Матеріали з рубрикою «Проблема»

Щоб утворився сантиметр чорнозему, природі знадобиться не менше ста років. Відповідно, щоб родючий шар ґрунту добрався метра, треба вичекати не менше 10 тисяч років. А ось на знищення такого шару вистачить миті, якщо вибухне потужний снаряд чи ракета.

Ґрунти — одна із найуразливіших екосистем. Сьогодні бойові дії проходять там, де природа тисячоліттями старалася, вкриваючи глинисті та кам’янисті місцини родючим шаром, який нищиться на очах. І йдеться не про якийсь клапоть, а практично про п’яту частину наших земель, де ведуться активні бої або ж території зазнали ушкоджень.

Попри війну і тотальну заборону полювання на дичину, дехто з горе-мисливців свідомо бере в руки рушницю і під покровом ночі, немов якийсь хижак, вирушає незаконно вбивати беззахисну звірину.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах, з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання прирівнюється до полювання. Нині ж, під час дії воєнного стану, в Україні заборонене будь-яке полювання.

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну на узбережжі Чорного моря з’явилося набагато більше, ніж зазвичай, мертвих дельфінів та інших морських ссавців. Учені стверджують, що причина цього — активність російського військового флоту, йдеться у статті на https://www.bbc.com.

Щоранку на світанку Іван Русєв прогулюється берегом Чорного моря на південному заході України. Восени він спостерігав, як мільйони перелітних птахів вирушили на південь. Останні пелікани відлетіли в кінці вересня і повернуться лише у березні. Птахи мігрують, але в ритм їхнього існування, як і в ритм життя інших видів дикої природи грубо втрутилася російська війна.

Російські загарбники не бережуть ні людське життя, ні природу. На початку го-строї фази війни на Одещині панувала нічим не пояснена впевненість, що тут ворог шкодити не буде. Однак дуже скоро ця сліпа віра зникла. Росія не тільки забирає життя мирних людей, нищить інфраструктуру, а й закладає екологічну бомбу на кілька поколінь уперед.

Наслідки відчують на собі мешканці всієї Європи та планети, адже Одесу з ними пов’язує Чорне море, міграційні шляхи птахів та спільне повітря, яким ми дихаємо. Про наслідки війни для екології Одещини — у матеріалі від «Еко.Району» (Район.in.ua).

За даними Головного управління ДСНС України в Одеській області, лише за одну добу на території нашого краю сталося 55 пожеж в екосистемах, загальна площа яких сягнула майже 80 гектарів.

Пожежі в екосистемах зафіксовані на територіях таких ра-йонів: Подільський — 19 загорань, Роздільнянський та Ізмаїльський — по 11; Березівский — 6; Болградський та Одеський — по 4. І це лише за одну добу!

Працівники приватної вірусологічної лабораторії виявили в Одесі двох осіб, інфікованих коронавірусним штамом «Омікрон».

Це перший факт зараження жителів області новим штамом, про що заступник директора міського департаменту охорони здоров’я Надія Гончаренко повідомила 10 січня на апаратній нараді в мерії.

З-поміж листів, які надходять до Південноукраїнської екологічної спілки, є і такого змісту:

«Протягом багатьох років в алтестівській землі, недалеко від кафе «Родничок», зберігається шкідлива й небезпечна для всього живого речовина — дуст. У минулому столітті була спроба його вивезти, але закінчилася вона невдало. Відтоді ніхто цим питанням не займається, і ДДТ продовжує труїти нашу землю та воду. Цьогоріч був опублікований аналіз риби з Хаджибейського лиману на токсини. Вміст у ній дусту перевищує всі норми і робить її неїстівною.

У 2020 році у Світовий океан потрапило 1,6 мільярда одноразових масок.

Під час пандемії COVID-19 колосально зросло виробництво одноразових захисних масок, що, в свою чергу, призвело до збільшення кількості сміття, яке потрапляє у Світовий океан, пише Visual capitalist.

В Одесі, на жаль, уже традиційно для останніх років, настала пора «цвітіння» Чорного моря.

Прибережна смуга міських пляжів забарвилася в зелений колір, і це відбувається, переважно, у напівзакритих акваторіях, які відділені від моря хвилерізами.

