Матеріали з рубрикою «Наука, дослідження, технології»

Потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції (AMOC) уряд Ісландії визнав проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни.

«Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці. Це перший випадок, коли конкретне явище, пов’язане з кліматом, офіційно було винесене на розгляд Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза», — цитує Reuters міністра клімату Ісландії Йоганна Палла Йоганнссона. Підвищення рівня важливості цього питання, підкреслив посадовець, означає, що міністерства Ісландії будуть напоготові та, за потреби, координуватимуть свою реакцію.

Безпрецедентний сплеск інвестицій в інфраструктуру для сфери штучного інтелекту став основним двигуном економічного зростання США в нинішньому році. Ця тенденція наочно демонструє, наскільки сильно ШІ трансформує економіку, а також змушує фахівців задуматися над тим, наскільки нова американська модель зростання є стійкою, пише https://toneto.net.

Економіст із Гарварда Джейсон Фурман, проаналізувавши ситуацію, дійшов висновку, що при виключенні обсягу витрат на технологічну інфраструктуру річний ріст ВВП США в першому півріччі 2025-го склав би лише 0,1%. Це підкреслює винятковий вплив інвестицій у цифрову інфраструктуру на загальні економічні показники.

Нещодавно виявлене у провінції Хунань (Китай) родовище золотої руди можна назвати надгігантським, пише журнал Popular Mechanics. Якщо цифра правильна, то це робить родовище найбільшою золотою копальнею у світі, що перевершує навіть південноафриканську South Deep з її 1025 тоннами запасів.

Китайські експерти стверджують, відкриті поклади — 1100 тонн — можуть бути найбільшим родовищем будь-якого дорогоцінного металу, а не тільки золотої руди, з тих, що відомі сьогодні.

Активне користування соціальними мережами може бути пов’язане зі зниженням когнітивних здібностей у підлітків. Такого висновку дійшли вчені у великому дослідженні, яке охопило 6554 дітей віком від 9 до 13 років.

Учасників дослідження розділили на три групи: ті, хто не користувався соцмережами або робив це зрідка (57,6%), користувався помірно (36,6%) та активно (5,8%). Потім дітям провели серію когнітивних тестів за системою NIH Toolbox Cognition Battery, що оцінює пам’ять, мовлення, швидкість мислення та словниковий запас.

Новий тест Галлері фармацевтичної фірми Grail може виявити понад 50 видів раку. У випробуваннях взяли участь 25000 дорослих зі США та Канади, і кожен сотий отримав позитивний результат. З них у 62% випадків було підтверджено онкологію.

Такий аналіз може кардинально змінити підхід до скринінгу раку. Він допомагає виявити багато його видів ще на ранній стадії, коли є високі шанси на одужання.

Європейські дослідники здійснили прорив у галузі штучного зору: новий очний імплантат PRIMA дозволив пацієнтам, які втратили зір через вікову макулярну дегенерацію, знову читати після багатьох років сліпоти.

У клінічному дослідженні 84% учасників змогли розпізнавати літери, цифри та слова завдяки цьому пристрою. Пацієнти, які раніше не бачили навіть контури, після імплантації прочитали в середньому п’ять рядків стандартної таблиці перевірки зору.

Науковці повідомили, що новий препарат на основі канабісу, який активує природний ефект «підвищеного апетиту» (відомий як the munchies), може допомогти онкопацієнтам набирати вагу та відновлювати сили.

Близько 80% людей із запущеними стадіями раку страждають на виснажувальний синдром — кахексію, що призводить до втрати м’язової маси та загального ослаблення організму. Сучасні методи лікування включають стимулятори апетиту, але вони діють не на всіх.

Чим швидше тече час, тим цінніша кожна мить

Останнім часом до мене, професора біології з нейронаук, дедалі частіше звертаються друзі й колеги віком 50+ із жартівливими, але щирими запитаннями: «Що відбувається з часом? Чому роки пролітають, мов вихор? Може, у природі змінилися фізичні закони й доба тепер має інші виміри?». Я відповідаю: ні, фізика тут ні до чого. Таємниця криється у нашому мозку й у тому, як він сприймає життя, коли досвіду стає більше, а нових вражень — менше. Про це й піде мова далі.

Лікарі помітили, що зміни відчуття часу спостерігають люди і в молодому віці, але при деяких хворобах. Так, під час неврологічного синдрому Паркінсона пацієнти часто переоцінюють або недооцінюють короткі інтервали, що пов’язане з дефіцитом дофаміну у базальних гангліях, які відіграють ключову роль у «внутрішньому годиннику». При шизофренії характерні типові скарги, «затримки часу» та відчуття розірваності послідовності подій. 

