Матеріали з рубрикою «Опитування»

Переглядів: 992

Те, що нас гуртує

Понад 90% українців вірять у перемогу у війні з росією, 55% — вважають перемогою відновлення українського суверенітету на всій території України включно з Кримом. На цьому на презентації опитування «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни», яка відбулася в «Укр-інформі», наголосив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина.

За словами Сухарини, серед тих, хто вірить у перемогу України, 31% вважає, що здобудемо її до кінця цього року, 34% — що це станеться упродовж 1—2 років, і 7% — десь через 3—5 років. Не змогли визначитися з відповіддю 23% респондентів.

Переглядів: 890

У правильному напрямку

За результатами тринадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 18—19 червня, 75% респондентів вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. 13% — протилежної думки, ще 12% — не змогли визначитися. У всіх регіонах та серед усіх вікових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного.

93% опитаних упевнені в тому, що Україна зможе відбити напад росії. Високий показник впевненості спостерігається серед мешканців усіх макрорегіонів та представників різних вікових груп.

Переглядів: 691

Ключові пріоритети — оборонна й енергетична автономія

Європейські громадяни масово підтримують спільну політику безпеки та оборони й очікують, що ЄС поетапно припинить свою залежність від російських джерел енергії, свідчать результати оприлюдненого нещодавно дослідження «Євробарометр».

Як повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні, опитування підтвердило також велику підтримку дій ЄС у відповідь на російську агресію проти України.

Переглядів: 566

Не віддамо ні метра свого

В останні кілька місяців у рамках перемовин з росією широко обговорюється питання, що, можливо, Україна відмовиться чи відкладе вступ до НАТО, але при цьому отримає гарантії безпеки від провідних держав світу. Чи підтримують таку ідею українці?

Як засвідчили результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 13-18 травня, думки респондентів розділилися практично порівну.

Переглядів: 482

Ідеологічні маркери сьогодення

Соціологічна група «Рейтинг» у рамках десятого загальнонаціонального опитування в умовах війни провела комплексне дослідження ідеологічних маркерів українського суспільства. Напередодні 9 травня респондентам поставили питання щодо радянського минулого, ролі та участі українського народу у Другій світовій війні, національно-визвольного руху, оцінки історичних постатей, ставлення до заборони символів і демонтажу пам’ятників. Окремо вивчалося питання національної приналежності, мови та ставлення до різноманітних етнічних груп.

Повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією. Результати багаторічних спостережень в Україні та росії підтверджували рух громадської думки у протилежних напрямках щодо історичного минулого. Прикладом цього є показник ностальгії за розпадом СРСР: у росії за останні десять років він здебільшого зростав (з 2010-го — із 55% до 63%), в Україні, навпаки, знижувався (із 46% до 11% ). В результаті, на місце колись значущих та нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей почали повертатися українські національні герої та символи. А відтак на кінець квітня 2022-го в Україні зафіксований найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР (11%). Не жалкує за ним абсолютна більшість — 87%.

Переглядів: 252

Сподівання і дії

Як засвідчують результати дев’ятого загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 26 квітня, 20% дорослого населення України довелося змінити місце проживання (цей показник сталий із середини березня). Найбільше тих, хто був змушений виїхати, — у східних регіонах (58%) та серед молоді (33%).

З початку квітня дещо зменшилася кількість тих, хто планує повертатися додому найближчим часом (із 29% до 22%). Натомість побільшало тих, хто хотів би повернутися, але трохи пізніше (із 24% до 31%). Майже не змінилася кількість тих, хто має намір повернутися додому, але після завершення війни (43%).

Переглядів: 248

Добро здолає зло!

Державна влада закликає українців у неділю, 24 квітня, під час святкування Великодня дотримуватися комендантської години, максимально подбати про власну безпеку, уникати велелюдних скупчень, а відтак віддати перевагу богослужінням, що транслюватимуться по телебаченню й онлайн.

«Великдень — це головна подія церковного року для всіх християн, незалежно від дати святкування. Свято символізує перемогу світла над темрявою та добра над злом. Мир обов’язково прийде на нашу землю. Задля перемоги України ми, українці, повинні зберегти силу духу та мудрість. Нехай наша віра в краще тільки міцніє», — ідеться у зверненні Мінкультури та інформаційної політики.

