Матеріали з рубрикою «Культура»

В Одесі презентували масштабний культурно-освітній проєкт ODESA ID, покликаний переосмислити та зміцнити українську ідентичність міста. Його головна мета — створити власну рамку самоусвідомлення Одеси як невід’ємної частини України.

«2026 рік ми присвячуємо темі української ідентичності. Одеса завжди була багатонаціональним і багатокультурним містом. Тут перепліталися різні традиції та культури. Але коріння Одеси — українське. Саме воно визначає її розвиток», — зазначив в.о. міського голови Ігор Коваль.

У Музеї української книги Бібліотеки Грушевського експонується виставка живопису Анни Носенко «Наш Південь». Це, по суті, художнє осмисленням Півдня України як простору сили, де кожен знаходить те, що його приваблює. Море, сонячні піски пляжів, глибоке блакитне небо, що стає ніжно-рожевим вранці чи золотим на заході сонця, смачні овочі й фрукти у сезон, колоритні базари, де можна це придбати, а іще почути новий анекдот із життя, посваритися жартома або й не на жарт…

Український Південь у творах мисткині постає багатовимірним і живим. Це — дунайські плавні й містечко Вилкове на воді, де мешкають рибалки, де човни — то не тільки засоби пересування, а й майже одухотворені істоти, що співіснують з людьми в житті та праці. Це лимани — великі й малі, солоні і прісні.

«Я, дружина Святослава Караванського, прошу його розстріляти, щоб припинити багаторічні страждання мого чоловіка та нескінченні конфлікти з адміністрацією».

І це не про зраду. Це про справжнє кохання, спільний біль та відмову від безкінечного приниження та переслідування радянською владою. Це про крайню форму любові, коли життя перетворене на інструмент тиску, а смерть — на єдиний спосіб повернути гідність. Це роздум про те, як насильство здатне зламати навіть найміцніші зв’язки, залишивши лише трагічну чесність…

6 січня відбувся музично-поетичний перформанс, присвячений дню народження Василя Стуса — «СТУСуємось в Одесі».

В українському публічному просторі Василь Стус досі часто залишається фігурою з підручника — важкою, трагічною, «бронзовою». Проєкт «СТУСуємось» запропонував інший формат: не оплакувати Стуса, а повернути його у сьогодення. Це перша в місті спроба говорити про поета-борця не як про шкільний канон, а як про радикально сучасний досвід свободи й відповідальності.

Одесо, дзвоники чуєш? Різдво вже поруч! І цьогоріч ми зустрічатимемо його так, як вміємо найкраще — разом!

25 грудня ГО «Вишиванковий фестиваль» запрошує одеситів та гостей міста на спільну коляду на узбережжі свободи — у місті, яке зберігає тепло, попри будь-яку погоду.

Того листопадового дня, попри вже відчутну осінню прохолоду, в Музеї української книги Бібліотеки Грушевського панувала атмосфера тепла й затишку. Привітати одеську художницю Оксану Здоровецьку з відкриттям її персональної виставки «Воля в мені» зібралися колеги та шанувальники мистецтва.

Оксана Здоровецька — художниця з вагомим і впізнаваним творчим доробком, активна учасниця мистецького життя України. Як членкиня Національної спілки художників України та секретарка Одеської обласної організації НСХУ вона відіграє важливу роль у розвитку регіональної творчої спільноти. Її роботи вирізняються власним стилем і глибиною художнього висловлення й неодноразово представляли Україну на різноманітних виставках, артпроєктах і пленерах, демонструючи її індивідуальне бачення сучасного мистецтва.

У жовтні й листопаді відділ соціокультурної діяльності Бібліотеки Грушевського перетворився на справжній мистецький простір, наповнений барвами художніх робіт, теплом творчих ідей та багатством книжкових експозицій. Осінні місяці стали для відвідувачів часом натхнення, діалогу й занурення у світ українського декоративно-ужиткового мистецтва.

Так, 14 жовтня тут відкрилася перша персональна виставка художнього розпису тканини мисткині Ольги Дмитрієвої «Зустріч біля Сонця». Авторка — випускниця знаменитого художньо-графічного факультету Університету Ушинського, що дав Україні багато відомих митців. На виставці були представлені роботи з розпису тканини, передусім батик — декоративні панно, які відкривали світ настроїв, сонячної енергії та м’якого мерехтіння української символіки. Солярні мотиви, яскраві кольори й тонка робота з формою та фактурою демонстрували «динаміку трансформації» — поєднання академічної майстерності з індивідуальною естетикою одеської мистецької школи.

