Матеріали з рубрикою «Опитування»

Є лише два політики вищого ешелону, чия популярність упродовж останнього часу зростає, — це Володимир Зеленський та Юлія Тимошенко, яка де-факто вийшла на друге місце президентського рейтингу.

Як свідчать результати дослідження, проведеного Українським інститутом майбутнього спільно з «Нью Імідж Маркетинг Груп» у середині травня, Володимир Зеленський додав 5 відсотків, і сьогодні за нього готові проголосувати 33% тих, хто визначився і планує прийти на дільниці, а на другій сходинці — Юлія Тимошенко. Лідерка «Батьківщини» додала до своєії підтримки один відсоток, і нині за неї готові проголосувати 12%.

Українці готові до самоорганізації, але покладають відповідальність за свій добробут на державу

Незважаючи на сталий рівень громадянської активності та готовність об’єднуватися для вирішення важливих для них справ, українці вважають, що влада повинна піклуватися про добробут громадян. Такий висновок можна зробити за результатами останньої хвилі національного опитування щодо громадського залучення, яке програма «Долучайся!» провела взимку 2021 року.

Соціологічна група «Рейтинг» напередодні Дня захисника України опитала громадян щодо їхнього ставлення до цього свята, а заодно про те, чи вважають себе патріотами і чи готові захищати Вітчизну.

Як засвідчили результати, 85% респондентів сказали, що так, вони є патріотами своєї країни, і лише 12% — дали протилежну відповідь. Патріотично налаштованих громадян приблизно однаково у всіх регіонах країни та відносно більше серед старших респондентів.

Переважна більшість громадян (82%) збирається взяти участь у місцевих виборах, що відбудуться 25 жовтня. Показово, що політична мобілізація є високою в усіх регіонах України. Такий перший висновок дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня.

Найважливішою рисою кандидатів у міські чи селищні голови громадяни вважають доброчесність — для 55,5% респондентів важлива прозорість доходів та статків, відсутність у біографії темних плям, непричетність до порушень та корупції. Майже половина виборців вважає також важливими якостями для кандидатів наявність успішного досвіду управління громадою (48%) та чітку програму дій (47%). Для 43% респондентів важливі відкритість і постійна комунікація кандидатів із громадянами. Для більш ніж для третини респондентів (39%) має значення, щоб кандидати постійно проживали в громадах, де обираються, й мали команду однодумців та професіоналів. Понад чверть опитаних зважатиме на те, чи має кандидат досвід управління (29%) та профільну (юридичну, управлінську) освіту (28%). А 19% виборців підтримуватимуть тих кандидатів, які поділятимуть їхні політичні погляди.

Як свідчать результати свіжого опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 12-15 вересня, респонденти мають протилежні почуття, коли оцінюють ситуацію у своїх містах та в країні загалом.

Так, 56% опитаних зазначили, що вони відчувають надію, коли думають про місцеву ситуацію, 41% — розчарування. Натомість, коли йдеться про ситуацію в державі, то 61% відчуває розчарування, а 35% — надію. З-поміж тих, хто відчуває надію, в обох випадках відносна більшість припадає на молодших респондентів та мешканців обласних центрів.

Якщо політичний сезон «осінь 2019-го — весна 2020-го» починався зі стрімкого зростання довіри до органів влади, то входження у сезон «осінь 2020-го — весна 2021-го» відбувається на тлі падіння довіри до владних інститутів, зазначають у соціологічній службі Центру Разумкова, опираючись на дані опитування, проведеного спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва».

Найчастіше українці висловлюють довіру Збройним силам України (їм довіряють 65% опитаних), Церкві (63%), волонтерським організаціям (63%), Державній службі з надзвичайних ситуацій (53%), добровольчим батальйонам (53%), Державній прикордонній службі (52%), ЗМІ України (50%), Національній гвардії України (49%), громадським організа-ціям (47%). Усім іншим інститутам недовіра висловлюється частіше, ніж довіра.

Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів. Про це свідчить загальнонаціональне дослідження, проведене 3 — 9 липня фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова

Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки діяльності міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить мінус 52%, директора Національного антикорупційного бюро Артема Ситника — мінус 41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького — мінус 40%, генеральної прокурорки Ірини Венедіктової — мінус 39%, в.о. голови Державного бюро розслідувань Олександра Соколова — мінус 33%, голови Служби безпеки Івана Баканова — мінус 30%.

За результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 15—20 липня, 19% респондентів вважають, що в цілому справи в Україні йдуть у правильному напрямку, 68% — протилежної думки.

Більше 60% вважають, що за останні пів року економічне становище в Україні погіршилося, чверть — що не змінилося і лише 8% помітили покращення. Водночас настрої щодо майбутнього більш оптимістичні: 17% сподіваються, що в найближчі шість місяців економічна ситуація в Україні поліпшиться, 35% вважають, що не зміниться, і 40% очікують погіршення. Однак у довгій динаміці відсоток тих, хто очікує покращення, падає, дещо зменшується й відчуття емоції надії (26%), а розчарування залишається емоцією, яку відчувають найбільше опитаних — 43%.

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 15–27 лютого провів опитування про ставлення наших співгромадян до церков України.

Серед трьох найбільших церков українці найприхильніші до Православної церкви України, до якої позитивно ставляться 60,6% опитаних, негативно — 5,4% (баланс позитивного-негативного ставлення становить +55,2%). ПЦУ має найвищі показники прихильності в усіх регіонах: від 50% на Сході до 69,6% на Заході; баланс ставлення варіює від +43,4% на Сході до +67,9% на Заході.

Далі йде Українська греко-католицька церква, до якої позитивно ставиться 35,2% населення, негативно — 6,5% (баланс — +28,7%). У всіх регіонах УГКЦ має додатний баланс ставлення: від +46,9% на Заході до +13 — +28,4% в інших регіонах.

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічна служба Центру Разумкова провели загальнонаціональне опитування, результати якого презентували 21 січня на пресконференції «101-ша річниця Соборності України: що найбільше об’єднує і що роз’єднує українців».

Основною складовою патріотизму більшість українців вважають любов до своєї країни.

«Очевидні три речі, які входять до складових патріотизму в свідомості жителів усіх регіонів України. Це, перш за все, любов до своєї країни — 80%, готовність захищати її, якщо треба, то й зі зброєю — 64%. Бачимо, що, принаймні у свідомості, це досить виражено. Виховання у дітей любові та поваги до своєї країни — 58%, дотримання усіх законів країни — 56%, знання історії своєї країни, її культури — 51%», — зазначила директорка фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина БЕКЕШКІНА.

Дещо менше громадяни відносять до патріотизму участь у виборах — 38%, чесне виконання своїх обов’язків — 36%, спілкування державною мовою — 35%, сплату належних податків — 30%, участь у громадському житті — 28%, повагу до влади — 26%, а найменше — участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами у державі — 21%.

Майже 43% українців, як свідчить свіже опитування, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), повністю довіряє Президентові України.

Відповідаючи на запитання про довіру/недовіру до соціальних інституцій, 42,8% респондентів відповіли, що повністю довіряють Президентові України. Ще 37,6% обрали варіант «скоріше дові-ряю», а 4,5% — «зовсім не довіряю». При цьому 7,4% опитаних не змогли визначитися у ставленні до глави держави.

За даними того ж таки дослідження «Думки та погляди населення України: вересень 2019 року», 19,3% українців повністю довіряють Кабінету Міністрів України, ще 31,8% — скоріше довіряють, а 9,2%, зовсім не довіряють. Зі своїм ставленням до уряду не визначилося 24,5 опитаних.

Як свідчить опитування, проведене 21—25 вересня соціологічною групою «Рейтинг» (http://ratinggroup.ua), 68% респондентів вважають Росію країною-агресором щодо України. 23% — протилежної думки, 10% — не визначилися.

Ставлення до цього питання має регіональні та електоральні відмінності. Якщо на Заході та у Центрі не менше 70% вважають Росію агресором, то на Півдні таких — половина, на Сході — 40%, а 47% — протилежної думки. Серед прихильників парламентських політичних сил відмінна від інших думка переважає серед симпатиків партії «Опозиційна платформа — За життя», де дві третини не вважають Росію агресором.

52% українців не підтримують скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення, позитивно ставляться до доручення Президента Зеленського про запровадження ринку землі лише 35%, ще 13% не змогли відповісти на питання. Про це свідчать результати опитування, проведеного з 16 по 19 вересня Київським міжнародним інститутом соціології (www.kiis.com.ua).

