Матеріали з рубрикою «Економіка»
Морські порти України: потужності, втрати, перспективи
«60 мільйонів тонн — результат роботи нашого зернового коридору», — написав 1 серпня на своїй ФБ-сторінці речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
Оскільки зерновий коридор, а відтак — порти Великої Одеси активно запрацювали якраз завдяки вдалим діям Об’єднаних сил оборони України загалом і Військово-Морських сил ЗСУ зокрема, за першим коментарем щодо безпеки роботи українських портів і судноплавства у виключній економічній зоні нашої держави на ниніш-ньому етапі звертаюся саме до капітана 3-го рангу Дмитра Плетенчука.
— Знакова подія. Саме так ви охарактеризували збиття ОТРК «Іскандер», який прямував на Одещину 18 липня. Маємо надію, що відтепер ракети такого класу менше загрожуватимуть нашому регіону?
— Для початку зауважу, що протидія повітряним атакам ворога, зокрема балістикою, — це поза компетенцією Військово-Морських сил, адже це зона відповідальності нашої Протиповітряної оборони. Але чому агресор вдається до вогневого ураження по нашій портовій інфраструктурі саме з повітря? Та тому, що він уже не може безкарно робити цього ні з моря, ні із суходолу. Там його спроможності, скажемо так, дуже обмежені. Залишилося повітря. Але й ці атаки останнім часом є для нього невдалими. Під час ракетних ударів, завданих ворогом на початку липня, цілей він не досягнув. Так, на жаль, є втрати серед цивільних: в одному випадку загинули двоє водіїв-далекобійників, в іншому — постраждали працівники порту.
Олійна складова експорту
Європейський банк реконструкції та розвитку надасть 90 мільйонів доларів групі МХП, одному з провідних виробників зерна, м’яса птиці та харчових олій в Україні та Південно-Східній Європі, на підтримку експорту соняшникової олії.
За даними ЄБРР, в останні роки на Україну припадає третина світового виробництва соняшникової олії та майже половина її світового експорту. Країна відіграє вирішальну роль у глобальній продовольчій безпеці й постачанні харчових олій.
Гарна репутація українського яблука
Українські садівники і трейдери змогли відновити експорт свіжих яблук до країн Південно-Східної Азії та Близького Сходу, попри заблоковані російськими окупантами наші морські порти, повідомляє https://agrarii-razom.com.ua.
— Країни Близького Сходу стали головним напрямком експорту свіжих яблук у сезоні 2022/23, після початку збирання осінніх сортів. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати за перші три місяці сезону закупили їх майже 3 тисячі тонн. Серед головних імпортерів — Саудівська Аравія, Катар, Ірак, Кувейт та Оман. Особливо показовим для мене є відновлення експорту до Малайзії, де українське яблуко здобуло гарну репутацію. Адже ця країна дуже далеко від України і логістика істотно подовжилася й подорожчала. Але українські садівники довели, що вони продовжують знаходити рішення навіть у таких складних умовах та зберігати присутність на стратегічно важливих ринках збуту, — зазначив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак.
З бізнесом — мовою бізнесу
Нещодавно у Суворовській громаді сталася непересічна подія: тут завершили роботу над інвестиційним паспортом і презентували його експертам та представникам бізнес-середовища. Розробка документа відбувалася в рамках ініціативи «Громада, дружня до бізнесу», яку реалізовує ГО «Клуб ділових людей України» за підтримки U-LEAD.
Зважаючи на сучасні тренди, представники громади зосередили увагу інвесторів на таких напрямках, як агровиробництво й агропереробка, логістика та «зелена» енергетика.
Мораторій на здорожчання газу
Кабінет Міністрів України підтримав проєкт закону «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення».
Законопроєкт, серед іншого, передбачає запровадження мораторію на підвищення цін на природний газ і тарифів на теплову енергію та супутні послуги.
Завдяки підтримці бізнесу
Дерегуляція, зменшення податків, кредити під 0%, допомога з логістикою — усе це дозволило значній частині бізнесу повернутися до роботи, зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 20 травня.
«Кількість підприємств, які повністю зупинили діяльність, скоротилася майже вдвічі, порівняно з початком воєнних дій — із 32% до 17%. За останні місяці відкрито більш ніж 20 тисяч нових ФОПів. Це, фактично, відповідає показникам 2021 року», — зауважив прем’єр.
Бізнес має працювати!
Станом на 27 квітня Бюро економічної безпеки України відпрацювало 124 повідомлення громадян про правопорушення у сфері економіки в Одеській області.
Найпоширеніші теми повідомлень, які надійшли з 24 лютого з Одеси та області: безпідставне підвищення цін на товари першої необхідності, перешкоджання роботі бізнесу, зловживання бюджетними коштами тощо.
Від сплати податків залежить обороноздатність
В умовах воєнного стану місцеві бюджети Одещини недоотримали за березень 374,8 млн грн, але попри це фінансування заробітної плати, енергоносіїв та інших захищених видатків здійснюються в повному обсязі.
Під час селекторної наради, яку в режимі онлайн з головами районних державних військових адміністрацій, міськими головами та головами громад провів начальник Одеської обласної військові адміністрації Максим Марченко, директорка департаменту фінансів Марина Зінченко закликала підприємців сплачувати податки та підтримувати економіку України.
Штрафи бізнес не стимулюють
Безумовно, кращий шлях розвитку суспільних, зокрема економічних, відносин — еволюційний. Утім, треба лише згадати, в яких умовах із 24 лютого працює український вищий законодавчий орган (хоча б таємницю скликання засідань), а відтак тимчасово не нагадувати про еволюцію.
5 квітня Президент України подписав і того ж дня в газеті «Голос України» був оприлюднений розглянутий нами закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства України на період воєнного стану» (див. «ЧН» за 31 березня — 2 квітня), з повним текстом якого можна ознайомитися за посиланням http://www.golos.com.ua/documents/z-2142-ix.pdf. Отже, норми закону, передусім митні, діють уже з 5 квітня.
Експортні рекорди аграріїв
2021 року Україна вчетверте поспіль оновила історичний рекорд аграрного експорту.
Торік частка агропродовольчої продукції в загальному експорті України зменшилася із 45% у 2020-у до 41%, зберігши при цьому лідерство в його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
Через українські порти
Адміністрація морських портів України і Міжнародна асоціація «Транскаспійський міжнародний транспортний маршрут» підписали Меморандум щодо залучення вантажів, які прямують через Китай, Казахстан, Азербайджан, Грузію, Україну у країни Європи, до українських портів з використанням поромних переправ у портах Чорного та Каспійського морів.
«Найперспективнішим напрямком у нашій співпраці має стати активізація контейнерних перевезень що прямують по Транскаспійському міжнародному транспортному маршруту через морські порти України. АМПУ вже кілька років поспіль фіксує двозначне збільшення перевалки контейнерів у наших портах. В Україні представлені провідні світові контейнерні лінії, й ми маємо намір і надалі максимально ефективно використовувати транзитний потенціал наших портів та української залізниці задля розвитку цього напрямку. З огляду на це початок плідного співробітництва АМПУ та ТМТМ є дуже своєчасним кроком», — прокоментував подію керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.
Яблучний недорід
Як інформує головний фермерський сайт країни «Куркуль», цьогоріч ціни на яблука вищі, ніж в аналогічний період торік, а з настанням холодів іще зростуть.
Така ситуація складається через поганий урожай цих фруктів. Експерти прогнозують, що загалом по Україні недобір якісних столових яблук порівняно з 2018 роком, сягне 50 відсотків.
Якщо торік у цю пору яблука можна було купити по 10 гривень за кілограм, то зараз їх ціна стартує із 17 гривень.
Чому зросла ціна на газ?
Підвищення ціни на газ для населення прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвав вимушеним кроком, щоб Україна могла далі розвиватися. На урядовому порталі (www.kmu.gov.ua) з цього приводу вміщене таке його звернення:
Багато хто пам’ятає той час, коли Україна переживала кризові 90-ті. Стрімка інфляція, затримки з виплатою заробітної плати, високий рівень безробіття, потім перше різке знецінення української гривні — долар тоді зріс із трьох до п’яти гривень.
У 2018-у Україна знову могла б повернутися в 1990-ті. У 2006—2013 роках були взяті мільярдні доларові кредити, які не були тодішньою владою спрямовані на розвиток економіки, а були розтринькані і витрачені на «проїдання». За цей час борг України був нарощений більш ніж на 50 млрд доларів. Це річний бюджет України!
Безвідповідальність тодішніх чиновників зробила сьогодні заручниками простих українців. А тепер настав час повертати ці борги — у наступні п’ять років держава Україна має віддати більше 30 мільярдів доларів.
Земельна оренда: законодавство оновлюється, а проблеми залишаються
Нещодавно набув чинності закон №1580 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)». Він здобув широку підтримку серед сільгоспвиробників, бо значно спростив ведення аграрного бізнесу. Водночас деякі положення нового закону спровокували численні дискусії серед фахівців. Зокрема, чимало експертів переконані, що впровадженням мінімального терміну оренди земель сільськогосподарського призначення, який дорівнює 7 рокам, парламентарі значно звузили права землевласників.
Різні підходи до того, як надалі має розвиватися ринок оренди землі в Україні, особливо чітко визначилися під час нещодавнього засідання Національного прес-клубу з аграрних та земельних питань.
Випробування земельною орендою
Близько 80% землевласників сьогодні здають свої паї в оренду. Це засвідчують результати нещодавно презентованого у Києві соціологічного дослідження проекту USAID «АгроІнвест», присвяченого вивченню договорів оренди земель сільськогосподарського призначення.
Опитування проводилося у 14 регіонах. Воно охопило схід, захід, південь, північ і центр України і, за словами фахівця з аграрної політики «АгроІнвесту» Олександра Муляра, є ре-презентативним. Всього було проаналізовано близько 700 договорів оренди землі. З них 500 стосувалися земель приватної власності і майже 200 — державної.
Фермерство зі статусом «сімейне»
Організація Об’єднаних Націй оголосила 2014-й Міжнародним роком сімейних фермерських господарств. Із 570 мільйонів фермерських господарств, які працюють нині у світі, 500 мільйонів — саме сімейні.
Фермерські господарства сімейного типу виробляють щонайменше 56% загального обсягу сільгосппродукції, роблячи вагомий внесок у національні і глобальну продовольчу безпеку. Якщо говорити про виробництво продовольства, то вони є переважною формою ведення сільського господарства у світі.
Галілео ГАЛІЛЕЙ: «Найвища мудрість – знати самого себе»
П’ять років тому людство відзначало Міжнародний рік астрономії, проголошений Генеральною асамблеєю ООН на честь 400-літнього ювілею створення Галілео Галілеєм першого телескопа. А 15 лютого нинішнього року святкуватимемо 450-ліття від дня народження самого Галілео Галілея — італійського мислителя епохи Відродження, фізика, астронома, одного із засновників сучасної науки.
Народився Галілео в італійському місті Піза, в сім’ї родовитого, але збіднілого дворянина Вінченцо Галілея, знаного теоретика музики. У 1572-у сім’я переїхала у Флоренцію, столицю Тосканського герцогства.
Олександр Сугоняко: «Це маразм нашої економіки»
Будь-які новації повинні проходити перевірку практикою. Це стосується й економічної політики держави. Адже вчені розробили різні варіанти стратегії і тактики на випадок кризи. Українська влада вирішила піти власним шляхом.
Думками про те, що з цього вийшло, а також чому зниження цін шкодить українській економіці, в ефірі телеканалу ТВі (tvi.ua) поділився президент Асоціації українських банків, віце-президент Центрально-Євразійської банківської федерації, заслужений економіст України Олександр Сугоняко.
Інвестиційна негода
Індекс інвестиційної привабливості в Україні — найнижчий за останні чотири роки. Такі результати дослідження Європейської бізнес-асоціації. Найбільше скарг — на фіскальний тиск.
Як повідомляє «Німецька хвиля», щокварталу, починаючи з кінця 2011-го, індекс інвестиційної привабливості України лише погіршується. Нині цей показник становить 2,12 за п’ятибальною шкалою. Це — найнижчий бал за останні чотири роки. Інвестиційна привабливість впала і порівняно з минулим кварталом.
То скільки за балон, «Одесагазе»?
Антимонопольний комітет України оштрафував ПАТ «Одесагаз» на 120 мільйонів гривень за зловживання монопольним становищем.
Товариство, йдеться в повідомленні АМКУ, реалізовувало скраплений газ у балонах для побутових потреб населення за економічно необґрунтованою ціною, затвердивши ціну за балон скрапленого газу для всіх категорій населення, крім пільгових, у розмірі 309,54 гривні, що суттєво є вищою, ніж ціни на цей же товар в інших областях України. Комітет встановив, що 76,4% від загальної вартості скрапленого газу — закупівельна ціна.
Творчі візії Леся Курбаса
Мушу визнати, що для мене особисто уродженець Самбора в Галичині Лесь Курбас є, мабуть-таки, найвидатнішим українським митцем (в найширшому сенсі цього терміну) ХХ ст., а може, й не тільки ХХ. (Звісно, це зовсім суб’єктивне відчуття, бо чи є рівноцінно великими Олександр Архипенко в скульптурі, Валентин Сильвестров у музиці чи Микола Лукаш в літературному перекладі?..)
До такої думки спонукає мене не лише подиву гідна багатогранність Курбасового таланту (а був же він театральним режисером, актором, танцюристом-балетмайстером, піяністом, кінорежисером (напевне, основоположником серйозного українського кіно), блискучим педагогом, літератором, мистецтвознавцем та філософом театру і мистецтва). Іще важливішим від цієї багатогранності був надзвичайно високий рівень його професійної майстерності — новаторство, витонченість, глибина і людяність його творчої візії, насамперед, звісно, як театрального режисера.
Новий економічний спад
Минулої п’ятниці ООН оприлюднила доповідь «Ситуація і перспективи в світовій економіці», основний лейтмотив якої — необхідно готуватися до нового великого економічного спаду.
Як нагадує Forbes, доповідь про ситуацію у світовій економіці щорічно складають експерти цілої низки міжнародних агентств. Як випливає з підсумків такого дослідження, найбільший виклик зараз полягає у кризі робочих місць і скороченні перспектив для економічного зростання, особливо це стосується країн, які розвиваються. Автори доповіді зауважують, що рівень безробіття залишається на позначці 9 відсотків, доходи людей не ростуть, а відновлення економік після фінансової кризи гальмується через знижений попит на товари та послуги. «Оскільки дедалі більше і більше працівників, особливо молодих, залишаються без роботи на тривалий час перспективи середньострокового зростання також страждають через негативний вплив на кваліфікацію та досвід», — йдеться у доповіді.
Україна — «економічний тигр»?
Найбільший банк Великобританії і другий за розмірами у Європі — HSBC — зробив прогноз розвитку топ-100 економік світу до 2050 року. Відповідно до цих розрахунків, клуб великих економік світу, які швидко ростуть, покинуть Росія і Бразилія, а їхнє місце займуть Чилі, Перу та... Україна. Попередній прогноз HSBC (на десятиліття, що минуло) виявився близьким до реальності.
Банк HSBC фактично запропонував альтернативний варіант концепції клубу великих економік світу: з переліку тих, хто швидко росте, випадуть Бразилія і Росія, чиї господарки додаватимуть «лише» по 3 — 5% на рік. Лідерами росту стануть Філіппіни, Чилі, Перу та Україна — спрацює ефект низької бази, хороша демографія (це не стосується України) і поліпшення законодавства.
Чи для селян земельна реформа?
Питання продажу земель сільськогосподарського призначення сьогодні гостро обговорюються в Україні. Це пов’язано з розглядом у Верховній Раді законопроекту «Про ринок земель», який 9 грудня було ухвалено в першому читанні. Які перспективи він дає для розвитку сільськогосподарської галузі? І чи готова вона до формування повноцінного ринку землі? Ці питання обговорювалися під час «круглого столу», який за ініціативи проекту Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «АгроІнвест» відбувся у Києві 15 грудня. У ньому взяли участь представники органів влади, лідери галузевих асоціацій сільгоспвиробників, українські та закордонні експерти.
За інформацією заступника голови Державного земельного агентства України Миколи Калюжного, вже невдовзі після новорічних свят країна може отримати закон «Про ринок земель»: «Думаю, що 12 — 13 січня законопроект буде прийнятий у цілому і поданий Президенту на підпис».
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 50 грн.
- на 3 місяці — 150 грн.
- на 6 місяців — 300 грн.
- на 12 місяців — 600 грн.
- Iндекс — 61119
суботній випуск (з програмою ТБ):
- на 1 місяць — 40 грн.
- на 3 місяці — 120 грн.
- на 6 місяців — 240 грн.
- на 12 місяців — 480 грн.
- Iндекс — 40378
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206