Матеріали з рубрикою «Культура»

 Кращої нема, напевно, в світі,
 Музики, як грає духовий,
 Що підносить до небес щомиті
 І дарує настрій бойовий.
 Віталій НАЗАРУК

Зразковий дитячий духовий оркестр Визирського сільського будинку культури, до основного складу якого входять також учні місцевої філії Лиманської музичної школи, не випадково запросили на міжнародний фестиваль фольклору та інструментальної музики «Золота скарбничка», що проходив 14 грудня у Запоріжжі. «Визирські сурми» вже добре знаний в Україні колектив юних віртуозів.

Їхній черговий успішний виступ був передбачуваним, але, звісно, і цього разу колектив ретельно готувався. На репетиціях юні музиканти завжди уважно прислухаються до професійних порад свого наставника — вчителя-методиста, відмінника освіти, заслуженого працівника культури України Степана Степановича Скочипця. І це в підсумку позитивно позначається на мистецькій вправності дітей. Тож «Визирські сурми» заслужено стали лауреатом міжнародного фестивалю, отримавши диплом І-го ступеня і завоювавши право представляти Україну на подібному мистецькому заході в Греції.

3 грудня вперше в Україні прозвучить Симфонія №7 Кшиштофа Пендерецького у виконані самого композитора.

Славетний польський композитор, жива легенда, приїде до нашого міста, щоб разом з народним артистом України Хобартом Ерлом, Національним одеським філармонійним оркестром, солістами і Національною заслуженою академічною капелою «Думка» створити історичну подію для всієї України.

«Травіата» Джузеппе Верді понад півтора століття залишається однією з найулюбленіших серед поціновувачів мистецтва, а відтак найвідвідуваніших опер. Нині інший час, час небачених швидкостей, і публіка, певна річ, має право дивитися класичний твір по-новому, бо інакше він може сприйматися як старий непотріб у світі цифрових технологій. Цими днями колектив Одеської опери представив власну сучасну версію цього музичного шедевру під італійською назвою «La Traviata» у постановці головного режисера театру Євгена Лавренчука.

Цікаво, що до прем’єри був приурочений оперний форум, на який з’їхалися представники професійної спільноти з усієї України та багатьох країн Європи. Тож у залі було чимало метрів, які могли фахово оцінити цю постановку.

До 30-річчя НРУ

10 вересня у конференц-залі Палацу культури студентів Одеського національного політехнічного університету пройшла вже десята всеукраїнська наукова конференція «Народний рух України: місце в історії та по-літиці». Ця ювілейна конференція була присвячена ще одному ювілею — 30-річчю створення НРУ: саме 10 вересня 1989-го в актовому залі Київського політехнічного інституту учасники установчих зборів проголосили створення нової політичної сили, що прийняла назву «Народний рух України за перебудову».

Конференція, як і всі попередні, проводилася кафедрою історії та етнографії України ОНПУ, котра є беззаперечним лідером з дослідження історії НРУ. Досить сказати, що завідувач цієї кафедри, доктор історичних наук, професор Григорій Гончарук ще у 1997 році опублі-кував ґрунтовну монографію «Народний рух України. Історія», яка була перевидана, а під його керівництвом підготовлено й захищено десять кандидатських дисертацій з проблематики НРУ. Це дало обґрунтовані підстави називати Григорія Івановича «батьком історії Руху».

Традиційно, уже в одинадцяте, на честь Дня Незалежності в Одесі пройде Вишиванковий фестиваль. На старт він вийде завтра, у День Державного Прапора України, а фінішує в понеділок (який, нагадаємо, буде теж вихідним).

Отож усі, для кого незалежність нашої держави є справжньою цінністю, а відтак її день народження — великим святом, зможуть цікаво, змістовно і в колі однодумців пошанувати її історію і традиції, насолодитися набутками прадавньої і сучасної культури.

Упродовж чотирьох днів у серці Одеси — на Приморському бульварі — відбуватимуться головні святкові дійства, а їх найповажнішим учасником буде, звісно ж, сам Дюк.

На алеях між двома пам’ятниками — графу Арману де Рішельє і поетові Олександру Пушкіну — розташується виставка-ярмарок народних майстрів та виробників з усієї України: вишиванки, прикраси, сувеніри, художні твори і книжки, гончарні вироби й смаколики…

8 серпня в Одеському музеї західного і східного мистецтва відкрилася виставка творів генія польського модерну Яцека Мальчевського.

