Матеріали з рубрикою «Наука, дослідження, технології»

Дослідження регенерації спинного мозку у рибок даніо (родина карпових) допомогло зробити дивовижне відкриття: виживання пошкоджених нейронів відіграє ключову роль у процесі відновлення, а стовбурові клітини мають лише другорядне значення.

Вчені з Вашингтонського університету в Сент-Луїсі створили детальний каталог клітин, що беруть участь у регенерації спинного мозку у рибок даніо. Це дозволило виявити, що механізми, які активуються одразу після травми, допомагають пошкодженим нейронам вижити та увійти в режим пластичності, що забезпечує повне відновлення функцій. Раніше вважалося, що стовбурові клітини, які утворюють нові нейрони, є основними гравцями в процесі регенерації, однак нові дані свідчать про протилежне: стовбурові клітини не можуть забезпечити повного відновлення без функціонування нейронів, що пережили травму.

На півдні Тихого океану, поблизу Австралії, геофізики знайшли змінні повітряні та океанічні течії, які подібно до Ель-Ніньйо можуть впливати на клімат Землі. Їх назвали патерном W4, і він є найактивнішим упродовж літа у Південній півкулі.

Використовуючи симуляцію щорічних коливань температур океану та атмосфери протягом трьох століть, науковці встановили, що W4 не залежить від інших тропічних течій, тому його вивчення може пояснити зміни в кліматі, які не вдавалося зрозуміти раніше. Дослідження опубліковане у журналі Journal of Geophysical Research: Oceans.

Придбаний Україною напередодні великої війни криголам «Ноосфера» здійснив вже три рейси до Антарктики. УНІАН (https://www.unian.ua) дізнавався, як використовується судно та чим займаються на його борту українські науковці.

Приблизно три роки тому купівлю океанського криголама «Джеймс Кларк Росс» у Великої Британії назвали історичним моментом для України. Саме це науково-дослідне судно понад чверть століття тому доставило на Південний полюс першу українську експедицію, а тепер стало важливою ланкою у дослідженнях Світового океану та полярної логістики.

11 березня із Києва на станцію «Академік Вернадський» вирушила 29-та Українська антарктична експедиція (УАЕ), повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Ця команда має змінити зимівників із 28-ї УАЕ, які відпрацювали там майже рік. У МОН зауважили, що на нову експедицію чекає тривалий шлях: автобусом — до Польщі, літаками — до Чилі, а з порту Пунта-Аренас нашим криголамом «Ноосфера» — до Антарктики.

Можливо, вчені нарешті розгадали таємницю того, чому найбільша мавпа, яка будь-коли ходила на Землі, вимерла, отримавши нові докази того, як вона намагалася адаптуватися до зміни клімату.

У новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature, науковці пишуть, що найбільший з відомих приматів Gigantopithecus blacki, ймовірно, вимер між 295000 і 215000 роками тому, оскільки не зміг адаптувати свій раціон або поведінку до змін навколишнього середовища, які почалися приблизно 700000 років тому й поставили під загрозу ареол його мешкання — густі ліси на території сучасного Китаю.

Марсохід NASA Curiosity надав конкретні докази того, що Марс колись був вкритий розгалуженою мережею річок. Це відкриття пролило нове світло на давнє минуле Червоної планети.

Команда американських учених, використовуючи зображення, зроблені Curiosity, складне програмне забезпечення для моделювання ерозії та методи машинного навчання, дійшла висновку, що пересохлі русла річок можна знайти в більшості марсіанських кратерів. Це відкриття свідчить про те, що в далекій історії Марс був домом для безлічі річок, повідомляє https://24tv.ua.

Шведські вчені провели одне з наймасштабніших досліджень, присвячених старінню, і визначили конкретні біомаркери, характерні для довгожителів, а ще дізналися, якими були їх значення у людей, що дожили до 100 років.

Відомі дослідження довгожителів часто-густо ґрунтуються на невеликій вибірці й фокусуються лише на певній групі осіб, наприклад, виключають тих, хто мешкає в будинках для людей похилого віку. Науковці з Каролінського інституту (Швеція) вирішили підійти до питання серйозніше і представили дослідження, в якому брали участь близько 44 тисячі шведів, що мешкають у різних умовах. Результати опубліковані у журналі Gero Science.

Японські вчені досягли прогресу в розробці нових ліків, які дозволять вирощувати нові зуби.

Це досягнення може стати революційним у галузі стоматології та вирішити проблему втрати зубів у багатьох людей.

Що станеться, коли Чумацький Шлях вріжеться в Андромеду

Галактика Чумацький Шлях, у якій існує наша Сонячна система, приблизно через 4-5 мільярдів років зіткнеться з нашою великою спіральною сусідкою — галактикою Андромеди. Внаслідок цього зіткнення буде сформовано нову гігантську галактику, в якій народяться нові зірки.

Учені переконані, що це буде неймовірне космічне видовище, але жодні представники людства не матимуть шансу спостерігати за ним з рідної Землі. Чому так станеться, пише «Обозреватель» з посиланням на National Geographic.

Міжнародна гідрографічна організація офіційно визнає існування п’яти океанів: Індійський, Тихий, Атлантичний, Північний Льодовитий та Південний (його додали у 2000 році). У 2005-у в Ефіопії відбулося понад 400 землетрусів і виникла тріщина завдовжки 56 кілометрів.

