Матеріали з рубрикою «Довкілля»

Хоча 2020-й для багатьох став періодом випробувань, він подарував і кілька яскравих моментів. Уявіть собі: торік виявлено сотні нових видів тварин! Від жабки завдовжки один сантиметр до павуків, названих на честь кінозірки Хоакіна Фенікса. Сайт https://mind.ua у партнерстві з бюро перекладів «Профпереклад» підготував добірку про найцікавіші відкриття.

Achalinus zugo-rum. На новий вид змій, схожих на веселку, натрапили майже випадково в лісах Північного В’єтнаму, повідомляє The Independent. Рептилію знайшли посеред дороги під час спостереження за екологічними ландшафтами. Її відмінними рисами є темні майже голографічні лусочки, дивні очі та відсутність фоторецепторів.

Учені з Норвезького університету науки й технологій дослідили, що автомобільні дороги — це шлях у гори не тільки для туристів, а й для звичайних, або рудих лисиць, надмірна щільність яких порушує рівновагу місцевої екосистеми.

Екологи підрахували кількість цих хижаків уздовж ділянок гірських доріг в Альпах. Сліди на снігу й записи з мисливських камер — фотоапаратів для зйомки диких тварин у природі — показали, що щільність лисиць дуже зростає поблизу шосе. Це логічно: по-перше, асфальт набагато зручніший для пересування, ніж глибокі замети, а, по-друге, залишки продуктів, які викидають «за борт» власники автівок, позбавляють рудих потреби добувати природну їжу.

У зв’язку з активним таненням льоду, глобальна температура на планеті підвищуватиметься на 1 — 1,5 градуса кожні п’ять років, повідомляє Тhe Guardian.

Всесвітня метеорологічна організація застерігає: якщо кліматична ситуація не зміниться, то поступове підвищення температури призведе до хаосу. Такий висновок зроблено на підставі аналі-тичних матеріалів, отриманих від центрів прогнозування клімату в Австралії, Китаї, США, Великобританії та ще дев’яти країнах.

У своїй повсякденній роботі працівники регіонального ландшафтного парку «Тилігульський», що займає майже 14 тисяч гектарів і розкинувся на землях Лиманського та Березівського районів, найперше спираються на закон «Про природно-заповідний фонд України». А цим законом на них покладені такі відповідальні завдання, як регулювання господарської, рекреаційної та інших видів діяльності задля збереження природних ландшафтів, водних об’єктів, рослинного і тваринного світу, пам’яток історії та культури, поширення природоохоронних знань серед населення, а заодно створення сприятливих умов для організованого туризму й відпочинку.

Державні «Тилігульського» за участі добровільних помічників, на закріплених за ними ділянках регулярно проводять рейди-перевірки, природоохоронні та просвітницькі акції. От і нинішнього року вже здійснили сотню таких рейдів і виявили більше десятка випадків серйозних порушень природоохоронного законодавства, матеріали щодо яких передали до суду. Контролюють також дотримання природоохоронних вимог і на дачних масивах та в садових товариствах, що межують із заповідною територією. Ну і, звісно, постійно проводять бесіди з місцевим населенням і тим, хто відпочиває на території парку, щоб поводилися культурно, не завдавали шкоди довкіллю.

Клімат України змінюється на очах. До чого нам готуватися? Початок розмови на цю тему з членом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК), завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидатом фізико-математичних наук Світланою Краковською читайте у номері «ЧН» за 14 травня. Нижче – продовження інтерв’ю.

— Тобто зігнати хмари в потрібний час і потрібне місце?

— Ні, ви їх не зженете в потрібне місце, але можна пошукати всередині такі місця, куди треба доставити штучні кристали для інтенсифікації процесів утворення опадів.

Але щоб це зробити, потрібна певна інфраструктура, радари, радіозондування, ну й обладнані літаки, або хоч ракети. Треба вкласти гроші в це, але тонна води, яку можна буде отримати, за оцінками наших фахівців, коштувала б менше копійки в цінах 1990 року, тобто окупить вкладення у 3—10 разів, особливо враховуючи величезні збитки від градобиття.

Антарктичні + 20,750C

В Антарктиці встановлено новий температурний рекорд: уперше в історії там зафіксували температуру повітря вище двадцяти градусів за Цельсієм, повідомляє The Guardian.

