Матеріали з рубрикою «Опитування»

Підвищення тарифів на комунальні послуги лише посилить конфронтацію в суспільстві і призведе до колосальних неплатежів. Про це на брифінгу в парламенті заявив народний депутат групи «Партія «Відродження» Василь Гуляєв.

У зв’язку з цим депутатська група «Партія «Відродження» продовжить переконувати інші фракції Верховної Ради в необхідності прийняття постанови № 4218 щодо запровадження мораторію на підвищення комунальних тарифів.

«Наша депутатська група вже давно пропонувала підтримати проект постанови № 4218, щоб заморозити подальше підвищення плати за комунальні послуги. Постанова передбачає й обов’язкове проведення аудиту всіх компаній, які надають комунальні послуги та перехід на енергоощадні системи, це не так складно. Сьогодні ж у нас, на жаль, все діється навпаки», — заявив Василь Гуляєв.

Як свідчать дані соціологічного дослідження «Левада-центру» (РФ), проведеного в лютому—березні 2016-го, за останній рік довіра росіян до президента Путіна дещо зменшилася.

Згідно з даними експертів, наразі повністю довіряє главі держави 21 відсоток респондентів проти 26% роком ра-ніше, скоріше довіряють 52 відсотки (у 2015-у таких було 57%), не довіряють — 14 відсотків (ця цифра за рік не змі-нилася). Таким чином, кількість тих, хто довіряє, в сумі знизилася за рік на 10 відсотків, повідомляють «Крим.Реалії».

Третина респондентів не можуть сказати про президента «нічого поганого». Кількість тих, хто ставиться до Путіна із «захопленням», знизилася з 10 до 8 відсотків. Водночас кількість людей з «нейтральним або байдужим» ставленням до господарі Кремля збільшилася з 10 до 15 відсотків. «Настороженим і вичікувальним» назвали своє ставлення 8 відсотків опитаних (рік тому — 5 відсотків). Крім того, 17% росіян вважають, що президент, швидше за все, пов’язаний з корумпованими політиками.

Більше половини (60%) населення України вважає, що події в нашій державі розвиваються у неправильному напрямку. Про це свідчить дослідження, проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київським міжнародним інститутом соціології з 15 по 25 грудня 2015 року. У рамках цього дослідження було опитано 2040 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком АР Крим, а в Луганській та Донецькій областях воно проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною). Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різний час «Демініціативами» у співпраці з Центром Разумкова та КМІС.

Отож наприкінці 2015 року 60% населення вважали, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку — практично стільки ж (58%), що й наприкінці 2014-го, та дещо більше, ніж наприкінці 2013-го (52%). У правильності напрямку розвитку подій у грудні 2015-го впевнений 21% громадян (у грудні 2014-го — 22%, у грудні 2013-го — 26%).

«Чи хочуть українці вступу до НАТО?» — таке дослідження провели фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова в період з 14 по 22 листопада 2015 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей. Опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки — 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, які були проведені у різні роки фондом «Демініціативи» ім. Ілька Кучеріва разом зі своїми партнерами — Київським міжнародним інститутом соціології, Центром Разумкова, фірмою «Ukrainian Sociology service».

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 1—6 жовтня, 41% опитаних підтримує ідею визнати ОУН-УПА учасниками боротьби за державну незалежність України.

Упродовж 2014—2015 років кількість прихильників визнання ОУН-УПА зросла з 27% до 41%, натомість противників цієї ідеї істотно поменшало (з 52% до 38%). З-поміж респондентів 21% не визначився щодо цього питання. Таким чином, вперше за роки дослідження даного питання кількість прихильників визнання ОУН-УПА в Україні перевищила кількість противників.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення громадських організацій «Центр стратегічних досліджень» та «Агенції ненасильницьких рішень» із 31 серпня по 13 вересня провів опитування громадської думки жителів України щодо їх ставлення до методів опору інтервентам/окупантам.

Сприйняття приєднання Криму до Росії і подій на Донбасі.