Переглядів: 260

Упевнений мовний поступ

За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: із 57% у 2012-у до 76% у 2022-у. Російська ж за цих десять років втратила 22 відсотки своїх прихильників: із 42% до 20%.

Як зазначають експерти соціологічної групи «Рейтинг», у цій динаміці слід звернути увагу на такі тенденції. Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012—2016 роками. Одними із ключових причин стали а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці, б) події Революції Гідності та в) агресія росії проти України у 2014-у й тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей. Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у Центрі, а також на Півдні та Сході країни.

Переглядів: 285

Непрошених гостей в Одесі не чекають

Війна чи «спецоперація»? Квіти «освободітелям» чи збройний опір окупантам? Як налаштовані сьогодні одесити?

Відповіді на ці запитання шукали фахівці кафедри соціології факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, й ось що показало відповідне соціологічне дослідження, проведене 16 березня.

Переглядів: 605

Найперша з цінностей — свобода

88% жителів південних областей, зокрема Одещини, обрали свободу першою з найважливіших цінностей для прав людини. Такі дані були отримані під час загальнонаціонального опитування, проведеного із 6 по 19 жовтня, Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Результати третьої хвилі опитування «Що українці знають та думають про права людини», яке з 2016-го проводиться кожні два роки, щоб вивчити сприйняття, уявлення і розуміння прав людини та основоположних свобод в українському суспільстві, були презентовані в Одесі 16 грудня.

Переглядів: 468

Більшість — за суд над катами

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% громадян добре знають про те, що в останню суботу листопада вшановується День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Ще 24% зазначили, що щось чули про це, 8% — взагалі не знають. Вищий рівень обізнаності серед мешканців Заходу, старшого покоління, виборців партій ВО «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Сила і честь», «Українська стратегія».

• 85% респондентів погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932 — 1933 років був геноцидом українського народу. 13% — заперечують це. Останніх найбільше на Сході та Півдні (кожен четвертий-п’ятий опитаний у цих макрорегіонах), серед виборців «Опозиційної платформи — За життя», партії Мураєва «Наші» та партії Шарія.

Переглядів: 355

Наші побоювання

30 років Незалежності, 17 років від початку Помаранчевої революції, 8 років — Революції Гідності. Як змінилися українці за цей час і як вони сприймають світ, в ефірі «Українського радіо» (www.nrcu.gov.ua) розповів аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Дослідження показують, що за 30 років Незалежності зросла підтримка демократичного ладу в Україні. У серпні Фонд «Демініціативи» проводив опитування, за яким 54% громадян вважають, що демократичний лад є найбільш бажаним в облаштуванні України, і понад 70% наполягають на думці, що ефективний лідер — той, який діє в рамках закону, а не порушує його.

Переглядів: 265

Настрої невтішні

Цими днями, 15 — 18 жовтня, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування щодо суспільно-політичних настроїв українців. Соціологи робили заміри нинішніх рейтингів потенційних кандидатів на посаду президента, вивчали ставлення людей до актуальних подій соціально-політичного життя.

Як засвідчують результати цього опитування, відносно найбільшу підтримку має В. Зеленський: у разі участі у виборах названих у списку ймовірних кандидатів (їх там 12) чинний президент отримав би 19,1% серед усіх респондентів, що становить 24,7% серед тих, хто збирається голосувати і визначився з вибором. На другому місці — П. Порошенко, за якого проголосували б 12,1% серед усіх респондентів і 15,6% з-поміж тих, хто визначився. На третьому місці — Ю. Тимошенко з показниками, відповідно, 9,4% і 12,2%. Далі йдуть Ю. Бойко (7,3% і 9,4%), І. Смешко (6% і 7,8%) та Д. Разумков (5,5% і 7,1%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.

Переглядів: 228

Чи чує держава власників землі?