У рамках цього дослідження соціологи вивчали, як громадяни України оцінюють деякі політичні події нинішнього вересня.

Як свідчать результати, абсолютна більшість опитаних схвалює скасування недоторканності народних депутатів (89%), суддів (85%) та Президента України (77%). Водночас, майже 40% погоджуються, що скасування депутатської недоторканності збільшить їх залежність від президента і зробить менш вільними у відстоюванні інтересів своїх виборців у Раді (50% не згодні з таким твердженням).

Так сьогодні вважає більшість українців

Уперше за всі роки замірів 50% українців вважають, що події в країні розвиваються у правильному напрямку. Протилежної думки дотримуються 23% і ще 26% не визначилися. Позитивні настрої переважають у всіх регіонах та вікових групах. Географічно вони найвищі на Заході (63%) та серед молоді віком до 30 років (71%). Такі результати загальнонаціонального соцопитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології. Для порівняння: у грудні 2018-го лише 18% визначали розвиток подій як правильний, а 70% — як неправильний.

«Такого всенародного підйому не було вже давно. Це можна порівняти хіба що з даними 2005 року, після Помаранчевої революції, але тоді Україна ділилася в своїх очікуваннях і споді-ваннях. Зараз українці об’єдналися у вірі, що все буде добре: картина схожа у всіх регіонах. Люди очікують змін, оновлення і, як ніколи, довіряють новообраній владі», — зазначила Ірина БЕКЕШКІНА, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України, директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, на презентації результатів в Українському кризовому ме-діацентрі.

У Києві презентували результати кількісних всеукраїнських соціологічних досліджень про ставлення та поінформованість громадськості щодо вступу України до ЄС та НАТО, виконаних на державне замовлення у травні-червні цього року переможцем відповідного тендера — ТОВ «Центр стратегічного розвитку територій».

У презентації взяли участь віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко та директор Центру стратегічного розвитку територій Андрій Орлов.

За словами останнього, результати дослідження свідчать, що переважна частина українців підтримує приєднання до Європейського Союзу (67%) та висловлює високий рівень довіри до ЄС як до стратегічного партнера нашої країни (63%). Спостерігається позитивна динаміка показників підтримки у часі: із 2013 року кількість українців, які виступають за ЄС, збільшилася на 21%. Насамперед наші співвітчизники очі-кують від інтеграції до ЄС розширення власних можливостей та розвитку держави відповідно до сучасних світових тенденцій.

Більшість українців підтримує повернення окупованих територій на сході держави під контроль України. Про це повідомила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, презентуючи в «Укрінформі» результати загальнонаціонального опитування, проведеного спільно з Центром Разумкова.

«Щодо політичного майбутнього територій «ДНР» та «ЛНР», то більшість громадян України віддають перевагу варіанту повернення окупованих територій на довоєнних умовах — 54%. Ще 17% респондентів хочуть, щоб ці території повернулися до України, але отримали більше незалежності від Києва. Варіант автономії у складі України підтримують лише 12% українців, найбільше — на сході країни, але це лише 23%», — сказала Ірина Бекешкіна.

В Україні курять близько 8,2 мільйона осіб (23% населення), з яких 40% — чоловіки і 9% — жінки.

Комерційний директор соціологічної агенції Kantar Світлана Винославська, озвучивши на брифінгу ці цифри, наголосила: «Щороку понад 85 тисяч наших співвітчизників помирають від захворювань, пов’язаних з палінням».

12–18 травня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїн-ське опитування громадської думки щодо конфесійної структури населення України та створення Православної церкви України.

Конфесійна структура населення України (суб’єктивна самоідентифікація)

Для визначення конфесійної належності респондентам спочатку ставилося запитання «До якої конфесії або релігії, якщо така є, Ви себе відносите?» й у разі, якщо респондент обирав варіант «Православна церква», його додатково запитували: «А до якої саме Православної церкви Ви себе зараховуєте?».

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 16 —21 травня, 30% респондентів заявили, що Україна рухається у правильному напрямку, 49% — протилежної думки. Динаміка зміни настроїв населення у позитивний бік спостерігається з початку року.

Відносно більше тих, хто має оптимістичніші погляди на стан справ у країні, — серед мешканців Заходу та наймолодших респондентів, виборців партій БПП «Солідарність» та С. Вакарчука.

