках зернової ініціативи відправкою продукції, завантаженої на морський транспорт з Припортового заводу. Загалом цим рейсом буде вивезено 23 тисячі тонн зернових.

Аграрії півночі Одещини вже відправили на фронт, оснастивши всім необхід-ним, більше десятка автомобілів, здебільшого пікапів, які використовуються мобільними вогневими групами ЗСУ.

От і напередодні Покрови Пресвятої Богородиці хлібороби Подільщини передали ще чотири машини. Бойові автівки вже на передовій, допомагають нашим захисникам громити ворога.

У Біляївці з нагоди Дня міста провели акцію «Дністровська вертута наближає перемогу», що об’єднала понад 50 господинь. Півтори сотні смачнющих вертут передали для героїв 35-ї бригади, які зараз на передовій.

Нагадаю, біляївська вертута — своєрідна родзинка фестивалю, який проводиться до Дня міста із 2008-го. З кожним роком дедалі більше гостей приїздило сюди, щоб скуштувати цю унікальну випічку.