Учений Карлос Шефер, який вивчає кліматичні тенденції і вплив глобального потепління на вічну мерзлоту, заявив, що аномально висока температура спостерігається на всій земній кулі, однак 20,75 градуса за Цельсієм, зафіксовані на антарктичному острові Сеймур, стали несподіванкою навіть для фахівців. «Ми ніколи не бачили нічого подібного», — визнав кліматолог.

На території національного природного парку «Тузлівські лимани» люди помітили білохвостих орланів — великих хижих птахів, які прилітають сюди зимувати.

Відомий еколог-біолог Іван Русєв назвав їх «аристократами неба», розповівши у соцмережах, що цьогоріч орлани дуже рано почали піклуватися про гніздування. Вже два тижні одна пара облаштовує собі гніздо в лісосмузі.

Надія на порятунок є: вчені отримали третій ембріон майже вимерлого північного білого носорога.

Цей підвид (один з двох варі-антів білих носорогів, що мешкав у Центральній Африці) — найбільший носоріг у світі й четвертий за розміром сухопутний звір планети — поступається тільки трьом видам слонів. На початку 1960-х у природі жило більше двох тисяч цих тварин, однак за два десятиліття, внаслідок варварського браконьєрства, їх число скоротилося до 15 особин. Незважаючи на всі зусилля з охорони цього виду, сьогодні залишилися тільки дві самки, а останній самець на ім’я Судан помер позаторік.

У порятунку північного білого носорога беруть участь учені з Німеччини, Італії, Чехії, Кенії, Японії та США, а також співробітники Національного парку Ол-Педжета і кенійської служби охорони дикої природи. План такий. До смерті Судана вдалося законсервувати його сперму. Тепер двох самок, що зосталися, — Наджину і Фату стимулюють, щоб отримувати їхні яйцеклітини. Ризикувати ними не можна, тому процедуру зустрічі яйцеклі-тин і сперматозоїдів проводять «у пробірці», а сурогатними матерями для щасливих ембрі-онів стануть самки найближчого спорідненого підвиду — південного білого носорога.

Одеса посеред літа. Вокзали, базари, море, пляжі, туристи, фестивалі, розваги… А ще — сміття, сморід, бруд й антисанітарія… Місто, яке претендує на статус всеукраїнського курорту, місто-мільйонник, де працюють безліч підприємств і де, мов гриби після дощу, ростуть новобудови, щодня генерує величезну кількість різних видів відходів: рідких, твердих, побутових, буді-вельних та інших.

Влітку, коли на Чорне море приїздять відпочивальники, кількість яких майже дорівнює місцевому населенню, проблема загострюється в рази. Справжня біда для одеситів — це сміттєві звалища, що постійно виникають на тілі міста, мов болючі гнійні виразки невиліковної хвороби, якої годі позбутися. Хвороби безвідповідальності і байдужості, яка може закінчитися фатально.

Наш щоденний вибір має значення: зупинімо забруднення Землі пластиком!

Пластик займає так багато місця в нашому житті, що ми перестали звертати на нього увагу. Тому що це зручно. Дешево. Пластик — усюди. Уявіть, що більше 70% пластику, який ми використовуємо, не переробляється, і чимала частина таких відходів змивається з пляжів в моря або потрапляє в річки з вулиць. За оцінками, сьогодні в океанах плаває майже 5 трлн пластикових речей!

Зазвичай ми одразу розрізняємо пластик, але є ще один його різновид, який розгледіти непросто. Це мікрочастинки або дрібні частинки і волокна пластику розміром менше 5 міліметрів. Ці мікрочастинки спочатку утворювалися в результаті фізичного дроблення більших шматків — пластикових мішків, упаковки продуктів або канатів. Але останнім часом спостерігається зростання виробництва мікропластику: гранул, порошку і побутових або промислових абразивів. Це явище призвело до зростання поширення пластичної маси в навколишньому середовищі і в океанах.

Як уже повідомляли «ЧН», 3 липня в Україні пройшла акція «День без полі-етилену», до якої долучилося більше сотні магазинів, кафе, аптек та інших установ і компаній, аби привернути увагу кожного свого клієнта до проблеми забруднення довкілля, продемонструвавши при цьому власну готовність до дієвого захисту планети від пластикової чуми.

Цього дня екологічно відповідальні люди відмовилися від використання виробів із пластику: рукавичок, чашок, кришок, столових приборів чи упаковки, а такі ж відповідальні установи й організації запропонували їм натомість тару, безпечну для природи.

За останні тижні колір морської води змінився — вона стала зеленкуватою від величезної кількості водоростей. А згодом додався ще й неприємний запах.