Уперше в історії дружніх взаємин нашого музею та Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького твори Яцека Мальчевського експонуються у Південній столиці. Проєкт втілений за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Одесі.

У червні в нашому місті відбулася презентація цікавого видання — книги відомого польського письменника XIX століття Юзефа Ігнація Крашевського «Спогади про Одесу, Єдисан і Буджак». Уперше переклад з польської мови на російську уривків щоденника за виданням 1845 року, в яких описано перебування автора в Одесі із 6 липня по 29 серпня 1843-го, був здійснений відомим одеським екскурсоводом-краєзнавцем Стеллою Михайловою. До речі, її копітка п’ятилітня праця була відзначена почесним дипломом XX всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» в номінації «Майстерність перекладу».

Про презентацію цієї книги 25 червня була розміщена відповідна інформація на сайті Всесвітнього клубу одеситів, де, з-поміж іншого, наведена розлога цитата польського автора: «Приветствую тебя земля, протоптанная сарматами, скифами, даками, греками, татарами, генуэзцами, поляками, турками, шведами, русскими, немцами, по которой наступали татары на наши плодородные провинции с огнём и мечом, через которую побеждённый, но не пленённый, убегал через Бендеры Карл XII… Приветствую тебя земля и порт, возникшие из ничего, за пятьдесят лет, а сегодня раздающие жизнь, наполняющие плодами край огромный. Приветствую!».

Це яскрава палітра тем нового видання Віктора Михальченка «Порт приписки — Одесса», що побачило світ у видавництві «ТЕС» і було презентоване на інтелект-форумі «Українська книга на Одещині»-2019

Віктор Олександрович Михальченко — інженер-електромеханік, моряк далекого плавання, директор музею «Християнська Одеса», краєзнавець, фотохудожник, партнер і друг ОННБ. Упродовж багатьох років він досліджує історію одеських храмів, і тих, які нині прикрашають місто, і тих, що не збереглися, генеалогію церковних діячів, династій священнослужителів та купців, історію знатного роду Курісів.

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №437 «Питання українського правопису», якою схвалено нову редакцію «Українського правопису» — звід правил, що встановлює способи передавання української літературної мови на письмі.

Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України. У серпні-вересні 2018 року відбулося громадське обговорення пропонованих змін, під час якого надійшло понад 3000 пропозицій від наукових установ, закладів освіти, органів державної влади та місцевого самоврядування, окремих громадян.

На початку квітня Балтський історичний музей порадував місцевих поціновувачів мистецтва відкриттям нової виставки — картин досі майже невідомої в місті й районі художниці — жительки села Немирівського Анни Борисівни Римар.

Авторка запропонувала до огляду близько тридцяти робіт, здебільшого олією, різного формату. Це переважно пейзажі, з яких особливо приваблюють (о, диво для Балти!) мариністичні. Таких — вісім. Серед них — «Біля берега», «Прибій», «Хвилеріз», «Вітрильник у морі» (художниця подала на виставку картини без назв, але для кращого уявлення про них пропоную суто умовні назви, далі — теж). Ці марини неабияк вражають своєю живописністю, вправністю мисткині. Чудове враження справляють й інші пейзажі, причому також з бодай частковим зображенням води — річки або ставу («На човні», «Тече річка», «Церква на березі», «Діти на моріжку», «На схилі» та інші).

Кінець квітня — початок травня ознаменований цілою вервечкою вихідних.

Офіційно неробочими буде аж п’ять днів поспіль — із 27 квітня по 1 травня (робочий вівторок, 30 квітня, Кабмін рекомендує перенести на суботу, 11 травня). Відтак святкування Великодня плавно переросте в першотравневу «майовку». Потім — два дні праці і знов — два дні вихідних.

Отак, за святковими столами, будемо переосмислювати результати виборів, другий тур яких, як відомо, відбудеться якраз за тиждень до Паски — у Вербну неділю, 21 квітня.

Щоб похмілля не було надто тяжким, на ухвалення розумного рішення маємо віднині рівно десять діб.

В Одеському музеї західного та східного мистецтва експонувалася виставка, що запрошувала глядачів поринути у «Лабіринти усвідомлення».

