Матеріали з рубрикою «Опитування»

Переглядів: 28

Війна чи мир

Українці хочуть повернути кордони 1991 року, але чиїми руками?

Атака росії на клініку «Охматдит» та інші об’єкти цивільної й медичної інфраструктури Києва, Дніпра, Кривого Рогу обпалила душі мільйонів людей в усьо-му світі, які співчувають трагедії України. Здавалося б, кадри страждання наших дітей та відео запуску ракет, яке того ж дня зі сміхом знімали росіяни, що сиділи в човні десь на Каспії, перекреслюють можливість будь-якого діалогу з агресором. Із ким говорити? З нелюдами? Та щойно новий гострий біль від наслідків ракетних ударів трохи вщух, тема переговорів про мир/перемир’я/заморожування війни повернулася в інформаційний простір. І це — ще одна форма тортур, яких зазнає українське суспільство: думати про можливі варіанти миру з ворогом, який хоче, щоб тебе не було. Публічно заявляє про це й так само відкрито вбиває, пише «Дзеркало тижня» (zn.ua).

Переглядів: 241

Про орієнтацію і мобілізацію

Наприкінці березня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова провели загальнонаціональне опитування щодо соціально-політичних орієнтацій та проблем мобілізації в Україні. Ось його підсумки (джерело: https://dif.org.ua).

Серед українців не спостерігається одностайності щодо того, який порядок — демократичний чи авторитарний — є ефективнішим. Адже думку, що лише виборна демократія, верховенство права та незалежний суд можуть забезпечити порядок у країні, поділяють 42% опитаних. Натомість 23% вважають за можливе поєднувати демократичні та авторитарні практики, а 19% переконані, що кращим для забезпечення порядку є авторитаризм.

Переглядів: 325

Ми не стали наївними

«Понад місяць перебував у адвокаційній поїздці так званим «Глобальним Півднем» (ПАР, Мексика, Куба). Звісно, слідкуєш за тим, що відбувається в Україні, даєш інтерв’ю зарубіжним журналістам, для яких найцікавіше — це «розкол» в українському політикумі чи суспільстві, втома від війни і «компроміси» з путіним. Однак це коментуєш здалеку. А от повертаєшся в Україну, вмикаєш ТБ, дивишся пресконференції, спілкуєшся з людьми — й одразу сприйняття загострюється: чи то «всьо пропало», чи «зрада», чи то винний Залужний, чи, навпаки, — Зеленський, чи Трамп разом з Орбаном та Фіцо», — сказав у коментарі для https://nv.ua Олексій Гарань, доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Тож останнє загальнона-ціональне опитування «Демократичних ініціатив», проведене разом із соціологічною службою Центру Разумкова з 8 по 15 грудня методом «обличчям-до-обличчя», виявилося своєрідним ковтком свіжого повітря. Ні, українці не стали наївними, не одягнули рожеві окуляри — аж ніяк. Але труднощі двох років війни, наші досягнення і водночас розчарування загартували їх. І хоча подекуди погляди стали тверезішими, але не панікерськи-ми — це точно.

Переглядів: 380

Градус наших настроїв

Більше половини опитаного населення Одеської області (57%) погоджується, що увесь російський народ, а не тільки політичне керівництво держави-агресорки, відповідальний за війну проти України. Не згодні з цим твердженням 30% респондентів, ще 13% — не визначилися з власною позицією щодо цього питання. Такі дані регіонального до-слідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні, оприлюднила аналітикиня фонду Поліна Бондаренко в Медіацентрі Україна — Одеса.

Сегментарно про результати цього опитування наших земляків щодо їх ставлення до мовних і безпекових питань, до питань демобілізації, внутрішньо переміщених осіб і декомунізації/децентралізації «Чорноморські новини» писали впродовж серпня-жовтня (саме опитування проводилося у липні). Тож і градус суспільної думки, і міркування наших експертів уважний читач уже знає.

Переглядів: 459

У шорах минулого

В Одесі стартувало чергове електронне обговорення щодо перейменування об’єктів топоніміки. Цього разу — мова про назви 34 вулиць і провулків у Приморському, Пересипському (донедавна — Суворовському) і Хаджибейському (Малиновському) районах.

Прізвища Суворова і Малиновського зникли з офіційних назв районів у травні нинішнього року. Відповідному рішенню міськради, як відомо, передувало аналогічне електронне обговорення і висновки історико-топонімічної комісії при виконкомі міськради. На жаль, і до самої процедури обговорення є зауваження, та й не завжди остаточне рішення міськради збі-гається з побажаннями одеситів, які долучаються до нього.

