Матеріали з рубрикою «Проблема»

Переглядів: 255

Шанс на відродження Великого Лугу

Половину території Каховського водосховища вже вкрили вербові ліси

Як впливає війна на довкілля Херсонщини, чи справдилися песимістичні прогнози екологів щодо наслідків підриву Каховської ГЕС і чи потрібно відновлювати електростанцію — про це у розмові «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) з членом правління Української природоохоронної групи, завідувачем кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іваном МОЙСІЄНКОМ.

Він разом з іншими науковцями досліджує ділянки Національного природного парку «Кам’янська Січ». На цій території проводили експедиції й одразу після деокупації, і після трагедії на ГЕС. Нацпарк був створений указом президента від 11 квітня 2019 року на площі 12261,14 га в Бериславському районі Херсонської області і став першим цілковито степовим серед усіх національних природних парків України.

Переглядів: 302

1:0 на користь робінії, або Чому вже зараз слід перейнятися, як інвазійні рослини змінюють нашу природу

(Закінчення. Початок у номерах за 30 листопада та 7 грудня)

Звільнити землі

— Навіщо нам потрібне біорізноманіття? — укотре намагається пояснити Анна Куземко. — Не тому, що воно нам подобається чи що таке гарне, квітуче або, навпаки, не квітуче. Є механізм, кожна його деталь має роль. Якщо щось одне випадає з екосистеми, щось інше подібне може виконати функцію того, що випало. Але якщо в механізмі залишається кілька однотипних деталей, то це так більше не працює. І через якийсь фактор впливу він просто зламається.

Переглядів: 345

1:0 на користь робінії, або Чому вже зараз слід перейнятися, як інвазійні рослини змінюють нашу природу

За кілька останніх століть більш ніж 37 тисяч видів флори і фауни люди заселили поза межі їх природних ареалів. Майже десята частина з них стали інвазійними і шкодять новим домівкам. Чужорідні рослини і тварини — одна з головних причин, чому скорочується біорізноманіття на планеті, вони негативно впливають на продовольчу безпеку й загрожують здоров’ю людини. Щорічні збитки для світової економіки через це оцінюють у $420 млрд. Такі дані можна знайти у вересневому звіті Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття й екосистемних послуг для ООН.

Тоді як одні держави борються з поширенням агресивних чужинців, в Україні спочатку запроваджують, а за кілька місяців скасовують заборону використовувати 13 інвазійних видів дерев для відновлення лісів. Цей документ науковці називали одним з небагатьох справді природоохоронних здобутків останнього року.

Переглядів: 299

Чому скресає Антарктида?

Нинішнього літа науковці зафіксували найменшу кількість льоду в Антарктиді за останні 45 років, пише CNN.

Щороку кількість морського льоду на білому континенті зменшується до найнижчого рівня впродовж літа, а потім за зиму він знову накопичується. Але в цьому році, за спостереженнями вчених, ситуація змінилася і стала критичною: кількість льоду не повернулася до очікуваного рівня. Це найменший показник для цієї пори за останні 45 років. За інформацією Національного центру даних про сніг і лід (NSIDC), площа криги в Антарктиді приблизно на 1,6 мільйона квадратних кілометрів менша за попередній зимовий рекорд, встановлений у 2022-у.

Переглядів: 534

Між раєм і пеклом

Жахи «пластикових» альбатросів атола Мідвей

Коли у вересні 2009 року фотограф Кріс Джордан уперше вирушив на атол Мідвей, крихітну оазу у Тихому океані, він не підозрював, що його моторошний знімок мертвого пташеняти альбатроса стане вірусним і змінить реакцію світу на проблему пластикового забруднення, пише https://www.bbc.com/ukrainian.

Атол Мідвей лежить у західній частині Гавайських островів. Ця оаза з незайманими піщаними пляжами відома тим, що там мешкає велика кількість рідкісних птахів. Атол також сумно відомий тим, що став місцем скупчення пластикового сміття. Птахи ковтають його, думаючи, що це їжа, і гинуть.

Переглядів: 488

Зранена земля

Щоб утворився сантиметр чорнозему, природі знадобиться не менше ста років. Відповідно, щоб родючий шар ґрунту добрався метра, треба вичекати не менше 10 тисяч років. А ось на знищення такого шару вистачить миті, якщо вибухне потужний снаряд чи ракета.

