Матеріали з рубрикою «Опитування»

В останній місяць року Центр соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС» та соціологічна група «Рейтинг» провели масштабне опитування, яке дає уявлення про те, чим живуть українці на порозі 2014-го, які мають пріоритети і політичні уподобання, кому довіряють, а хто з лідерів втратив довіру співгромадян.

Отож, згідно з результатами до­слідження, 49,1% опитаних проголосували б на референдумі за приєднання України до Європейського Союзу, проти — 29,6%. Ще 21,3% — не визначилися або не готові взяти участь у такому референдумі. Серед тих, хто визначився, число прихильників ЄС ще вище — 62,4%.

Якби найближчим часом відбувався референдум щодо вступу України у Митний союз, то 32,5% громадян України підтримали б його, 41,9% — проголосували б проти. Ще 25,6% — не визначилися або не готові брати участь у такому референдумі.

Опитування учасників Майдану було проведено 7 (субота) і 8 (неділя) грудня фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології. Усього було опитано 1037 респондентів (375 — 7 грудня і 662 — 8 грудня) за методикою, яка забезпечувала випадкову вибірку учасників Майдану.

Серед мотивів, що спонукали людей вийти на Майдан, трьома найпоширенішими виявилися: жорстоке побиття демонстрантів на Майдані у ніч на 30 листопада, репресії (70%), відмова Віктора Януковича від підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом (53,5%) та прагнення змінити життя в Україні (50%). Достатньо вираженими виявилися також прагнення змінити владу в Україні (39%). Заклики опозиції були стимулом для 5% учасників і стільки ж вийшли на Майдан, прагнучи помститися владі за все, що вона коїть.

Три чверті офісних працівників принаймні раз отримували зарплату «в конвертах». Більшість з них упевнені: боротися з нелегальними виплатами необхідно, але це завдання не під силу державі. Про це свідчать результати опитування 3739 респондентів, проведеного у вересні—жовтні дослідницьким центром міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.

Близько 90% респондентів упевнені: боротися з «чорними» зарплатами необхідно. Однак далі думки розходяться: 67% вважають за необхідне змінювати підхід до оплати праці, а ось кожен п’ятий стверджує, що за нелегальні виплати необхідно карати роботодавців. Щодо ж до ролі держави, то, сприймаючи Україну як країну з процвітаючою корупцією, більшість офісних співробітників не надто вірить, що уряду вдасться змусити роботодавців платити тільки «білу» зарплату. Такої думки дотримуються більше половини «білих комірців».

66% українців вважають, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу. Менше чверті — його заперечують.

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 66% українців погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932—1933 років був геноцидом українського народу, натомість не погодилися з цим 22% опитаних, ще 12% респондентів не ви­значилися з цього питання.

80% українців хочуть жити в приватних будинках, а не в квартирах

Якби в українців був вибір, 8 із 10 воліли б жити у приватних будинках замість квартир. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене Всеукраїнською організацією роботодавців у сфері будівництва, проектування та архітектури.

За словами голови організації Дмитра Третьякова, якщо раніше таке бажання могла здійснити тільки дуже невелика частина населення, то сьогодні вартість квартир зрівнялася з вартістю невеликого будинку за містом. «В українському суспільстві склалися стереотипи, що свій будинок або дача недалеко від міста доступні тільки багатим людям. Раніше це було так, але сьогодні сучасні технології будівництва дозволяють зробити приватний будинок доступним, навіть з урахуванням вартості земельної ділянки», — запевняє Дмитро Третьяков.

 На думку офісних співробітників, най­більш престижною є професія IT-спеціаліста. Про це свідчать дані опитування, проведеного кадровим порталом hh.ua.

Престижними вважаються ті професії, які мають високий суспільний статус, користуються впливом і повагою. З одного боку, престиж професії залежить від рівня складності і відповідальності праці, а з іншого — від затребуваності фахівців на ринку, що визначається як макроекономічною ситуацією в регіоні, так і соціально-політичною кон’юнктурою. Але дедалі частіше основним показником престижності фаху є зарплата.

Наодинці з Днем незалежності країни — наче із дзеркалом. Адже все в країні відбувається з нашого дозволу, але не з веління. І можна скільки завгодно тримати образу на країну — як скорботний вираз обличчя, коли треба підбивати підсумки, можна скільки завгодно намагатися торгуватися з Батьківщиною на тему «ось візьму й виїду за кордон, і ні за що тут не відповідатиму»… Однак відповідальність за Україну — на всіх нас назавжди. Як назавжди наша незалежність.

Напередодні Дня незалежності України Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка і центр «Соціальний моніторинг» провели спільне соціологічне дослідження про ставлення наших громадян до Дня незалежності України.

Всього було опитано 2008 респондентів, які проживають у всіх областях України, включаючи м. Київ і АР Крим, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.

Ми розмовляємо з головою правління Українського інституту соціальних досліджень — завідувачкою відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки і прогнозування НАНУ Ольгою БАЛАКІРЕВОЮ.