Переглядів: 437

Бо хто, якщо не ми?

Про ставлення жителів Одещини до внутрішніх переселенців, співвітчизників з інших регіонів України, а ще — до скандалів навколо центрів комплектування та соціальної підтримки (це те, що колись називалося військкоматами)

Якраз, коли я читала результати цього опитування, готуючи чергову публікацію за матеріалами соціологічного дослідження від Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, до редакції зайшла пані Ольга, колишня жителька Костянтинівни (Донеччина). Вона приїхала до Одеси 23 лютого 2022 року на день народження онука. Повернутися додому вже не змогла — не було куди.

Про її ставлення до одеситів та як, за її оцінкою, одесити ставляться до вимушених переселенців — трохи нижче. А спершу — про саме опитування, яке, чесно кажучи, мене особисто дещо збентежило.

Переглядів: 428

Тригерне «мовне питання»

У номерах за 31 серпня і 7 вересня «Чорноморські новини» вже розповідали про дослідження, проведене на Одещині Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва у липні цього року (було опитано 708 респондентів віком від 18 років за багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору населених пунктів на перших етапах та квотним відбором респондентів на заключному етапі).

У попередніх публікаціях ішлося, зокрема, про те, як сьогодні наші земляки оцінюють Революцію Гідності та події 2 травня 2014-го, кого вважають винними у загибелі людей, а також про те, чи весь російський народ несе провину за війну, розв’язану рф проти нашої держави. Другий блок питань стосувався імовірних сценаріїв завершення війни, поступок, на які може чи не може піти Україна, а ще — почуття захищеності жителів Одещини сучасними системами ППО в умовах постійних масованих атак нашої області з боку агресора.

Переглядів: 512

Не той тепер Миргород. Та й Одеса не та...

У роки, коли Павло Тичина писав «Пісню трактористки», перефразовані рядки з якої винесені у заголовок, а це був страшний 1933-й, ні в Миргороді, ні в Одесі більшість люду навіть у снах-жахіттях не бачила загрози від «старшого брата» — росії.

Ба більше, навіть після анексії Криму й окупації частини Донецької та Луганської областей у нас, на Одещині, був великий відсоток тих, хто вважав росію величною і гідною наслідування, потужною наддержавою.

Переглядів: 494

Що за невизначеністю?

Результати нещодавнього опитування, про яке і йтиметься сьогодні, не те що приголомшили, але таки здивували. Не приголомшили, бо про існування на Одещині чималої кількості прихильників «руcского міра», як відвертих, так і принишклих, не знає тільки той, хто нічого не хоче знати. І все ж таки ці результати здивували як досить високим відсотком захисників російських наративів, так і ще більшим числом тих, хто не визначився із відповідями на поставлені питання.

Що стоїть за цією невизначеністю — справді відсутність позиції щодо порушених тем чи боязнь відповісти відверто, прихована за маскою «важко відповісти» симпатія до ворога, до держави-агресорки?

Переглядів: 437

Братами ми ніколи не були

Як українці ставляться до росії та її громадян

«Усі війни закінчуються...» — теза, з якої часто починають розмови у контексті політики умиротворення російського агресора. «Мирні плани» Китаю, Бразилії та ПАР, заклики Папи Римського до примирення і вислови Дональда Трампа щодо можливості швидкого завершення російсько-української війни спонукають проаналізувати, як українці бачать перспективи взаємовідносин із країною-агресоркою.

Чи має ще силу ідея «зійтися посередині»? Чи можливе примирення між Україною та росією? Як змінилося ставлення громадян України до громадян росії? Думками українців з цього приводу поцікавилися у рамках опитування, яке на замовлення ZN.UA нещодавно провів Центр Разумкова.

Переглядів: 817

Безпека України після війни

Половина громадян — за відновлення ядерного арсеналу

До кінця війни ще далеко, й обриси повоєнного миру поки що туманні. Але в Україні вже зараз шукають варіанти, як у майбутньому убезпечитися від чергового російського вторгнення. А в тому, що рф спробує це повторити, нема сумнівів: путін зробив ставку на відродження російської імперії, і кремль прагнутиме реваншу в «Малоросії», скориставшись «замороженням» бойових дій для відновлення російської армії та підготовки до нових наступальних операцій, можливо, через три – п’ять років.

