Матеріали з рубрикою «Довкілля»

Переглядів: 5411

...Й осиротіє Земля

Багатьом видам хребетних тварин доведеться еволюціонувати в десять тисяч разів швидше, ніж раніше, щоб адаптуватися до стрімких змін клімату. Такий прогноз озвучили екологи Університету Арізони за результатами свого дослідження. Це дослідження стало першим, яке порівняло темпи адаптації живих організмів до темпів зміни клімату.

У ході своєї роботи, повідомляє сайт www.yoki.ru, вчені ана­лізували, наскільки швидко види пристосовувалися до різних кліматичних умов у минулому, вибравши «піддослідних» з усіх основних груп наземних хребетних. Усього в поле зору дослідників потрапило 540 різних тварин, включаючи амфібії, рептилії, птахи і ссавці. Темпи їх еволю­ціонування вчені порівняли з темпами зміни клімату і результатом, який очікується до кінця цього століття.

Переглядів: 1552

Чи вистоїть білуга під натиском людини?

За останній час розмір чорноморської популяції осетрових драматично знизився, в результаті чого цей вид практично опинився на межі зникнення. Щоб зупинити екологічну катастрофу, що насувається, Міжнародна комісія із захисту Дунаю разом із Всесвітнім фондом природи та Європейською комісією, у рамках Стратегії європейського співтовариства для Дунайського регіону, реалізують низку проектів. Докладніше про те, у чому ж полягає ця робота, розповідають Ютта ЯРТ та Ірена ЛУЦІУС — експерти Дунайсько-Карпатської програми Всесвітнього фонду природи.

— Розкажіть, будь ласка, про основні причини настільки драматичного становища з осетровими в Дунайському басейні.

— Є дві основні причини катастрофічного становища дунайських осетрових. Це — надмірний промисел, а також знищення традиційних шляхів та регіонів міграції для нересту, що означає втрату звичного середовища мешкання. Виняткові смакові якості чорної ікри і висока ціна на неї зумовили варварське винищування цього виду риб у Дунайському басейні. Якщо на початку минулого століття в Дунаї виловлювали десь тисячу тонн осетрових на рік, то останнім часом ця кількість скоротилася до кількох десятків тонн.

Переглядів: 4721

В Україну повернулася савка

Рідкісного пернатого з блакитним дзьобом — савку — чисельністю 30 особин зареєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач (Західний Крим) під час міжнародних синхронних обліків гусеподібних, що проходили в минулі вихідні на півдні України, в Болгарії та Румунії.

Цей глобально вразливий птах, абориген Палеарктики й релікт давнього моря Тетіс, у другій половині ХХ століття став надзвичайно рідкісним видом на території нашої країни. Савка — глобально вразливий вид качок у світі, занесена до Міжнародного червоного списку (має статус «У загрозливому стані») і до Червоної книги України.

Переглядів: 4784

Похорони ховрашка і хом’ячка

Міністр екології та природних ресурсів Едуард Ставицький наплював на вимоги багатьох екологічних організацій України щодо необхідності заборони найстрашнішої отрути ХХ століття — фосфіду цинку.

Ця отрута, що використовується як засіб знищення гризунів на сільськогосподарських угіддях, є причиною масової загибелі понад 100 видів диких тварин, з яких більше 30 занесені до Червоної книги. Фосфідом цинку комунальні служби активно труять у містах собак, кішок, голубів, нерідко він є причиною загибелі й людей. Фосфід цинку не зареєстрований у Росії, Білорусі, багатьох країнах ЄС. Його застосування грубо порушує відразу три закони України і дві міжнародні конвенції, підписані Україною. Докладніше про проблему див. статтю «Отрута в полі — біда на волі» («Чорноморські новини» за 6 вересня), а також обговорення в Інтернет http://www. uahunter. com. ua/forum/davayte-pomojem-kologam-zapretitx-strash-yad-fosfid-cinka-t45182. html.

Переглядів: 5115

Калахарі — український степ

Кліматичні зміни несуть реальну загрозу втрати для землеробства не тільки зони степу, а й більше половини площ ріллі країни

Про зміни клімату, тенденції, які спостерігаються на планеті загалом та в нашому регіоні зокрема, а також про наслідки, якими вони загрожують людству, «Чорноморські новини» розповідали не раз. Сьогодні продовжуємо знайомити вас з дослідженнями і прогнозами щодо цієї проблеми — пропонуємо статтю академіка Національної академії аграрних наук України Олександра Іващенка, опубліковану у свіжому числі газети «Дзеркало тижня. Україна».