На перший погляд, Гімалаї здаються непорушними, але під ними відбувається процес, який може перевернути наукове розуміння самої Землі.

Те, що відбувається під Тибетом, пише https://enovosty.com, тривожить, бо вчені починають розуміти: йдеться не просто про повільне зростання гір, а про континент, який, можливо, буквально розривається на наших очах. Так, Гімалаї піднімаються повільно, але прихований двигун цього процесу залишається незрозумілим.

У сучасних умовах, коли світ переживає масштабну цифрову трансформацію, коли стрімко змінюється інформаційне середовище, а штучний інтелект дедалі активніше інтегрується в освітні, наукові та комунікаційні процеси, питання інформаційної освіти набувають стратегічної значущості.

Особливо актуальною ця тематика є для України, яка перебуває в стані інформаційної війни. Наразі дезінформація, маніпулятивні медіатехнології та кібератаки становлять реальну загрозу для національної безпеки та суспільної стабільності. У таких умовах професійно-комунікативні технології стають не лише інструментом передачі знань, а й засобом формування критичного мислення, цифрової грамотності та стійкості громадян до зовнішнього інформаційного впливу.

Автор цих рядків упродовж тривалого часу є активним користувачем штучного інтелекту (ШІ), який допомагає йому у вирішенні низки наукових проблем. У процесі такої взаємодії він навіть провів інтерв’ю зі ШІ, аби краще зрозуміти його можливості та обмеження. Це незвичне спілкування стало поштовхом до написання власних роздумів про співпрацю з новітніми технологіями.

Сьогодні про ШІ пишуть усі: одні бачать у ньому майбутнього союзника людини, інші — небезпечного конкурента. Чи стане ШІ союзником науки, чи її суперником? Чи допоможе він розкрити нові горизонти знань, чи, навпаки, поставить під сумнів роль дослідника? То яка ж думка автора?

Наприкінці липня інформаційним простором прокотилася сенсаційна новина: до Землі наближається інопланетний космічний корабель й уже за кілька місяців інопланетяни можуть атакувати нашу планету. Мовляв, людству загрожує смертельна небезпека. Про загрозу з космосу написала, зокрема, улюблена газета Дональда Трампа New York Post.

Та чи справді існують хоча б примарні шанси, що в листопаді ми станемо свідками висадки на Землю ворожого десанту? Можливо, людству варто більше боятися не інопланетного вторгнення, а загадкового мовчання космосу?

Щогодини на планеті від самотності помирає близько сотні людей. Про це йдеться у свіжій доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Від самотності, наголошується у документі, страждає кожен шостий землянин. У таких людей погіршується, зокрема, здоров’я. Пов’язані із самотністю проблеми спричиняють понад 871 тисяч смертей на рік (близько 100 осіб на годину).

Зроблено гучне наукове відкриття

Чи існує життя поза межами нашої Сонячної системи? Нещодавно команда вчених Кембриджського університету астрономії за допомогою телескопа «Джеймс Вебб» виявила в атмосфері далекої планети K2-18b, яка обертається навколо червоного карлика на відстані 124 світлових років від Сонячної системи, виразні сліди диметилсульфіду. Цей газ на Землі виробляють лише морські мікроорганізми. Новина спричинила значний резонанс. Адже досі в космосі не вдавалося знайти достатньо переконливих ознак існування життя.

K2-18b належить до класу планет, яких нема в нашій Сонячній системі. Це суперземля (або субнептун) із радіусом у 2,6 раза більшим за земний і низькою середньою густиною. Вона обертається навколо своєї зірки — червоного карлика K2-18 за 33 дні й розташована у зоні, придатній для життя. Середня температура на планеті трохи нижча за нуль градусів. У складі її атмосфери астрономи виявили водень, а також метан і вуглекислий газ. Утім, важко сказати, якою є поверхня K2-18b — кам’янистою з товстою оболонкою чи має склад, подібний до Нептуна. Не виключено також, що на планеті може існувати океан.

Серед дітей 6—8 років надлишкову масу тіла мають 22,96%, з них 9,13% — ожиріння, а 2,63% — важке ожиріння. При цьому хлопчики більш схильні до проблем з вагою: показники у них сягають 25,24% проти 20,72% у дівчаток. Про це свідчать результати першого в Україні дослідження щодо поширеності надлишкової маси тіла серед дітей молодшого шкільного віку, проведеного в рамках Європейської ініціативи ВООЗ (COSI).