Без «парасольки» НАТО…

Найкращою гарантією безпеки нашої країни була б її участь у колективній системі безпеки — НАТО. І так вважає не тільки керівництво України, а й її громадяни. Як випливає з результатів опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Центру аналізу та соці-ологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (IRI), у березні 2023 року 82% українців підтримали б вступ України до НАТО, воліючи концентруватися на практичній допомозі. Це на 10% більше, ніж у червні 2022-го, і на 23% — ніж у квітні минулого року.

Переглядів: 980

Наша новітня колективна пам’ять

Сьогодні, в умовах воєнного часу, формується новітня національна пам’ять, яка стане осердям повоєнної української національної ідентичності. Вже зараз можна спостерігати, як деякі події, тривалі битви та операції, як-от оборона Бахмута чи «Азовсталі», залишають слід у колективній пам’яті українців. Про це, зокрема, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 23 по 30 березня цього року.

Понад третина українців найвизначнішими подіями назвали оборону Києва та Київщини, швидку окупацію Півдня країни (Херсонської області та Приазов’я). Понад чверть вважають важливим знищення ракетного крейсера «москва», 14 квітня 2022-го. Значущість цієї події неодноразово підкреслювалася й у медіа, зокрема тому, що за останні 40 років це був перший у світі випадок потоплення флагманського корабля. Ще більшого символізму надавала, по-перше, співзвучність назви крейсера зі столицею держави-агресора, а по-друге, той факт, що Україна мала значно менш потужний надводний флот, ніж чф рф, тоді як росія використовувала флот для створення ілюзії «імперської величі».

Переглядів: 873

Настрій на прийдешній рік

Соціологічна група «Рейтинг» провела дев’ятнадцяте загальнонаціональне комплексне дослідження щодо оцінок змін у різних сферах життя, очікувань та сподівань громадян нашої країни на наступний рік.

Окремий акцент соціологи зробили щодо ставлення наших співвітчизників до ймовірного перенесення святкування Різдва з традиційного для пострадянського простору 7 січня, на шановану більшістю християнського світу 25 грудня.

Переглядів: 754

Більшість — за заборону УПЦ (мп)

62% українців виступають за заборону Української православної церкви (московського патріархату). Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного 18—21 листопада компанією «Active Group» за допомогою онлайн-панелі «SunFlower Sociology».

Відповідаючи на запитання «Як ви оцінюєте діяльність Української православної церкви (московський патріархат)?», 6,8% респондентів відпо-віли, що позитивно (3,8% — однозначно позитивно, ще 3% — скоріше позитивно). Натомість майже половина опитаних (48,7%) оцінила діяльність УПЦ (мп) негативно: 15,8% — скоріше негативно, 32,9% — однозначно негативно. Кожен четвертий українець (25,2%) ніяк не оцінює діяльність «московської церкви», а 19,3% не визначилися з відповіддю.

Переглядів: 1577

Війна не вбила оптимізму

(Закінчення. Початок у номері за 3-5 листопада)

Як уже повідомляли «ЧН» (номер за 3-5 листопада), наприкінці вересня со-ціологічна служба Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провела опитування щодо оцінки громадянами ситуації в країні, довіри до соціальних інститутів, політико-ідеологічних орієнтацій наших співвітчизників в умовах російської агресії.

Інтерес до політики та громадська активність

Дослідження, які проводилися в Україні протягом останнього десятиліття, показують, що донедавна (принаймні впродовж 2011—2020 років), українське суспільство в цілому було не схильне занадто сильно цікавитися політикою: близько або трохи більше третини громадян відповідали, що вони або дуже цікавляться політикою, або скоріше цікавляться нею, натомість від 62% до 67% у різний час відповідали, що не дуже цікавляться нею або взагалі не цікавляться.

Переглядів: 1301

Війна не вбила оптимізму

Наприкінці вересня соціологічна служба Центру Разумкова за підтримки Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні провела опитування щодо оцінки громадянами ситуації в країні, довіри до соціальних інститутів, політико-ідеологічних орієнтацій наших співвітчизників в умовах російської агресії.

Дослідженням було охоплено 112 населених пунктів (57 міських та 55 сільських) на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face було опитано 2021 респондента віком від 18 років. Похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%.

