Матеріали з рубрикою «Культура»

Концертна імпреза в Одеській опері

Трохи політики, якою сьогодні живемо. Сто років тому, коли Україна після століть неволі стала на поріг своєї державности, бездумно загубленої нерозумними князями, Європа байдуже дивилась, як вона гине. Хоч душа її — віддавна українська душа Європи — зажурено стояла понад Дніпром. Європа тоді ще не розуміла цього. Хоч найталановитіші творці в її найкращих столицях добре відчували цю зболену душу, брали для своїх безсмертних творінь український мелос, творений її безмежно талановитим народом.

Творчістю українських мистців захоплювалися у Старому й Новому світі. Нині історія, що ходить по колу, наче сліпа лошиця, знову дає Європі свій шанс допомогти Україні. Європейці сьогодні мають відчути себе українцями, хоч самі українці, на жаль, не всі відчувають себе європейцями. Але це минеться. Нині ж і День Європи, і зібрання в Києві минулого тижня лідерів Євросоюзу — все це є свідченням того, що ми — частина Європи (не відірватися б лише!).

У Золотій залі Одеського літературного музею відбулася урочиста церемонія нагородження переможців першого обласного конкурсу учнівських і студентських робіт імені Галини Могильницької «Талант і слово».

Конкурс, започаткований у 2024 році за ініціативи Одеської академії неперервної освіти, має на меті підтримку творчої молоді, популяризацію українського слова та літературної спадщини Одещини.

Під такою назвою у Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відкрилася персональна виставка Вікторії Кравченко. Її роботи — експерименти з матеріалами та текстурами. Мисткиня працює не лише з полотном, а й з тканиною, зокрема шовком, досліджуючи, як через форму та колір передати зміст і стан.

У виставковому просторі поєднані живопис і скульптура. Кожен твір авторки має важливу соціальну та культурну складову, де вона прагне не лише втілювати естетичні ідеї, а й говорити про найактуальніші проблеми, які хвилюють суспільство. Як-от картини «На струнах душі» та «Настрій війни. Український спротив». На яскраво-червоному тлі першої роботи виринає образ вогняного птаха. Він ніби злітає з попелу, розриваючи простір навколо себе. Цей образ можна сприймати як символ відродження України, її сили й нескореності. Друга картина складається з хаотичних ліній та плям, але в цьому безладі читається настрій війни: тривога, напруга, неспокій. Ця робота передає емоції тих, хто живе в реаліях війни.

13—22 червня пройде 12-й «Чілдрен кінофест» — наймасштабніший український кінофестиваль для дітей і підлітків.

Уже традиційно він відбуватиметься в гібридному форматі: фестивальні покази триватимуть одночасно в обраних кінотеатрах Києва, Львова, Вінниці, Житомира, Дніпра, Луцька, Одеси, Полтави, Тернополя, Хмельницького, Запоріжжя та Чернігова, а для онлайн-перегляду організатори підготували спеціальну програму «Найцінніший вантаж».

Завтра, 25 квітня, о 12.00 стартує щорічний конкурс читацьких відгуків «Книголюб» — партнерський проєкт Одеської національної наукової бібліотеки та громадської організації «Ротарі клуб «Одеса-Рішельє», організований за підтримки обласної організації Національної спілки письменників України, обласної бібліотеки для юнацтва, офісу Мережі креативних міст ЮНЕСКО «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО», ПАТ «ЕННІ ФУДЗ» та АБ «Південний».

Початок конкурсу приурочений пам’ятній події — відкриттю читальних залів Одеської міської публічної бібліотеки, яке відбулося 27 квітня 1830 року. Підсумки ж будуть оприлюднені 30 вересня, під час урочистостей до Всеукраїнського дня бібліотек.

У виставковій залі Одеського обласного центру української культури відбулося нагородження лауреатів обласної премії народних майстрів імені Ростислава Палецького 2025 року.

