Матеріали з рубрикою «В обласній раді»

Хоч порядок денний чергової сесії обласної ради, яка  відбулася минулої п’ятниці, 29 травня, містив невеличкий перелік питань, винесених на обговорення, та кожне з них було надзвичайно важливим для життя громади.

Депутати одностайно схвалили звернення до керівництва країни з приводу необхідності перегляду тарифів. У ньому йдеться про те, що рішення про значне підвищення тарифів на енергоносії, послуги ЖКГ були поспішними, не продуманими, без достатніх економіч-них обґрунтувань і проведення серйозного соціально-економічного аналізу. Не були враховані реальні доходи населення та рівень безробіття. Підвищення тарифів, йдеться у зверненні, недопустиме без збільшення пенсій і заробітних плат. Депутати вимагають від керівництва держави забезпечити прозоре і зрозуміле людям складання тарифів із забороною брати участь у наданні комунальних послуг посередникам.

Один з важливих підсумків чергової сесії обласної ради — обрання нового голови. Ним став Михайло Шмушкович (на знімку), який до цього обіймав посаду першого заступника очільника облради, а тепер змінив на цьому посту Олексія Гончаренка, що став народним депутатом України. За Михайла Шмушковича віддали голоси 78 депутатів із 110, які були присутні на пленарному засіданні. Його опонента — Дмитра Волошенкова — підтримали 20 обранців. Жодна з кандидатур видалася неприйнятною для одинадцятьох депутатів, а один бюлетень був зумисне зіпсований.

Ширилися чутки, нібито на посаду голови «просуватимуть» Михайла Кучука. З цього приводу перед початком сесії під вікнами адмінбудинку зібрався з десяток людей, які прийшли з «йолкою», де красувався портрет екс-чиновника, котрий, до слова сказати, три роки не приходив на сесії і його кандидатуру ніхто навіть не розглядав.

Олексій Гончаренко склав свої повноваження голови обласної ради у зв’язку з обранням його народним депутатом України. Офіційно «відставку» було схвалено 38-ю сесією обласної ради, яка цього разу акценти в роботі зосередила на вирішенні саме кадрових питань, щоправда, так і не вирішивши основного з них.

Короткий звіт уже екс-голови обласної ради про проведену ним впродовж неповних ста днів роботу на цій виборній посаді був зосереджений на кількох моментах: діяльність обласного зібрання стала прозорішою, адже налагоджено інтернет-трансляцію засідань і відкритого голосування, а також запроваджено електронний документообіг, що значно спростило роботу апарату облради. На думку Олексія Гончаренка, ці набутки мусять бути закріплені, а обраний курс — продовжений, тому за краще, якщо й цього разу обласну раду очолить представник політичної сили-лідера, тобто його протеже Михайло Шмушкович, який нині працює першим заступником.

Першими у порядку денному пленарного засідання 34-ї сесії стояли питання про дострокове припинення повноважень голови обласної ради та обрання нового. Як уже повідомляли «Чорноморські новини», напередодні на засіданні президії облради Микола Андрійович Тиндюк звернувся з особистою заявою про складання повноважень.

Попри здогадки про те, що все, буцімто, вирішено зарані, напруга та інтрига довкола виборів залишалася. Кандидатуру Олексія Гончаренка («члена команди президента») висунув Іван Чорбаджі. Дмитра Волошенкова (як представника опозиції) — Валерій Кондратюк. Обидва претенденти на високу регіональну посаду — молоді за віком, але мають пристойний досвід роботи на державу і на громаду. Про це говорили у виступах ті, хто підтримував кандидатів. Із п’яти депутатів, які вважали за потрібне привселюдно висловити свою підтримку, четверо були на боці Олексія Гончаренка, акцентуючи увагу на його проукраїнській позиції. Дмитра Волошенкова підтримав один депутат — екс-голова облдержадміністрації Микола Скорик.

Виступаючи перед колегами, Олексій Гончаренко пообіцяв за рік каденції ради, який залишився, вирішити низку завдань, що стосуються безпеки людей, розвитку економіки Одещини і найголовніше — збереження миру. Кандидат на посаду пообіцяв зробити наш край форпостом і бастіоном єдиної багатонаціональної України.

