Матеріали з рубрикою «Довкілля»

Завдяки ревайлдинг-проєкту  Pelican Way of LIFE, який втілювався впродовж останніх шести років, у водно-болотних екосистемах Європи дедалі частіше почали з’являтися кучеряві пелікани.

Ці величні й миролюбні птахи є справжніми індикаторами здорових екосистем. Коли вони починають успішно гніздитися й розширювати свої популяції, це означає, що озера, дельти та болота, від яких вони залежать, також відновлюються.

Цьому дубу понад 1100 років. Він бачив хрещення Русі, Батия, козаків і смартфони.

Дуб Максима Залізняка росте в селі Буда на Черкащині, посеред Холодного Яру. Його висота — близко 30 метрів, обхват — 9 метрів. Це не просто дерево — це жива пам’ять, що вросла в землю глибше за будь-яку історію.

Унікальна подія сколихнула світ природоохоронців: у Хорватії на річці Драва, притоці Дунаю, рибалка спіймав надзвичайно рідкісного представника осетрових — шипа (Acipenser nudiventris).

Цей вид Міжнародний союз охорони природи (IUCN) у 2021 році офіційно оголосив локально вимерлим у басейні Дунаю. Зазначимо, що у Червоній книзі України він має статус «зниклий».

У Чорнобильському радіаційно-екологічному біо-сферному заповіднику мешкають щонайменше 120 коней Пржевальського, повідомляє Державне агентство України з управління зоною відчуження на своїй фейсбук-сторінці.

За словами дослідників, розширення популяції коней Пржевальського — єдиного на планеті виду справжніх диких коней, який дивом зберігся донині, — є символом відродження природи Чорнобильської зони.

У серпні 2025 року Європа і Середземноморський басейн зазнали наймасштабнішої посухи з початку спостережень, що свідчить про поглиблення кліматичної кризи, пише інтернет-журнал https://cikavosti.com.

Згідно з аналізом Служби зміни клімату ЄС «Коперник», від нестачі вологи постраждали 53% території регіону, що стало найвищим показником із 2012-го. Для порівняння, середній рівень посухи у серпні за останні 12 років становив лише 30,1%. «нинішня посуха — безпрецедентна за масштабами й наслідками», — йдеться у звіті AFP. Найуразливішими виявилися Східна Європа, Балкани та країни східного Середземномор’я.

Близько 60% поверхні суші Землі сьогодні перебувають за межами так званої «безпечної зони» біосфери. Це означає, що людство вже перевищило природні межі експлуатації екосистем, створюючи критичне навантаження на планетарну систему. Ще 38% територій належать до категорії високого ризику.

До таких висновків дійшли вчені Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат (PIK) спільно з Віденським університетом BOKU. Їхнє дослідження, опубліковане в журналі One Earth, вперше запропонувало детальну карту планетарної межі, відомої як «функціональна цілісність біосфери». Вона показує, як використання людиною біомаси змінювало стабільність екосистем із 1600 року до сьогодення.

Науковці оприлюднили тривож-ні результати дослідження, яке може змінити уявлення про стабільність глобального клімату. Згідно з новою публікацією в журналі Journal of Geophysical Research: Oceans, Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) — потужна система океанічних течій, що переносить теплі води на пів-ніч і холодні на південь — може зазнати краху вже у найближчі десятиліття, пише https://nv.ua.

AMOC відіграє ключову роль у регулюванні клімату, особливо в регіонах Північної Атлантики та Західної Європи. Її ослаблення або повне припинення здатне спричинити серйозні наслідки: холодніші зими, посухи, зменшення кількості опадів і посилення штормів. Попередні дослідження вже вказували на поступове ослаблення AMOC, однак точні терміни її можливого краху залишалися невизначеними.

«Дикі тарпановидні коні, випущені у зовнішню дельту Дунаю у Дунайському біосферному заповіднику майже п’ять років тому, виглядають і почуваються чудово», — такою радісною новиною поділилася на своїй фейсбук-сторінці команда «Ревайлдинг Україна».

Повідомляється, що цього року коні мають багато малечі, а це є важливим знаком успішної адаптації до середовища. «Через обмеження доступу до цієї частини заповідника (причина, на жаль, болісно зрозуміла — війна. — Прим. «ЧН») не так часто вдається отримати новини про цих тварин. Тож ми радіємо будь-яким звісткам про них», — кажуть в організації і додають: «Дикі коні виконують ключову екологічну роль: підтримують мозаїчну структуру ландшафту, сприяють відновленню луків і відкритих просторів, а також створюють середовище існування для багатьох інших видів. А ще, виїдаючи зайву рослинність, вони допомагають боротися з пожежами у ландшафті. Їх присутність — це ще один крок до відновлення живої, стійкої екосистеми».