Незабаром розпочнеться туристичний сезон. На Одещину приїдуть гості з усієї України, оскільки можливості відпочинку за кордоном все ще обмежені. Чи готові ми їх приймати? У якому стані морська та лиманська вода, чи не засмічені узбережжя, наскільки чисте повітря і куди зливаються каналізаційні стоки?

Про екологічні загрози в Одеській області та можливості їх усунення спільними зусиллями екологів і територіальних громад йшлося цими днями у пресцентрі «Одеса-медіа».

Липнева спека, пандемія і пора відпусток, здавалося б, не залишають часу для великої політики. На перших шпальтах українських друкованих видань та у фокусі інформаційних сайтів як новини почала з’являтися «свіжа інформація» про день народження слонихи у Київському зоопарку (22 роки) та річницю падіння «Тунгуського метеорита» (1908-й). Але так тривало недовго.

Незвичайний злочинець

Уперше за багато років в Україні сталася подія, яку можна охарактеризувати як терористичний акт, описаний у підручниках для фахівців. Відповідність того, що трапилося в Луцьку 21 липня, зі сценарієм «класичного» теракту була такою повною, що нагадувала театральну постановку. Якщо зважити, що на чолі нашої держави більше року перебуває колишній артист і команда менеджерів шоу-бізнесу, у таких міркувань підстави є. Але не варто поспішати з висновками.

На сьогодні із 2,2 млн гектарів зрошуваних земель в Україні поливається навіть менше, ніж 500 тис. гектарів. Тим часом у світі площі зрошення щороку збільшуються. Відтак вітчизняна галузь потребує нових підходів для розвитку та інвестицій.

На цьому наголосив перший заступник голови Держводагентства Олексій Кузьменков, перебуваючи цими днями на Херсонщині, де взяв участь у «круглому столі» з обговорення стратегії розвитку системи зрошення в Україні.

Щороку у світі при зберіганні від комірних шкідників губиться до 25% зібраного зерна, істотно знижуються його харчові, фуражні та посівні якості. Загалом планетарні втрати хлібних запасів оцінюються у 5 млн тонн, інформує SuperAgronom.com.

До слова, головними винуватцями втраченого збіжжя ми визнаємо мишей, хоча зібраний урожай псують понад 400 видів комірних шкідників, 116 видів з яких виявлені в Україні. Тішить бодай  те, що повний набір ніколи не присутній в одному господарстві одночасно. У більшості випадків дошкуляють 4–5 видів.

Водойми Одещини: проблеми, перспективи збереження та відновлення

У перший спекотний день нинішнього літа, 6 червня, у день свого професійного свята група журналістів відвідала південно-західну частину Одещини — найпосушливіший регіон області. Маршрут проліг дорогами Овідіопольського, Білгород-Дністровського, Саратського, Арцизького, Татарбунарського, Кілійського, Ізмаїльського та Ренійського районів і територією Республіки Молдова поблизу села Паланка.

Українська Бессарабія — регіон, який природно має низький рівень забезпечення питною водою та водою для господарських і побутових потреб населення, тому є найвразливішим під час посухи. Об’єктами нашої уваги були річки, озера та водосховища краю.

Ініціювала поїздку Лілія Гричулевич, начальник Басейнового управління річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю. Вона розповідала про роботу водогосподарської галузі, показувала об’єкти, знайомила з працівниками. На Одещині у цій сфері задіяні майже 1800 фахівців. Ця велика армія господарників забезпечує подачу води в домівки людей та на поля.

Пандемія коронавірусу, яка котиться світом і не втрачає згубної сили, породила екологічну прикрість: люди використали і викинули мільярди штук одноразових масок і рукавичок.

Тоннами вони вже плавають навіть у Світовому океані. Оскільки ж задля безпеки ми їх носитимемо до відміни карантину (а доки ті обмеження триватимуть наразі ніхто не береться достеменно прогнозувати), то людству загрожує нове нашестя небезпечних відходів.

Пожежа, яка забрала життя 16 людей (тіла 11 загиблих відправлені на генетичну експертизу, що триватиме не менше двох тижнів), сталася на вулиці Троїцькій в Одесі у коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу 4 грудня близько десятої ранку.