Пленарне засідання тридцять другої сесії обласної ради розпочалося з хвилини мовчання — на вшанування пам’яті жертв «чорної п’ятниці»: 48 загиблих і сотні поранених вна-слідок трагічних подій, які сталися в Одесі 2 травня через масові сутички на Соборній і Грецькій площах та Куликовому полі, а також через пожежу у Будинку профспілок.

Порядок денний складався усього з шести питань, основне з яких — про суспільно-політичну ситуацію та заходи щодо недопущення ескалації радикалізму на Одещині.

Пленарне засідання 31-ї сесії обласної ради VІ скликання, на яке так чекали, адже область і досі жила без повноцінного бюджету на нинішній рік, відбулося, але закрилося дочасно. Та й депутатів на неї зібралося лише 79 із 132...

Найтривалішим за часом (майже дві години) був виступ нового начальника ГУ МВС в Одеській області Петра Луцюка та запитання-репліки стосовно його промови.

Очільник обласної міліції допо-відав про стан дотримання правопорядку на території Одещини. Сьогодні, повідомив він, із 10 тисяч правоохоронців області вісім тисяч приставлені на охорону громадського порядку і лише дві тисячі зайняті поточними справами. А ще Петро Луцюк констатував, що попри таку складну ситуацію із завантаженням особового складу міліції, лави правоохоронців масово залишають підготовлені кадри. Вже цього року звільнилися з роботи 300 міліціонерів, ще 500 заяв-рапортів перебувають на розгляді. Причин цьому кілька. У країні неспокійно, в самій Одесі також час від часу чути голос сепаратистів, серед людей не вщухають протестні настрої, а ще й перерахунок пенсій для правоохоронців, запланований з травня... Часто люди не можуть розі-братися, хто нині проти кого і за що воює стягами та горлом на мітингах. Ніхто не знає, проти кого можуть бути застосовані хоча б ті 55 тисяч одиниць вогнепальної зброї, що офіційно зареєстровані. А скільки того добра має кримінал — не рахував ніхто. Погодьтеся, що при такій неспокійній ситуації чекати можна чого завгодно. Якщо вже й на міліцію не зможемо розраховувати, то це вже таки край...

Пленарне засідання сесії обласної ради, що відбулася минулої п’ятниці, було досить напруженим. Щоправда, за місце на трибуні цього разу ніхто з боєм не змагався, не брали штурмом і дверей будівлі. Але на порозі, що вже стало традицією, все ж повирували пристрасті.

Проросійськи налаштовані громадяни, привертаючи увагу журналістів та депутатів, які поспішали до сесійної зали, влаштували показове дійство, в якому фігурувало дитяче відерце, наповнене дрібними монетами. Організатори мітингу-флешмобу хотіли передати його керівництву області, щоб цими копійками покрити витрати за вчинений кілька тижнів тому збиток — видавлене скло та тріснуте полотно дверей облради. Нібито за цей «великий злочин» і було заарештовано їхніх ватажків. Відерця, яке намагалися передати разом із біноклем та окулярами (щоб голова ОДА бачив і тих, хто не підтримує нову владу, а не лише своїх прихильників), ніхто не взяв, адже ніхто і не вийшов.

Голова Одеської обласної ради Микола Пундик під час сесії, що відбулася у четвер, достроково склав свої повноваження, мотивувавши добровільну  відставку тим, що прийшла нова команда. Але, за його словами, і надалі продовжуватиме роботу вже як рядовий депутат облради.

За відставку проголосували 107 депутатів, проти — 1, не голосували — 8. Миколі Пундику вручили бюджетного букета і стоячи аплодували, дякуючи за трирічне керівництво радою.

Одним з перших питань порядку денного сесії обласної ради, яка відбулася у четвер, стало обговорення конфлікту довкруж аграрного університету (детально про ситуацію «ЧН» розповідали у номері за четвер).

Перед сесією біля входу до приміщення облради молоді люди роздавали звернення до депутатів, у якому було прохання не підтримувати рішення уряду щодо об’єднання Одеського державного аграрного університету з Одеською національною академією харчових технологій.

Нещодавно керівництво Одеської обласної ради 6-го скликання, а саме її голова Микола Пундик разом із заступниками Миколою Тиндюком та Олексієм Гончаренком, провели прес-конференцію за підсумками роботи облради в 2011—2012 роках.