Із наближенням осені та поступовим зниженням температури води активність багатьох видів риб змінюється, і білизна (жерех) не є винятком.

Кінець літа — це особливий перехідний період, що вимагає від рибалки корекції тактики та глибокого розуміння поведінки цього обережного хижака. Саме в цей час, на межі серпня та вересня, з’являється унікальна можливість упіймати трофейні екземпляри, які активно накопичують жирові запаси перед зимівлею.

Сотні людей побували у неділю на Куяльницькому лимані. І я — серед них. Усі прагнули побачити унікальне явище — кристалізацію води, як здається на перший погляд. Насправді ж вода випаровується, а сіль залишається на поверхні.

Для мене це ще й історія, етнографія і чимало цікавих епізодів з польових досліджень, іноді — екзотичних. Так, перебуваючи серед українців на острові Караорман, що в румунській частині дельти Дунаю, запитав про назву поширеного на півдні України і в Румунії дерева. Назва видалася дещо неочікуваною — «дурне дерево». Чому? Тому, відповіли, що росте як дурне. Тобто росте швидко. У нас, і то лише в зоні солоних лиманів, назва цього дерева не тільки романтична — чумак, а й індикаторна, бо квітне воно у найспекотніший період літа. Його цвітіння — сигнал, маркер відкриття соляного сезону для чумаків. У цей час інтенсивність випаровування води максимальна й утворюється соляна ропа. Тисячі пудів солі вивозили чумаки з приморських лиманів у різні регіони України і навіть у Західну Європу.

Через глобальне потепління південна частина Одеської області вже до середини XXI століття може почати перетворюватися на пустелю. Про це в інтерв’ю YouTube-каналу журналіста Олексія Суханова розповіла кліматологиня, учасниця Міжурядової панелі зі зміни клімату (IPCC), членкиня Національної академії наук США Світлана Краковська.

За її словами, до 2050 року тривалість літа в Україні збільшиться до 150—180 днів — майже пів року. У південних регіонах середньодобова температура влітку становитиме 28—30°С, а в Дніпропетровській, Харківській та Полтавській областях — 24—26°С.

Як зміна клімату впливає на водні екосистеми та посилює негативний вплив посух

Зміна клімату прискорюється, й Україна відчуває це однією з перших у Європі. Останні десятиліття супроводжуються безпрецедентними температурними рекордами та тривалими посухами, що охоплюють дедалі більші території Європи і стають новою «нормою». Всесвітній фонд природи WWF-Україна підкреслює: результати досліджень свідчать про зростання інтенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ в нашій країні, зокрема посух, які, своєю чергою, призводять до дефіциту водних ресурсів.

Дані Українського гідрометцентру свідчать про те, що за останні тридцять років середня температура в нашій країні зросла на 1,2°C. Швидкість зростання температури повітря в окремих регіонах України сягає 0,82°C за останні 10 років, тоді як у сусідніх країнах – 0,47–0,59°С, а в північній півкулі та Європі – 0,34 та 0,47°С відповідно. Ці дані показують, що швидкість підвищення температури повітря в Україні є значно вищою за глобальні й європейські темпи.

Цьогоріч, уже традиційно, розпочалися Спільні дунайські дослідження (The Joint Danube Survey, JDS). Нагадаємо, із 2001-го вони проводяться кожні шість років синхронно з періодом планування управління річковим басейном відпо-відно до Водної рамкової директиви ЄС (ВРД).

Це найбільше міжнародне річкове дослідження у світі, адже в ньому беруть участь 14 країн, які відбирають різноманітні проби вздовж усієї течії Дунаю — а це понад 2800 кілометрів. В Україні точки відбору проб розташовані в дельті річки (райони міст Кілія та Вилкове Одеської області).

Біля Залізних Воріт-2 (гідроелектростанція на румуно-сербській ділянці Дунаю) рівень води знизився настільки, що можна побачити уламки суден, які затонули під час Другої світової війни. Про це пише «Південь сьогодні» з посиланням на «Antena 3 CNN».

За офіційними даними, об’єм стоку Дунаю становить менше половини багаторічного середнього показника за липень — менше 2000 кубічних метрів за секунду. Глибина річки не перевищує півтора метра, тому й можна побачити уламки німецьких суден, які затонули наприкінці Другої світової.

