Матеріали з рубрикою «Культура»
Творче тріо під назвою «БОСХ»
Склалися на трьох – і вийшла книжка. А коли вже в такий спосіб народилася вона, доволі рідкісний випадок, то ім’я для неї склалося само по собі: «БОСХ». Це, звісно, абревіатура. Назва ця прочитується за першими літерами прізвищ авторів: Божко, Стремінська, Хінт. Презентацію новодруку в бібліотеці ім. Михайла Грушевського провела наукова співробітниця Літературного музею Дар’я Гармидер.
У творчому життєписі Ігоря Божка чого лиш нема! В попередні роки він завше дивував: то книжечкою віршів, то своїми картинами (найчастіше це графіка) на художній виставці, а то раптом цікавою роллю в новому фільмі знаної в світі режисерки Кіри Муратової (потрапити в її картину навіть на епізодичну роль — то вже був неабиякий успіх)… Продовжує він дивувати й сьогодні. Вдале переплетіння різних талантів його творчої натури у висліді допомагає у творчості.
Свято зріднених сердець
У День Соборності України вихованці гуртка «Водограй» Теплодарського будинку дитячої та юнацької творчості і члени місцевого відділення громадської організації «Міжнародна академія літератури і журналістики» провели виховний тематичний захід «Свято зріднених сердець».
Під час свята звучали фонограми пісень «Ой у лузі червона калина похилилася...», «Йшли селом, йшли селом партизани...» та маршу Січових стрільців «Не пора, не пора, не пора...». Діти читали вірші, які підготували до цього дня. Прозвучали також поетичні рядки наших вихованців-випускників Олени Мостової та Анастасії Крецу.
«Мистецтво єднає»
Виставка під такою назвою, а приурочена вона до Дня Соборності України, експонується в Одеському обласному центрі української культури (вул. Польська, 20).
Особливість експозиції — в авторах творів. Адже вони — студенти Університету третього віку (КУ «Терцентр СО Пересипського району»). Тут представлені живопис, графіка, декоративний розпис, витинанка, писанкарство, вишивка тощо. Все те, що допомагає людям, попри вік та обставини, почуватися людьми, насолоджуватися життям і дарувати радість іншим.
За збереження нашої спадщини
Напередодні Нового року у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій відбулася урочиста церемонія нагородження лауреатів галузевих премій за 2024-й.
Приємно відзначити, що лауреатом премії за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини у минулому році став В’ячеслав Кушнір — голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, доктор історичних наук, професор кафедри археології та етнології України, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.
Творчість, що надихає на Перемогу
Минулий рік став знаковим для трьох мистецьких колективів Балти: козацький хор «Будьмо» і Балтський духовий оркестр удостоєні звання «Народний», а географічний ансамбль «Балтська зірочка» —»Зразковий», що підтверджує їхню високу майстерність і вагомий внесок у розвиток української культури, збереження національних традицій, виховання патріотизму. Про них — у фоторепортажі від сайта «Новинар сіті» (https://novynar.city).
Козацький хор «Будьмо» вже майже два десятиліття прославляє українську пісню. Його творчість вирізняється патріотичними мотивами, любов’ю до рідної землі та багатством народних мелодій. За час існування колектив узяв участь у понад 400 концертах у різних куточках України. У його репертуарі — більше 70 творів, що передають дух національної самобутності. Всі ці роки хор працює під кері-вництвом Василя Віхренка.
Незламні постаті нашої історії
Історія України – це насамперед історія людей, які своєю боротьбою, вірою та працею заклали фундамент нашої національної ідентичності, державності, здобули незалежність і продовжують її захищати. Саме ці особистості є символами незламності української нації, яка століттями відстоює своє право бути вільною та суверенною.
У рамках Всеукраїнської акції «Незламні постаті в історії України» створено унікальний календар, присвячений видатним діячам і діячкам, які стали уособленням державотворення. Кожен місяць ознаменований одією із 12 постатей, чий внесок у становлення української державності залишився в історії назавжди: Степан Бандера, Леся Українка, Тарас Шевченко, Ольга Кобилянська, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Олена Теліга, Іван Франко, Алла Горська, Петро Калнишевський, Василь Стус, Ліна Костенко.