1 липня набрав чинності закон, що регулює обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні. Оповита численними міфами, дезінформацією і популістичними заявами полі-тиків, реформа стає об’єктом багатьох суперечок, що мають деструктивний вплив на її імплементацію. Які причину цього хаосу і чи достатньо зробила та робить держава, щоб уникнути його — питання, які залишаються відкритими.

Як свідчить загальнонаціональне опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» у травні 2021 року (опитування репрезентативне для дорослого населення України, окрім окупованих АР Крим та районів Донецької і Луганської областей; максимальна похибка вибірки — 2,3%), більшість населення (60,7%) вважає, що людина, яка володіє землею, повинна мати право продавати її.

Переглядів: 194

Оптимістів меншає

Якби вибори до Верховної Ради відбувалися в кінці липня, до парламенту пройшли б п’ять партій. Найбільшу підтримку отримали б «Слуга народу» (20,2% серед тих, хто визначився з вибором) та «ОПЗЖ» (18,3%) (різниця у межах статистичної похибки). Далі з приблизно однаковою підтримкою (теж у межах похибки) йдуть «Батьківщина» (16%) і «ЄС» (14,2%). Понад прохідний бар’єр набирає також «Сила і честь» (6,3%), а «Українська стратегія Гройсмана» наближена до нього (4,7%). Порівняно з червнем підтримка топ-партій змінилася в межах похибки. Такі результати всеукраїнське опитування громадської думки, проведеного 24 липня-1 серпня Київ-ський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Нижче — про інші результати цього дослідження.

Переглядів: 217

Релігійна самоідентифікація

25-28 червня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукра-їнське опитування громадської думки щодо конфесійної структури населення (за самоідентифікацією) і ставлення до основних церков України.

Переважна більшість українців (73%) продовжують вважати себе православними. Ще 9% – греко-католиками, а 7% — атеїстами. Інші варіанти відповідей обрали менше респондентів.

Переглядів: 662

Хтось заощаджує, а хтось дає у борг

Майже половина опитаних громадян України сказали, що протягом останнього року в них з’явилися грошові борги, а щонайменше три чверті (75%) так чи інак-ше мали потребу заощаджувати кошти. Такі результати соціологічного дослідження «Всеукраїнський омнібус», проведеного дослідницькою компанією «Active Group» у квітні 2021-го.

Відповіді на запитання «Чи з’явились у вас грошові борги протягом минулого року?» соці-ологи порівняли із результатами аналогічного дослідження, проведеного «Active Group» у травні 2020-го. З’ясувалося, що у 2021-у великі борги з’явилися у 7,6% респондентів (у 2020-у — 5,7%), а невеликі — у 35,6% (у 2020-у — 24%). Сказали, що не мають боргів, 46% (рік перед тим таких було 59,7%), а 7,9% самі давали у борг (у 2020-у— 8,3%). Отже, якщо порівнювати два останні роки, бачимо збільшення відсотку українців, які мають боргові зобов’язання.

Переглядів: 201

Лідери зростання довіри

Є лише два політики вищого ешелону, чия популярність упродовж останнього часу зростає, — це Володимир Зеленський та Юлія Тимошенко, яка де-факто вийшла на друге місце президентського рейтингу.

Як свідчать результати дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з «Нью Імідж Маркетинг Груп» у середині травня, Володимир Зеленський додав 5 відсотків, і сьогодні за нього готові проголосувати 33% тих, хто визначився і планує прийти на дільниці, а на другій сходинці — Юлія Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» додала до своєії підтримки один відсоток, і нині за неї готові проголосувати 12%.

Переглядів: 708

Зроби за мене

Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Незважаючи на сталий рівень громадянської активності та готовність об’єднуватися для вирішення важливих для них справ, українці вважають, що влада повинна піклуватися про добробут громадян. Такий висновок можна зробити за результатами останньої хвилі національного опитування щодо громадського залучення, яке програма «Долучайся!» провела взимку 2021 року.

Переглядів: 2751

Так, патріоти. Так, захисники

Соціологічна група «Рейтинг» напередодні Дня захисника України опитала громадян щодо їхнього ставлення до цього свята, а заодно про те, чи вважають себе патріотами і чи готові захищати Вітчизну.