Цьогорічних переможців визначав оргкомітет у складі: Анатолія Кравченка, народного художника України; Ярослави Різникової, заступниці директора департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини облдержадміністрації; Валентини Вітос, директорки обласного центру української культури; В’ячеслава Кушніра, доктора історичних наук, професора, декана факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І. Мечникова, члена правління Національної спілки краєзнавців України; Людмила Казанчук, лауреатки премії ім. Ростислава Палецького 2019 року в номінації «Художня тканина»; Олександра Гаркавченка, керівника гуртка «Художня кераміка» в Одеському міському палаці дитячої та юнацької творчості, лауреата премії ім. Ростислава Палецького (2013) в номінації «Народна кераміка»; Антоніни Димової, завідувачки відділу декоративно-прикладного мистецтва ООЦУК, лауреатки премії ім. Ростислава Палецького (2012).

У суботу, 12 квітня, на базі Ізмаїльського державного гуманітарного університету (ІДГУ) відкрилися щотижневі курси гагаузької мови.

Детальніше про це журналістові видання «Південь сьогодні» (https://yug.today) розповіла директорка Обласного центру гагаузької культури, що в селі Виноградівка Болградського району, керівниця й викладачка курсів Ольга Кулаксиз.

Традиція приготування та споживання обрядових хлібів до дня святого Георгія у селі Криничному, що у Болградському районі, входить до списку елементів нематеріальної культурної спадщини Одеської області, яка, у свою чергу, є частиною нематеріальної культурної спадщини України.

Ось як про цю унікальну традицію, яка на місцевому діалекті називається «Ляб за Гергюу’ ден», розповідає сайт обласного центру української культури (oocuk.com.ua).

Корпус розвитку української культури (КРУК) був створений 9 травня 2023 року як проєкт Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених Національного університету «Одеська політехніка».

Про цей проєкт розмовляємо з головою КРУКа, кандидатом історичних наук, молодшим лейтенантом Збройних сил України Ігорем ЯКОВЛЄВИМ.

У п’ятницю, 21 березня, світ відзначав День поезії. Зазвичай до цього свята проводяться цілі тижні поезії, коли згадують відомих майстрів слова, які живуть серед нас, і тих, хто пішов у засвіти, але чиї рядки продовжують жити у книжках і наших серцях.

У Ренійській громаді багато цікавих поетів. Традиційно місцеві автори збираються у літературній вітальні, де знайомляться з новими творами. Вірші лунають усіма мовами багатонаціонального півдня Одещини.

І знову ми в улюбленому театрі! Та ще й день який святковий: іменини Тараса Шевченка!

Не часто доводиться бувати в цьому храмі мистецтв (даруйте за заяложений штамп), дихати тією особливою атмосферою оперного театру, де зійшлись воєдино вокал і музика, малярство, слово… Храм краси, високого злету людської душі, єднання її з душами геніїв людства різних епох.

У п’ятницю, 7 березня, в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського у рамках проєкту «Читаємо. Шануємо» відбулася творча зустріч з відомим поетом, перекладачем, лауреатом літературних премій імені К.Г. Паустовського, ім. П.Г. Тичини, «Золоте перо», «Культурна столиця-2019» Станіславом Стриженюком.

Традиційно модерувала зустріч кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Ірина Нечиталюк. Привітали поета кандидатка історичних наук, завідувачка науково-педагогічної бібліотеки Одеської академії неперервної освіти Людмила Саєнко, редактор газети «Прес-кур’єр», заслужений журналіст України Йосип Бурчо, депутат Одеської обласної ради Олексій Кобильніков, кандидатка філологічних наук Любов Ісаєнко, а також Володимир Павліченко, який від імені Одеської регіональної організації Національної спілки журналістів України вручив Станіславові Савовичу Почесну відзнаку загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання». Чудовий вокальний дарунок всім присутнім від Одеського обласного центру української культури зробив Михайло Левицький.

За ініціативою Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти 2 березня, у день народження видатного єврейського письменника, драматурга і просвітника Соломона (Шолома) Наумовича (Нохумовича) Рабиновича (1859—1916), відомого за псевдонімом Шолом-Алейхем, в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася творча зустріч з літератором і публіцистом Леонідом Мойсейовичем Лейдерманом — лауреатом премії імені Шолом-Алейхема у 2025 році.

У затишному старовинному інтер’єрі відділу рідкісних видань та рукописів привітати власника престижної нагороди зібралися численні шанувальники його таланту, видавці, бібліотекарі, друзі та рідні.