Під знаком Геннадія Гармидера, або Мелодія на два голоси
У тривожній реальності сьогодення 2024 рік в Одесі воістину минув під культурним знаменом Геннадія Васильовича Гармидера (1945—2023). 19 грудня в Літературному музеї зусиллями родини митця і працівників цього закладу втілено вже п’ятий проєкт на прославлення його творчості — «Геннадій Гармидер: художник і книга».
Приємно констатувати той факт, що відкриття було багатолюдним: діапазон аудиторії — від родини митця, друзів і знайо-мих до журналістів, музейників, колег-спілчан і студентської молоді із коледжу Міжнародного гуманітарного університету, художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, а також художнього училища ім. М.Б. Грекова (де свого часу викладав Г.В. Гармидер). Слово мали директорка Літмузею Тетяна Ліптуга, представники родини художника — членкиня НСХУ Світлана Крижевська і наукова співробітниця ОЛМ Дарина Гармидер. Привітали з подією голова Одеської обласної організації НСХУ, народний художник України, академік Анатолій Горбенко і представник ГО «Ротарі клуб «Одеса-Рішельє» Олександр Грабовський.
Часопис «Худграфу»
Черговою виставкою із серії заходів з нагоди 60-річчя заснування художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського приємно здивували й порадували нас його викладачі у партнерстві з Одеською національною науковою бібліотекою. Книжковий вернісаж «Часопис», який відбувся 10 грудня, охопив значний простір головного читального залу книгозбірні, представивши напрацювання кількох поколінь «Худграфу» в галузях педагогіки й образотворчого мистецтва. По периметру читальні були розміщені твори викладачів цього університетського підрозділу.
Присутніх привітали генеральна директорка ОННБ Ірина Бірюкова, ректор ПНПУ імені К.Д. Ушинського Андрій Красножон, декан художньо-графічного факультету Дмитро Величко. Про значущу місію першого в Україні закладу подібного профілю, про наступність і важливість акумулювання досвіду попередників ішлося також у виступах докторки мистецтвознавства Ольги Тарасенко, ексдекана факультету Миколи Резніченка, представника Національної спілки художників України Володимира Бабієнка.
Невтрачений спадок, або Як студенти на виставку малярства Олександра Шкуропата завітали
Одеський професійний художній коледж імені М.Б. Грекова має почесне право вважатися найстарішим в Україні закладом освіти у сфері образотворчого мистецтва: у 2025-у сповниться 160 років від його заснування.
За цей час заклад неодноразово трансформувався і міняв свій статус та назву. Він був школою, училищем і майстернями, політехнікумом і навіть інститутом. Але завжди славився своїми учнями — неперевершеними у майбутньому митцями, які творили оригінальні напрямки й стилі, залишили вагомий слід у розвитку вітчизняної, європейської та світової культури. Досить згадати імена таких видатних вихованців «Греківки», як Д.Д. Бурлюк, П.Г. Волокідін, М.О. Врубель, К.К. Костанді, Б.В. Едуардс.
«В очі світу не дивись лякливо...»
Одразу дві музи відвідують Василя Куйбіду, які дарують йому енергію бунтівну та енергію філософську.
Він знаний як політик, громадський діяч: народний депутат, міський голова Львова, голова Народного руху України за перебудову… Такої музи нема, звісно, але хтось таки, мабуть, опікується тим, щоби в Україні були притомні політики, громадські діячі, енергійні та мудрі. У нього ця енергетика — від родини, котра дала Батьківщині відважних борців за незалежність, ще від часів козаччини. Їм пан Василь присвятив значну частину своєї поетичної творчости. Й ось тут саме час сказати про музу поезії, котра надихає його на поетичну творчість, і мовити про нього як про поета.
Дипломант «Поетичного рушника»
Нещодавно в м. Обухові Київської області відбувся фінальний захід ХІV Всеукраїнського літературного фестивалю-конкурсу «Поетичний рушник» для людей з інвалідністю.
Цього року в різних конкурсних номінаціях взяли участь понад 30 авторів з багатьох областей України. Фестиваль традиційно присвячений видатному українському поетe Андрієві Малишку: Обухів — його мала батьківщина.
Національний музичний форум
Концерт із творів композиторів України в одеській філармонійній залі
Ще на зорі доби романтизму музиканти дійшли висновку щодо цінності «малих форм» вираження й аргументували це порівнянням із значущістю ікони: ікону цінують не за те, що вона велика.