Фахівці благодійного фонду Ріната Ахметова «Розвиток України» оприлюднили результати дослідження оцінки здоров’я українців, проведеного компанією GFK Ukraine  з ініціативи та практичної допомоги фонду.

У рамках дослідження респонденти відповіли на запитання про те, як вони оцінюють стан свого здоров’я, які чинники впливають на нього, що вони роблять, аби покращити своє самопочуття, й до яких джерел звертаються, аби знайти інформацію про методи лікування та профілактики. Дослід­ження також допомогло зрозуміти, чим українці відрізняються від жителів Росії та інших країн, де було проведено аналогічне опитування, й ви­значити рівень довіри українців до сучасних медичних технологій.

Лише кожен сьомий житель Росії та України хоче жити в єдиній державі. Кількість прихильників об’єд­нання Росії та України в одну державу приблизно однакова у двох країнах — 15% в Росії та 14% в Україні. Про це свідчать дані травневих опитувань Київ­ського міжнародного інституту соціології (КМІС) і «Левада-Центру» (Росія).

І в Україні, і в Росії більшість опитаних хотіли б, щоб обидві країни були незалежними, але дружніми державами — з відкритими кордонами, без віз і митниць (в Україні — 72%, в Росії — 58%). В Україні ця кількість зменшилася з лютого на 4%, в Росії — на 6%.

Три  чверті  українців  терплять  порушення  трудових  прав

Найчастіше, за словами респондентів, роботодавці нехтують правами на відпустку та гідну оплату праці. Більшість офісних працівників бодай раз у житті пробувала добиватися справедливості, хоча успіху досягала далеко не завжди. Тому наразі лише кожен п’ятий активно відстоює свої законні права перед роботодавцем. Інші — бояться втратити робоче місце або ж не вірять у результативність скарг. Такі висновки отримав дослідницький центр Міжнародного кадрового порталу hh.ua.

Порушення трудових прав працівників — норма українського ринку праці. Три чверті респондентів заявили, що роботодавці так чи інакше порушують їхні законні права. Лише десята частина з опитаних вважає, що не має підстав скаржитися на керівництво.

Чимало експертів сходиться на думці, що затягування з проведенням земельної реформи породжує в суспільстві зростаючу недовіру до неї. Відтак питання щодо можливостей купівлі-продажу землі сільськогосподарського призначення, а отже, й формування земельного ринку варто вирішувати якнайшвидше.

Слід зазначити, що зняття мораторію не зобов’язує українців продавати чи купувати землю. Воно лише знімає наявну зараз заборону це робити і відкриває нові можливості. Світовий же досвід засвідчує: за наявної продуманої аграрної політики ринок земель дозволяє значною мірою підвищити ефективність аграрного сектора.

Переважна більшість  (69,4%) громадян України вважає, що президент Віктор Янукович здійснює особистий вплив на суди і діяльність правоохоронних органів у справах Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.

Таку думку поділяє переважна більшість жителів Західного (84,0%), Центрального (75,9%) і Східного (68,1%) регіонів та відносна більшість жителів Півдня (39,5%); більше 90% тих, хто на останніх парламентських виборах голосував за ВО «Батьківщина» і ВО «Свобода», 85,2% представників електорату ПП «УДАР» Віталія Кличка», 53,1% — електорату Компартії і  43,3% тих, хто голосував за Партію регіонів.

Навіть серед прихильників Партії регіонів відносна більшість схвалює боротьбу опозиції з «кнопкодавством».

Більшість громадян України (55,4%) підтримують блокування засідань Верховної Ради, яке проводилося депутатами опозиційних фракцій з вимогою забезпечити особисте голосування депутатів. Не підтримують такі дії опозиції тільки 17,9% опитаних Центром Разумкова.

Навіть серед жителів Донбасу тільки кожен третій вірить, що Тимошенко могла замовити вбивство Щербаня, а 64% упевнені, що цього не було. У Центральній Україні версію влади розділяє лише кожен десятий.

Переважна більшість населення України (76%) не вірить у те, що Юлія Тимошенко замовила вбивство Євгена Щербаня. Вірять у таку можливість 24% респондентів. Про це свідчать дані соцопитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повідомляє «Дзеркало тижня. Україна».

Тотальна більшість (91%) висококваліфікованих фахівців з вищою освітою думають про роботу за кордоном, оскільки українську молодь не влаштовує економічна та політична ситуація в країні. І мова не лише про студентів — 30-річні фахівці висловлюють серйозні наміри шукати роботу за кордоном, насамперед у країнах Європи, США та Канаді. Такі дані було отримано в результаті опитування, проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua в листопаді 2012 року.

Майже половина респондентів (48%) відповіла, що має серйозні наміри виїхати з України. 43% опитаних зізналися, що іноді розглядають можливість пошуку роботи за кордоном, і лише 4% зовсім не планують виїжджати з України. У той же час 5% респондентів хочуть використовувати навчання за кордоном для того, щоб залишитися там працювати.

Закінчення. Початок у номері за 30 серпня.

