Матеріали з рубрикою «Література, поезія»

Переглядів: 100

Година Тараса Федюка

Тарас Федюк — із тих, кого можна слухати і слухати. Як і читати-перечитувати. Його слово, виважене, дові-рливе, відразу полонить, і ти, мовби заворожений, або залишаєшся у тому полоні, або, намагаючись виборсатися з нього, ще тугіше стягуєш пута. І байдуже, що в чомусь сумніваєшся, що хочеш вставити і свої п’ять копійок, із солодкою млістю в грудях пливеш у фарватері авторових роздумів, почувань, образів і навіть геть не звичних для тебе форм. У цьому, вочевидь, і сила та призначення поета — полонити спраглих віршованого слова і дарувати їм нові й нові взірці справжньої поезії.

Що, власне, і робив лауреат Шевченківської премії Тарас Федюк, презентуючи в Одеській національній науковій бібліотеці, у рамках організованої нею щорічної Всеукраїнської виставки-форуму, дві останні книжки — «Кенотаф» (Київ, «Зелений пес», 2022) і ще із запахом поліграфічної фарби «Виднокрай» (Київ, «Гамазин», 2024). Говорив про те, як народжувалися ці книжки (а загалом їх у нього вже понад два десятки, й ось-ось вийде ще одна — прозова, мемуарна), читав наперед відібрані й позначені закладками, мабуть, улюбленіші, вірші (з деякими можете познайомитися нижче), відповідав на запитання, ну і, звісно, підписував щойно придбані шанувальниками примірники.

Переглядів: 146

На сивій бороді — відображення часу

Нещодавно у видавництві «Фенікс» (Одеса) вийшла у світ поетична збірка Павла Козленка «На сивій бороді відображення часу».

Ім’я цього автора добре відоме не тільки землякам-одеситам та балтянам. Але з такої гарної нагоди коротко нагадаю про нього.

Переглядів: 293

Осягнення через відчуття

18 квітня така хвилююча зустріч нової книги з її читачами відбулася в Одеській обласній науковій універсальній бібліотеці ім. М. Грушевського. Роман Кракалія — член національних спілок письменників і журналістів України, заслужений журналіст України, лауреат премій ім. Степана Олійника, ім. Івана Франка та Літературно-наукового конкурсу ім. Воляників-Швабінських Фундації Українського Вільного Університету — презентував свою нову повість «Дніпрова октава», яка нещодавно вийшла у видавництві «Торговий дім «Преса».

У творчому доробку публіциста і письменника — «Причали Анатолія Ротаря» (1986), «Блукаючі острови» (2012), «Неви-знані герої» (2012), «Вернись на Золотий Берег» (2016), «Три барви Дунаю, або Чужий серед чужих, не свій серед своїх» (2017), «Автостанція» (2020) та інші книжки. Друкувався у журналах «Україна», «Сучасність», «Дзвін», «Горизонт», «Жовтень», «Літературна Одеса», «Море», у колективних збірниках та періодичній пресі.

Переглядів: 309

Поетичним рядком

Василь СИМОНЕНКО

Можливо, знову загримлять гармати…

Можливо, знову загримлять гармати,
І танк зімне пшеницю на лану,
І буде плакать і журитись мати,
Коли сини ітимуть на війну.

Переглядів: 314

Тарас Федюк уперше за два роки читав свої вірші на публіці

До Одеської національної наукової бібліотеки завітав знаний поет, шевченківський лауреат Тарас Федюк. Це відбулося 14 лютого під час «Великої одеської бібліоночі», присвяченої Міжнародному дню дарування книг та Дню всіх закоханих.

Перед початком зустрічі «Поезія — це завжди неповторність…» наш гість люб’язно погодився трохи розповісти про себе та свою творчість. Як для повноцінного інтерв’ю часу було обмаль, та все ж вдалося чимало дізнатися.

Переглядів: 313

Бойове слово балтянина

Минає другий рік від початку повномасштабного вторгнення ординців в Україну. Наш земляк — письменник Сергій Мартинюк зустрів його в Ірпені, де живе й тепер, і першого ж дня, 24 лютого 2022-го, добровольцем приєднався до Сил територіальної оборони. Зі зброєю у руках став на захист Ірпеня, Київщини, Батьківщини. Двічі був контужений. Внесок балтянина в оборону Ірпеня заслужено відзначений медалями.