Релігійні витоки мистецького мислення на сьогодні незаперечні, тому паралелі мініатюризму мистецького виявлення та іконописного втілення Вищого закономірні. У даному разі йдеться про концерт від Одеської організації Національної спілки композиторів України, який відбувся 15 листопада у знаменитій залі нашої філармонії. Його дав камерний склад симфонічного оркестру цього закладу, що працює під орудою заслуженого артиста України Хобарта Ерла, а цей камерний фрагмент творчого колективу очолює молодий, але вже досвідчений музикант, піаніст і диригент, кандидат мистецтвознавства Олександр Перепелиця.
Тетяна СТАНЄВА: «Для України свобода — це релігія»
8—15 листопада в столиці Болгарії Софії пройшла друга частина п’ятого Міжнародного фестивалю етнографічного кіно «ОКО».
На відкритті, що відбулося у Національному палаці культури — кінотеатрі «Люм’єр» — зібралося понад 200 небайдужих до України людей, серед яких були представники посольств низки країн у Болгарії, журналісти, громадські діячі та культурні активісти.
Барабулька і компанія
В Одесі вийшов друком другий номер дитячого журналу «Барабулька & Co». Утім, це не просто журнал, а гра: діти, виконуючи завдання, заробляють бульки-монетки.
Часопис названий на честь мешканки Чорного моря — рибки Барабульки. Цю назву запропонував відомий майстер слова, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Володимир Рут-ківський, який зробив величезний внесок в українську дитячу літературу. З його ініціативи було створене об’єднання дитячих письменників, а під його керівництвом випущені збірки творів багатьох місцевих авторів, які нині продовжують справу свого вчителя. Свідченням цього є і «Барабулька & Co», що завойовує увагу юних читачів.
«Наша мова — нескорена птиця!»
У неділю, 27 жовтня, вихованці гуртків «Водограй», «Забава» і «Сувенір» Теплодарського будинку дитячої та юнацької творчості, члени Одеського обласного відділення громадської організації «Міжнародна академія літератури і журналістики» (ГО «МАЛіЖ») у місцевому Гончаренко-центрі провели яскраве свято «Наша мова — нескорена птиця!» — виховний тематичний захід до Дня української писемності та мови.
У рамках цього ж свята в Теплодарському позашкільному закладі освіти серед вихованців гуртків «Калинонька» і «Водограй» ми організували конкурс авторських віршів. Ось деякі поетичні вправи його учасників.
«Шевченко — це ми, а ми — це Україна»
23—24 жовтня в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відбувся ХХVІІІ обласний фестиваль української книги пам’яті Михайла Грушевського «Безмежність української книги».
Зазвичай кожен з фестивалів присвячується значущій літературній події країни. Цього року він мав назву «Шевченко — це ми, а ми — це Україна» і був присвячений 210-й річниці від дня народження Тараса Шевченка.
Захопливий світ екслібриса
Виставкою «Екслібрис: мистецтво крізь віки» відкрито цикл заходів, присвячених 195-річчю заснування Одеської міської публічної бібліотеки (нині — Одеська національна наукова бібліотека) та Всеукраїнському дню бібліотек.
Експозиція занурює у захопливий світ особистих знаків, які супроводжують книжки впродовж століть. Учасники презентації проєкту мали змогу дізнатися про історію екслібриса, побачити неперевершені зразки із зібрань видатних історичних постатей і колекціонерів XVII — XIX ст., що зберігаються у фондах відділу рідкісних видань та рукописів ОННБ, а також дізнатися, як цей графічний мистецький жанр розвивався в Одесі.
«Обранець двох муз». Акценти
Ми ще раз стали свідками щасливої обставини, коли в поєднанні зусиль, принаймні вже трьох поколінь, заслужено утверджується у своїй історичній ніші ім’я Михайла Івановича Жука (1883—1964), видатного художника і літератора, одного з найяскравіших представників української сецесії та символізму. Прикметно, що ці заходи стають чимраз резонанснішими. Доказом цього і стало проведення першої Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю «Обранець двох муз: Михайло Жук — художник, літератор, викладач», яка пройшла на локаціях організаторів — Одеського літературного музею та Одеської національної наукової бібліотеки.