Як ми вже зазначали, це вже третя цьогоріч вогняна трагедія (горіли готель «Токіо» і психлікарня), як забрала життя багатьох людей.

Займання сталося на третьому поверсі 6-поверхового навчального корпусу. Орієнтовна площа пожежі сягнула 4 тисяч квадратних метрів. Через тривалий час вогонь вдалося локалізувати, а потім повністю загасити.

Якби про займання повідомили вчасно, трагедії, принаймні таких масштабів, можна було б уникнути. Під час попереднього розслідування правоохоронці з’ясували, що завідувачка відділення коледжу першою помітила вогонь у своєму кабінеті на третьому поверсі, але злякалася, розгубилася, зачинила приміщення і побігла шукати директорку.

Студенти розповідають, що про пожежу спочатку не знали, що ніхто не давав вказівок покинути задимлене приміщення.

У малих міст Одещини уряд забрав понад 70% субвенцій

Кабінет Міністрів втричі зменшив субвенцію місцевим бюджетам Одеської області на соціально-економічний розвиток територій. Відповідне рішення ухвалене на засіданні уряду 4 грудня. За рахунок цієї субвенції фінансуються дуже важливі для громад проєкти: благоустрій вулиць, прокладання водогонів, ремонт шкіл та дитячих садків, повідомляють в Одеському регіональному відділенні Асоціації міст України.

Згідно з рішенням, були внесені зміни до розпорядження Кабміну від 10 липня 2019 року № 500-р, якими змінено розподіл субвенції між місцевими бюджетами на соціально-економічний розвиток та зменшено на 1,7 млрд грн їх загальний обсяг по Україні.

Щодо Одещини, то із загального обсягу субвенції в сумі 113,2 млн грн (у редакції розпорядження від 10 липня) уряд залишив райцентрам і містам лише 32,3 млн грн. Тобто місцеві бюджети 14 міст і містечок нашої області втратили 80,9 млн грн субвенції на соціально-економічний розвиток.

Внаслідок пожежі, яка спалахнула у середу в старовинній будівлі, що на розі Троїцької та Пушкінської вулиць, загинуло (за даними на момент здачі цього номера у друк) четверо осіб. Ще одинадцятеро — у списках зниклих безвісти.

Як інформує офіційний портал мерії, до медичних закладів Одеси звернулися 32 постраждалих, з-поміж яких 17 неповнолітніх та 15 дорослих, зокрема семеро співробітників ДСНС. Двоє пацієнтів — у важкому стані.

Про розмір матеріальних втрат, яких зазнала не тільки Одеса й Україна, але й світ (бо ж у будівлі, окрім знищеного вогнем коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, розташовувався також Інститут морської біології НАНУ, а відтак згоріли матеріали досліджень, цінні колекції), дізнаємося вже після проведення пошукових робіт і слідчих дій.

Близько третини українських підлітків уже цього року ставали жертвами цькування в інтернеті (кібербулінгу). Такі дані опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), у якому взяли участь понад 170 тисяч осіб від 13 до 24 років із 30 країн світу. В Україні до опитування долучився 6791 респондент через SMS та сервіси миттєвих повідомлень.

«В Україні 29% опитаних підлітків стали жертвами онлайн-булінгу, а 16% були змушені пропускати через це навіть шкільні заняття», — йдеться у звіті організації.

Більшість опитаних зазначають, що кібербулінг найпоширеніший у соціальних мережах, зокрема у Facebook, Instagram, Snapchat і Twitter.

Генрієтта Фор, виконавча директорка ЮНІСЕФ, наголошує, що варто враховувати: — булінг не закінчується після навчання в школі, а в житті молоді трапляється і офлайн, й онлайн.

Більше половини з опитаних українців вважають, що вирішувати проблему кібербулінгу має сама молодь. Відповідальність на державні органи покладає кожен п’ятий підліток. Ще частина переконана, що необхідно залучати школу, а 12% за залучення інтернет-провайдерів, які б стежили за порядком у мережі.