Ґрунти — одна із найуразливіших екосистем. Сьогодні бойові дії проходять там, де природа тисячоліттями старалася, вкриваючи глинисті та кам’янисті місцини родючим шаром, який нищиться на очах. І йдеться не про якийсь клапоть, а практично про п’яту частину наших земель, де ведуться активні бої або ж території зазнали ушкоджень.

Переглядів: 618

Чи зачохлені дробовики?

Попри війну і тотальну заборону полювання на дичину, дехто з горе-мисливців свідомо бере в руки рушницю і під покровом ночі, немов якийсь хижак, вирушає незаконно вбивати беззахисну звірину.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах, з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання прирівнюється до полювання. Нині ж, під час дії воєнного стану, в Україні заборонене будь-яке полювання.

Переглядів: 731

Про що мовчать дельфіни?

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну на узбережжі Чорного моря з’явилося набагато більше, ніж зазвичай, мертвих дельфінів та інших морських ссавців. Учені стверджують, що причина цього — активність російського військового флоту, йдеться у статті на https://www.bbc.com.

Щоранку на світанку Іван Русєв прогулюється берегом Чорного моря на південному заході України. Восени він спостерігав, як мільйони перелітних птахів вирушили на південь. Останні пелікани відлетіли в кінці вересня і повернуться лише у березні. Птахи мігрують, але в ритм їхнього існування, як і в ритм життя інших видів дикої природи грубо втрутилася російська війна.

Переглядів: 1242

Екологічна бомба для Одещини

Російські загарбники не бережуть ні людське життя, ні природу. На початку го-строї фази війни на Одещині панувала нічим не пояснена впевненість, що тут ворог шкодити не буде. Однак дуже скоро ця сліпа віра зникла. Росія не тільки забирає життя мирних людей, нищить інфраструктуру, а й закладає екологічну бомбу на кілька поколінь уперед.

Наслідки відчують на собі мешканці всієї Європи та планети, адже Одесу з ними пов’язує Чорне море, міграційні шляхи птахів та спільне повітря, яким ми дихаємо. Про наслідки війни для екології Одещини — у матеріалі від «Еко.Району» (Район.in.ua).

Переглядів: 501

Екологічні диверсії

За даними Головного управління ДСНС України в Одеській області, лише за одну добу на території нашого краю сталося 55 пожеж в екосистемах, загальна площа яких сягнула майже 80 гектарів.

Пожежі в екосистемах зафіксовані на територіях таких ра-йонів: Подільський — 19 загорань, Роздільнянський та Ізмаїльський — по 11; Березівский — 6; Болградський та Одеський — по 4. І це лише за одну добу!

Переглядів: 655

«Омікрон» уже в Одесі

Працівники приватної вірусологічної лабораторії виявили в Одесі двох осіб, інфікованих коронавірусним штамом «Омікрон».

Це перший факт зараження жителів області новим штамом, про що заступник директора міського департаменту охорони здоров’я Надія Гончаренко повідомила 10 січня на апаратній нараді в мерії.

Переглядів: 634

Задустований лиман

З-поміж листів, які надходять до Південноукраїнської екологічної спілки, є і такого змісту:

«Протягом багатьох років в алтестівській землі, недалеко від кафе «Родничок», зберігається шкідлива й небезпечна для всього живого речовина — дуст. У минулому столітті була спроба його вивезти, але закінчилася вона невдало. Відтоді ніхто цим питанням не займається, і ДДТ продовжує труїти нашу землю та воду. Цьогоріч був опублікований аналіз риби з Хаджибейського лиману на токсини. Вміст у ній дусту перевищує всі норми і робить її неїстівною.

Переглядів: 388

Океан гублять... маски

У 2020 році у Світовий океан потрапило 1,6 мільярда одноразових масок.

Під час пандемії COVID-19 колосально зросло виробництво одноразових захисних масок, що, в свою чергу, призвело до збільшення кількості сміття, яке потрапляє у Світовий океан, пише Visual capitalist.

Переглядів: 446

А море цвіте-зеленіє...

В Одесі, на жаль, уже традиційно для останніх років, настала пора «цвітіння» Чорного моря.

Прибережна смуга міських пляжів забарвилася в зелений колір, і це відбувається, переважно, у напівзакритих акваторіях, які відділені від моря хвилерізами.