Як засвідчили результати, 85% респондентів сказали, що так, вони є патріотами своєї країни, і лише 12% — дали протилежну відповідь. Патріотично налаштованих громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни та відносно більше серед старших респондентів.

Переглядів: 2708

Іспит на здоровий глузд

Переважна більшість громадян (82%) збирається взяти участь у місцевих виборах, що відбудуться 25 жовтня. Показово, що політична мобілізація є високою в усіх регіонах України. Такий перший висновок дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня.

Найважливішою рисою кандидатів у міські чи селищні голови громадяни вважають доброчесність — для 55,5% респондентів важлива прозорість доходів та статків, відсутність у біографії темних плям, непричетність до порушень та корупції. Майже половина виборців вважає також важливими якостями для кандидатів наявність успішного досвіду управління громадою (48%) та чітку програму дій (47%). Для 43% респондентів важливі відкритість і постійна комунікація кандидатів із громадянами. Для більш ніж для третини респондентів (39%) має значення, щоб кандидати постійно проживали в громадах, де обираються, й мали команду однодумців та професіоналів. Понад чверть опитаних зважатиме на те, чи має кандидат досвід управління (29%) та профільну (юридичну, управлінську) освіту (28%). А 19% виборців підтримуватимуть тих кандидатів, які поділятимуть їхні політичні погляди.

Переглядів: 2698

Чи знаєте дату виборів?

Як свідчать результати свіжого опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 12-15 вересня, респонденти мають протилежні почуття, коли оцінюють ситуацію у своїх містах та в країні загалом.

Так, 56% опитаних зазначили, що вони відчувають надію, коли думають про місцеву ситуацію, 41% — розчарування. Натомість, коли йдеться про ситуацію в державі, то 61% відчуває розчарування, а 35% — надію. З-поміж тих, хто відчуває надію, в обох випадках відносна більшість припадає на молодших респондентів та мешканців обласних центрів.

Переглядів: 2385

Барометр до(недо)віри

Якщо політичний сезон «осінь 2019-го — весна 2020-го» починався зі стрімкого зростання довіри до органів влади, то входження у сезон «осінь 2020-го — весна 2021-го» відбувається на тлі падіння довіри до владних інститутів, зазначають у соціологічній службі Центру Разумкова, опираючись на дані опитування, проведеного спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва».

Найчастіше українці висловлюють довіру Збройним силам України (їм довіряють 65% опитаних), Церкві (63%), волонтерським організаціям (63%), Державній службі з надзвичайних ситуацій (53%), добровольчим батальйонам (53%), Державній прикордонній службі (52%), ЗМІ України (50%), Національній гвардії України (49%), громадським організа-ціям (47%). Усім іншим інститутам недовіра висловлюється частіше, ніж довіра.

Переглядів: 2344

А ви почуваєтеся в безпеці?

Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів. Про це свідчить загальнонаціональне дослідження, проведене 3 — 9 липня фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова

Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки діяльності міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить мінус 52%, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника — мінус 41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького — мінус 40%, генеральної прокурорки Ірини Венедіктової — мінус 39%, в.о. голови Державного бюро розслідувань Олександра Соколова — мінус 33%, голови Служби безпеки Івана Баканова — мінус 30%.

Переглядів: 2304

Довіряю — не довіряю — не знаю

За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 15—20 липня, 19% респондентів вважають, що в цілому справи в Україні йдуть у правильному напрямку, 68% — протилежної думки.

Більше 60% вважають, що за останні пів року економічне становище в Україні погіршилося, чверть — що не змінилося і лише 8% помітили покращення. Водночас настрої щодо майбутнього більш оптимістичні: 17% сподіваються, що в найближчі шість місяців економічна ситуація в Україні поліпшиться, 35% вважають, що не зміниться, і 40% очікують погіршення. Однак у довгій динаміці відсоток тих, хто очікує покращення, падає, дещо зменшується й відчуття емоції надії (26%), а розчарування залишається емоцією, яку відчувають найбільше опитаних — 43%.

Переглядів: 2545

Баланс церковної прихильності

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 15–27 лютого провів опитування про ставлення наших співгромадян до церков України.