Останнього зимового дня відбувся ювілейний Концерт-портрет професорки, лауреатки Шевченківської премії Кармели Семенівни Цепколенко, діяльність якої отримала міжнародне визнання як організаторки і голови фестивалю «Два дні і дві ночі Нової музики», що проводиться із 1993 року і примножує славу музичної України.

Цей фестиваль — єдиний у нашій країні конкурс міжнародного масштабу з опорою на видатних композиторів Європи і світу та презентацією творів українських, й особливо одеських, авторів. Пропорції вітчизняних і зарубіжних творчих сил в інших композиторських конкурсах-фестивалях Києва, Львова, Харкова тощо відрізняються тим, що там робиться ставка на вітчизняних учасників із залученням зарубіжних, тоді як одеський високо тримає статус саме міжнародного композиторського форуму, в якому представлені і співвітчизники, одесити — передусім.

Для свого музичного «портретування» Кармела Семенівна обрала два твори різного періоду: один — із перебудовних часів — фортепіанний Концерт-драму №1 (1987), а другий — написаний у піджанровій класифікації «воєнної» симфонії, у даному разі — Симфонієту (2023).

У всьому світі люди зустрічають весну з великою радістю і сподіваннями. У Болгарії, Молдові та Румунії її прихід відзначають традиційними святами й ритуалами, коріння яких сягає в далеке минуле цих народів.

Для болгар, румун і молдован Одещини 1 березня — одне з найулюбленіших свят і молоді, і старших, адже ним знаменується символічний початок нового господарського року, весни та відродження природи.

З нагоди Міжнародного дня рідної мови, який відзначається 21 лютого, у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1) відбулася творча зустріч «Об’єднані українською». Її організували і провели у партнерстві ОННБ та Одеський обласний центр української культури (ООЦУК).

Зустріч розпочалася хвилиною мовчання на вшанування пам’яті Героїв — звитяжних захисників і захисниць України, які в різні часи боронили нашу свободу й зараз ціною власного життя відстоюють нашу землю, незалежність і майбутнє.

У Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського відбулася творча зустріч з письменником, мовознавцем, просвітянином, дисидентом, борцем за незалежність України Олексою Різниковим. Нагода — якнайвагоміша: 88-річчя знаної і шанованої в нашому краї й у всій Україні людини.

Народився пан Олекса 24 лютого страшного 1937 року в Єнакієвому на Донбасі. Двічі репресований: 1959-го (півтора року таборів) і 1971-го (п’ять з половиною років). Після звільнення йому заборонили повертатися до Одеси — міста його студентської юності, тож деякий час жив у Первомайську. Із 1995-го — в Одесі. Багато друкується в періодиці, бере активну участь у громадсько-політичному житті міста.

Танець «Агир ава ве Кайтарма» — частина нематеріальної культурної спадщини України  й жива традиція кримських татар

Традиційний танець «Агир ава ве Кайтарма» вже століттями залишається серцем кримськотатарських весільних урочистостей, об’єднуючи різні покоління. Його виконують усі — від поважних старців до дітей. Цей танець складається з двох частин: повільної, стриманої «Агир ава» та динамічної, запальної «Кайтарми».

Щоб скласти вичерпне уявлення про творчість мистця, бажано не тільки сформувати вдалу експозицію персональної виставки, а й знайти відповідний презентаційний простір. У нашому випадку — це Музей книги відділу науково-дослідної та популяризаторської діяльності Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М.С. Грушевського (вул. Троїцька, 49/51), де представлені твори Лариси Дем’янишиної. У назві імпрези використані поетичні рядки Ліни Костенко: «Благословенна кожна мить життя», що ментально відповідає художниці. (Зазначу, закриття виставки, на якій експонуються більше 40 творів різних періодів творчості мисткині, відбудеться 24 лютого.)

Справді, розташування залу, його бекґраунд, параметри, освітлення, персонал — усе це вкупі з роботами презентанта створює неповторну й пам’ятну атмосферу, дозволяє по-новому сприйняти, здавалося б, давно відомі речі. І, звісно ж, цілісному уявленню та об’єктивній оцінці доробку значною мірою сприяє відстеження еволюції творчості автора. Адже здатність еволюціонувати — одна з умов художнього зростання, можливості привернути до себе увагу зацікавленої публіки і, зрештою, морального задоволення від зробленого.