У рамках робочого візиту до Ізмаїла перший заступник голови Одеської обласної ради Вадим Шкарівський (на знімку) разом з начальником відділу з питань природокористування апарату облради Олександром Харлашиним провели спільну нараду щодо забезпечення Придунайського регіону водою та запобігання екологічної катастрофи.

До обговорення запросили голів і депутатів Болградської, Ізмаїльської, Кілійської та Рені-йської районних рад, керівників райдержадміністрацій цих районів, Дунайського басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю, представників наукових організацій, очільників районних управлінь водних господарств. У нараді взяли участь також депутати обласної ради Юрій Маслов і Володимир Чумаченко.

Як відомо, майже 100 тисяч жителів Ренійського, Болградського, Ізмаїльського та Кілійсь-кого районів зіштовхнулися з такими серйозними проблемами, як погіршення водопостачання, критичний стан питної води, загроза поширення епідемічних захворювань, зниження врожайності. Якщо не вжити заходів для підвищення рівня води в системі придунайських водосховищ та поліпшення ситуації з водопостачанням, це може призвести до екологічної катастрофи.

Нинішня ситуація із станом ґрунтів в Україні є вкрай складною, адже 70—80% ґрунтових ресурсів нашої країни потерпають від нестачі поживних речовин та мінеральних добрив.

Таку думку висловив академік Національної академії аграрних наук України, директор Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. А.Н. Соколовського» Святослав Балюк під час сьомого Одеського агрохімічного форуму, що відбувся у нашому місті й зібрав близько 300 фахівців цієї галузі.

Чорнозем — це цар-ґрунт, це сила і водночас беззахисність, адже сьогодні, наголошувалося на форумі, ґрунти швидко деградують: із року в рік в українських ґрунтах так званого середнього гранулометричного складу знижується вміст гумусу.

У ніч на суботу, 17 серпня, в готелі «Токіо Стар», що в Одесі на Водопровідній, 1а, сталася трагедія. Полум’я спалахнуло близько 1.30, за попередніми даними — у пральні на другому поверсі. На приборкання вогню, що хазяйнував на площі до тисячі квадратних метрів, рятувальники витратили щонайменше три години.

Готель «Токіо Стар», який серед людей набув слави «притону», розташований в одній з будівель міського трамвайного депо і був серед найдоступніших за вартістю проживання. Більшість його номерів — геть крихітної площі, а деякі кімнатки не мали навіть вікон, відтак десь за 350 гривень можна було винайняти тимчасове помешкання.

Власником готелю є одеський бізнесмен Вадим Чорний.

У кількох локаціях Одещини оголошено сорокаденний карантин через африканську чуму свиней

У Дунаї поблизу міста Рені 3 серпня місцеві жителі виявили дві туші мертвих свиней, яких за попередніми даними, потоком принесло з Румунії, де нині вирує АЧС.

На місце події виїхали фахівці Держпродспоживслужби, які взяли необхідні зразки на дослідження і спалили туші тварин.

Питання профілактики та організації лікування інфекцій, які передаються статевим шляхом, стали темою брифінгу головного лікаря Одеського обласного шкірно-венерологічного диспансеру Івана Фучижи (на знімку).

Фахівець розповів, що впродовж минулого року спеціалісти обласної служби зареєстрували 12833 пацієнтів, які захворіли через незахищені статеві стосунки. Загалом по Україні таких виявлено понад 96 тисяч. Підхоплюють інфекції, які передаються статевим шляхом, у рівній кількості чоловіки й жінки. У віковому розрізі — це переважно ті, кому від 16 до 30 років.

Найпоширенішим венеричним захворюванням залишається сифіліс. Торік у нас було зареєстровано 226 пацієнтів з таким діагнозом (2,5 тисячі в усій державі, причому першими у загальнодержавному списку — Київська, Кіровоградська, Житомирська та Одеська області).

В Одесі стався скандал з вихователькою дитячого садка, яка силоміць годувала малюків.

Директорка департаменту освіти та науки міськради Олена Буйневич розповіла: «Після отримання скарг від батьків, що вихователька однієї з груп дитсадка №78 впливає на дітей не- педагогічними методами, туди скерували комісію. З’ясувалося, що скарги у цілому відповідають дійсності».