Переглядів: 1540

А ми — стійкі й оптимістичні

У рамках вісімнадцятої хвилі проєкту «Україна в умовах війни» Cоціологічна група «Рейтинг» провела чергове дослідження психологічних маркерів: рівнів життєстійкості, психологічного виснаження та стратегії поведінки українців.

А ще соціологи з’ясували, як ми сприймаємо небезпеку ядерної загрози з боку росії та як ставимося до різних країн, оцінюємо їх за індексом «союзника».

Переглядів: 1098

Вступ до НАТО: українці — «за»

Якби найближчим часом в Україні відбувся референдум щодо вступу нашої держави до НАТО, то «за» проголосували б 83% наших співвітчизників. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг».

Як зауважують соціологи, підтримка вступу до НАТО нині є найвищою за всю історію спостережень. Так-от, якби референдум відбувся тепер, то ініціативу про вступ України до Північноатлантичного альянсу підтримали б 83% респондентів, проти — 4%, не проголосували б 9%. До речі, буквально у червні відсоток прихильників був на рівні 76%. Отож приріст симпатиків світового безпекового блоку відчутний.

Переглядів: 1340

Те, що нас гуртує

Понад 90% українців вірять у перемогу у війні з росією, 55% — вважають перемогою відновлення українського суверенітету на всій території України включно з Кримом. На цьому на презентації опитування «День Незалежності України: що об’єднує українців і як ми бачимо перемогу на шостому місяці війни», яка відбулася в «Укр-інформі», наголосив аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Андрій Сухарина.

За словами Сухарини, серед тих, хто вірить у перемогу України, 31% вважає, що здобудемо її до кінця цього року, 34% — що це станеться упродовж 1—2 років, і 7% — десь через 3—5 років. Не змогли визначитися з відповіддю 23% респондентів.

Переглядів: 1253

У правильному напрямку

За результатами тринадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» 18—19 червня, 75% респондентів вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. 13% — протилежної думки, ще 12% — не змогли визначитися. У всіх регіонах та серед усіх вікових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного.

93% опитаних упевнені в тому, що Україна зможе відбити напад росії. Високий показник впевненості спостерігається серед мешканців усіх макрорегіонів та представників різних вікових груп.

Переглядів: 1035

Ключові пріоритети — оборонна й енергетична автономія

Європейські громадяни масово підтримують спільну політику безпеки та оборони й очікують, що ЄС поетапно припинить свою залежність від російських джерел енергії, свідчать результати оприлюдненого нещодавно дослідження «Євробарометр».

Як повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні, опитування підтвердило також велику підтримку дій ЄС у відповідь на російську агресію проти України.

Переглядів: 877

Не віддамо ні метра свого

В останні кілька місяців у рамках перемовин з росією широко обговорюється питання, що, можливо, Україна відмовиться чи відкладе вступ до НАТО, але при цьому отримає гарантії безпеки від провідних держав світу. Чи підтримують таку ідею українці?

Як засвідчили результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 13-18 травня, думки респондентів розділилися практично порівну.

Переглядів: 857

Ідеологічні маркери сьогодення

Соціологічна група «Рейтинг» у рамках десятого загальнонаціонального опитування в умовах війни провела комплексне дослідження ідеологічних маркерів українського суспільства. Напередодні 9 травня респондентам поставили питання щодо радянського минулого, ролі та участі українського народу у Другій світовій війні, національно-визвольного руху, оцінки історичних постатей, ставлення до заборони символів і демонтажу пам’ятників. Окремо вивчалося питання національної приналежності, мови та ставлення до різноманітних етнічних груп.

Повномасштабна агресія росії проти України відчутно вплинула на сприйняття ідеологічних питань, особливо пов’язаних зі «спільною» радянською історією. Результати багаторічних спостережень в Україні та росії підтверджували рух громадської думки у протилежних напрямках щодо історичного минулого. Прикладом цього є показник ностальгії за розпадом СРСР: у росії за останні десять років він здебільшого зростав (з 2010-го — із 55% до 63%), в Україні, навпаки, знижувався (із 46% до 11% ). В результаті, на місце колись значущих та нав’язаних радянською пропагандою історичних постатей почали повертатися українські національні герої та символи. А відтак на кінець квітня 2022-го в Україні зафіксований найнижчий за історію спостережень показник ностальгії за розпадом СРСР (11%). Не жалкує за ним абсолютна більшість — 87%.

Переглядів: 598

Сподівання і дії

Як засвідчують результати дев’ятого загальнонаціонального опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» 26 квітня, 20% дорослого населення України довелося змінити місце проживання (цей показник сталий із середини березня). Найбільше тих, хто був змушений виїхати, — у східних регіонах (58%) та серед молоді (33%).

З початку квітня дещо зменшилася кількість тих, хто планує повертатися додому найближчим часом (із 29% до 22%). Натомість побільшало тих, хто хотів би повернутися, але трохи пізніше (із 24% до 31%). Майже не змінилася кількість тих, хто має намір повернутися додому, але після завершення війни (43%).

Переглядів: 580

Добро здолає зло!

Державна влада закликає українців у неділю, 24 квітня, під час святкування Великодня дотримуватися комендантської години, максимально подбати про власну безпеку, уникати велелюдних скупчень, а відтак віддати перевагу богослужінням, що транслюватимуться по телебаченню й онлайн.

«Великдень — це головна подія церковного року для всіх християн, незалежно від дати святкування. Свято символізує перемогу світла над темрявою та добра над злом. Мир обов’язково прийде на нашу землю. Задля перемоги України ми, українці, повинні зберегти силу духу та мудрість. Нехай наша віра в краще тільки міцніє», — ідеться у зверненні Мінкультури та інформаційної політики.

Переглядів: 598

Упевнений мовний поступ

За останнє десятиліття спостерігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: із 57% у 2012-у до 76% у 2022-у. Російська ж за цих десять років втратила 22 відсотки своїх прихильників: із 42% до 20%.

Як зазначають експерти соціологічної групи «Рейтинг», у цій динаміці слід звернути увагу на такі тенденції. Перше: помітні зміни у мовній самоідентифікації відбулися між 2012—2016 роками. Одними із ключових причин стали а) реакція суспільства на експерименти тодішньої влади у мовній політиці, б) події Революції Гідності та в) агресія росії проти України у 2014-у й тимчасова окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей. Друге: позитивна динаміка у самоідентифікації відбулася за рахунок зміни ставлення до української мови у Центрі, а також на Півдні та Сході країни.

Переглядів: 614

Непрошених гостей в Одесі не чекають

Війна чи «спецоперація»? Квіти «освободітелям» чи збройний опір окупантам? Як налаштовані сьогодні одесити?

Відповіді на ці запитання шукали фахівці кафедри соціології факультету міжнародних відносин, політології та соціології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, й ось що показало відповідне соціологічне дослідження, проведене 16 березня.

Переглядів: 866

Найперша з цінностей — свобода

88% жителів південних областей, зокрема Одещини, обрали свободу першою з найважливіших цінностей для прав людини. Такі дані були отримані під час загальнонаціонального опитування, проведеного із 6 по 19 жовтня, Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром прав людини ZMINA за підтримки проєкту «Права людини для України», який впроваджується Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Результати третьої хвилі опитування «Що українці знають та думають про права людини», яке з 2016-го проводиться кожні два роки, щоб вивчити сприйняття, уявлення і розуміння прав людини та основоположних свобод в українському суспільстві, були презентовані в Одесі 16 грудня.

Переглядів: 748

Більшість — за суд над катами

Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 68% громадян добре знають про те, що в останню суботу листопада вшановується День пам’яті жертв голодоморів в Україні. Ще 24% зазначили, що щось чули про це, 8% — взагалі не знають. Вищий рівень обізнаності серед мешканців Заходу, старшого покоління, виборців партій ВО «Свобода», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Сила і честь», «Українська стратегія».

• 85% респондентів погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932 — 1933 років був геноцидом українського народу. 13% — заперечують це. Останніх найбільше на Сході та Півдні (кожен четвертий-п’ятий опитаний у цих макрорегіонах), серед виборців «Опозиційної платформи — За життя», партії Мураєва «Наші» та партії Шарія.

Переглядів: 614

Наші побоювання

30 років Незалежності, 17 років від початку Помаранчевої революції, 8 років — Революції Гідності. Як змінилися українці за цей час і як вони сприймають світ, в ефірі «Українського радіо» (www.nrcu.gov.ua) розповів аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський.

Дослідження показують, що за 30 років Незалежності зросла підтримка демократичного ладу в Україні. У серпні Фонд «Демініціативи» проводив опитування, за яким 54% громадян вважають, що демократичний лад є найбільш бажаним в облаштуванні України, і понад 70% наполягають на думці, що ефективний лідер — той, який діє в рамках закону, а не порушує його.

Сторінка 1 з 41234»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net