«Ці результати відображають не лише статистичні дані щодо надмірної ваги у дітей, а й дають можливість зібрати більше інформації про причини. Зокрема, щодо харчових звичок, фізичної активності, поведінкових звичок у сім’ї, шкільного середовища. Це дозволяє оцінити й ефективність реформи шкільного харчування, коригувати підходи до профілактики неінфекційних захворювань з раннього віку і, зрештою, формувати безпечне освітнє середовище», — зазначив заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Наприкінці року компанія Google оголосила рейтинг найпопулярніших пошукових запитів українських користувачів.

Компанія проаналізувала, які запити і теми в різних категоріях цікавили українців у 2024-у. Найбільш затребуваний запит року — «Графік відключення світла». На другій позиції — «Євро-2024», а третє місце посів «Сирський». До топ-запитів також увійшли «Олімпійські ігри-2024», «Пасха-2024» та «Суджа».

Учені заявили, що до кінця століття озера Землі зіткнуться з безпрецедентним потеплінням через антропогенні зміни клімату. І першими в умовах, які не мають аналогів, опиняться тропічні водойми. При цьому постраждають як поверхневі, так і підповерхневі шари, що ставить під загрозу біорізноманіття та екосистеми, повідомляє SciTechDaily.

Озера виконують важливі екологічні функції та є оселищами для великої кількості видів. Але останнім часом вони потерпають від стрімкого потепління. Нове дослідження, проведене міжнародною групою вчених, показало: якщо антропогенна зміна клімату відбуватиметься у нинішніх темпах, озера зазнають потепління, аналогів якому ще не було.

Магній відіграє ключову роль у багатьох біохімічних процесах організму, і його нестача може спричиняти пошкодження ДНК та прискорювати старіння тканин, підвищуючи ризики низки захворювань.

Нове дослідження, проведене вченими з Університету Південної Австралії, продемонструвало, що низький рівень магнію в організмі (менше 18 мг/л) призводить до збільшення рівня гомоцистеїну — амінокислоти, яка в надмірній кількості негативно впливає на ДНК. Ця кореляція вказує на підвищення ризику таких захворювань, як рак, діабет, хвороби Альцгеймера та Паркінсона, оскільки дефіцит магнію порушує енергетичний обмін і функції клітин.

Дослідження регенерації спинного мозку у рибок даніо (родина карпових) допомогло зробити дивовижне відкриття: виживання пошкоджених нейронів відіграє ключову роль у процесі відновлення, а стовбурові клітини мають лише другорядне значення.

Вчені з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі створили детальний каталог клітин, що беруть участь у регенерації спинного мозку у рибок даніо. Це дозволило виявити, що механізми, які активуються одразу після травми, допомагають пошкодженим нейронам вижити та увійти в режим пластичності, що забезпечує повне відновлення функцій. Раніше вважалося, що стовбурові клітини, які утворюють нові нейрони, є основними гравцями в процесі регенерації, однак нові дані свідчать про протилежне: стовбурові клітини не можуть забезпечити повного відновлення без функціонування нейронів, що пережили травму.

На півдні Тихого океану, поблизу Австралії, геофізики знайшли змінні повітряні та океанічні течії, які подібно до Ель-Ніньйо можуть впливати на клімат Землі. Їх назвали патерном W4, і він є найактивнішим упродовж літа у Південній півкулі.

Використовуючи симуляцію щорічних коливань температур океану та атмосфери протягом трьох століть, науковці встановили, що W4 не залежить від інших тропічних течій, тому його вивчення може пояснити зміни в кліматі, які не вдавалося зрозуміти раніше. Дослідження опубліковане у журналі Journal of Geophysical Research: Oceans.

Придбаний Україною напередодні великої війни криголам «Ноосфера» здійснив вже три рейси до Антарктики. УНІАН (https://www.unian.ua) дізнавався, як використовується судно та чим займаються на його борту українські науковці.

Приблизно три роки тому купівлю океанського криголама «Джеймс Кларк Росс» у Великої Британії назвали історичним моментом для України. Саме це науково-дослідне судно понад чверть століття тому доставило на Південний полюс першу українську експедицію, а тепер стало важливою ланкою у дослідженнях Світового океану та полярної логістики.

11 березня із Києва на станцію «Академік Вернадський» вирушила 29-та Українська антарктична експедиція (УАЕ), повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Ця команда має змінити зимівників із 28-ї УАЕ, які відпрацювали там майже рік. У МОН зауважили, що на нову експедицію чекає тривалий шлях: автобусом — до Польщі, літаками — до Чилі, а з порту Пунта-Аренас нашим криголамом «Ноосфера» — до Антарктики.