У День української писемності та мови в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.С. Грушевського панувала особлива атмосфера — світла, урочиста, наповнена вдячністю і гордістю: книгозбірня відзначила своє 150-річчя — півтора століття служіння культурі, знанням і національній пам’яті.

Свято розпочалося виконанням Державного гімну України солістом Одеської опери Віталієм Смирновим. Емоційну атмосферу події створювала ведуча — народна артистка України Діана Мала. У своєму щирому зверненні вона відзначила, що нинішній ювілей бібліотеки офіційно визнано подією державного рівня згідно з постановою Верховної Ради №3536-IX, що підтверджує її важливу роль у культурному просторі країни.

В Одеській міській бібліотеці імені Івана Франка (Книжковий пров., 1) триває унікальна виставка малюнків «Палітра незламності», на якій представлені роботи внутрішньо переміщених осіб, котрі збираються у стінах книгозбірні, аби знайти нові сенси буття, і вперше в житті взяли до рук пензлі й фарби.

Цей артпроєкт, що функціонує як терапевтична група, став справжнім емоційним прихистком для тих, хто втратив дім і звичний ритм життя. Учасники — а це люди різного віку й професій, від старшого покоління до молоді — ніколи раніше не малювали і, тим більше, ніколи не вважали себе художниками.

У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Одеській ОУНБ ім. М.С. Грушевського відбулася презентація творчості письменниці Лідії Гіски — уродженки селища Окни Подільського району.

34-річна авторка дитячих казок щиро поділилася зі слухачами своїм шляхом у літературі. Її історія звучала як приклад того, що життєві труднощі можуть стати поштовхом до натхнення. Попри інвалідність і сирітство, вона зуміла стати такою людиною, яка творить добро, вірить у світле й передає цю віру читачам.

Таку назву має творчий проєкт, започаткований 11-ю бригадою Національної гвардії України імені Михайла Грушевського. Однією з його складових стала виставка дитячих малюнків у Центральній міській бібліотеці імені Івана Франка.

Автори більшості малюнків — діти воїнів 11-ї бригади, і це певним чином позначилося вже на самій організації події. Ми звикли, що про подібні заходи їхні ініціатори  намагаються попередити заздалегідь, щоб про них дізналося якомога більше людей. Цього разу інформація з’явилася напередодні відкриття.

7 листопада, у день народження письменника, історика літератури, краєзнавця, бібліографа Григорія Дем’яновича Зленка (1934 — 2015), оголошено підсумки Всеукраїнського конкурсу з літературного краєзнавства його імені.

Конкурс ініційований колективом Одеської національної наукової бібліотеки на вшанування пам’яті колеги, який плідно працював у цій книгозбірні понад 40 років.

8 листопада у Культурному центрі Union (вул. Троїцька, 43) відбувся музично-поетичний вечір, присвячений творчості Миколи Вінграновського — поета, кінорежисера, актора, одного з найяскравіших представників покоління шістдесятників.

Захід пройшов у рамках фестивалю «Вінграновський ART FEST» у співпраці з літературним клубом «ППО» («Поети та письменники Одеси») і Християнського благодійного фонду «На крок ближче» за підтримки департаменту культури Одеської обласної державної адміністрації.

28 жовтня у залі Музею української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського відбулося урочисте відкриття XXIX Фестивалю української книги пам’яті Михайла Грушевського, присвяченого 970-річчю Нестора Літописця. Цьогорічна подія проходила під гаслом «Народження українського письма: від Нестора Літописця до сьогодення», запрошуючи відвідувачів у захопливу подорож сторінками нашої історії та літературної традиції.

На початку церемонії музейний простір наповнили ніжні звуки бандури: студентка Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової Софія Ничай виконала інструментальні мелодії, натхненні народною пісенністю. Піднесений настрій продовжився під час урочистого виконання Державного Гімну України вокальним ансамблем Центру військово-музичного мистецтва Військово-Морських сил ЗСУ. Після цього ведуча Юлія Донченко звернулася до присутніх зі словами вдячності на адресу захисників, завдяки яким сьогодні можна вільно жити, творити, читати й говорити рідною мовою.

Наприкінці жовтня в Одесі, Болграді та Ізмаїлі відбулися яскраві події, присвячені Дню бессарабських болгар та Дню народних будителів Болгарії.

Так, 29 жовтня, у Центральній міській бібліотеці імені Івана Франка у рамках Тижня болгарської культури відбулася зустріч і виставка книг, присвячені Івану Вазову — класику болгарської літератури, який своїм словом формував національну свідомість і гідність народу. Гості заходу мали змогу познайо-митися з унікальними виданнями творів Вазова, дізнатися про його громадську діяльність та вплив на культурний розвиток Болгарії й українсько-болгарські культурні зв’язки.