Переглядів: 1247

Море, звалища й вода — наша спільна біда

Незабаром розпочнеться туристичний сезон. На Одещину приїдуть гості з усієї України, оскільки можливості відпочинку за кордоном все ще обмежені. Чи готові ми їх приймати? У якому стані морська та лиманська вода, чи не засмічені узбережжя, наскільки чисте повітря і куди зливаються каналізаційні стоки?

Про екологічні загрози в Одеській області та можливості їх усунення спільними зусиллями екологів і територіальних громад йшлося цими днями у пресцентрі «Одеса-медіа».

Переглядів: 2462

Мертвий сезон

Липнева спека, пандемія і пора відпусток, здавалося б, не залишають часу для великої політики. На перших шпальтах українських друкованих видань та у фокусі інформаційних сайтів як новини почала з’являтися «свіжа інформація» про день народження слонихи у Київському зоопарку (22 роки) та річницю падіння «Тунгуського метеорита» (1908-й). Але так тривало недовго.

Незвичайний злочинець

Уперше за багато років в Україні сталася подія, яку можна охарактеризувати як терористичний акт, описаний у підручниках для фахівців. Відповідність того, що трапилося в Луцьку 21 липня, зі сценарієм «класичного» теракту була такою повною, що нагадувала театральну постановку. Якщо зважити, що на чолі нашої держави більше року перебуває колишній артист і команда менеджерів шоу-бізнесу, у таких міркувань підстави є. Але не варто поспішати з висновками.

Переглядів: 2487

Стратегія зрошення

На сьогодні із 2,2 млн гектарів зрошуваних земель в Україні поливається навіть менше, ніж 500 тис. гектарів. Тим часом у світі площі зрошення щороку збільшуються. Відтак вітчизняна галузь потребує нових підходів для розвитку та інвестицій.

На цьому наголосив перший заступник голови Держводагентства Олексій Кузьменков, перебуваючи цими днями на Херсонщині, де взяв участь у «круглому столі» з обговорення стратегії розвитку системи зрошення в Україні.

Переглядів: 2469

Ненажерлива мишва і Ко

Щороку у світі при зберіганні від комірних шкідників губиться до 25% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові, фуражні та посівні якості. Загалом планетарні втрати хлібних запасів оцінюються у 5 млн тонн, інформує SuperAgronom.com.

До слова, головними винуватцями втраченого збіжжя ми визнаємо мишей, хоча зібраний урожай псують понад 400 видів комірних шкідників, 116 видів з яких виявлені в Україні. Тішить бодай  те, що повний набір ніколи не присутній в одному господарстві одночасно. У більшості випадків дошкуляють 4–5 видів.

Переглядів: 2699

Міст є, а річки — нема

Водойми Одещини: проблеми, перспективи збереження та відновлення

У перший спекотний день нинішнього літа, 6 червня, у день свого професійного свята група журналістів відвідала південно-західну частину Одещини — найпосушливіший регіон області. Маршрут проліг дорогами Овідіопольського, Білгород-Дністровського, Саратського, Арцизького, Татарбунарського, Кілійського, Ізмаїльського та Ренійського районів і територією Республіки Молдова поблизу села Паланка.

Українська Бессарабія — регіон, який природно має низький рівень забезпечення питною водою та водою для господарських і побутових потреб населення, тому є найвразливішим під час посухи. Об’єктами нашої уваги були річки, озера та водосховища краю.

Ініціювала поїздку Лілія Гричулевич, начальник Басейнового управління річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю. Вона розповідала про роботу водогосподарської галузі, показувала об’єкти, знайомила з працівниками. На Одещині у цій сфері задіяні майже 1800 фахівців. Ця велика армія господарників забезпечує подачу води в домівки людей та на поля.

Переглядів: 2534

Нашестя одноразових масок

Пандемія коронавірусу, яка котиться світом і не втрачає згубної сили, породила екологічну прикрість: люди використали і викинули мільярди штук одноразових масок і рукавичок.

Тоннами вони вже плавають навіть у Світовому океані. Оскільки ж задля безпеки ми їх носитимемо до відміни карантину (а доки ті обмеження триватимуть наразі ніхто не береться достеменно прогнозувати), то людству загрожує нове нашестя небезпечних відходів.

Переглядів: 3213

Загроза — над кожним із нас

Пожежа, яка забрала життя 16 людей (тіла 11 загиблих відправлені на генетичну експертизу, що триватиме не менше двох тижнів), сталася на вулиці Троїцькій в Одесі у коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу 4 грудня близько десятої ранку.