Її автор — Олександр Шуйський — одесит, багатогранний вільний митець, який отримав профільну освіту в Художньому училищі ім. М.Б. Грекова, свого часу займався монументальним і портретним живописом, мозаїкою та графікою. Після тривалої перерви, у 2015 році, повернувся до живопису і вже взяв участь у виставці «Пори року» та міжнародній виставці мистецтв, що проходила у рамках Грінівського фестивалю «Червоні вітрила». Олександр працює у стилях реалізму, символізму, портретного живопису, чимало його робіт прикрашають приватні колекції.

Нащадок старовинного козацького роду Микола Гоголь, онук українського священика з Вінничини Федір Достоєвський, син кріпака з Полтавської губернії Антон Чехов, киянин Михайло Булгаков — чи випадково ці українські за походженням, але відомі у світі як російські письменники посідають вищі щаблі на п’єдесталі російської та світової літератур?

— Їх рівень світосприйняття і мислення — родом з України, — вважає московський літературознавець і поет Броніслав ГОРБ. — Адже українські пісні своїм високим злетом упродовж тисячоліть підживлюють народну душу.

Сам Броніслав Горб також родом з України. Після закінчення Московського літературного інституту працював редактором у різних журналах. Він — автор поетичної збірки «Срібні дощі», публікацій та книжок на теми екології, історії, літератури, упорядник та редактор п’ятитомної антології «Подвиг». Понад 30 років свого життя присвятив дослідженню життя й творчості Володимира Маяковського, опублікував багато статей, що стали основою трьох монументальних книг про видатного поета.

Приїжджаючи до Одеси, Броніслав Горб завжди зустрічається з читачами, щоб поспілкуватися про видатного сина україн-ського народу, що прославив російську літературу.

Отже, пролетарський, радянський поет, класик російської літератури, який придумав 84 нових російських слова, Володимир Маяковський — щирий українець?

«Істина. Доброта. Терпіння — мистецтво, дароване з небес». Під таким гаслом щойно відкрилася виставка китайських майстрів живопису, засвідчивши непересічну подію в культурному житті Одеси.

На відкритті цієї напрочуд цікавої і гостросюжетної експозиції, яку зініціювала громадська організація «Асоціація Фалунь Дафа», виступили відомі мистецтвознавці з Києва та Одеси, а також наш земляк-художник Микола Вилкун. Він, як і інші, підкреслив таку одвічну якість мистецтва, як його спрямованість на життя, його тісний зв’язок, зокрема, і з політичною складовою Цьому аспекту сьогодні ми приділяємо недостатню увагу, а презентована виставка засвідчує, що без мистецького осмислення того, що відбувалося раніше, і відбувається зараз, суспільству важко очиститися і йти далі.

Наближається ІХ Одеський міжнародний кінофестиваль, щорічне свято кіно, яке триватиме із 13 по 21 липня.

Організатори пропонують кіноманам насичену фестивальну програму: фільми з різних куточків світу, показ просто неба на Потьомкінських сходах, українські прем’єри, арт-події, професійні заходи та вечірки.

Уже кілька місяців на Малій сцені Одеського театру юного глядача імені Юрія Олеші відбуваються читки п’єс сучасних драматургів.

За цей час актори, режисери та глядачі, які із задоволенням приходять на такі відкриті репетиції, познайомилися з текстами Олега Михайлова, Максима Курочкіна, Павла Ар’є, Наталії Ворожбит, Оксани Савченко та інших авторів. Як відомо, перед тим як стати прем’єрою й увійти до репертуару, кожна вистава проходить підготовчий період, коли актори ще тільки освоюють текст, запам’ятовують послідовність реплік, налаштовуються на певні ролі тощо. У театрах цей період роботи над п’єсою зазвичай не є публічним. Але у випадку з ТЮГом читка виступає окремим, самоцінним драматургічним дійством, на яке можуть прийти всі охочі, послухати і, що найголовніше, висловити свої враження під час обов’язкового обговорення. Як зазначила директорка театру Оксана Бурлай, цілком можливо, що деякі з прочитаних авторами п’єс, будуть прийняті до постановки.

Як уже повідомляли «ЧН», в Одеській національній музичній академії ім. А.В. Нежданової проходив перший Всеукраїнський конкурс молодих скрипалів імені Давида Ойстраха, в якому взяли участь 66 юних віртуозів з Одеси, Києва, Чернівців і Торецька.