Особливо потерпають неглибокі пляжі, як-от Лузанівка, Ланжерон, Продмаш, і «кишені», де накопичується чимало зелені — у відкритих водних просторах її швидко відносить у море…

Що робити? Чи можна купатися? Чи варто їхати до Одеси на відпочинок цим літом?

Соцмережі та форуми сповнені різними чутками, починаючи від того, що вода в морі отруйна, і закінчуючи тим, що через водорості гинуть дельфіни.

Експерти зібрали прес-конференцію, щоб дати правдиву інформацію. Вони запевнили: загибель дельфінів не пов’язана з цвітінням водоростей.

За останні кілька днів в Одесі позеленіло море. Причинами аномального явища стали спека й дощі, які спровокували цвітіння водоростей Nodularia spumigena.

Головне управління Держ-продспоживслужби в Одеській області рекомендує утриматися від купання в морі в зв’язку з аномальним розвитком водоростей.

Справа в тому, що інтенсивний розвиток Nodularia spumigena, стверджують спеці-алісти служби, може спричинити наявність у морській воді небезпечних речовин та мікробіологічних організмів (відповідні дослідження проводяться), а відтак застерігають населення, особливо дітей, від купання в такій воді. Окрім того, просять тимчасово утриматися і від споживання виловленої на узбережжі морської риби, мідій, креветок та інших морепродуктів.

Дослідники перевірили річки, які протікають у 72 країнах світу, на наявність у їхніх водах 14 найпоширеніших антибіотиків, і в двох третинах з них виявили сліди медикаментів.

У деяких регіонах, зокрема у Бангладеш, концентрація антибіотиків перевищувала максимально допустимий рівень у 300 разів. Украй несприятлива ситуація спостерігається у країнах Азії та Африки. До числа найзабрудненіших увійшли Кенія, Гана, Нігерія і Пакистан.

Утім, у Європі ситуація теж далека від норми. У британській Темзі вчені знайшли п’ять видів лікарських препаратів, включаючи ципрофлоксацин, який застовується для лікування інфекцій шкіри та сечовивідних шляхів.

В Уельсі після урагану з’явився із моря доісторичний ліс, який був похований під піском і водою понад 4,5 тисячі років, повідомляє BBC.

Через ураган «Ханна» море дещо відступило, й оголило поклади торфу, під яким і ховалися дерева: коли торф розвіяло вітром, вони опинилися на поверхні. Їхні скам’янілі залишки можна побачити між селами Борт та Ініслас у графстві Кередігіон.

Як свідчать місцеві перекази, цю землю неодноразово затоплювало море. Зокрема, в VI столітті пішло під воду 16 поселень. У XVIII столітті записана легенда про загиблу під водою цивілізацію, яку називали «Затонулою сотнею». За легендою, ця територія була колись родючою землею з поселеннями, захищеними від повеней шлюзами і дамбами.

Нікуди не дітися від такої сезонної небезпеки, як укуси кліщів. Період найвищої активності цих паразитів припадає якраз на травень-червень. Це час, коли ми найчастіше вибираємося на природу на пікніки, а відтак і найбільше ризикуємо підчепити кровососа.

Слід зазначити, що захворюваність на кліщовий вірусний енцефаліт для Одещини не характерна: останній випадок був зареєстрований понад 30 років тому. Найпоширеніша недуга, яка може передаватися кліщами на нашій території, — це кліщовий бореліоз, або хвороба Лайма.

Найчастіше кліщі ховаються на листі та чагарниках на висоті 0,5 — 1 м від поверхні землі біля стежок, прокладених тваринам або людиною, у сухостої.

Серед багатьох наукових установ Одеси, мор-ської столиці України, є декілька, безпосередньо пов’язаних з морем.

Чим живе сьогодні наша морська екологічна наука, розповідає директор Українського наукового центру екології моря, кандидат географічних наук Віктор КОМОРІН.

— Вікторе Миколайовичу, спершу розкажіть, будь ласка, про очолюваний вами заклад.

— Український науковий центр екології моря є головною організацією Міністерства екології та природних ресурсів України в галузі морських екологічних досліджень. Наш заклад забезпечує морегосподарську діяльність, виконує морський екологічний моніторинг і є відповідальною установою за імплементацію Європейської директиви з морської стратегії. Для виконання наших завдань у нас є науковці з багаторічним досвідом, відповідне науково-технічне забезпечення, аналітична лабораторія, банк даних, з належним серверним та програмним забезпеченням, а також науково-дослідне судно «Володимир Паршин».