На запитання «Ви згодні або не згодні з тим, що приєднання Криму до Росії у 2014 році є його окупацією?» 77,5% респондентів погодилися з твердженням, 10,8% — не погодилися, а 11,7% не визначилися зі своєю думкою або відмовилися відповісти.

У понеділок, 3 серпня, в «Укрінформі» відбувся «круглий стіл» на тему «Кому більше довіряють українці: владі, громадськості, ЗМІ?..», присвячений 60-річчю від дня народження Ілька Кучеріва (1955—2010) — фундатора фонду «Демократичні ініціативи».

За результатами соціологічного дослідження, проведеного 22—27 липня фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, найбільше українці сьогодні довіряють волонтерам, які вперше випередили традиційного лідера громадської довіри — церкву. Про це повідомила директор фонду Ірина Бекешкіна.

«Блок Петра Порошенка» і ВО «Батьківщина» — лідери за партійним рейтингом на виборах до Верховної Ради та до місцевих органів влади. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування громадської думки, проведеного з 27 червня по 9 липня Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення клієнта.

Більше половини громадян країн НАТО (57%) виступає за вступ України до Альянсу. А от за надання Україні зброї виступає менше половини опитаних — 41%. Водночас у дослідженні не зазначається, яка частка респондентів виступає проти членства України в Альянсі та постачання їй зброї, — повідомляє сайт «Європейська правда», посилаючись на результати дослідження, проведеного Pew Research Center.

Як свідчать дані опитування, найбільше підтримують членство України в НАТО громадяни Канади (65%), США (62%), Польщі (59%), Іспанії (57%) та Великої Британії (57%). Найменша підтримка — серед мешканців Німеччини (36%) та Італії (35%).

Абсолютна більшість сільськогосподарських виробників виступають проти скасування мораторію на продаж землі в Україні.

Як свідчать результати опитування, проведеного серед сільгоспвиробників агенцією «AgriSurvey» нинішнього травня, 56% аграріїв проти ринку землі як такого, ще 14% вважають, що його варто запроваджувати, але не зараз, лише 13% опитаних підтримують ідею продажу земель сільгосппризначення. Решта 17% не змогли відповісти на це питання.

Про те, якими є нинішні зовнішньополітичні орієнтири громадян України, з’ясовувала соціологічна служба Центру Разумкова, провівши з 6 по 12 березня дослідження у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років (теоретична похибка не перевищує 2,3%). Дослідження проводилося за підтримки уряду Швеції.

Найчастіше (47,7%) громадяни України визначають головним зовнішньополітичним пріоритетом відносини з країнами ЄС. Лише 10% вважають пріоритетними контакти з Росією, а 6,7% — з іншими країнами СНД. Частка респондентів, котрі як зовнішньополітичний пріоритет називають відносини з ЄС, зросла після подій, пов’язаних з Євромайданом (так, у листопаді 2012-го цей напрям вважали пріоритетним 40,8%, у грудні 2013-го — 43,4%). Натомість оцінка пріоритетності відносин з Росією знизилася (у листопаді 2012-го — 35,3%, у грудні 2013-го — 34,0%). Втім, за останній рік дещо знизилася й оцінка пріоритетності відносин з ЄС (порівняно з квітнем 2014-го — з 52,5% до 47,7%) через зростання частки тих, хто вважає пріоритетними відносини зі США (1,1% до 6,0%).

Переважна більшість українців вважає, що Росія є державою-агресором, а «ДНР» та «ЛНР» — терористичними організаціями.

Як свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова з 6 по 12 березня, агресором Росію вважають 71,8% опитаних, непричетною до конфлікту — лише 8,4%, вагалися з відповіддю — 19,8%.

«Оцінка громадянами ситуації в Україні та стану проведення реформ, ставлення до політиків та суспільних інститутів, електоральні рейтинги» — дослідження на таку тему провела соціологічна служба Центру Разумкова з 6 по 12 березня. Було опитано 2009 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей, за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. Дослідження проведене за підтримки уряду Швеції.