Й ось після двох днів прослуховувань 17 червня на сцені Великої зали ОНМА, відбулася урочиста церемонія нагородження переможців та лауреатів цього творчого змагання. Переможницями першого конкурсу молодих скрипалів стали гості із столиці — учениця Київської школи мистецтв №2 ім. М. Вериківського Ганна Кисляк (у молодшій віковій категорії) та вихованка Київської спеціа-лізованої музичної школи ім. М. Лисенка Юлія Білецька (у старшій). Наші землячки — учениця Одеської середньої спеціальної школи-інтернату ім. П.С. Столярського Єлизавета Коваль (молодша категорія), і студентка Одеського училища мистецтв і культури ім. К.Ф. Данькевича Валентина Воротинцева  (старша) вибороли другі премії.

16 червня в Одеському академічному театрі музичної комедії ім. М. Водяного з великим успіхом пройшла прем’єра вистави «Жарти Оффенбаха», що складається з двох одноактних оперет — «Чоловік за дверима» і «Званий вечір з італійцями» — геніального французького композитора.

У списку понад ста написаних Жаком Оффенбахом оперет ці назви — одні із найвідоміших. Його музика життєрадісна, гедоністична, легка і водночас віртуозна та гранично складна для виконання. Вона — своєрідний тест для вокалістів на професіоналізм.

14 червня у великій залі Одеської національної музичної академії ім. А.В. Нежданової стартував перший Всеукраїнський конкурс молодих скрипалів ім. Давида Ойстраха.

У творчому змаганні, до організації якого долучилися Міністерство культури, ОНМА ім. А.В. Нежданової, профільні управління обласної та міської влади, благодійний фонд ім. Еміля Гілельса, міряються своєю майстерністю 66 юних віртуозів з Одеси, Києва, Чернівців і Торецька. Журі очолює відома скрипалька, солістка Національної філармонії України, в.о. професора Національної музичної академії ім. П.І. Чай-ковського, заслужена артистка України, лауреат міжнародних конкурсів Ольга Рівняк.

Концерт Національного одеського філармонійного оркестру, що відбувся 23 березня на сцені філармонії за участі запрошеного диригента Валентина Урюпіна (Перм, РФ) та соліста Олега Безбородька (Україна), мав кілька прикметних особливостей: звучала переважно модерна, піднесена музика, як класична, так і сучасна, форма якої легко прочитувалася — твори М. Равеля, Я. Сібеліуса і В. Сильвестрова.

Якщо звернення до класики — це завжди тест на професійність, то виконання нового твору, яким є Концертино для фортепіано з оркестром (2015) Валентина Сильвестрова, на мою думку, дає щасливу путівку в життя і в цьому сенсі сприймається тестом подвійним. Світова прем’єра концертино (концерт меншого масштабу. — В.К.) відбулася в Києві під час відзначення 80-річчя від дня народження композитора у сольному виконанні нашого теперішнього гостя Олега Безбородька (диригував добре відомий одеситам Володимир Сіренко).

Повість Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки» стала найкращою українською книгою за версією вчителів з Євросоюзу.

Учителі зі шкіл Болгарії, Польщі, Португалії, Іспанії, Чехії, Греції та Литви створили мапу найпопулярніших дитячих книжок у Європі. Це було зроблено за підтримки eTwinning — навчальної програми Європейської комісії, започаткованої у 2005 році задля розвитку співпраці європейських освітніх закладів.

У Білій Церкві, що на Київщині, в районі перехрестя вулиці Шевченка і проспекту Князя Володимира постане скульптурна композиція «Шлях до соборності України» завдовжки 120 метрів.

Цей масштабний арт-об’єкт імітуватиме монолітну стіну з вирізаними силуетами фігур людей, що тримаються за руки, як символ живого ланцюга єдності.

У рамках проекту «Пророки рідної землі» фахівці Одеської національної наукової бібліотеки організували у спеці-альній музичній школі ім. П.С. Столярського виїзну книжково-ілюстративну виставку «Микола Аркас — український композитор, письменник, історик: до 165-річчя від дня народження».

Тетяна Задорожнюк, заступник директора з навчальної роботи загальноосвітнього циклу школи Столярського, у своєму виступі акцентувала увагу на особливості вивчення творчості Миколи Аркаса як композитора і водночас великого патріота України.

Шанувальники класичної музики з нетерпінням чекали на прем’єру опери Ріхарда Вагнера «Тангейзер».