Навіть у тому випадку, якщо людство знизить кількість викидів парникових газів у рамках Паризької угоди, температура в Арктиці все одно підніметься на 3—5 градусів до 2050-го і на 5—9 градусів до 2080-го порівняно з показниками за 1986 — 2005 роки.

Про це йдеться у новому звіті Програми ООН з навколишнього середовища, підготовленому 250 науковцями та експертами із 70 країн.

Планету врятують ліси

Швейцарські екологи переконані, що висаджування лісових масивів у глобальних масштабах може не тільки зупинити накопичення вуглекислого газу, але й знизити його нинішній вміст у повітрі, а відтак мінімізувати ризики глобального потепління.

З такою пропозицією Томас Кроутер із Швейцарської вищої технічної школи Цюріха виступив на щорічній зустрічі Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS), що відбулася у Вашингтоні.

Вчені оцінили потенційну кількість вуглецю, яку здатні поглинути з повітря дерева, накопичуючи свою біомасу. «Зараз це 400 гігатонн у трьох трильйонів дерев. Якщо ж збільшити їх кількість ще на трильйон, то отримаємо додатково близько сотні поглинутих з атмосфери гігатонн вуглецю, тобто практично стільки, скільки людство викидає за десятиліття», — зазначив доктор Кроутер.

ООН оприлюднила звіт про кількість сміття на планеті, складений за участю експертів вашингтонського університету. Найбільшу проблему на Землі, підкреслюється у документі, нині становить пластик.

З моменту його винайдення на планеті вироблено понад 6,3 мільярда тонн пластикової продукції, 90,5 відсотка якої потрапило на звалища та в океани. Якщо така тенденція продовжиться, то вже до 2050 року на Землі зберігатиметься близько 12 мільярдів тонн пластмасового сміття, що еквівалентно 7,2 трильйона звичайних полі-етиленових пакетів, заповнених пластиком.

Перший міжнародний форум з хімічної безпеки Чорного моря «Хімічна зброя — продукти харчування — здоров’я людини — навколишнє середовище» відбувся нещодавно в Одесі — в Інституті морської біології НАН України.

Інтерес до форуму виявили не лише науковці з України. У його роботі активну участь взяли професори-хіміки з університетів Туреччини — Юсуф Ділгін, Бекір Саліх та Алі Булут.

Зі словами привітання до учасників обговорення звернувся генеральний консул Турецької Республіки в Одесі Садін Айілдіз.

У режимі відеоконференції з доповіддю «Спадщина хімічної зброї, конвенція про її заборону: політика і наука» виступив представник Організації із заборони хімічної зброї при ООН — професор Джонатан Форман (Нідерланди), який також дав відповіді на численні запитання українських і турецьких колег.

За півстоліття сходжень туристи залишили на схилах Евересту тонни сміття — пластику та екскрементів, які можуть лежати там вічно і псувати най-прекрасніші на планеті краєвиди.

На найвищій у світі горі — найвище ж у світі звалище сміття. Щороку до вершини піднімаються кілька сотень туристів-альпіністів і майже всі поводяться вкрай безвідповідально — залишають непотріб, який у горах, на відміну від рівнин, нікуди сам по собі не дівається. У холоді й розрідженому повітрі високогір’я органіка не розкладається, не кажучи вже про пластик та інші матеріали, які взагалі лежатимуть там вічно.

Останнього самця північного білого носорога на кличку Судан усипили в заповіднику Ол Педжета (Кенія). Представники заповідника офіційно заявили про смерть тварини після тривалої хвороби, яка в останню добу життя Судана різко загострилася, повідомляють світові інформ-агентства.

Як пояснили співробітники заповідника, з огляду на поважний вік — 45 років — Судан страждав від безлічі вікових захворювань. Організація WildAid, яка курирувала останнього самця цього вимираючого виду, уточнила, що Судан два тижні не залишав свій загін — через початок руйнування кісток та м’язів ніг не міг самостійно навіть стояти. Крім того, через тріщини в нозі в організм тварини потрапила інфекція, яка розвинулася в серйозне запалення. Після цього команда ветеринарів прийняла рішення приспати носорога.

Останнє дослідження німецьких вчених показало, що 88—95 відсотків від усього обсягу пластикового сміття у Світовому океані припадає на 10 найбільших, із 57 досліджених, рік. 

Вісім з них протікають в Азії —  Янцзи, Інд, Хуанхе, Хайхе, Ганг, Чжуцзян, Амур і Меконг, а дві в  Африці —  Нігер та Ніл.