Але ж пан Сергій не тільки воїн, а й літератор. Тож уже в перші місяці відгукнувся на напад рашистів поезіями, які склали основу виданої того ж року збірки «13 віршів, або Битва за Ірпінь змінила світ». В одному з них він пише:

Переглядів: 412

«А щастя — прокинутися вранці...»

Народилася поетка на Вінниччині. Закінчила філологічний факультет ОНУ ім. І.І. Мечникова. Живе й працює в Одесі. У 2011 році вийшла друком збірка її віршів «У кожного своє «Я», у 2016-у — «У безодні смарагдові очі», у 2023-у — «З кишені між ребер». Публікувалася в газетах, журналах, альманахах, колективних збірниках.

Марина ЗАБУРАННА

Про щастя

Я хочу прасувати ці маленькі сорочки,
Які пахнуть сином і вечором у селі:
Спокійним, змореним, в очікуванні ночі.
Хочу ще один день побути на цій землі.
 
Творець вирішив, щоб я народилась людиною.
І поруч зі мною прекрасні: добрі чи злі.
І кожен — з довершених ліній
справжнісіньке диво!
Хочу ще один день побути на цій землі

Струшують дощ, лякаючи бджіл, гречки.
Істинна цінність життя — у самому житті.
Цвіркуни в очереті лаштують собі колиски…
Хочу ще один день побути на цій землі.

Переглядів: 319

Сергій МЕФОДОВСЬКИЙ

Пам’яті Василя Стуса

Сорок сім. Всього лише. А доля
Вийшла вже на фінішну пряму.
Заслання жорстоке і неволя
Вкоротили віку і йому,
 
Стусу Василеві, як Тарасу
Темно-безпросвітної доби.
Та не буде те підвладне часу,
Що для Неньки кожен з них зробив.

Переглядів: 323

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ

* * *

Накинувся завоювати
Москаль, а запевняв: «брати».
І намагався загнуздати
В свої московські хомути.
 
Як шкірила бандота ікла
І каркав хижо верховод —
Голодна шатія набігла,
Щоб поневолити народ.

Переглядів: 339

Любов рятує від болю

Про нову книжку Таїсії Саприкіної

Вийшла п’ята книжка нашої шановної поетеси із Чорноморська Таїсії Саприкіної. Назва її — «На вістрі болю» — суголосна нинішнім кривавим, смертоносним подіям, розпочатим обезумілими ординцями сусідньої недоімперії.

Цьому болю співзвучне, чи краще — співзглядне, якщо можна так сказати, й оформлення обкладинки — якась маска ненависті і болю, який своїм вістрям пронизує і душу, і розум, і буття наше нинішнє. А цей біль підкреслений, вияскравлений тим, що книжка російськомовної поетеси написана українською мовою!

Переглядів: 364

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ

* * *

Від бабки Сашки чув не раз,
Казала: — Як ми тяжко жили!..
Прийшов у тридцять сьомім Спас –
Не було що, тож не святили.
 
Закрили церкву в Бучаї,
«Мітла» підмела геть комори.
Робили не чужі — свої,
У вікна зирили знадвору.

Переглядів: 362

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ

* * *

Таких сусідів краще би не мати —
У їхніх жилах чорна кров тече.
За звичай мають хижо зазирати,
Щоб згодом і привласнити чуже.

Переглядів: 347

Українець зоряного ходу

(Спогад-реквієм)

Літературна планида обдарувала дружньою прихильністю і професійною солідарністю (називаю за алфавітним ранжиром) Володимира Базилевського, Григорія Гусейнова, Івана Іова, Дмитра Кременя, Бориса Нечерди, Петра Осадчука, Дмитра Павличка, Миколи Петренка, Михайла Слабошпицького, Михайла Стрельбицького, Василя Фащенка, Тараса Федюка.

Змушений звузити ширше коло письменницького побратимства до апостольської дюжини. За півтора року повномасштабної російсько-української війни, у віковій самотності я найчастіше черпав саме в їх книгах духовну енергію, душеспасенну силу — в множинних автографах і збережених листах.