За цей час відбулося 18 пленарних засідань, на яких прийнято близько 700 рішень щодо різних сфер господарювання та життєдіяльності області. На сесіях було підтримано 69 депутатських запитів, схвалено близько 50 програм розвитку і спрямовано 8 звернень до вищих органів державної влади.

У четвер відбулася чергова сесія Одеської обласної ради. Хвилиною мовчання депутати вшанували пам’ять наших земляків, пасажирів рейсу «Одеса — Донецьк», які летіли на футбольний матч і стали жертвами аварійної посадки.

Одним з найважливіших моментів сесії стало звернення до Президента України про ефективне використання земель колишнього 237-го полігону «Тарутинський». Ситуацію, що склалася, голова Тарутинської райради Олександр Тасмасис назвав у своєму виступі «загрозливою».

Якщо перефразувати відому приказку, пристосувавши її до потреб часу, звучатиме вона так: «У хорошого господаря кожна крапля на рахунку». Щоб порахувати всі краплі Одещини, спеціальна координаційна рада з питань місцевого самоврядування облради провела масштабну переоцінку водних об’єктів місцевого значення.

Результати переоцінки зовсім невтішні: з 310 існуючих водних об’єктів місцевого значення (це за цифровими показниками облради, бо за даними облводгоспу у нас таких об’єктів 335) разом з гідротехнічними спорудами (а тут цифри різняться ще суттєвіше  — 327 і 634) після реформування аграрного сектору жоден не взятий на баланс відповідним органом. Така чиновницька байдужість до водних багатств обернулася невтішними наслідками: практично всі споруди вийшли з робочого стану. Будувати ж нові ніхто не збирається.

Розбіжності у цифрах пояснюються просто: багато водойм і гідротехнічних споруд на них залишилися хіба що у паперових звітах. Таку ситуацію промовисто проілюстрував голова Татарбунарської райради Валентин Кравченко: «Там давно вже просто балка, де випасають худобу, а по обидва боки  — залишки дамб. Відроджувати водойму особливого сенсу нема, бо вода з тамтешніх джерел со­лона. Просто потрібно перевести цю ділянку до земель сільськогосподарського призначення».

Порядок денний дванадцятої сесії обласної ради, яку провів її голова Микола Пундик, налічував майже 100 пунктів, з якими обранці громади, власне, й упоралися. Щоправда, були неприємні перипетії, пов’язані, зокрема, з присутністю на сесії самих депутатів (зверху четвертого поверху, де розташовуються журналісти, дехто з колег поголовно рахував присутніх у залі, яких час від часу під час голосування було чи не на половину менше від цифри на табло), але на те в президії не зважали. Більше того, коли лідер фракції «Родина» Костянтин Грінченко назвав сесію нелегітимною через відсутність кворуму, головуючий пригрозив, що викличе до депутата міліцію...

І все ж засідання відбулося. Ось кілька робочих моментів.

Насамперед слід зауважити, що ті жителі Одещини, які голосували за «Сильну Україну» тепер, з волі керівництва політичної партії, яка саморозпустилася, залишилися без окремої фракції в обласній раді: «сильноукраїнці» влилися у фракцію «регіоналів».

Порядок денний дев’ятої сесії обласної ради складався з півсотні питань, однак найбільшу цікавість ЗМІ викликали два з них. Абсолютно різні, однак дуже й дуже важливі.
Ще задовго до початку і цієї, як і попередньої, сесії почав затягуватися вузол конфлікту довкруж комунального закладу «Одеська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 І — ІІ ступенів для дітей з наслідками поліомієліту та церебральними паралічами», що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговано обласній державній адміністрації. Інтернат для недужих дітей розташований на 9-й станції Великого Фонтану, біля самого морського берега. А це, кажуть люди, і є основною причиною того, що для початку задумали викинути з посади його директора, Юрія Семенюка, аби згодом заклад ліквідувати, а землю під ним — вигідно «сплавити».
Директора робили спробу, але не змогли, зняти з посади ще минулої сесії (на те було замало депутатських голосів — частина обранців вимагала спершу детально все з’ясувати, а не рубати зопалу), тож розбиратися в конфлікті отримала повноваження спеціально створена комісія, до складу якої увійшли громадські активісти й навіть місцеві журналісти.