Як повідомила чиновниця, вихователька поводилася «досить непедагогічно щодо малечі», зокрема підвищувала голос, примушувала дітей їсти проти їхньої волі. Після перевірки виховательку звільнили з роботи.

Стан житлово-комунального господарства в Україні завжди був незадовільним. Мешканці багатоквартирних будинків скаржилися на те, що, справно сплачуючи рахунки за комунальні послуги, належної якості обслуговування від ЖЕКів не отримували. Люди прямо звинувачували систему ЖКГ у фінансовій непрозорості, тоді як її керівництво виправдовувалося недостатнім забезпеченням галузі та боргами самих мешканців за спожиті послуги.

Із 1992 року в Україні діє закон про приватизацію житлового фонду, за яким усі багатоквартирні будинки фактично належать їх жителям. Цивільний кодекс, схвалений у 2003-у, зазначає, що мешканцям багатоповерхівки належать не лише їхні квартири та нежитлові приміщення, а й будинок у цілому. Не лише свої квадратні метри, а й підвали, коридори, сходи, ліфти, системи водопостачання, каналізації та все інше господарство. Все це — власність жителів будинку, а відтак його експлуатація та обслуговування — їхня ж турбота. Щоб остаточно розв’язати цю проблему, у 2015-у Верховна Рада прийняла закон №417-VIII «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках», де прописані три форми управління таким будинком: співвласниками (без створення ОСББ), найнятим керуючим чи ОСББ (об’єднанням співвласників). До 1 липня 2016 року потрібно було визначитися з новою формою управління, інакше міська влада отримувала право обрати керуючого на конкурсі й укладати з ним договір на послугу з управління будинком.

Впродовж кількох останніх років зберігається тенденція до скорочення сільського населення України, яка загрожує демографічною кризою, підкреслив старший науковий співробітник відділу соціально-економічного розвитку сільських територій Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Валерій Чопенко.

Із 2016-го чисельність сільського населення зменшилася на 1,2% і на початок 2018-го складала 13015,4 тис. осіб. Найбільше скорочення відбулося у Чернігівській (-3,3%), Сумській (-2,7%), Вінницькій (-2,4%), Кіровоградській (-2,3%) та Харківській (-2,2%) областях.

Перш за все, зменшення чисельності сільського населення відбувається через його природне скорочення, пояснив науковець. Нині смертність у сільській місцевості в середньому по Україні майже в 1,8 раза перевищує народжуваність: у 2017 році коефіцієнт народжуваності становив 9,9 особи, тоді як коефіцієнт смертності — 17,3 особи на 1000 осіб наявного населення.

Новий аналіз, проведений компанією Boston Consulting Group (BCG), показав, що глобальні харчові відходи до 2030 року збільшаться на 30 з лишком відсотків, якщо не вжити заходів для їх зменшення.

Учені підрахували, що через 10 років люди викидатимуть у вигляді відходів близько 66 тонн продуктів у секунду. Зараз ця цифра приблизно вдвічі менша, але також вражає.

Кожен другий підліток у світі зазнає насильства від однолітків у школі

За даними нового звіту, представленого нещодавно ЮНІСЕФ, кожен другий учень або учениця віком від 13 до 15 років — приблизно 150 мільйонів дітей у світі — повідомляють, що зазнавали насильства з боку однолітків у школах або поблизу них.

У звіті «Щоденний урок:

#ЗУПИНИТИнасильство у школах» підкреслюється, що насильство з боку однолітків є розповсюдженою практикою. Показник такого насильства визначається кількістю дітей, які повідомляють, що стали жертвами булінгу (цькування) протягом останнього місяця або брали участь у бійках упродовж останнього року. Насильство негативно впливає на навчання і добробут учнів однаково у багатих та бідних країнах.

Минулого тижня в Генуї буквально як лист паперу склався і завалився міст заввишки 45 метрів. Загинули понад 40 осіб, ще кілька десятків – покалічилися.

Однією з причин трагедії влада Італії називає помилку в проектуванні, попри це визнаючи, що зведений у 1967 році міст таки потребував ремонту. У країні одразу ж закрили ще один міст, який також вважається небезпечним.