Надалі зростає запит на радикальні зміни в країні (87%). Лише 5% виступають за стабілізацію ситуації, 6% — за повернення у минуле. Запит на зміни притаманний абсолютній більшості представників усіх вікових, регіональних та електоральних груп.

В  очікуванні позитиву...

Такі дані опитування, проведеного соцгрупою «Рейтинг», центром «Со-ціальний моніторинг» та Українським інститутом соціальних досліджень із 30 квітня по 10 травня, презентував на прес-конференції у четвер керівник «Рейтингу» Олексій Антипович.

За його словами, результати опитування засвідчили, що нинішній прохідний бар’єр мають шанс подолати шість партій: «Слуга народу» (за неї проголосували б 39,9% респондентів), «Опозиційна платформа — За життя» (10,9%), «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (10,6%), ВО «Батьківщина» (9,6%), «Сила і честь» (5,1%), «Громадянська позиція» (5%).

Головне управління статистики в Одеській області у жовтні 2018 року провело модульне опитування членів домогосподарств щодо доступності послуг охорони здоров’я, ліків та медичних товарів, а також для отримання інформації стосовно самооцінки здоров’я та рівня захворюваності.

Підсумки опитування свідчать, що 55,7% населення Одещини оцінює свій стан здоров’я як «добрий», 37,5% — як «задовільний», 6,8% — як «поганий».

Через п’ять років після Революції Гідності українці вважають, що події Майдану треба вшановувати і це має бути меморіал та музей.

Як зазначила керівник Українського центру вивчення громадської думки «Соціо-інформ» Наталя Зайцева-Чіпак, 49% опитаних вважають, що Революція Гідності була усвідомленою боротьбою за захист своїх прав, 35% — боротьбою за незалежність України. Значно менше респондентів надають негативного значення цим подіям, схиляючись до того, що це був переворот за підтримки опозиції (17%) або Заходу (15%). 13% відповіли, що Майдан був результатом домовленості олігархічних кіл.

Кілька зауваг до теми, порушеної Сергієм Лащенком

Пане Сергію, прочитав ваш допис у «Чорноморських новинах» від 2 лютого під назвою «Мовна» поліція чи мотивовані ентузіасти?». Оскільки я є одним із читачів ваших доволі цікавих матеріалів, які ви друкуєте і в «ЧН», і в інших виданнях, то, гадаю, вам як автору буде цікаво знати, а що ж думають читачі про ваші твердження, думки й побажання в такому болючому питанні, як українське національне відродження. Мої думки не в усьому збігаються з вашими, але ж нікуди вам від мене не дітися — пишете ж ви ж для мене і таких, як я. Головне — що про наш біль ми говоримо, а не мовчимо, сховавши голову в пісок.

Прочитавши про ваш похід по Києву з розгляданням вивісок приватних кіосків, магазинів та магазинчиків, у мене склалося враження, що ви не обурюєтеся засиллям російськомовних назв, а просто констатуєте факт. Більше того, ви голосно крикнули про дуже важливу для українського народу проблему, й самі, схоже, злякалися свого голосу. Очевидно, щоб не перегнути палку, як ви пишете далі.

Якби вибори Президента України відбувалися сьогодні, то до другого туру потрапили б кандидати Володимир Зеленський та Петро Порошенко. Про це свідчать результати опитування, проведеного спільно з 16 по 29 січня трьома соціологічними компаніями — Центром соціальних та маркетингових досліджень Socis, Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) та Центром Разумкова.

Як ідеться у прес-релізі за результатами дослі-дження, найбільшу підтримку населення серед тих, хто візьме участь у голосуванні та визначився зі своїм вибором, отримав би Зеленський — 23%. Друге місце посідає Порошенко — 16,4%. За Юлію Тимошенко готові відати свої голоси 15,7% респондентів.

Корупція є однією з трьох найпекучіших проблем, які непокоять українців. Більше за неї ми переймаємося лише високою вартістю життя та низькими зарплатами, а також воєнними діями на Донбасі.

Порівняно з минулими роками, терпимість наших громадян до корупції зменшується: нині кожен третій готовий приєднатися до усвідомленої протидії їй.

Такі основні висновки дослідження громадської думки проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення USAID (Програма сприяння громадській активності «Долучайся»). У його рамках було опитано 10169 осіб віком понад 18 років, що репрезентують усю Україну, за винятком окупованих територій АР Крим й окремих районів Донецької та Луганської областей.