На тлі, зрозуміло, біло-синьому, напередодні, теж зрозуміло, виборів. Що, як в Україні ведеться, завжди чи то вирішальні, чи то доленосні, чи то взагалі останні, але цього разу — точно...

(Початок цієї статті, що базується на результатах свіжих соціологічних опитувань, опублікованої у «Дзеркалі тижня» напередодні Дня незалежності, «ЧН» передрукували у номері за четвер. У першій частині — мова про те, як сьогодні в Україні ставляться до Незалежності нашої держави, до атрибутів державності: мови, прапора, гімну, національної грошової одиниці, а також про те, що сталося з півднем України, який у своїх симпатіях дещо вирізняється з-поміж загальнодержавних тенденцій).

На тлі, зрозуміло, біло-синьому, напередодні, теж зрозуміло, виборів. Що, як в Україні ведеться, завжди чи то вирішальні, чи то доленосні, чи то взагалі останні, але цього разу — точно.

...Власне, ми про День Незалежності. Як завжди, напередодні свята соціологічна служба Центру Разумкова, цього разу спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, з’ясовували, як громадяни незалежної країни до незалежності ставляться. Що вийшло — нижче...

Незалежність: підтримка
з боку громадян і її особливості

У референдумі 1 грудня 1991 р. взяли участь 84% громадян. З них підтримали державну незалежність України — 90%, проголосували проти — близько 8%.

Для довідки

З незалежністю, громадяни, в нас усе гаразд і навіть краще, ніж будь-коли. Правда, не скрізь і не в усьо­му, але про все по черзі.

Кількість громадян, котрі підтримали б незалежність країни, якби референдум відбувався сьогодні, — найвища за час проведення нами досліджень (із 2001 року) і становить 64% (проти 51% у згаданому 2001-у). Не підтримали б незалежність — 18% ( проти 29%). Ще стільки ж гіпотетичний референдум — або питання про нього — проігнорували.

І що примітно. Якщо раніше кількість прибічників незалежності коливалася у суворій залежності від політичної ситуації в країні, то з приходом стабільності в особі Віктора Федоровича кількість ця стабільно, хоч і повільно, збільшується.

Ріст безробіття (44% респондентів), економічний занепад країни (41%), свавілля влади (25%), деградація населення (20%) та погіршення медичного забезпечення (20%) — саме так виглядає, на думку українців, п’ятірка найбільших загроз для країни.

Згідно з результатами дослідження, проведеного у липні 2012 року групою «Рейтинг», наступна п’ятірка загроз це: екологічні катастрофи (17%), ріст злочинності (16%), знецінення гривні (15%), розкол країни (13%), можлива втрата Незалежності (11%) та масова міграція українців за кордон (10%).

Менше 10% опитаних вважають, що Україні загрожує погіршення рівня освіти, демографічна криза, антиконституційний переворот, загроза громадянської війни, втрата контролю над українською ГТС. Близько 3% вважають, що Україні загрожує військова загроза з боку Росії та тероризм, 1% боїться військової загрози з боку Заходу. Лише 3% опитаних українців не відчувають жодних з наведених загроз.

Як засвідчують зведені результати досліджень, проведених цьогоріч (у лютому і березні) соціологічною групою «Рейтинг», 50% опитаних вважають рідною мовою українську, 29% — російську, ще 20% — рівною мірою як українську, так і російську. Ще 1% вважає рідною іншу мову.

На Заході (96%), в Центрі (75%) та на Півночі (58%) рідною вважають переважно українську мову. Водночас на Сході (36%), Півдні (56%) та Донбасі (67%) — переважно російську. Частіше українську мову називають рідною мешканці сіл, старші люди.

Майже 78% українців готові взяти участь у парламентських виборах (43,1% — «обов’язково» і ще 34,5% — «скоріше за все»), про це свідчить дослідження, проведене з 30 березня по 4 квітня соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

Як зазначають соціологи, основні причини, що спонукають громадян до участі у виборах, — відчуття громадянського обов’язку (45%), побоювання, що хтось інший може скористатися їхнім голосом (34%), та наявність серед партій та кандидатів тих, кого б хотілося підтримати (22%). Основними причинами відмови від участі у виборах є насамперед те, що ці люди не бачать жодної партії чи кандидата, за яких було б варто голосувати (39%), невіра у чесність виборів (22%), відсутність інтересу до політики (19%), впевненість, що Верховна Рада все одно нічого не вирішує (19%).

Населення України — одне з найпесимістичніших. З-поміж 50 країн, охоплених опитуванням міжнародної організації «Геллап» (WIN-Gallup International), Україна посіла сьоме місце за рівнем песимістичних очікувань щодо стану держави у новому році. Більше половини українців вважають, що 2012-й стане роком економічних проблем, і лише 6% вірять, що він буде кращим, ніж минулий.

Як розповів Антон Грушецький, аналітик Київського міжнародного інституту соціології (фахівці саме цього інституту проводили дослідження в Україні), лише 6% наших співвітчизників сподіваються, що 2012-й стане роком економічного процвітання, 25% вважають, що він буде таким же, як і 2011-й, а 54% — роком економічних проблем.