Нещодавно в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Михайла Грушевського відбулася Х Міжнародна наукова конференція «Причорномор’я: історико-правовий, мовний, етнокультурний та релігійний виміри». Захід, що вже став традиційним, зібрав провідних учених, дослідників, викладачів і студентів з України, Румунії та Молдови.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році проведення таких наукових форумів набуває особливого значення. Вони засвідчують незламність української науки та її здатність продовжувати інтелектуальну працю навіть у найскладніших умовах війни. Учасники конференції наголошували на важливій ролі науковців у зміцненні духовного й інтелектуального фронту держави, у збереженні історичної пам’яті, національної культури та ідентичності.

У музеї Курпфальца, що в місті Гайдельберг, триває виставка «Шедеври з Одеси. Європейський живопис XVI — XIX століть». Це ще один елемент масштабного українсько-німецького культурного проєкту часів війни, втілений у співпраці трьох інституцій — Одеського музею західного і східного мистецтва (ОМЗСМ), Берлінської галереї та музею Курпфальца.

У межах виставки – лекції, читання, дискусії на тему «Мистецтво та культура в часи війни: Україна у фокусі», а також екскурсії українською мовою.

Із 19 жовтня в Одесі тривають Дні єврейської культури. Цей фестиваль присвячений багатій спадщині нашого міс-та, яку залишили по собі талановиті письменники, художники, музиканти й науковці єврейського походження.

Упродовж восьми днів (завершиться фестиваль цієї неділі) до уваги всіх зацікавлених — театральні творчі вечори, літературні читання, дискусії, виставки та концерти, підготовлені єврейською спільнотою Одеси. Кожен, хто вже побував чи ще завітає на запропоновані заходи, зможе долучитися до святкування, поглибити своє розуміння єврейської культури.

У суботу, 25 жовтня, в Музеї української книги Бібліотеки імені Грушевського відкриється виставка сучасної фотографії Вікторії Сергєєвої «Майже про мене». Куратор проєкту — відомий одеський фотограф і художник Сергій Чех.

Щоб краще зрозуміти ідею експозиції, варто спершу познайомитися з авторкою. Її творчий шлях, ставлення до фотографії та вибір технік тісно пов’язані з глибоким емоційним змістом, який закладено в проєкт.

В Одеському національному художньому музеї відбувся показ короткометражного документального фільму «Вкорінені» (Rooted), створеного командою Post Bellum — Ukraine. Гарний і розумний фільм. Це той випадок, коли документалістика не просто інформує, а залишає по собі емоційний слід.

Стрічка присвячена голосам представників корінних народів та національних спільнот України — тим, хто вплітає власні історії у спільну історію нашої держави. Саме їхні свідчення команда Post Bellum зібрала під час експедицій різними регіонами України, щоб зберегти те, що ще донедавна передавалося лише в родинному колі.

В Одеському обласному центрі української культури (вул. Польська, 20) відкрилася мандрівна виставка «Іканича: маріупольська писанка». Це особлива подія, адже це перша фізична експозиція Маріупольського краєзнавчого музею після його знищення у 2022 році.

У центрі експозиції — відновлена колекція писанок надазовських греків «Іканича». Ці маленькі дивовижні символи народного мистецтва зберігалися у Маріуполі понад століття, а в 2022-у були знищені разом із музейним фондом. І, здавалося, були втраченими назавжди.

30 вересня, у Всеукраїнський день бібліотек, Одеську національну наукову бібліотеку відвідав культовий, без перебільшення, український літератор, лауреат Шевченківської премії Василь Шкляр.

Творча зустріч і щира та відверта розмова з майстром слова відбулася у переповненому головному читальному залі ОННБ. Послухати улюбленого автора, незважаючи на руйнівну зливу, яка в місті спричинила транспортний колапс і навіть забрала людські життя, прийшли сотні одеситів різного віку.

4 жовтня відкрилася унікальна мистецька виставка «Форпост майбутнього в симфонії кольору», що стала своєрідною зустріччю двох стихій — руйнування і творення, війни і мистецтва. Ба більше: війна заговорила не вибухам, а кольорами — яскравими, сміливими, майже сонячними.

У центрі експозиції — роботи людини, яку знаємо як одного з найвідоміших командирів сучасної війни — полковника Мамуки Мамулашвілі, очільника Грузинського національного легіону, найбільшого іноземного добровольчого підрозділу, що з 2014 року захищає Україну від російської агресії і є символом грузинсько-українського братерства по зброї. Із 14 червня 2024-го на росії він офіційно названий терористом.

Одеська національна наукова бібліотека і факультет історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова запрошують на творчу зустріч з письменником, лауреатом Шевченківської премії Василем Шклярем.