Серед трьох найбільших церков українці найприхильніші до Православної церкви України, до якої позитивно ставляться 60,6% опитаних, негативно — 5,4% (баланс позитивного-негативного ставлення становить +55,2%). ПЦУ має найвищі показники прихильності в усіх регіонах: від 50% на Сході до 69,6% на Заході; баланс ставлення варіює від +43,4% на Сході до +67,9% на Заході.

Далі йде Українська греко-католицька церква, до якої позитивно ставиться 35,2% населення, негативно — 6,5% (баланс — +28,7%). У всіх регіонах УГКЦ має додатний баланс ставлення: від +46,9% на Заході до +13 — +28,4% в інших регіонах.

Переглядів: 2876

Основна складова патріотизму

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова провели загальнонаціональне опитування, результати якого презентували 21 січня на пресконференції «101-ша річниця Соборності України: що найбільше об’єднує і що роз’єднує українців».

Основною складовою патріотизму більшість українців вважають любов до своєї країни.

«Очевидні три речі, які входять до складових патріотизму в свідомості жителів усіх регіонів України. Це, перш за все, любов до своєї країни — 80%, готовність захищати її, якщо треба, то й зі зброєю — 64%. Бачимо, що, принаймні у свідомості, це досить виражено. Виховання у дітей любові та поваги до своєї країни — 58%, дотримання усіх законів країни — 56%, знання історії своєї країни, її культури — 51%», — зазначила директорка фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина БЕКЕШКІНА.

Дещо менше громадяни відносять до патріотизму участь у виборах — 38%, чесне виконання своїх обов’язків — 36%, спілкування державною мовою — 35%, сплату належних податків — 30%, участь у громадському житті — 28%, повагу до влади — 26%, а найменше — участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами у державі — 21%.

Переглядів: 4036

Законодавці — лише треті

Майже 43% українців, як свідчить свіже опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повністю довіряє Президентові України.

Відповідаючи на запитання про довіру/недовіру до соціальних інституцій, 42,8% респондентів відповіли, що повністю довіряють Президентові України. Ще 37,6% обрали варіант «скоріше дові-ряю», а 4,5% — «зовсім не довіряю». При цьому 7,4% опитаних не змогли визначитися у ставленні до глави держави.

За даними того ж таки дослідження «Думки та погляди населення України: вересень 2019 року», 19,3% українців повністю довіряють Кабінету Міністрів України, ще 31,8% — скоріше довіряють, а 9,2%, зовсім не довіряють. Зі своїм ставленням до уряду не визначилося 24,5 опитаних.

Переглядів: 4112

Про агресію, амністію та миротворців

Як свідчить опитування, проведене 21—25 вересня соціологічною групою «Рейтинг» (http://ratinggroup.ua), 68% респондентів вважають Росію країною-агресором щодо України. 23% — протилежної думки, 10% — не визначилися.

Ставлення до цього питання має регіональні та електоральні відмінності. Якщо на Заході та у Центрі не менше 70% вважають Росію агресором, то на Півдні таких — половина, на Сході — 40%, а 47% — протилежної думки. Серед прихильників парламентських політичних сил відмінна від інших думка переважає серед симпатиків партії «Опозиційна платформа — За життя», де дві третини не вважають Росію агресором.

Переглядів: 4140

Яка риторика — така й підтримка?

52% українців не підтримують скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, позитивно ставляться до доручення Президента Зеленського про запровадження ринку землі лише 35%, ще 13% не змогли відповісти на питання. Про це свідчать результати опитування, проведеного з 16 по 19 вересня Київським міжнародним інститутом соціології (www.kiis.com.ua).

У рамках цього дослідження соціологи вивчали, як громадяни України оцінюють деякі політичні події нинішнього вересня.

Як свідчать результати, абсолютна більшість опитаних схвалює скасування недоторканності народних депутатів (89%), суддів (85%) та Президента України (77%). Водночас, майже 40% погоджуються, що скасування депутатської недоторканності збільшить їх залежність від президента і зробить менш вільними у відстоюванні інтересів своїх виборців у Раді (50% не згодні з таким твердженням).

Сторінка 1 з 41234»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua