Матеріали з рубрикою «Опитування»

Половина громадян — за відновлення ядерного арсеналу

До кінця війни ще далеко, й обриси повоєнного миру поки що туманні. Але в Україні вже зараз шукають варіанти, як у майбутньому убезпечитися від чергового російського вторгнення. А в тому, що рф спробує це повторити, нема сумнівів: путін зробив ставку на відродження російської імперії, і кремль прагнутиме реваншу в «Малоросії», скориставшись «замороженням» бойових дій для відновлення російської армії та підготовки до нових наступальних операцій, можливо, через три – п’ять років.

Без «парасольки» НАТО…

Найкращою гарантією безпеки нашої країни була б її участь у колективній системі безпеки — НАТО. І так вважає не тільки керівництво України, а й її громадяни. Як випливає з результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соці-ологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (IRI), у березні 2023 року 82% українців підтримали б вступ України до НАТО, воліючи концентруватися на практичній допомозі. Це на 10% більше, ніж у червні 2022-го, і на 23% — ніж у квітні минулого року.

Сьогодні, в умовах воєнного часу, формується новітня національна пам’ять, яка стане осердям повоєнної української національної ідентичності. Вже зараз можна спостерігати, як деякі події, тривалі битви та операції, як-от оборона Бахмута чи «Азовсталі», залишають слід у колективній пам’яті українців. Про це, зокрема, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 23 по 30 березня цього року.

Понад третина українців найвизначнішими подіями назвали оборону Києва та Київщини, швидку окупацію Півдня країни (Херсонської області та Приазов’я). Понад чверть вважають важливим знищення ракетного крейсера «москва», 14 квітня 2022-го. Значущість цієї події неодноразово підкреслювалася й у медіа, зокрема тому, що за останні 40 років це був перший у світі випадок потоплення флагманського корабля. Ще більшого символізму надавала, по-перше, співзвучність назви крейсера зі столицею держави-агресора, а по-друге, той факт, що Україна мала значно менш потужний надводний флот, ніж чф рф, тоді як росія використовувала флот для створення ілюзії «імперської величі».

Соціологічна група «Рейтинг» провела дев’ятнадцяте загальнонаціональне комплексне дослідження щодо оцінок змін у різних сферах життя, очікувань та сподівань громадян нашої країни на наступний рік.

Окремий акцент соціологи зробили щодо ставлення наших співвітчизників до ймовірного перенесення святкування Різдва з традиційного для пострадянського простору 7 січня, на шановану більшістю християнського світу 25 грудня.

62% українців виступають за заборону Української православної церкви (московського патріархату). Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного 18—21 листопада компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».

Відповідаючи на запитання «Як ви оцінюєте діяльність Української православної церкви (московський патріархат)?», 6,8% респондентів відпо-віли, що позитивно (3,8% — однозначно позитивно, ще 3% — скоріше позитивно). Натомість майже половина опитаних (48,7%) оцінила діяльність УПЦ (мп) негативно: 15,8% — скоріше негативно, 32,9% — однозначно негативно. Кожен четвертий українець (25,2%) ніяк не оцінює діяльність «московської церкви», а 19,3% не визначилися з відповіддю.

(Закінчення. Початок у номері за 3-5 листопада)

Як уже повідомляли «ЧН» (номер за 3-5 листопада), наприкінці вересня со-ціологічна служба Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провела опитування щодо оцінки громадянами ситуації в країні, довіри до соціальних інститутів, політико-ідеологічних орієнтацій наших співвітчизників в умовах російської агресії.

Інтерес до політики та громадська активність

Дослідження, які проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, показують, що донедавна (принаймні впродовж 2011—2020 років), українське суспільство в цілому було не схильне занадто сильно цікавитися політикою: близько або трохи більше третини громадян відповідали, що вони або дуже цікавляться політикою, або скоріше цікавляться нею, натомість від 62% до 67% у різний час відповідали, що не дуже цікавляться нею або взагалі не цікавляться.

Наприкінці вересня соціологічна служба Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провела опитування щодо оцінки громадянами ситуації в країні, довіри до соціальних інститутів, політико-ідеологічних орієнтацій наших співвітчизників в умовах російської агресії.

Дослідженням було охоплено 112 населених пунктів (57 міських та 55 сільських) на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face було опитано 2021 респондента віком від 18 років. Похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.

У рамках вісімнадцятої хвилі проєкту «Україна в умовах війни» Cоціологічна група «Рейтинг» провела чергове дослідження психологічних маркерів: рівнів життєстійкості, психологічного виснаження та стратегії поведінки українців.

А ще соціологи з’ясували, як ми сприймаємо небезпеку ядерної загрози з боку росії та як ставимося до різних країн, оцінюємо їх за індексом «союзника».

Якби найближчим часом в Україні відбувся референдум щодо вступу нашої держави до НАТО, то «за» проголосували б 83% наших співвітчизників. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

Як зауважують соціологи, підтримка вступу до НАТО нині є найвищою за всю історію спостережень. Так-от, якби референдум відбувся тепер, то ініціативу про вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримали б 83% респондентів, проти — 4%, не проголосували б 9%. До речі, буквально у червні відсоток прихильників був на рівні 76%. Отож приріст симпатиків світового безпекового блоку відчутний.

Понад 90% українців вірять у перемогу у війні з росією, 55% — вважають перемогою відновлення українського суверенітету на всій території України включно з Кримом. На цьому на презентації опитування «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни», яка відбулася в «Укр-інформі», наголосив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина.

За словами Сухарини, серед тих, хто вірить у перемогу України, 31% вважає, що здобудемо її до кінця цього року, 34% — що це станеться упродовж 1—2 років, і 7% — десь через 3—5 років. Не змогли визначитися з відповіддю 23% респондентів.

За результатами тринадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 18—19 червня, 75% респондентів вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. 13% — протилежної думки, ще 12% — не змогли визначитися. У всіх регіонах та серед усіх вікових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного.

93% опитаних упевнені в тому, що Україна зможе відбити напад росії. Високий показник впевненості спостерігається серед мешканців усіх макрорегіонів та представників різних вікових груп.

Європейські громадяни масово підтримують спільну політику безпеки та оборони й очікують, що ЄС поетапно припинить свою залежність від російських джерел енергії, свідчать результати оприлюдненого нещодавно дослідження «Євробарометр».

Як повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні, опитування підтвердило також велику підтримку дій ЄС у відповідь на російську агресію проти України.

В останні кілька місяців у рамках перемовин з росією широко обговорюється питання, що, можливо, Україна відмовиться чи відкладе вступ до НАТО, але при цьому отримає гарантії безпеки від провідних держав світу. Чи підтримують таку ідею українці?

Як засвідчили результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 13-18 травня, думки респондентів розділилися практично порівну.

Соціологічна група «Рейтинг» у рамках десятого загальнонаціонального опитування в умовах війни провела комплексне дослідження ідеологічних маркерів українського суспільства. Напередодні 9 травня респондентам поставили питання щодо радянського минулого, ролі та участі українського народу у Другій світовій війні, національно-визвольного руху, оцінки історичних постатей, ставлення до заборони символів і демонтажу пам’ятників. Окремо вивчалося питання національної приналежності, мови та ставлення до різноманітних етнічних груп.

Повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією. Результати багаторічних спостережень в Україні та росії підтверджували рух громадської думки у протилежних напрямках щодо історичного минулого. Прикладом цього є показник ностальгії за розпадом СРСР: у росії за останні десять років він здебільшого зростав (з 2010-го — із 55% до 63%), в Україні, навпаки, знижувався (із 46% до 11% ). В результаті, на місце колись значущих та нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей почали повертатися українські національні герої та символи. А відтак на кінець квітня 2022-го в Україні зафіксований найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР (11%). Не жалкує за ним абсолютна більшість — 87%.

Як засвідчують результати дев’ятого загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 26 квітня, 20% дорослого населення України довелося змінити місце проживання (цей показник сталий із середини березня). Найбільше тих, хто був змушений виїхати, — у східних регіонах (58%) та серед молоді (33%).

З початку квітня дещо зменшилася кількість тих, хто планує повертатися додому найближчим часом (із 29% до 22%). Натомість побільшало тих, хто хотів би повернутися, але трохи пізніше (із 24% до 31%). Майже не змінилася кількість тих, хто має намір повернутися додому, але після завершення війни (43%).

Державна влада закликає українців у неділю, 24 квітня, під час святкування Великодня дотримуватися комендантської години, максимально подбати про власну безпеку, уникати велелюдних скупчень, а відтак віддати перевагу богослужінням, що транслюватимуться по телебаченню й онлайн.

«Великдень — це головна подія церковного року для всіх християн, незалежно від дати святкування. Свято символізує перемогу світла над темрявою та добра над злом. Мир обов’язково прийде на нашу землю. Задля перемоги України ми, українці, повинні зберегти силу духу та мудрість. Нехай наша віра в краще тільки міцніє», — ідеться у зверненні Мінкультури та інформаційної політики.

За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: із 57% у 2012-у до 76% у 2022-у. Російська ж за цих десять років втратила 22 відсотки своїх прихильників: із 42% до 20%.

Як зазначають експерти соціологічної групи «Рейтинг», у цій динаміці слід звернути увагу на такі тенденції. Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012—2016 роками. Одними із ключових причин стали а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці, б) події Революції Гідності та в) агресія росії проти України у 2014-у й тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей. Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у Центрі, а також на Півдні та Сході країни.

Війна чи «спецоперація»? Квіти «освободітелям» чи збройний опір окупантам? Як налаштовані сьогодні одесити?

Відповіді на ці запитання шукали фахівці кафедри соціології факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, й ось що показало відповідне соціологічне дослідження, проведене 16 березня.

88% жителів південних областей, зокрема Одещини, обрали свободу першою з найважливіших цінностей для прав людини. Такі дані були отримані під час загальнонаціонального опитування, проведеного із 6 по 19 жовтня, Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Результати третьої хвилі опитування «Що українці знають та думають про права людини», яке з 2016-го проводиться кожні два роки, щоб вивчити сприйняття, уявлення і розуміння прав людини та основоположних свобод в українському суспільстві, були презентовані в Одесі 16 грудня.

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% громадян добре знають про те, що в останню суботу листопада вшановується День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Ще 24% зазначили, що щось чули про це, 8% — взагалі не знають. Вищий рівень обізнаності серед мешканців Заходу, старшого покоління, виборців партій ВО «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Сила і честь», «Українська стратегія».

• 85% респондентів погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932 — 1933 років був геноцидом українського народу. 13% — заперечують це. Останніх найбільше на Сході та Півдні (кожен четвертий-п’ятий опитаний у цих макрорегіонах), серед виборців «Опозиційної платформи — За життя», партії Мураєва «Наші» та партії Шарія.

30 років Незалежності, 17 років від початку Помаранчевої революції, 8 років — Революції Гідності. Як змінилися українці за цей час і як вони сприймають світ, в ефірі «Українського радіо» (www.nrcu.gov.ua) розповів аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Дослідження показують, що за 30 років Незалежності зросла підтримка демократичного ладу в Україні. У серпні Фонд «Демініціативи» проводив опитування, за яким 54% громадян вважають, що демократичний лад є найбільш бажаним в облаштуванні України, і понад 70% наполягають на думці, що ефективний лідер — той, який діє в рамках закону, а не порушує його.

Цими днями, 15 — 18 жовтня, Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування щодо суспільно-політичних настроїв українців. Соціологи робили заміри нинішніх рейтингів потенційних кандидатів на посаду президента, вивчали ставлення людей до актуальних подій соціально-політичного життя.

Як засвідчують результати цього опитування, відносно найбільшу підтримку має В. Зеленський: у разі участі у виборах названих у списку ймовірних кандидатів (їх там 12) чинний президент отримав би 19,1% серед усіх респондентів, що становить 24,7% серед тих, хто збирається голосувати і визначився з вибором. На другому місці — П. Порошенко, за якого проголосували б 12,1% серед усіх респондентів і 15,6% з-поміж тих, хто визначився. На третьому місці — Ю. Тимошенко з показниками, відповідно, 9,4% і 12,2%. Далі йдуть Ю. Бойко (7,3% і 9,4%), І. Смешко (6% і 7,8%) та Д. Разумков (5,5% і 7,1%). Інші кандидати мають нижчу підтримку.

1 липня набрав чинності закон, що регулює обіг земель сільськогосподарського призначення в Україні. Оповита численними міфами, дезінформацією і популістичними заявами полі-тиків, реформа стає об’єктом багатьох суперечок, що мають деструктивний вплив на її імплементацію. Які причину цього хаосу і чи достатньо зробила та робить держава, щоб уникнути його — питання, які залишаються відкритими.

Як свідчить загальнонаціональне опитування, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» у травні 2021 року (опитування репрезентативне для дорослого населення України, окрім окупованих АР Крим та районів Донецької і Луганської областей; максимальна похибка вибірки — 2,3%), більшість населення (60,7%) вважає, що людина, яка володіє землею, повинна мати право продавати її.

Якби вибори до Верховної Ради відбувалися в кінці липня, до парламенту пройшли б п’ять партій. Найбільшу підтримку отримали б «Слуга народу» (20,2% серед тих, хто визначився з вибором) та «ОПЗЖ» (18,3%) (різниця у межах статистичної похибки). Далі з приблизно однаковою підтримкою (теж у межах похибки) йдуть «Батьківщина» (16%) і «ЄС» (14,2%). Понад прохідний бар’єр набирає також «Сила і честь» (6,3%), а «Українська стратегія Гройсмана» наближена до нього (4,7%). Порівняно з червнем підтримка топ-партій змінилася в межах похибки. Такі результати всеукраїнське опитування громадської думки, проведеного 24 липня-1 серпня Київ-ський міжнародний інститут соціології (КМІС).

Нижче — про інші результати цього дослідження.

25-28 червня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукра-їнське опитування громадської думки щодо конфесійної структури населення (за самоідентифікацією) і ставлення до основних церков України.

Переважна більшість українців (73%) продовжують вважати себе православними. Ще 9% – греко-католиками, а 7% — атеїстами. Інші варіанти відповідей обрали менше респондентів.

Майже половина опитаних громадян України сказали, що протягом останнього року в них з’явилися грошові борги, а щонайменше три чверті (75%) так чи інак-ше мали потребу заощаджувати кошти. Такі результати соціологічного дослідження «Всеукраїнський омнібус», проведеного дослідницькою компанією «Active Group» у квітні 2021-го.

Відповіді на запитання «Чи з’явились у вас грошові борги протягом минулого року?» соці-ологи порівняли із результатами аналогічного дослідження, проведеного «Active Group» у травні 2020-го. З’ясувалося, що у 2021-у великі борги з’явилися у 7,6% респондентів (у 2020-у — 5,7%), а невеликі — у 35,6% (у 2020-у — 24%). Сказали, що не мають боргів, 46% (рік перед тим таких було 59,7%), а 7,9% самі давали у борг (у 2020-у— 8,3%). Отже, якщо порівнювати два останні роки, бачимо збільшення відсотку українців, які мають боргові зобов’язання.

Є лише два політики вищого ешелону, чия популярність упродовж останнього часу зростає, — це Володимир Зеленський та Юлія Тимошенко, яка де-факто вийшла на друге місце президентського рейтингу.

Як свідчать результати дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з «Нью Імідж Маркетинг Груп» у середині травня, Володимир Зеленський додав 5 відсотків, і сьогодні за нього готові проголосувати 33% тих, хто визначився і планує прийти на дільниці, а на другій сходинці — Юлія Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» додала до своєії підтримки один відсоток, і нині за неї готові проголосувати 12%.

Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Незважаючи на сталий рівень громадянської активності та готовність об’єднуватися для вирішення важливих для них справ, українці вважають, що влада повинна піклуватися про добробут громадян. Такий висновок можна зробити за результатами останньої хвилі національного опитування щодо громадського залучення, яке програма «Долучайся!» провела взимку 2021 року.

Соціологічна група «Рейтинг» напередодні Дня захисника України опитала громадян щодо їхнього ставлення до цього свята, а заодно про те, чи вважають себе патріотами і чи готові захищати Вітчизну.

Як засвідчили результати, 85% респондентів сказали, що так, вони є патріотами своєї країни, і лише 12% — дали протилежну відповідь. Патріотично налаштованих громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни та відносно більше серед старших респондентів.

Переважна більшість громадян (82%) збирається взяти участь у місцевих виборах, що відбудуться 25 жовтня. Показово, що політична мобілізація є високою в усіх регіонах України. Такий перший висновок дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня.

Найважливішою рисою кандидатів у міські чи селищні голови громадяни вважають доброчесність — для 55,5% респондентів важлива прозорість доходів та статків, відсутність у біографії темних плям, непричетність до порушень та корупції. Майже половина виборців вважає також важливими якостями для кандидатів наявність успішного досвіду управління громадою (48%) та чітку програму дій (47%). Для 43% респондентів важливі відкритість і постійна комунікація кандидатів із громадянами. Для більш ніж для третини респондентів (39%) має значення, щоб кандидати постійно проживали в громадах, де обираються, й мали команду однодумців та професіоналів. Понад чверть опитаних зважатиме на те, чи має кандидат досвід управління (29%) та профільну (юридичну, управлінську) освіту (28%). А 19% виборців підтримуватимуть тих кандидатів, які поділятимуть їхні політичні погляди.

Як свідчать результати свіжого опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 12-15 вересня, респонденти мають протилежні почуття, коли оцінюють ситуацію у своїх містах та в країні загалом.

Так, 56% опитаних зазначили, що вони відчувають надію, коли думають про місцеву ситуацію, 41% — розчарування. Натомість, коли йдеться про ситуацію в державі, то 61% відчуває розчарування, а 35% — надію. З-поміж тих, хто відчуває надію, в обох випадках відносна більшість припадає на молодших респондентів та мешканців обласних центрів.