«Літній театр» вже не один рік перебуває в епіцентрі скандалу. Активісти, про що наша газета не раз писала, всіляко перешкоджають, аби його територію віддали під забудову. А що про все це думає загал? Чи переймається цим питанням? Дослідницька компанія «Моніторинг» провела відповідне опитування. Всього залучили 1200 респондентів віком від 18 до 69 років, більшість з яких (58 відсотків) народилася й виросла в Одесі. Ці люди не менше разу на місяць від-відують Дерибасівську вулицю (67 відсотків) і Міський сад (61 відсоток).

Отже, 37 відсотків опитаних назвали Міськсад «уособленням Одеси», «її серцем», «символом міста» і «його душею», 19 відсотків — «зеленим місцем для відпочинку» та «оазисом». «Історичною пам’яткою Одеси» вважають його 18 відсотків респондентів, ще 9 відсотків — «місцем, у якому варто побувати кожному приїжджому», і лише 4 відсотки — «місцем культурного відпочинку одеситів».

Більшість одеситів та львів’ян розуміють День Незалежності як незалежність від інших держав, а харків’яни — як данину традиції, коли країни світу зазвичай святкують такі дати. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного у цих найбільших містах України з 8 по 13 серпня і презентованого у четвер в «Укрінформі».

У жителів цих міст, зокрема, поцікавилися, як вони розуміють святкування Дня Незалежності України.

Так-от, у Львові 39% опитаних розуміють це свято як незалежність від будь-якої іншої дер-жави, 17% вважають, що воно символізує незалежність від Росії, ще 17% зазначили, що це традиційне свято, 9% розуміють цей день як незалежність від решти республік СРСР, 16% — як незалежність від СРСР.

Згідно з результатами дослідження, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», 76% опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% — висловлюють протилежну думку, 11% — вагаються з оцінками у цьому питанні. Відносно менше песимізму висловлюють мешканці центральних та західних регіонів, найвищий рівень критики — на півдні.

Лише 8% респондентів заявляють про покращення еконо-мічного становища їхніх родин за останні півроку. 60%, навпаки, говорять про погіршення, ще 30% — про відсутність змін. Найбільше тих, хто бачить погіршення особистого майнового стану, — на півдні (74%), найменше — на заході (40%). Чим старші респонденти, тим частіше нарікають на погіршення власного економічного становища.

Із послання Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році», виголошеного 7 вересня

Ми з вами вибралися з глибокої і смертельно небезпечної прірви — це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку, поки що, вершину, яку маємо підкорити, — це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити й оступитися. Лише один неправильний крок — і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда — це небезпечна і довготривала загроза.

Цими днями набрала чинності Угода про асоціацію. Завдяки тому, що Євросоюз ще позаминулого року погодився на тимчасове її застосування, ми вже можемо тішитися такими попередніми її підсумками, як зростання нашого експорту до ЄС. Зокрема, в першому півріччі 2017-го цей експорт зріс на 23%. Частка ЄС у зовнішній торгівлі України досягла 40%. Хочу нагадати, що у 2012-у ця частка складала 30%, а в 2009-у — 25%. Це свідчить про початок процесу інтеграції української економіки до ринку ЄС. А разом з безвізом — про кардинальну зміну наших геополітичних та цивілізаційних координат.

Переважна більшість українців — 60% — вважає поточну політичну ситуацію в Україні напруженою, ще 30% — критичною. Лише 6% назвали її спокійною, а тих, хто охарактеризував її як благополучну, менше 1%.

Про це свідчать результати опитування, проведеного у червні Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Як зазначають автори дослідження, за останній рік оцінка ситуації зовсім не змінилася, а от порів-няно з липнем 2015-го на 7% поменшало тих, хто вважає ситуацію критичною, і, відпо-відно, на 9% побільшало тих, хто називає її напруженою.

А ще опитування показало, що відносна більшість україн-ців підтримує проведення позачергових парламентських виборів: схвально таку ініціативу оцінили 48%, несхвально — 35%. Найбільше підтримують дострокові вибори на Сході (61%), дещо менше — у Центрі (48%) і на Півдні (43%), найменше — на Заході (36%). При цьому 65% зголосилися взяти участь у позачергових виборах, якщо во-ни відбудуться найближчим часом, а 23% не пішли б на них.