Матеріали з рубрикою «Довкілля»

2 лютого — Всесвітній день водно-болотних угідь. Від нього у 1971 році розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів, яку ще називають Рамсарською. Цьоріч темою дня стали туризм і відпочинок на водно-болотних угіддях.

Такий туризм і відпочинок покликані сприяти захисту навколишнього природного середовища, збереженню біорізноманіття, збільшенню стабільної зайнятості в цій сфері. Складовою екологічного туризму є й екологічна освіта, за допомогою якої багато хто може поповнити свої знання, усвідомити вразливість природного середовища, перейнятися природними та культурними цінностями рідного регіону.

А чи знаєте ви, що в мисливських угіддях Одещини водиться 4,5 тисячі голів копитних, 93 тисячі хутрової звірини та 341 тисяча пернатих?

Як повідомляє сайт «Погляд з Одеси», посилаючись на начальника відділу лісового господарства обласного управління лісового і мисливського господарства Валентину Калошину, у підпорядкуванні цього відомства сьогодні перебуває

Міжнародні кліматичні переговори у Південній Африці (м. Дурбан) завершилися компромісом: термін дії Кіотського протоколу продовжено на п’ять років, повідомляє світоглядний портал «Рідна країна».
Хоча ухвалити новий глобальний договір учасники конференції не змогли, замість затвердження компромісних перехідних положень на 2013 — 2015 роки сторони продовжили дію Кіотського протоколу до 2020-го. Країни — учасниці договору також домовилися прийняти нову юридичну угоду зі зміни клімату, яка зобов’яже найбільші країни-забруднювачі знижувати викиди.
На думку експертів, домовленості, досягнуті на міжнародних переговорах у Дурбані, є кроком вперед, але людство все ще залишається на шляху катастрофічного росту температури на планеті через недостатні зобов’язання зі зниження викидів парникових газів.

Нинішньої осені в суббассейні дельти Дунаю вперше проводилася спільна масштабна дослідницька експедиція (JDDS), у якій брали участь вчені України, Молдови і Румунії.

В ОСТАННІ РОКИ стан Дунаю під  постійною пильною увагою міжнародних екологічних організацій.
Осіння експедиція — один з елементів проекту «Спільний екологічний моніторинг, оцінка й обмін інформацією для інтегрованого управління регіоном дельти Дунаю, що здійснює Міжнародна ко­місія із захисту ріки у рамках ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» (ENVSEC) у кооперації з UNEP, UNECE і за участі місцевих партнерів з країн дунайської дельти. Менеджмент проекту на регіональному рівні успішно здійснює незалежна громадська організація — Центр регіональних досліджень.

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), за період з 2010 по 2035 роки загальносвітове енергоспоживання зросте на третину. При цьому половину приросту забезпечать дві країни — Китай та Індія, які відповідно до чинної кліматичної угоди (Кіотського протоколу) не мають жодних зобов’язань зі зниження викидів.
Ця інформація була озвучена на конференції з питань захисту клімату, яка проходила у Дурбані (Південно-Африканська Республіка) з 28 листопада по 9 грудня. Основне питання, яке обговорювали учасники форуму, а це представники 194 держав, — майбутнє Кіотського протоколу. Досі це єдиний міжнародний договір, який встановлює для держав обов’язкові параметри викидів парникових газів. Щоправда, у ньому визначені цілі обмеження викидів лише на період з 2008 по 2012 роки, й обов’язковий характер вони мають винятково для індустріальних країн.