Зустріч відбудеться 30 вересня о 15.00 в ОННБ (вул. Пастера, 13).

У суботу, 27 вересня, у Музеї української книги Бібліотеки Грушевського відкриється виставка «Кольорова весна» — нова персональна експозиція мисткині Ніни Федотової. У кожному її полотні звучить не лише колір, а й тиха, глибока розмова про внутрішній стан людини, що живе під тиском щоденних викликів.

Через абстрактні образи, символіку кольору та метафори авторка передає моменти з життя, переосмислені через призму внутрішніх трансформацій. Значна частина її творів присвячена жінці — її вразливості, чутливості та здатності до змін. У композиціях присутня делікатна межа між природним і штучним, буденним і винятковим. Художниця прагне надати глядачеві простір для особистих інтерпретацій, аби кожен побачив у її роботах власну історію.

Другий рік поспіль Одеса стає майданчиком для кобзарських сходин у ме-жах фестивалю «Чорноморський степ». Крім кобзарів, ця подія об’єднує також майстрів народних ремесел, представників національно-культурних спільнот, переселенців, митців та сот-ні гостей міс-та. Упродовж трьох днів жителі та від-відувачі Одеси були свід-ками унікального поєднання традицій і сучасності.

Повернення кобзарських голосів

Перший день фестивалю розпочався кобзарськими сходинами біля пам’ятника Іванові Франку. У заході взяли участь представники Київського кобзарського цеху, Львівського кобзарсько-лірницького цеху та Одеської кобзарської майстерні.

В останні дні літа в Одесі пройшов літературний фестиваль PORT. Він став справжньою симфонією емоцій: зустрічі з авторами, розмови про книги, декоративне мистецтво й інсталяції, аромат кави у дворику нашої національної бібліотеки…

Кожна фестивальна локація жила своїм ритмом: головна сцена, музей книги, дворик воркшопів, читальна зала. У кожній точці вирувало життя, але всі вони творили єдину хвилю PORT LITFEST, яка підхоплювала гостей та несла крізь вихор літературних відкриттів.

Урочисте нагородження лавреатів та дипломантів уже V муніципального літературного конкурсу ім. Івана Франка відбулося традиційно 27 серпня, у день народження видатного українця. Проходило воно в Центральній міській бібліотеці, названій на його честь.

Учасників імпрези привітала очільниця управління культури департаменту міжнародного співробітництва, культури та маркетингу Одеської міської ради Людмила Крижалко.

У суботу, 6 вересня, о 14.00 в Музеї української книги Одеської обласної бібліотеки ім. М.С. Грушевського відкриється виставка відомого одеського митця, члена Національної спілки художників України та Асоціації художників-християн Григорія Вовка. Виставка має назву «Простір мистецтва» і стане вже 391-ю у творчому доробку Григорія Петровича, а також його 54-ю персональною експозицією.

Цього разу митець знову запрошує глядача до простору своїх думок, емоцій-них вражень, переживань і надій. Центральна ідея виставки розкривається в авторській концепції, яку сам художник формулює так: «Простір мистецтва цікавий по-різному кожному. Хтось у це заглиблюється більше, а хтось — обмаль. Воно не проходить мимо, навіть коли у людини нема інтересу і нахилу. Йдучи вулицею, кожен бачить будівлі, монументи, обеліски, сквери й т.д. Усе побачене кожним віддзеркалюється у свідомості через погляд і йде в підсвідомість. Митці уважно стежать і спосте-рігають життя для того, щоб сформувати творчий образ для глядача. Простір в окремих частках світогляду митця набуває витончених відчуттів. Хвилі емоцій надихають на нові забуті кроки в житті, які відголоском летять у дитинство, коли вперше взяв у руки кольоровий олівець, туш або учнівську ручку. Погляд у дитинство віддзеркалює чистоту сприйняття навколишнього світу зі своїми фантазіями та розуміннями. І всі негаразди тікають у хащі. Тільки чистий погляд залишається відкритим без примар, але з надією на гарне, мрією про гармонію Божого створіння. За-глибитись у роздуми та отримати задоволен-

В Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відбулася краєзнавча лекція-есе про історію села Зміївка (Херсонська область) та долю його мешканців, змушених покинути рідні місця і знайти прихисток у селі Петродолинське на Одещині.

Про історію заснування Зміївки та її традиції розповів Олексій Фенцик, учень 8-го класу Йосипівського ліцею Маяківської сільради Одеського району, який сам родом із цього села на Херсонщині. Він поділився спогадами про тихі вулиці, старі хати, мальви біля парканів та дружні стосунки між тамтешніми жителями різних національностей — українцями, шведами, німцями.