Від початку Великої війни неодноразово лунали слова, що важкі часи народжують сильних людей. Озираючись на тернистий шлях України, складно з першого разу пригадати «хороші» часи, коли можна було б просто жити, а не боротися за життя, займатися улюбленою справою, а не повстаннями та революціями задля вільного майбутнього.

Сьогодні українці й українки продовжують справу попередників, захищаючи рідну землю від російської ненажерливої пащі. І навіть якщо ми не знайомі особисто з цими відважними людьми, мусимо знати їхні імена, їхні обличчя. Персональна виставка «Час героїв» одеської художниці, членкині НСХУ, громадської діячки, волонтерки Ольги Погрібної, яка 10 лютого відкрилася в Одеському обласному центрі української культури, є не просто черговою експозицією, а своєрідним художнім літописом, де закарбовані портрети тих, хто творить історію та оберігає наш сон.

Мабуть-таки, художниця не випадково обрала для назви своєї виставки саме цей рядок з вірша славетної поетеси, що стала символом українського духу.

Так само, як поезія Ліни Костенко, творчість Лариси Дем’янишиної вписана в український час.

2 лютого у Південному відбулася важлива літературно-мистецька подія — презентація збірки поезій Олеся Чайківського «Обрій».

Проходила вона в особливому місці — храмі святих апостолів Петра і Павла Української греко-католицької церкви і в особливий день — свято Стрітення. Дрес-кодом була вишиванка. Доторкнутися до українського слова та провести благодійний збір на допомогу ЗСУ — такими були основні місії цієї зустрічі. Саме тому тут панувала особлива патріотична атмосфера, сповнена щирості й любові.

Ведучою святкового заходу була донька письменника — Олеся Чайківська, яка, звісно ж, най-краще знає про особливості творчого шляху батька. Олеся Олександрівна надзвичайно майстерно окреслювала основні моменти того шляху, ділилася цікавими сімейними історіями, вела діалог із присутніми. На сцену виходили учні ліцею ім. В’ячеслава Чорновола, рідні та друзі, кожен читав улюбленого вірша зі збірки.

З уст самого Олеся Чайківського лунали чуттєві поезії про мову, про героїв Крут, про обрій, про любов... Зворушливо звучали пісні під гітару у виконанні Володимира й Оксани Петрівських та Петра і Ксенії Маковецьких.

Склалися на трьох – і вийшла книжка. А коли вже в такий спосіб народилася вона, доволі рідкісний випадок, то ім’я для неї склалося само по собі: «БОСХ». Це, звісно, абревіатура. Назва ця прочитується за першими літерами прізвищ авторів: Божко, Стремінська, Хінт. Презентацію новодруку в бібліотеці ім. Михайла Грушевського провела наукова співробітниця Літературного музею Дар’я Гармидер.

У творчому життєписі Ігоря Божка чого лиш нема! В попередні роки він завше дивував: то книжечкою віршів, то своїми картинами (найчастіше це графіка) на художній виставці, а то раптом цікавою роллю в новому фільмі знаної в світі режисерки Кіри Муратової (потрапити в її картину навіть на епізодичну роль — то вже був неабиякий успіх)… Продовжує він дивувати й сьогодні. Вдале переплетіння різних талантів його творчої натури у висліді допомагає у творчості.

У День Соборності України вихованці гуртка «Водограй» Теплодарського будинку дитячої та юнацької творчості і члени місцевого відділення громадської організації «Міжнародна академія літератури і журналістики» провели виховний тематичний захід «Свято зріднених сердець».

Під час свята звучали фонограми пісень «Ой у лузі червона калина похилилася...», «Йшли селом, йшли селом партизани...» та маршу Січових стрільців «Не пора, не пора, не пора...». Діти читали вірші, які підготували до цього дня. Прозвучали також поетичні рядки наших вихованців-випускників Олени Мостової та Анастасії Крецу.

Виставка під такою назвою, а приурочена вона до Дня Соборності України, експонується в Одеському обласному центрі української культури (вул. Польська, 20).