Як ми вже зазначали, це вже третя цьогоріч вогняна трагедія (горіли готель «Токіо» і психлікарня), як забрала життя багатьох людей.

Займання сталося на третьому поверсі 6-поверхового навчального корпусу. Орієнтовна площа пожежі сягнула 4 тисяч квадратних метрів. Через тривалий час вогонь вдалося локалізувати, а потім повністю загасити.

Якби про займання повідомили вчасно, трагедії, принаймні таких масштабів, можна було б уникнути. Під час попереднього розслідування правоохоронці з’ясували, що завідувачка відділення коледжу першою помітила вогонь у своєму кабінеті на третьому поверсі, але злякалася, розгубилася, зачинила приміщення і побігла шукати директорку.

Студенти розповідають, що про пожежу спочатку не знали, що ніхто не давав вказівок покинути задимлене приміщення.

Переглядів: 3147

Обрізані субвенції

У малих міст Одещини уряд забрав понад 70% субвенцій

Кабінет Міністрів втричі зменшив субвенцію місцевим бюджетам Одеської області на соціально-економічний розвиток територій. Відповідне рішення ухвалене на засіданні уряду 4 грудня. За рахунок цієї субвенції фінансуються дуже важливі для громад проєкти: благоустрій вулиць, прокладання водогонів, ремонт шкіл та дитячих садків, повідомляють в Одеському регіональному відділенні Асоціації міст України.

Згідно з рішенням, були внесені зміни до розпорядження Кабміну від 10 липня 2019 року № 500-р, якими змінено розподіл субвенції між місцевими бюджетами на соціально-економічний розвиток та зменшено на 1,7 млрд грн їх загальний обсяг по Україні.

Щодо Одещини, то із загального обсягу субвенції в сумі 113,2 млн грн (у редакції розпорядження від 10 липня) уряд залишив райцентрам і містам лише 32,3 млн грн. Тобто місцеві бюджети 14 міст і містечок нашої області втратили 80,9 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток.

Переглядів: 3050

То скільки ще горітиме Одеса?

Внаслідок пожежі, яка спалахнула у середу в старовинній будівлі, що на розі Троїцької та Пушкінської вулиць, загинуло (за даними на момент здачі цього номера у друк) четверо осіб. Ще одинадцятеро — у списках зниклих безвісти.

Як інформує офіційний портал мерії, до медичних закладів Одеси звернулися 32 постраждалих, з-поміж яких 17 неповнолітніх та 15 дорослих, зокрема семеро співробітників ДСНС. Двоє пацієнтів — у важкому стані.

Про розмір матеріальних втрат, яких зазнала не тільки Одеса й Україна, але й світ (бо ж у будівлі, окрім знищеного вогнем коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, розташовувався також Інститут морської біології НАНУ, а відтак згоріли матеріали досліджень, цінні колекції), дізнаємося вже після проведення пошукових робіт і слідчих дій.

Переглядів: 4271

Щоб не цькували ні в школі, ні в інтернеті

Близько третини українських підлітків уже цього року ставали жертвами цькування в інтернеті (кібербулінгу). Такі дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), у якому взяли участь понад 170 тисяч осіб від 13 до 24 років із 30 країн світу. В Україні до опитування долучився 6791 респондент через SMS та сервіси миттєвих повідомлень.

«В Україні 29% опитаних підлітків стали жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це навіть шкільні заняття», — йдеться у звіті організації.

Більшість опитаних зазначають, що кібербулінг найпоширеніший у соціальних мережах, зокрема у Facebook, Instagram, Snapchat і Twitter.

Генрієтта Фор, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголошує, що варто враховувати: — булінг не закінчується після навчання в школі, а в житті молоді трапляється і офлайн, й онлайн.

Більше половини з опитаних українців вважають, що вирішувати проблему кібербулінгу має сама молодь. Відповідальність на державні органи покладає кожен п’ятий підліток. Ще частина переконана, що необхідно залучати школу, а 12% за залучення інтернет-провайдерів, які б стежили за порядком у мережі.

Переглядів: 4304

Доленосне питання Придунав’я

У рамках робочого візиту до Ізмаїла перший заступник голови Одеської обласної ради Вадим Шкарівський (на знімку) разом з начальником відділу з питань природокористування апарату облради Олександром Харлашиним провели спільну нараду щодо забезпечення Придунайського регіону водою та запобігання екологічної катастрофи.