Щорічно 17 червня відзначається Всесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Цей день нагадує: прісна вода — не безкінечний ресурс, а саме завдяки їй родючі ґрунти перетворюються на безцінний скарб, якого стає дедалі менше.

Кількість і тривалість посух із 2000 року зросла на 29% порівняно з двома попередніми десятиліттями. У період із 1998-го по 2017-й вони спричинили глобальні економічні збитки на суму близько 124 мільярди доларів США. За прогнозами ООН, до 2050-го посухи можуть зачепити понад три чверті населення світу.

Щорічно 22 червня відзначається Всесвітній день тропічних лісів, які є не лише природними легенями нашої планети, а й надзвичайно багатою на види флори та фауни екосистемою, що зберігає більше половини всіх живих організмів. 

Ось деякі цікаві факти.

22 травня, у Міжнародний день біорізноманіття, на території Дунайського біосферного заповідника відбулася масштабна екологічна акція — зариблення річки Дунай червонокнижними осетровими видами.

Ініціатором заходу виступила Одеська обласна державна адміністрація спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Всесвітнім фондом природи WWF-Україна за участі ТОВ «Одеський осетринницький комплекс», Дунайського біосферного заповідника та Держрибпатруля.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України від першого дня великої війни — в окупації. Понад 130 кілометрів відділяє його від найближчого українського Херсона.

Окупаційна адміністрація відразу встановила контроль над заповідником і посадила нового «директора», який відзначився тим, що вивозить цінних тварин, занесених до Червоної книги України, на територію рашки. Частина колективу залишилася там, щоб доглядати за тваринами.

Троянда — одна з найпопулярніших рослин у світі. Приблизний вік окультуреної троянди становить 5000 років. Нині налічується близько 300 видів і 3000 сортів цих прекрасних рослин. У таких країнах, як Велика Британія, США та Іран, троянда є національною квіткою.

Цікавий факт! Найстаріший рожевий кущ у світі росте в Німеччині. Ось уже майже 1000 років він радує очі біля стіни собору в Гільдесгаймі, діставшись майже даху.

Торік у Європі демонтували 542 греблі та інші штучні бар’єри, які перешкоджали природному плину річок. Загалом відновлено 2900 кілометрів вільної течії водних артерій. Як свідчить новий звіт Руху за демонтаж гребель (Dam Removal Movement), це абсолютний рекорд: на 11% більше, ніж у 2023-у, і вп’ятеро більше, ніж у 2020-у.

Уперше зняли бар’єри на своїх річках, офіційно долучившись до цього європейського руху, чотири країни — Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія та Туреччина. Отже, демонтаж гребель у 2024 році відбувся вже у 23 державах — рекордно широке охоплення на «карті змін».

«Бури, крихітко, бури!» — це гасло Дональд Трамп відродив під час своєї останньої виборчої кампанії, обіцяючи збільшити видобуток нафти та газу. Вже після інавгурації він удруге вивів США з Паризької кліматичної угоди, спрямованої на зменшення викидів парникових газів, і навіть обмежив використання словосполучення «кліматична криза» в офі-ційному мовленні.

І все це на фоні нескінченних «антирекордів», як-от аномальне потепління, подвійне прискорення танення льодовиків, зменшення площі морського льоду та екстремальна посуха на половині планети. На додачу до цього — стихійні лиха, частота і масштаби яких тільки збільшуються. Скажімо ураган Мілтон, що вбив 17 людей у США, та смертоносна повінь, яка забрала життя понад 200 іспанців.

За офіційним рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, щороку, починаючи з 1993-го, 22 березня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день водних ресурсів. Його цьогорічна тема — «Збереження льодовиків».

Як зазначається у доповіді ООН про стан водних ресурсів світу, лише 3% всієї води на планеті є прісною, дві третини з якої заморожена у льодовиках.

Сьогодні більшість річок втратили свій вільний плин через греблі, зарегулювання та зміну ландшафтів. Це загрожує не лише екосистемам, а й нашій здатності забезпечувати свої потреби прісною водою в майбутньому. WWF-Україна (https://wwf.ua) працює над тим, щоб зберегти та відновити природну течію річок. Бо це ключ до водної безпеки, біорізноманіття та здорового довкілля.