Особливість експозиції — в авторах творів. Адже вони — студенти Університету третього віку (КУ «Терцентр СО Пересипського району»). Тут представлені живопис, графіка, декоративний розпис, витинанка, писанкарство, вишивка тощо. Все те, що допомагає людям, попри вік та обставини, почуватися людьми, насолоджуватися життям і дарувати радість іншим.

Напередодні Нового року у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів галузевих премій за 2024-й.

Приємно відзначити, що лауреатом премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у минулому році став В’ячеслав Кушнір — голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор кафедри археології та етнології України, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Минулий рік став знаковим для трьох мистецьких колективів Балти: козацький хор «Будьмо» і Балтський духовий оркестр удостоєні звання «Народний», а географічний ансамбль «Балтська зірочка» —»Зразковий», що підтверджує їхню високу майстерність і вагомий внесок у розвиток української культури, збереження національних традицій, виховання патріотизму. Про них — у фоторепортажі від сайта «Новинар сіті» (https://novynar.city).

Козацький хор «Будьмо» вже майже два десятиліття прославляє українську пісню. Його творчість вирізняється патріотичними мотивами, любов’ю до рідної землі та багатством народних мелодій. За час існування колектив узяв участь у понад 400 концертах у різних куточках України. У його репертуарі — більше 70 творів, що передають дух національної самобутності. Всі ці роки хор працює під кері-вництвом Василя Віхренка.

Історія України – це насамперед історія людей, які своєю боротьбою, вірою та працею заклали фундамент нашої національної ідентичності, державності, здобули незалежність і продовжують її захищати. Саме ці особистості є символами незламності української нації, яка століттями відстоює своє право бути вільною та суверенною.

У рамках Всеукраїнської акції «Незламні постаті в історії України» створено унікальний календар, присвячений видатним діячам і діячкам, які стали уособленням державотворення. Кожен місяць ознаменований одією із 12 постатей, чий внесок у становлення української державності залишився в історії назавжди: Степан Бандера, Леся Українка, Тарас Шевченко, Ольга Кобилянська, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Олена Теліга, Іван Франко, Алла Горська, Петро Калнишевський, Василь Стус, Ліна Костенко.

У тривожній реальності сьогодення  2024 рік в Одесі воістину минув під культурним знаменом Геннадія Васильовича Гармидера (1945—2023). 19 грудня в Літературному музеї зусиллями родини митця і працівників цього закладу втілено вже п’ятий проєкт на прославлення його творчості — «Геннадій Гармидер: художник і книга».

Приємно констатувати той факт, що відкриття було багатолюдним: діапазон аудиторії — від родини митця, друзів і знайо-мих до журналістів, музейників, колег-спілчан і студентської молоді із коледжу Міжнародного гуманітарного університету, художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, а також художнього училища ім. М.Б. Грекова (де свого часу викладав Г.В. Гармидер). Слово мали директорка Літмузею Тетяна Ліптуга, представники родини художника — членкиня НСХУ Світлана Крижевська і наукова співробітниця ОЛМ Дарина Гармидер. Привітали з подією голова Одеської обласної організації НСХУ, народний художник України, академік Анатолій Горбенко і представник ГО «Ротарі клуб «Одеса-Рішельє» Олександр Грабовський.

Черговою виставкою із серії заходів з нагоди 60-річчя заснування художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського приємно здивували й порадували нас його викладачі у партнерстві з Одеською національною науковою бібліотекою. Книжковий вернісаж «Часопис», який відбувся 10 грудня, охопив значний простір головного читального залу книгозбірні, представивши напрацювання кількох поколінь «Худграфу» в галузях педагогіки й образотворчого мистецтва. По периметру читальні були розміщені твори викладачів цього університетського підрозділу.

Присутніх привітали генеральна директорка ОННБ Ірина Бірюкова, ректор ПНПУ імені К.Д. Ушинського Андрій Красножон, декан художньо-графічного факультету Дмитро Величко. Про значущу місію першого в Україні закладу подібного профілю, про наступність і важливість акумулювання досвіду попередників ішлося також у виступах докторки мистецтвознавства Ольги Тарасенко, ексдекана факультету Миколи Резніченка, представника Національної спілки художників України Володимира Бабієнка.