До обговорення запросили голів і депутатів Болградської, Ізмаїльської, Кілійської та Рені-йської районних рад, керівників райдержадміністрацій цих районів, Дунайського басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю, представників наукових організацій, очільників районних управлінь водних господарств. У нараді взяли участь також депутати обласної ради Юрій Маслов і Володимир Чумаченко.

Як відомо, майже 100 тисяч жителів Ренійського, Болградського, Ізмаїльського та Кілійсь-кого районів зіштовхнулися з такими серйозними проблемами, як погіршення водопостачання, критичний стан питної води, загроза поширення епідемічних захворювань, зниження врожайності. Якщо не вжити заходів для підвищення рівня води в системі придунайських водосховищ та поліпшення ситуації з водопостачанням, це може призвести до екологічної катастрофи.

Переглядів: 4163

У стані виснаженого раба

Нинішня ситуація із станом ґрунтів в Україні є вкрай складною, адже 70—80% ґрунтових ресурсів нашої країни потерпають від нестачі поживних речовин та мінеральних добрив.

Таку думку висловив академік Національної академії аграрних наук України, директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. А.Н. Соколовського» Святослав Балюк під час сьомого Одеського агрохімічного форуму, що відбувся у нашому місті й зібрав близько 300 фахівців цієї галузі.

Чорнозем — це цар-ґрунт, це сила і водночас беззахисність, адже сьогодні, наголошувалося на форумі, ґрунти швидко деградують: із року в рік в українських ґрунтах так званого середнього гранулометричного складу знижується вміст гумусу.

Переглядів: 4182

Хто відповість за дев’ять смертей у «Токіо Стар»?

У ніч на суботу, 17 серпня, в готелі «Токіо Стар», що в Одесі на Водопровідній, 1а, сталася трагедія. Полум’я спалахнуло близько 1.30, за попередніми даними — у пральні на другому поверсі. На приборкання вогню, що хазяйнував на площі до тисячі квадратних метрів, рятувальники витратили щонайменше три години.

Готель «Токіо Стар», який серед людей набув слави «притону», розташований в одній з будівель міського трамвайного депо і був серед найдоступніших за вартістю проживання. Більшість його номерів — геть крихітної площі, а деякі кімнатки не мали навіть вікон, відтак десь за 350 гривень можна було винайняти тимчасове помешкання.

Власником готелю є одеський бізнесмен Вадим Чорний.

Переглядів: 4118

І знову напасть на свиней

У кількох локаціях Одещини оголошено сорокаденний карантин через африканську чуму свиней

У Дунаї поблизу міста Рені 3 серпня місцеві жителі виявили дві туші мертвих свиней, яких за попередніми даними, потоком принесло з Румунії, де нині вирує АЧС.

На місце події виїхали фахівці Держпродспоживслужби, які взяли необхідні зразки на дослідження і спалили туші тварин.

Переглядів: 4837

Підступний сифіліс & «компанія»

Питання профілактики та організації лікування інфекцій, які передаються статевим шляхом, стали темою брифінгу головного лікаря Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Івана Фучижи (на знімку).

Фахівець розповів, що впродовж минулого року спеціалісти обласної служби зареєстрували 12833 пацієнтів, які захворіли через незахищені статеві стосунки. Загалом по Україні таких виявлено понад 96 тисяч. Підхоплюють інфекції, які передаються статевим шляхом, у рівній кількості чоловіки й жінки. У віковому розрізі — це переважно ті, кому від 16 до 30 років.

Найпоширенішим венеричним захворюванням залишається сифіліс. Торік у нас було зареєстровано 226 пацієнтів з таким діагнозом (2,5 тисячі в усій державі, причому першими у загальнодержавному списку — Київська, Кіровоградська, Житомирська та Одеська області).

Переглядів: 4213

Докричалася

В Одесі стався скандал з вихователькою дитячого садка, яка силоміць годувала малюків.

Директорка департаменту освіти та науки міськради Олена Буйневич розповіла: «Після отримання скарг від батьків, що вихователька однієї з груп дитсадка №78 впливає на дітей не- педагогічними методами, туди скерували комісію. З’ясувалося, що скарги у цілому відповідають дійсності».

Як повідомила чиновниця, вихователька поводилася «досить непедагогічно щодо малечі», зокрема підвищувала голос, примушувала дітей їсти проти їхньої волі. Після перевірки виховательку звільнили з роботи.

Сторінка 1 з 41234»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net