Як припускають учені, за 5—10 мільйонів років частина Африки відколеться, розділивши її на два континенти, а моря і затоки, що омивали берегову лінію, зіллються й утворять шостий океан. Він, імовірно, буде найменшим з усіх існуючих.

Багато морських ссавців, хоча й не вміють говорити, але при спільному полюванні та в інших ситуаціях, що вимагають злагоджених дій, покладаються на спілкування за допомогою звукових сигналів. Саме тому в процесі еволюції дельфіни розробили власну складну мову.

Однак в останні роки шумове забруднення океанів у результаті людської діяльності дуже зросло і згубно впливає на деяких тварин. Наприклад, вчені з’ясували, що від шуму кораблів та бурових платформ у китів виникає кесонна хвороба, змінюється поведінка, і вони починають викидатися на берег, повідомляє www.bbc.com/ukrainian.

24 грудня флагман українського науково-дослідного флоту — криголам «Ноосфера» вирушив із Кейптауна (Південно-Африканська Республіка) в Антарктику. Це вже другий його антарктичний сезон під синьо-жовтим прапором. Капітан судна, як і минулого разу, — Павло Панасюк.

Нинішня експедиція, повідомили в Українському національному антарктичному науковому центрі, є спільною з нашими сусідами — поляками й основний фінансовий тягар взяла на себе саме Польська антарктична програма (що є дуже помічним для нас в умовах скороченого через повномасштабну війну бюджету). Тож спочатку «Ноосфера» вирушить до польської антарктичної станції «Арцтовський», розташованої на острові Кінг Джордж.

Сьогодні, 29 вересня, у змішаному форматі очної та дистанційної участі на базі Одеського державного аграрного університету відбудеться пресконференція щодо відкриття проєкту «Цифрова мережа блакитної економіки та прискорення інновацій» (DBAN), що фінансується Європейським Союзом через Європейський фонд морського судноплавства, рибальства та аквакультури (Європейського виконавчого агентства з питань клімату, інфраструктури та навколишнього середовища).

Організатор — ФОП Кахановський Андрій Павлович. Партнер — Одеський державний аграрний університет.

Хоча репутація відіграє важливу роль у собачій або вовчій зграї, ці тварини, швидше за все, не можуть скласти аналогічної думки про людей, зокрема не думають про них як про «щедрих» або «жадібних».

Серед тварин, що живуть групами, формування репутації особин може відігравати важливу роль у соціальній взаємодії. Оскільки собаки теж здатні ефективно спілкуватися і співпрацювати з людиною, дослідники висунули гіпотезу, що вони здатні й формувати думку про окремих людей, спостерігаючи за їх взаємодією з іншою твариною. Однак дослідження на цю тему давали неоднозначні результати, а відтак залишалося відкритим питання: чи з’явилася ця здатність у домашніх собак, а чи вона вже була присутня у їхніх предків — вовків? Тепер учені з Віденського університету ветеринарної медицини (Австрія) довели, що собаки не формують думку про людину як про «щедру» або «жадібну» щодо їжі після прямої або непрямої взаємодії з нею. Як і вовки.

Космічний телескоп James Webb зробив фотографію галактики Колесо Воза і двох менших галактик-компаньйонів, повідомляє NASA.

Галактика Колесо Воза розташована приблизно за 500 мільйонів світлових років від Землі у сузір’ї Скульптор. Її нинішній вигляд є результатом високошвидкісного зіткнення між великою спіральною галактикою та меншою галактикою, яку не видно на фото.

У північно-східній частині Тихого океану науковці виявили ділянку площею 3 мільйони квадратних кілометрів, що стала місцем зародження морських теплових хвиль. Тут океан нагрівається сильніше, ніж у середньому, а екстремальні температурні коливання трапляються у 4,5 раза частіше, до того ж втричі інтенсивніші та в 9 разів триваліші, ніж деінде. 99% цього явища можна звести до антропогенних кліматичних змін, вважають учені.

Океани — важливий буфер кліматичної системи, але й вони зазнають впливу кліматичних змін. Температура води практично щорічно досягає рекордних показників і морські теплові хвилі зуст-річаються значно частіше й тривають значно довше, ніж раніше. Особливо виразні такі тенденції на північному сході Тихого океану. Тут останнім часом виникло кілька великих зон з аномально теплою водою, де температура не знижувалася упродовж трьох років.

Науковці з Товариства захисту підземних мереж (SPUN) розпочали проєкт із картографування та збереження підземних грибкових систем планети, щоб боротися зі зміною клімату. Гриби можуть уповільнити швидкість повернення вуглецю з лісових ґрунтів в атмосферу, допомагаючи лісам довше утримувати СО2 у деревах і в землі, повідомляє портал «Екополітика» з посиланням на The European Sting.

Як зазначають учені з Бостонського університету (США), гриби відіграють вирішальну роль у допомозі лісам поглинати вуглець і боротися з потенційними наслідками зміни клімату.

Криголам «Ноосфера» після завершення технічного обслуговування у Чорноморську на ПрАТ «ІСРЗ» повернувся в Одесу, де й стоятиме на причалі морвокзалу до відходу в Антарктиду.

Прямуючи з Чорноморська до Одеси, повідомляє сайт НАНЦ (http://uac.gov.ua), криголам пройшов ходові випробування під наглядом Регістру судно-плавства України. Було протестовано роботу двигунів, керованість судна на різних режимах ходу, а також готовність до спуску рятувальних шлюпок і плотів, роботу якорів та палубного обладнання, зокрема пристроїв для занурення наукових приладів та пробовідбірників.