Із 14 по 24 лютого Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки з метою оцінки результативності російської пропаганди. Методом особистого інтерв’ю було опитано 2013 респондентів, що мешкають у 108 населених пунктах усіх областей України (крім АР Крим). У Донецькій і Луганській областях дослідження проводилося як на територіях, підконтрольних Україні, так і на непідконтрольних.

Інформаційна війна, яку веде Росія проти України, допомогла Москві здійснити анексію Криму, забезпечити підтримку цих дій своїм населенням і спровокувати війну на Донбасі. Інформаційна війна є такою ж важливою частиною боротьби за цілісність і незалежність України, як військові дії.

В українському суспільстві домінує визнання Криму як української території, анексованої Російською Федерацією, — такої позиції дотримуються 69% громадян. І лише 14% громадян визначають Крим як територію РФ. При цьому 8% із них вважають, що включення Криму до складу Росії відбулося в цілком законний спосіб, а 6% — певні, що це приєднання було нелегальним. Для 10% населення України Крим  — це територія, що не належить ані Росії, ані Україні, а ще 8% не змогли чітко визначити своєї позиції щодо його статусу.

Ставлення до Криму як до анексованої Росією української території переважає в усіх регіонах України, окрім Донбасу. Найбільше підтримують таку позицію на Галичині (90% жителів регіону), Волині (88,5%),

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 9 по 18 жовтня. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім АР Крим. У період дослідження не було можливості провести опитування у Луганську (відповідно, була збільшена квота інтерв’ю у Донецьку). Усього опитано 2025 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

Для порівняння наводяться дані аналогічного загальнонаціонального опитування, проведеного цими ж інституціями 18 вересня — 4 жовтня 2012 року.

У парламентських виборах 26 жовтня 2014-го планують брати участь безумовно 55% опитаних, ще 24% не виключають таку можливість (із них скоріше так — 19%, скоріше ні — 5%), 20% точно не прийдуть.

Більшість населення України (47%) вважає, що Україна має залишатися унітарною державою,  де треба провести децентралізацію влади і розширити права областей. Крім того, абсолютна більшість громадян — 86% — не хотіла б, щоб їхня область вийшла зі складу України та приєдналася до іншої держави. Такі дані соціологічного опитування отримали фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та Київський міжнародний інститут соціології, обговорити які зібралися експерти під час прес-конференції «Ставлення населення до подій на Донбасі: ціна миру — загальнонаціональне опитування».

Загальнонаціональне дослідження громадської думки  населення України проводилося фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з  Київським міжнародним інститутом соціології з 12 по 21 вересня в 110 населених пунктах у всіх областях України, крім  АР Крим  та Луганської області. В період опитування у Луганській області йшли інтенсивні військові дії, тому за рахунок Луганської  було відповідно збільшено квоту Донецької області, жителі якої  за багатьма параметрами  мало відрізняються від луганчан.   Усього було зібрано 2035 анкет.  Похибка вибірки не перевищує 2,2%.

У виборах Верховної Ради мають намір взяти участь 65% населення — на 12% менше, ніж  напередодні виборів 2012 року. Існують істотні регіональні відмінності у готовності людей прийти на виборчі дільниці. Найбільший відсоток тих, хто висловив готовність взяти участь у голосуванні, — у Західному (88%) та Центральному (76%) регіонах, істотно менша  — у Південному (57%) та Східному (59%),  а на Донбасі  до участі у виборах зголосилися лише 23,5% жителів.

Як ми вже повідомляли, нещодавно керівник громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр представив громадськості та журналістам результати опитування  на тему «Сучасна ідентичність одеситів та ставлення мешканців Одеси до актуальних політичних проблем в Україні».

На запитання щодо своєї національної ідентичності, ставлення до путінської агресії та до збереження територіальної цілісності країни відповіли 1000 випадково обраних одеситів. Зауважимо, що таке опитування, проведене в час, коли країна перебуває у стані війни з Росією і люди схильні ділити світ на біле та чорне, є особливо актуальним, а відтак і цікавим. Актуальне й цікаве воно ще й тому, що всеукраїнський перепис населення, який планувалося провести нинішнього року, загальмував, а останній був ще в 2001-у, коли Україна була зовсім іншою.