Переглядів: 459

Дмитро КРЕМІНЬ

(1953 — 2019)

Атлантида під вербою

Українське
Над нами восходить
Сонце наших тривог і надій.
Українська
Мадонна народить
Нам Месію в журбі молодій.
І схилюся, дитя, над тобою…
Все віддам тобі — небо й ріку,
І сумний материк під вербою.
І коня — козаку!

Переглядів: 590

Володимир НЕМЕРЦАЛОВ

* * *

У військовому шпиталі
Рози білі та червоні.
Їхні пахощі духмяні,
І зелені в них долоні.
У військовому шпиталі
Люди білі та зелені.

Переглядів: 660

Дмитро ШУПТА. Непереможний нестрим

Добрий день, дорога редакціє! Пропоную вашій увазі несподівану добірку.

Перший вірш – про семінар молодих літераторів України, який щойно переступив грань свого 60-річного ювілею. Зберігся реєстр учасників цього представницького місячного форуму. Багатьох семінаристів уже нема серед живих. Іменем одного з учасників семінару Василя Стуса названа вулиця нашого міста. Треба сподіватися, що будуть і вулиці Бориса Нечерди, Миколи Вінграновського, Григорія В’язовського… Адже то була історична подія.

Переглядів: 655

Етюди посивілого часу

Гарна книжка надається до порівняння зі скринею в добрій українській оселі — зі святошним вбранням, родинними реліквіями та всім тим, що найдорожче, а ще — з потаємною схованкою, перед якою душа завмирає в очікуванні несподіваних відкриттів.

Там не конче мусить бути щось таке особливе, пилом часу притрушене, але за значущістю своєю, ознаками плеканої в родині духовності — рівноцінне щойно згаданим багатствам.

Переглядів: 849

Дмитро ШУПТА
«Поезія Шевченка неповторна — Без неї нас у Всесвіті нема»

Покара

Наказ притьмом
здійснять христопродавці.
Цар, сказано, відрізав, як алмаз,
І жертва опинилася в удавці —
Бездушний повелителя наказ.
 
На це зугарні високодержавці,
Усім така наука, наука — напоказ,
Доведена до крайніх виконавців
Й посилена з роками кілька раз.

Переглядів: 792

Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ. «Бо совість, як жива стіна — моя остання барикада!»

* * *

Дорога починалася від хати,
По стежці брала на шляху розгін —
Прийшла пора намріяне шукати,
Життя пізнати із усіх сторін.

Переглядів: 524

Із школи цокольного поверху

З нетерпінням очікував нову поетичну збірку Любові Проць. І, нарешті, тримаю її в руках. «Тінь Прокруста» (Дрогобич, «Коло», 2022. 300 с.).

Любуюсь елегантним виданням. Передмова – Володимира Базилевського (до речі, навчався в Одесі, на філологічному факультеті університету ім. І.І. Мечникова) під назвою «Ландшафт непощербленої душі». Читаю його блискуче переднє слово зі ствердженням: «Так, Люба Проць зі школи Ліни Костенко… Бо це школа цокольного поверху, без якого всі інші поверхи втрачають доцільність».

Переглядів: 534

Наталя ЧАМЛАЙ

Десятий день війни

Розтерзана моя країна,
Слізьми вмивається душа.
Немов гадюччя, ворог хлинув,
Міста і села розруша.

Переглядів: 769

Олександр РУСИЙ

Нам є що захищати!

Стелив Чумацький Шлях
дорогу серед неба,
і ніч була, як ніч,
і день такий, як треба.

Переглядів: 544

Вагомий ужинок Геннадія Щипківського

Поміж крутими берегами
постійно квапила сурма.
Увесь ужинок перед вами —
життя прожите недарма…
Геннадій ЩИПКІВСЬКИЙ.

Біобібліографічна серія Одеської національної наукової бібліотеки «Письменники Одеси» (започаткована в 1980 році) поповнилася черговим випуском, який ви-йшов наприкінці 2022-го у видавництві «Астропринт» і щойно потрапив у фонд книжкової скарбниці. Сорок четвертий випуск присвячений життю і творчості знаного поета, прозаїка та громадського діяча, лауреата літературних премій імені Олеся Гончара, Валер’яна Підмогильного, Івана Гайдаєнка, заслуженого діяча мистецтв України Геннадія Щипківського.