Хоча вода займає понад 70% поверхні Землі, майже вся вона — солона і зосереджена в океанах. Прісна становить лише близько 3% від усіх ресурсів нашої планети. Втім, навіть ця невелика частка здебільшого є важкодоступною для використання.

Крутиголовка (Jynx torquilla) — унікальний представник родини дятлових (Picidae), що вирізняється своїм незвичайним зовнішнім виглядом, поведінкою та способом життя. Детальніше про неї — пернатий символ нинішнього року — розповіли в Українському товаристві охорони птахів.

Таксономія і зовнішній вигляд

Хоча крутиголовка належить до родини дятлових, вона не має характерного міцного дзьоба та не володіє навичками барабанного стуку, що притаманні іншим видам дятлів. Натомість птах використовує свої вокалізації для спілкування і приваблення партнерів.

Яку  погоду  готують  нам  весна  та  літо

Зима вже подолала екватор і не перестає дивувати нас справжнім весняним теплом, як і прогнозували ще восени. При тому, що друга половина січня — початок лютого в Україні — це традиційно найхолодніший період. Та, незважаючи на аномально теплу погоду, прощатися із зимою поки що не варто. Вона до нас ще повернеться, хоч і ненадовго.

І хоча всі розрахунки світових прогностичних центрів свідчили про аномально теплу зиму, жоден із них не передбачав таких великих температурних аномалій, які спостерігалися. Середня за грудень і січень температура повітря на переважній частині території України виявилася додатною, а кліматична зима, коли середня за добу температура є від’ємною понад п’ять діб і більше, так і не настала. Короткочасні зниження тривали максимум три-чотири дні й рідко становили нижче -5°С. Тож на значній території України осінь плавно переходить у весну, оминаючи стадію зими. Винятком є західні області країни, особливо Карпати, які все ж таки мали змогу зустрітися із зимою, хоч і ненадовго.

2 лютого у світі відзначався День водно-болотних угідь

Водно-болотні угіддя — це природні екосистеми, які включають прісноводні та прибережно-морські зони: озера, річки, болота, торфовища, дельти, естуарії, мангрові ліси, коралові рифи та підземні водоносні горизонти. Експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна підкреслюють: ці території забезпечують майже все споживання прісної води у світі і понад мільярд людей залежить від них як джерела засобів до існування. Крім того, 40% усіх видів на планеті живуть і розмножуються саме у цих екосистемах.

Із 1700-го до 2020 року втрачено 3,4 мільйона км2 (площа, що майже дорівнює розміру Індії) внутрішніх водно-болотних угідь. Це 21% від їх глобальної площі. В окремих країнах ситуація ще гірша. Наприклад, Ірландія втратила понад 90% своїх водно-болотних угідь. Головна причина — осушення територій для сільського господарства.

Скрізь на планеті, за одним винятком — пощастило тільки Азії, нинішній рік стане най-спекотнішим за всю історію спостережень.

2024-й, за оцінками американського Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA), поб’є попередній температурний рекорд, встановлений буквально торік.

Знайти слова

— Чи вже сформувався в голові людей цей зв’язок, що зміну клімату пришвидшує саме людство своєю діяльністю, а потім це виливається в екстремальні погодні явища?

— Думаю, що так. Бо вже, напевно, неможливо не скласти цих двох пазлів. Хоча, на жаль, залишається багато скептиків. Кліматична система — це великий механізм, який сформувався за сотні мільйонів років. Й от вони кажуть: «Ну що та людина могла з тим великим механізмом зробити, що такого вприснути?». Але ж наш організм теж великий, а вприсніть у нього трохи ціанистого калію? Тут приблизно те саме. І хіба ці люди не бачать усе те саме, що й ми? Чи вони не уявляють цієї небезпеки, чи вони за 30 срібняків кажуть речі, які просто на голову не налазять?

На горі Фудзі (Японія) наприкінці жовтня вперше за 130 років відсутній сніг.

Саме стільки — 130 років — тут фіксують метеорологічні спостереження у письмовій формі. Як свідчать ці записи, сніг на Фудзі випадає ще до початку жовтня, а от цьогоріч навіть в останні дні місяця її вершина не засніжена.

За останні тижні потужні зливи спричинили повені та зсуви ґрунтів, що призвели до загибелі сотень людей у деяких частинах Азії, Африки, Європи та США. І таких екстремальних подій через зміну клімату ставатиметься дедалі більше.

Попри те, що в багатших державах кількість загиблих від стихійних лих, як правило, нижча, теперішні несподівані повені показали, що до них не готова більшість країн.