У рамках «круглого столу» «Чи готові одесити себе захищати?» голова громадської організації «Європейський інститут соціальних комунікацій», соціолог Олександр Доброєр озвучив результати комплексного дослідження щодо сучасної ідентичності одеситів та ставлення мешканців міста до актуальних політичних проблем.

Як показало дослідження, проведене в Одесі 22—29 серпня (опитано 1000 респондентів, статистична похибка — 2,5 відсотка), 73,3% городян вважають себе українцями, 16,6% — росіянами (у 1989-у українцями ідентифікували себе 48,9% жителів нашого міста, а в 2001-у — 61,6%). Більше 80% респондентів заявили, що добре володіють українською мовою, не володіють — менше 3%. При цьому 28% опитаних вважають рідною українську мову, 33% — російську, 28% — українську та російську, 8% — мову своєї етнічної групи, а близько 3% не змогли визначитися з відпо-віддю. Щодо мови навчання відповіді розподілилися так: українську вибрали б 34,8% респондентів, ро-сійську — 21,9%, не має значення, якою мовою навчатимуться діти, для 36% респондентів.

У вівторок соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати опитування, проведеного 28 червня — 10 липня, щодо ставлення українців до ситуації на Сході.

Опитавши 4000 респондентів, соціологи отримали таку картину у цифрах (помилка репрезентативності дослідження не перевищує 1,5%).

Більше половини респондентів (58%) вважають, що за збройними протистояннями на Сході України стоять російські спецслужби, а майже половина (49%) — що до цього має причетність оточення колишнього президента В.Януковича. Ще чверть покладають відповідальність на Партію регіонів (28%) та на місцевих олігархів (24%). Кожен п’ятий (18%) відповів, що за цим стоять місцеві мешканці, невдоволені по-літикою нової влади, 15% — радикальні нацiоналiстичнi організації, 11% — західні спецслужби, 6% — українські спецслужби. Інший ва-ріант назвали 4%, не визначилися з відповіддю — 11%.

«Майже 70% виборців підтримують проведення дострокових виборів до Верховної Ради у 2014 році», — про це під час прес-конференції «Президентські вибори-2014: остаточні підсумки і попередні роздуми про вибори  майбутні» повідомила директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна.

Експерт зазначила, що соціологічне опитування проводилося напередодні позачергових президентських виборів і, згідно з результатами опитування, навіть на сході України, зокрема на Донбасі, більшість людей підтримують ідею проведення позачергових парламентських виборів вже цього року. Так, на Донбасі за проведення виборів висловилися 48,6% опитаних, проти — 30,3%. На сході в цілому, відповідно, 73,1% та 9,7%.

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» представила результати загальноукраїнського соціологічного дослідження «Україна напередодні президентських виборів, травень», проведене силами трьох соціологічних служб: Центром соціальних та маркетингових досліджень «Соціс», Київським міжнародним інститутом со-ціології та соціологічною групою «Рейтинг».

Аудиторія дослідження — населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: репрезентативна, квотна вибірка 6200 респондентів (по 2067 респондентів для кожного із соціологічних центрів) в усіх регіонах України (без урахування населення АР Крим). Метод дослідження — особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face) за місцем проживання респондента. Статистична похибка вибірки (довірчий інтервал) — не більше 0,8%. Терміни проведення дослідження (польового етапу): 8 — 13 травня.

Незадовго до виборів Президента України центр соціальних та маркетингових досліджень «Соціс» проаналізував, за кого голосуватимуть одесити. Також досліджувалося питання «Електоральні вподобання одеситів напередодні виборів мера». З результатами знайомив журналістів провідний менеджер центру «Соціс» Олександр Чашковський.

Дослідження проходило в Одесі з 7 по 13 травня. В усіх чотирьох районах опитали по 250 респондентів. В анкеті питань було багато й різних. І стосувалися вони не лише електоральних вподобань стосовно мера й президента чи Верховної Ради, а й ставлення людей до влади загалом, побоювань, соціального й психологічного самопочуття.