Музика цього німецького композитора вимагає потужних, так званих вагнерівських, голосів, великих за складом хору та оркестру, посиленого духовими й ударними інструментами. Окрім того, його вистави масштабні за часом.

Щорічно у другу суботу вересня відзначається День українського кіно.

Нагадаємо, історія нашого кінематографа веде свій літопис із вересня 1896-го, коли у Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів. День українського кіно отримав статус офіційного державного професійного свята в 1996-у.

Розширенню наших знань про мистецтво Греції ХХ століття сприяє планшетна виставка фотодокументів про життя та творчість художника і поета, провідного представника сюрреалістичного напрямку в цій країні Нікоса Енгонопулоса (1907—1985), яка відкрилася в Одеській філії Грецького фонду культури і присвячена 110-річчю від дня народження мистця. Експозиція створена на основі матеріалів, підготовлених до 100-річного ювілею цієї яскравої особистості.

В Одесі є вулиці Мала і Велика Арнаутські, а це свідчить про те, що їх заселяли вихідці із Греції — арнаути — еллінізовані албанці православного віросповідання, які, за деякими даними, на початку ХХ ст. складали 20 відсотків населення Греції. Багато з них приїхали до Одеси з підконтрольних Османській імперії земель, рятуючись від ісламізації.

На третьому році російсько-української війни Одеський міжнародний кінофестиваль, за визначенням, не міг обійти цю тему. Цю навіть не тему, а добрячий шмат нашого сучасного життя, вирваний з його мирного плину. Про те, як побачили цю війну литовські (й не лише вони) кінематографісти, саме й розповідає литовсько-французько-польсько-український фільм «Іній».

Проведіть особисте опитування серед випадкових людей на вулиці, в громадському транспорті чи деінде: які події відбуваються зараз в Україні, конкретно — на сході країни. Мабуть же, половина опитаних скаже, що то — громадянська війна, значна частина зовсім не зможе сформулювати ставлення до подій і лише менша частина дасть конкретну відповідь, що це — агресія. Агресія Російської Федерації проти народу, який вона брехливо впевняла у братерстві та вічній дружбі.

За п’ять днів глядачам показали 27 вистав з усієї України та з Грузії. Крім масштабної театральної програми, на гостей фестивалю чекали майстер-класи театральних практиків і творчі зустрічі з сучасними письменниками. Зокрема, братами Капрановими, Андрієм Любкою, Русланом Горовим, Олександром Ірванцем та Євгеном Стеблівським.

Члени журі підкреслювали, що цьогоріч було особливо складно визначитися з переможцями, оскільки конкурсанти представили сильні роботи. Нагадаємо, призовий фонд «Молока» складав 50 тисяч гривень. А ще кожен призер отримав літрову банку фірмового згущеного молока, та статуетки, вирізані з дерева.

«Припутні» — український повнометражний художній фільм. Режисер Аркадій Непиталюк, продюсери Юрій Мінзянов, Влад Ряшин. Кінокомпанія MediaStar. Спе-ціальна нагорода журі національної конкурсної програми VIII Одеського міжнародного кінофестивалю.

Ніхто не знає й не гадає, до кого щастя завітає, кажуть в народі. Закохався таксист у вчительку, а вона од його й одвертається. Йому нетерпеливиться: кидай все і негайно кажи, чи їдемо до розпису. А у неї — екскурсія: вповідає дітям про князів київських та про храми чернігівські давні. Та куди там: сідай отуто в машину — і вже рішаємо. Слово за слово — а слова ті без розмислів, різкі — хлопець гарячий, стриму не знає, сам простий, як двері його автівки… «То не пара я тобі? Вилазь!» — та так штовхнув, що аж вивалилася на асфальт. Розвернувсь та рвонув на пошуки заспокоєння і пригод… А може, була б таки пара? Хтозна? Щастя знає, кого шукає…

12 травня в Одеському академічному театрі музкомедії ім. М. Водяного з успіхом пройшов прем’єрний показ легендарної оперети «Біла акація» Ісака Дунаєвського.

Вперше на сцені театру оперета була поставлена у 1956 році й відтоді є його візитівкою. У 1957-у за виставою був знятий фільм, який вийшов на екрани 12 травня 1958-го, а пісня Тоні про Одесу стала спочатку неформальним, а з 25 серпня 2011 року — офіційним гімном міста.