Можливо, вчені нарешті розгадали таємницю того, чому найбільша мавпа, яка будь-коли ходила на Землі, вимерла, отримавши нові докази того, як вона намагалася адаптуватися до зміни клімату.

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature, науковці пишуть, що найбільший з відомих приматів Gigantopithecus blacki, ймовірно, вимер між 295000 і 215000 роками тому, оскільки не зміг адаптувати свій раціон або поведінку до змін навколишнього середовища, які почалися приблизно 700000 років тому й поставили під загрозу ареол його мешкання — густі ліси на території сучасного Китаю.

Марсохід NASA Curiosity надав конкретні докази того, що Марс колись був вкритий розгалуженою мережею річок. Це відкриття пролило нове світло на давнє минуле Червоної планети.

Команда американських учених, використовуючи зображення, зроблені Curiosity, складне програмне забезпечення для моделювання ерозії та методи машинного навчання, дійшла висновку, що пересохлі русла річок можна знайти в більшості марсіанських кратерів. Це відкриття свідчить про те, що в далекій історії Марс був домом для безлічі річок, повідомляє https://24tv.ua.

Шведські вчені провели одне з наймасштабніших досліджень, присвячених старінню, і визначили конкретні біомаркери, характерні для довгожителів, а ще дізналися, якими були їх значення у людей, що дожили до 100 років.

Відомі дослідження довгожителів часто-густо ґрунтуються на невеликій вибірці й фокусуються лише на певній групі осіб, наприклад, виключають тих, хто мешкає в будинках для людей похилого віку. Науковці з Каролінського інституту (Швеція) вирішили підійти до питання серйозніше і представили дослідження, в якому брали участь близько 44 тисячі шведів, що мешкають у різних умовах. Результати опубліковані у журналі Gero Science.

Японські вчені досягли прогресу в розробці нових ліків, які дозволять вирощувати нові зуби.

Це досягнення може стати революційним у галузі стоматології та вирішити проблему втрати зубів у багатьох людей.

Що станеться, коли Чумацький Шлях вріжеться в Андромеду

Галактика Чумацький Шлях, у якій існує наша Сонячна система, приблизно через 4-5 мільярдів років зіткнеться з нашою великою спіральною сусідкою — галактикою Андромеди. Внаслідок цього зіткнення буде сформовано нову гігантську галактику, в якій народяться нові зірки.

Учені переконані, що це буде неймовірне космічне видовище, але жодні представники людства не матимуть шансу спостерігати за ним з рідної Землі. Чому так станеться, пише «Обозреватель» з посиланням на National Geographic.

Міжнародна гідрографічна організація офіційно визнає існування п’яти океанів: Індійський, Тихий, Атлантичний, Північний Льодовитий та Південний (його додали у 2000 році). У 2005-у в Ефіопії відбулося понад 400 землетрусів і виникла тріщина завдовжки 56 кілометрів.

Як припускають учені, за 5—10 мільйонів років частина Африки відколеться, розділивши її на два континенти, а моря і затоки, що омивали берегову лінію, зіллються й утворять шостий океан. Він, імовірно, буде найменшим з усіх існуючих.

Багато морських ссавців, хоча й не вміють говорити, але при спільному полюванні та в інших ситуаціях, що вимагають злагоджених дій, покладаються на спілкування за допомогою звукових сигналів. Саме тому в процесі еволюції дельфіни розробили власну складну мову.

Однак в останні роки шумове забруднення океанів у результаті людської діяльності дуже зросло і згубно впливає на деяких тварин. Наприклад, вчені з’ясували, що від шуму кораблів та бурових платформ у китів виникає кесонна хвороба, змінюється поведінка, і вони починають викидатися на берег, повідомляє www.bbc.com/ukrainian.

24 грудня флагман українського науково-дослідного флоту — криголам «Ноосфера» вирушив із Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) в Антарктику. Це вже другий його антарктичний сезон під синьо-жовтим прапором. Капітан судна, як і минулого разу, — Павло Панасюк.

Нинішня експедиція, повідомили в Українському національному антарктичному науковому центрі, є спільною з нашими сусідами — поляками й основний фінансовий тягар взяла на себе саме Польська антарктична програма (що є дуже помічним для нас в умовах скороченого через повномасштабну війну бюджету). Тож спочатку «Ноосфера» вирушить до польської антарктичної станції «Арцтовський», розташованої на острові Кінг Джордж.