За результатами нового всеукраїнського опитування, оприлюдненого IRI, незважаючи на розбіжності в країні, супротив російській військовій інтервенції залишається високим, виборці в усіх регіонах очікують майбутніх президентських виборів і, незважаючи на кризу, що триває, довіра до уряду залишається стабільною.

По всій країні високим залишається супротив російській військовій інтервенції — переважна більшість респондентів (85%) виступають проти введення ро-сійських військ для захисту російськомовних громадян. Ця переважна більшість поширена у всіх регіонах (97% — на Заході; 94% — у Центрі; 69% — на Сході; 75% — на Півдні), серед усіх вікових груп, а також і серед чоловіків, і серед жінок. Варто зауважити, що серед російськомовних громадян проти військового втручання Москви також виступає більшість — 68% опитаних.

Згідно з результатами дослідження соціологічної групи «Рейтинг», більшість опитаних українців висловилися за те, що першочергово потрібно провести реформи у боротьбі з корупцією (63%) та в економіці (61%).

На думку 42% респондентів реформ також потребують армія та оборона і забезпечення територіальної цілісності України (33%). 35% опитаних очікують реформ в охороні здоров’я, 30% — у соціальному захисті населення, 28% — промисловості, 25% — сільському господарстві, 21% — в міліції.

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» учора презентувала результати загальноукраїнського соціологічного дослідження, проведеного чотирма авторитетними соціологічними службами — центром соціальних та маркетингових досліджень «СОЦИС», Київським міжнародним інститутом соціології, соціологічною групою «Рейтинг» та Центром Разумкова.

Як показало опитування, українці демонструють наразі дуже високий рівень електоральної активності: близько 84% виборців готові чи скоріше готові взяти участь у волевиявленні. При цьому тих, хто протилежної думки, — 11%.

Чим більше влада вдається до репресій стосовно Євромайдану, тим глибший розкол між нею і суспільством. Політичної розправи над своїм народом не сприймають громадяни в усіх регіонах, незалежно від політичних уподобань.

Світоглядну сутність Майдану спробували означити соціологи. Про його глибинні причини і перспективи «Дзеркало тижня. Україна» розмовляло з директором фонду «Демо­кратичні ініціативи» Іриною БЕКЕШКІНОЮ.

Пісня співачки Софії Ротару «Червона рута»  — найпопулярніша в Україні. Про це свідчать результати соціологічного дослідження групи «Рейтинг».

Як з’ясувалося, ви­значити улюблені пісні українців не так уже й просто. У рамках опитування респонденти назвали близько 800 творів, і це при тому, що аж чверть не змогла визначитися з улюбленою піснею. Відтак, щоб скласти рейтинг, із 800 названих соціологи виділили три десятки найпопулярніших.

Отже, згідно з результатами дослідження, найулюбленішою піснею українців є «Червона рута» (питома вага в ТОП-30 складає 14,3%). Серед найпопулярніших також  — «Чорнобривці» (5%), «Одна калина» (4,3%), «Несе Галя воду» (4,1%), «Ой, смереко» (3,9%), «Миллион алых роз», «Хуторянка», «Рідна мати моя» та «Катюша» (по 3,6%), «Айсберг», «День Победы» (по 3,3%), «О Боже, какой мужчина» (3,2%), «Черемшина» та «Ой, на горі два дубки» (по 3%).

Головною політичною подією 2013 року абсолютна більшість населення України (75%) назвала Євромайдан. Про це свідчать дані опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова з 20 по 24 грудня. Євромайдан та події навколо підписання угоди України з ЄС були названі як головна політична подія у світі (24,5%). Втім, 40% респондентів не змогли визначити головну політичну подію у світі.

Політиком 2013-го 23% опитаних назвали Віктора Януковича, натомість 35% його ж назвали головним розчаруванням року.

Вважають, що події в Україні відбуваються у неправильному напрямку, 55% населення, у правильному напрямку розвитку подій впевнені 26%, і 19% своєї думки не визначили.