Про розмах конференції свідчать як географія і кількість заявлених доповідей (28), так і коло питань, запропонованих до розгляду, що обумовлено універсальністю самої постаті та широтою культурних інтересів бенефіціара: внесок Жука-художника в розвиток українського живопису першої половини ХХ століття та його зв’язок з європейським модернізмом; розмаїття літературного спадку і роль у літературному та освітньому процесах у різні періоди становлення культури; внесок у формування одеської керамічної школи; висвітлення біографічного та творчого спадку митця у наукових дослідженнях і, зрештою, затребуваність його робіт на вітчизняному та міжнародному артринках.
Перлина української сцени
Серпень — місяць Марії Заньковецької, і передовсім в Одесі. І не лише тому, що велика українська актриса світового значення (за оцінками тогочасних театральних критиків, зокрема й одеських) народилася в серпні (цьогоріч відзначалося її 170-ліття). А ще й тому, що саме в серпні вона вперше виступила на одеській сцені та стала улюбленицею тутешньої публіки — як і всі інші актори Театру корифеїв.
Одеса під ту пору, якщо почитати тогочасну пресу, шанобливо ставилася до української культури. Ще можна було почути розповіді про передзвони українських бандур козаків Антона Головатого, котрі на майдані щойно здобутого Хаджибея витинали гопака, святкуючи перемогу.
Зцілення збереженою пам’яттю
Після двох років мандрівок європейськими країнами міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» повернувся в Україну. Нагадаємо, в перший рік повномасштабного вторгнення кінофест приймав у себе польський Торунь, а в 2023-у — болгарська Софія.
Нинішня, уже п’ята, а отже ювілейна, едиція кінофестивалю «ОКО» проходить 8 по 15 вересня у Болграді Одеської області, а 8—15 листопада продовжиться у Болгарії.
Те, що нас порятує...
Напередодні Дня Незалежності одесити отримали чудовий подарунок — у Бібліотеці імені М.С. Грушевського відбулася цікава, відверта розмова з режисеркою, поетесою та громадською діячкою Ольгою Онишко (Україна — США).
Чотири поняття, мов чотири опори нашого народу: Незалежність, Дух, Братерство і Любов. Такою була тема зустрічі, під час якої йшлося про виклики, можливості і тривоги під час війни, про прекрасні якості, що тримають усіх нас на плаву.
Під Чумацьким Шляхом
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька запрошує на відкриття ювілейного — сотого — театрального сезону.
На глядача чекає дуже насичена програма: прем’єри й улюблені вистави, концер-ти, дискусії на актуаль-ні теми та презентації найновіших книжок.
Відкриваючи світ...
Знайома художниця запросила на виставку своєї колишньої однокурсниці в арт-просторі Централізованої міської бібліотечної системи для дітей по вул. Європейській, 67 (колишня Катерининська). «Не пошкодуєте», — запевнила. Що ж, коли так, усі справи — убік, попри повітряну тривогу, яка відсунула відкриття виставки на пів години.
«Не боїтеся?» — запитання до художниці при знайомстві, знаючи, що давненько живе закордоном. «Трішечки страшно. Не за себе — за рідних, котрі живуть тут. Хоч я й далеко, та вважаю себе частинкою того, що тут відбувається. Постійно стежу за новинами. У Норвегії досить велика українська діаспора. Коли почалася війна, ми всі познаходили одне одного, хоч це країна, як відомо, з великими відстанями між частинами суходолу. Познайомилася там з багатьма українками. Всі ми прагнемо допомагати Україні, як лиш можемо, звісно, коштами, які збираємо поміж людьми, докладаємо і свої, коли є спромога…».
Два дні плейбек-театру
У серпні в Одесі пройдуть два унікальні дні, присвячені плейбек-театру — інтерактивній формі мистецтва, яка дозволяє глядачам не лише спостерігати, а й безпосередньо брати участь у творчому процесі.
Плейбек-театр — це унікальна форма театрального мистецтва, де глядачі мають можливість розповісти свої особисті історії, а актори на сцені одразу імпровізують і відтворюють їх. Це не лише спосіб самовираження, а й потужний інструмент для створення глибоких соціальних зв’язків, переживання емоцій разом з іншими.
Найкращі дитячі стрічки
16 червня завершився 11-й міжнародний кінофестиваль для дітей і підлітків. Майже 29 тисяч глядачів і глядачок долучилися до безкоштовних показів у кінотеатрах та онлайн й обрали найкращу стрічку.