Пластикові відходи, тільки за попередніми оцінками, вбивають близько мільйона морських птахів, 100 тисяч морських ссавців, а точну кількість загиблої риби взагалі не можливо оцінити.

Експерти з охорони довкілля заявляють, що гігантський морський равлик може бути використаний для порятунку Великого бар’єрного рифу, який потерпає від забруднень.

Як повідомляє «Радіо «Свобода», влада Австралії оголосила про фінансування досліджень з розведення рідкісних равликів, щоб ті атакували морських зірок, відомих науковцям як «терновий вінець» — через колючки на своїй поверхні. Саме вони вважаються головним природним ворогом коралових поліпів і, надмірно розмножившись, можуть повністю знищити риф. Нині морські зірки дуже поширені тут через забруднення і стоки.

Великий бар’єрний риф, розташований у Кораловому морі біля узбережжя австра-лійського штату Квінсленд, є найбільшою в світі системою коралових рифів та екосистемою, яка внесена до Списку всесвітньої спадщини.

Екологи б’ють на сполох: людство вичерпало ресурси Землі на 2017 рік.

Організації із захисту довкілля WWF та Global Footprint Network опублікували звіт, де йдеться про те, що 2 серпня 2017-го людство перевищило витрати ресурсів, які планета здатна відновити за цілий рік, повідомила «Німецька хвиля».

Тобто за сім місяців людство витратило стільки води і повітря, спожило стільки тваринних і рослинних ресурсів, скільки мало би спожити і витратити за 12 місяців.

В Одесі відбулася прес-конференція за результатами комплексного дослідження екологічного стану Чорного моря. Про старт проекту у травні минулого року ми детально інформували  («Як почуваєшся, море?», «ЧН» 28.05.2016.). Українсько-грузинські чорноморські дослідження проводилися на сучасному європейському науково-дослідному судні «Маре Нігрум».

21 квітня  в Одесі представили результати науково-дослідної експедиції, що проводилася у рамках проекту ЄС/ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS-II). Серед учасників прес-конференції — голова Національного екологічного агентства Грузії Тамар Багратіа, заступник міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, керівник проекту EMBLAS-II Ярослав Слободнік, директор Інституту морської біології НАНУ Борис Александров, керівник Центру моніторингу Чорного моря (Грузія) Арчіл Гучманідзе, директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та інші.

Нові причини та речовини забруднення Чорного моря виявила експедиція, до якої увійшли екологи з різних країн, вперше дослідивши українську та грузинську акваторію із застосуванням європейських методів хімічного аналізу.

Про це розповів міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, презентуючи наукові висновки, які базуються на результатах спільних чорноморських досліджень, що проводилися в Україні та Грузії в 2016 році в рамках проекту ЄС/ПРООН «Покращення екологічного моніторингу в Чорному морі (EMBLAS-II)».

Провідні біологи світу б’ють на сполох: майже половина видів рослин і тварин планети, якщо негайно не будуть вжиті заходи, може загинути впродовж століття.

Для обговорення заходів зі збереження рідкісних тварин під егідою Папської академії наук у Ватикані зберуться найвідоміші біологи, екологи та економісти, пише The Guardian. У виданій до початку конференції брошурі наводяться дані між-урядової групи експертів зі зміни клімату, відпо-відно до яких загроза вимирання безлічі видів є рукотворною, тобто за неї відповідає людина. Сьогодні під загрозою вимирання перебувають 20% відсотків видів, а до 2117 року це число зросте до 50%, тобто видове різноманіття на нашій планеті скоротиться наполовину. Передусім ідеться про вимирання не надто відомих видів тварин і рослин, які відіграють дуже важливу роль в існуванні біосфери Землі. Вони поглинають викиди вуглекислого газу, регенерують грунт і зберігають контроль кількості комах-шкідників.

Американські генетики з’ясували, що на території США живе не три види вовків, як вважалося раніше, а лише один. Інші (рудий вовк і східний вовк) є звичайними сірими вовками з домішкою ДНК койотів, повідомляється в журналі Science Advances.

Дослідники виявили, що у рудих вовків частка ДНК койотів становить 75 відсотків, а ДНК сірих вовків — 25 відсотків. У східних вовків ДНК двох видів має зворотну пропорцію. Така «суміш» дає унікальних особин, але не унікальні види. Відтак чистокровними вовками можна вважати тільки сірих, що мешкають по всій території США.