Останні десятиліття українська літературна бібліографія як складова сучасної бібліотечної науки набуває нового осмислення та стрімкого розвитку. Персональна бібліографія — це осо-бливий жанр наукової публікації, який можна вважати бібліографічним виміром і документальним джерелом дослідження особистості письменника через призму інформації про всю сукупність його друкованих праць та літератури про нього. Це яскраво віддзеркалює біобібліографічний покажчик «Геннадій Павлович Щипківський» (упорядник — авторка цих рядків).

Переглядів: 617

Пережити і розповісти: із воєнних щоденників

24 лютого 2022 року життя українців розкололося на «до» та «після». Всі ми прокинулися в новій реальності, в якій більше не існувало поняття абсолютної безпеки. Цей шоковий стан, який із 2014-го відчували жителі Сходу України, тепер пізнав кожен українець. Ця війна принесла нам багато горя, жаху і непоправних втрат, але на тлі страшних випробувань зміцніла наша жага до Перемоги та віра в неї.

Воєнна реальність породила феномен нової української літератури, яка відображає рефлексії та переживання військових, волонтерів, медиків, журналістів і простих цивільних. Особлива цінність такої літератури в тому, що вона увічнює те, що робить кожен українець заради Перемоги й життя. Саме тому Одеська національна наукова бібліотека пропонує до уваги користувачів нові видання воєнних щоденників із фонду книгозбірні.

Переглядів: 477

З гнізда душі летять думок пташата

Щипківський Г.П. На терезах пам’яті: повість. Одеса: Астропринт. 2022. — 160 с.

Не заперечимо, що любимо розмірковувати над новими творами цього письменника. Але будь-які натяки на те, що автор сам якимось чином «причарував» рецензентів і вони стали його літературно-критичною прислугою, виглядають смішнюще.

По-перше, завжди відгукуємося лише на видання, котрі вважаємо вартісними з художньої точки зору. Бо не хочемо марнувати час на словесні абищиці. По-друге, оті «уболівальники» не можуть запропонувати чогось цікавішого, бо в шухлядах їхніх робочих столів навіть миші поздихали, не дочекавшись ще не опублікованих «шедеврів».

Переглядів: 1049

Любов КУЗЬМЕНКО. «Перехрещу усі твої дороги...»

* * *

Перехрещу усі твої дороги,
Усім святим молитви прошепчу.
Попрошу тобі захисту у Бога,
На крилах ангела надію прихищу.
Перехрещу усі твої стежини,
Які судьба вготовила тобі, —
Хай бережуть святі мою дитину
І ангел помагає у путі.
Благословлю усі твої звитяги,
Молитвами осяються шляхи,
І дух життя на олтарі свободи
В дзвонах добра постане навіки!

Переглядів: 998

Олександр РУСИЙ

Холоп

Хоча не експерт, але знаю напевне:
чекати повстання у рашці даремно.
Не може холоп проти пана повстати,
бо доля холопа — терпіти й мовчати.
Тож терпить покірно знущання і бідність —
у нього давно атрофована гідність.

Переглядів: 867

Володимир КАБАЧЕНКО. Там, де зійшлися море й небо...

(З нової збірки поезій «Саме так»)

Попередній підрахунок

I

ми на своїй землі, та не одні, є і вони
що нас рахують зайвими на цій землі
вони міста рахують, села і водоймища
мости полічили, родовища та сховища
і воду міряють — збиваються з рахунку
лічба триває з двох боків — побачимо
кому серед лиману жаба цицьки дасть
чи серед лісу — хто першим вріже дуба
ми порахуємо всіх жаб, лящів і коропів
в ставку серед степів наловим карасів
на півдороги посеред лиманів і степів
наполовину наведемо лад в рахунках

Переглядів: 807

Ірина ТОМА. Я вірю у тебе, мій воїне!

Я вірю у тебе,
мій воїне!
Ти любов’ю моєю
озброєний.
Твій щит —
це моя молитва
У битві темряви й світла

Переглядів: 801

Олександр РУСИЙ. Негасимий вогник

Ось погасло світло,
запалили свічку —
І розвіяв темінь
вогник невеличкий.

Сторінка 1 з 612345»

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net