Найкращим фільмом Чілдрен кінофесту за підсумками глядацького голосування названа німецька пригодницька комедія «Літо Сюрпризів», яка отримали 4,66 бала із 5. Стрічка є екранізацією дитячої книжки німецького письменника Мартіна Музера та розповідає про першу самостійну подорож хлопчика Фіна.
Театральний подарунок балтянам
У Балті відбулася рідкісна як на наш час подія: нас порадували виступами гості з обласного центру — артисти Одеського театру юного глядача імені Юрія Олеші. Свої вистави вони присвятили ювілею Одеського державного єврейського театру, до історії якого має стосунок і наше місто.
Отже, трохи історії. Створений на початку 30-х років минулого століття Одеський державний єврейський театр-студія (Одеський ГОСЄТ, як його скорочено називали) містився тоді на вул. К. Лібкнехта, 48 (нині — вул. Грецька, 48-А), у будівлі, яку тепер займає Театр юного глядача.
Світ, де існує тільки література
Такими видаються європейські книжкові ярмарки молодій українській письменниці Марії Манько, яка ділиться своїми враженнями від літературних форумів Німеччини, Польщі, Італії та інших країн.
— Моя перша книжка (тоді я ще використовувала псевдонім Маша М.) вийшла в Одесі у 2012 році. Називалася вона примітно: «Ніч поцілунків, або Одеський Декамерон». Про що могла писати 22-річна студентка Одеського національного медичного університету? Про своїх ровесниць, їхні любовні пригоди, радощі та біди дівчат, які тільки нещодавно вийшли з підліткового віку. Але виявилося, що описані історії знайшли відгук не лише у молоді. Навколо цієї маленької книжечки виникла велика полеміка в соцмережах, яка відлунила навіть у засобах масової інформації. Така реакція стимулювала мене продовжити літературну діяльність. Зараз уже маю кілька різножанрових романів як у друкованому, так і в онлайн-форматах. Деякі навіть відзначені дипломами на міжнародних конкурсах.
Двічі живий
7 червня у відділі краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки у рамках XХІV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася творча зустріч «Двічі живий» з письменником Віталієм Запекою.
Віталій Запека (народився 1967-го в Полтаві) — доброволець, учасник російсько-української війни з позивним «Спілберг». У 2015—2018 роках в АТО, а з перших днів повномасштабного вторгнення — знову в лавах ЗСУ. Командир відділення РПГ. На початку квітня цього року отримав поранення. До війни працював фотохудожником. Під впливом пережитого відчув, що має розповісти про себе та своїх побратимів, а також про все, що з ними відбувалося. Українською почав писати у віці 50 років. Автор пронизливих творів про російсько-українську війну. Лауреат міжнародної літературної премії «Воїн світла». Сьогодні в його активі — сім книжок.
Десять днів дитячого кіно
Упродовж десяти днів в Одесі та ще десяти містах України триватиме найбільший український кінофестиваль для дітей і підлітків Чілдрен кінофест
Глядачам і глядачкам покажуть новинки анімації з Великої Британії, Люксембургу, Франції, Ірландії, Угорщини, Словаччини, Чехії та Норвегії, пригодницьке кіно з Нідерландів та Німеччини, класичну космооперу від знаменитого автора коміксів Мьобіуса, добірку найкращих короткометражних стрічок, знятих дітьми, зокрема й торішнього переможця цього кінофесту.
Чілдрен кінофест-2024: амбасадор, журі і фіналісти
11-й фестиваль кіно для дітей і підлітків Чілдрен кінофест, який, нагадаємо, пройде 31 травня — 9 червня (див. «ЧН» за 23 травня), назвав почесного посла — людину, яка представляє кіноогляд у публічному середовищі, допомагаючи поширювати ключові ідеї ініціативи. Ним став Артур Логай — український актор театру і кіно, співак, переможець 8-го сезону телешоу «Танці з зірками», а ще — батько 7-річного Германа та 5-річного Льови.
«Я долучився до події в ролі амбасадора, бо це прекрасна ініціатива. Бачення та цінності фестивалю збігаються з моїми. Я хотів би, щоб нові покоління були обізнанішими в кіномистецтві та культурі, а також кіновиробництві, щоб діти знаходили себе в кіносвіті. Маю надію: якщо вже зараз розвивати в дітей любов до кіно і культури, то згодом вони зможуть розвинути й український культурний простір, який, на мою думку, цього потребує», — каже Артур Логай.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206