Цілком справедливе твердження, що головним джерелом енергії на планеті Земля є Сонце. Відома сонячна константа енергії — 1,37кВт/м2, що надходить до перпендикулярної до сонячних променів поверхні на орбіті Землі. Відповідно в кількісному вимірі енергія від Сонця надходить до Землі відносно стабільно. Проте не все так однозначно. Інакше як можна пояснити факт зменшення на 40% площі льодів в Арктиці, підвищення зони вічних снігів у Альпах на 300 — 350 м, збільшення показників середньої температури на планеті за останні 20 років на 0,7 градусів Цельсія тощо?

Переглядів: 4269

Війна за дністровську воду

Уже не перший рік триває якщо й не війна, то боротьба за воду Дністра

Втім, спочатку це була не битва за воду, а битва з водою. Керманичі ще радянської держави довго шукали спосіб порятунку від повеней, які надовго псували настрій мешканцям Дністровської долини (щоправда, не всім, а тільки тим, хто із впертістю віслюка, всупереч народній мудрості та порадам синоптиків, селився внизу, у заплаві, замість побудуватися на правічному березі). І нічого кращого державні діячі не вигадали, як побудувати греблю. Так-так — греблю біля Новодністровська будували саме як антипаводкову. А отримати від цього будівництва ще й користь у вигляді «дармової» (беру в лапки, бо насправді у собівартість гідрокіловатів ого-го скільки всього включати треба) енергії — це вже завдання допоміжне. Спробували пошукати в затії ще й третю користь: розводити й ловити рибу у водосховищі, що утворилося над греблею.

Переглядів: 4208

Збереження Тиси – турбота кожної з країн басейну

Можливо, у когось з читачів, виникне запитання: навіщо в Одесі розповідати про Тису, вона ж нашими теренами не протікає. Але не кваптеся, пригадайте, що саме Тиса є найбільшим суббасейном Дунаю, а відтак, екологія і Дунаю, і Чорне моря безпосередньо залежать від здоров’я ріки, про яку піде мова далі. Отож...

Механізми кооперації зусиль

Збереження Тиси — турбота кожної з країн басейну. Цим дуже актуальним сьогодні кредо і добре продуманою міжнародною програмою спільних дій Міжнародної комісії із захисту Дунаю (МКЗД) вдалося об’єднати уряди, експертів і громадські організації регіону в їхньому прагненні зберегти природні багатства Тиси. Зараз Дунайська комісія працює над тим, щоб поширити цей важливий і дуже цікавий досвід на регіон дельти Дунаю. Скажімо, міжнародні експерти трьох країн — України, Румунії і Молдови — вже почали підготовку «Аналітичного звіту про стан суббасейну дельти Дунаю», що послужить початком великої роботи з напрацювання інтегрованого Плану управ-ління водними ресурсами суббасейну дельти Дунаю і ріки Прут.

Переглядів: 3923

Майбутнє вже настало. Занадто спекотне

Джеймс Хансен, директор Інституту космічних досліджень імені Годдарда NASA, ще в 1988 році заявив, що саме людство спричиняє глобальне потепління. «Я малював похмуру картину наслідків нестримного зростання температури, спричиненого використанням людством викопного палива. Але я був занадто оптимістичним. Мої прогнози щодо підвищення рівня глобальної температури справдилися. Проте я не міг передбачити, як швидко ці зростання вплинуть та спричинять екстремальні погодні умови», — зазначив фахівець.

У новому дослідженні щодо зміни глобальної температури за останні шість десятиліть, яке було опубліковане нещодавно, Хансен та його колеги показали значні підвищення частоти спекотних літніх періодів, що може трагічно вплинути не лише на наше майбутнє, а й на сьогодення.

Переглядів: 1722

Озеро Путрине: початок кінця?

Середина літа. Спека. Температура води в одному із озер дельти Дністра — Путрине, яке було колись найбагатшим на рибу, доходить до 38 градусів.  Через відсутність нормальних весняного екологічного і літнього санітарно-екологічного попусків із Дністровської ГЕС гідробіонти масово гинуть. На «банкет» злетілися тисячі птахів...

Про проблеми дельти Дністра, пов’язані із Дністровською ГЕС, ми писали, починаючи ще із середини 80-х років минулого століття. Тоді вперше через перекриття стоку річки греблею ГЕС у дельті зацвіли синьо-зелені водорості, загинули десятки тисяч водяних мешканців. Відтоді минуло багато часу, але істотно нічого не змінилося. Навпаки, через перерозподіл річкового стоку в дельті на її заплавних озерах і мілководних системах періодично виникають замори риби й інших живих істот.

Переглядів: 1945

Ой, нелегка робота — зберегти водні плеса й болота

2 лютого — Всесвітній день водно-болотних угідь. Від нього у 1971 році розпочала свій відлік Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів, яку ще називають Рамсарською. Цьоріч темою дня стали туризм і відпочинок на водно-болотних угіддях.

Такий туризм і відпочинок покликані сприяти захисту навколишнього природного середовища, збереженню біорізноманіття, збільшенню стабільної зайнятості в цій сфері. Складовою екологічного туризму є й екологічна освіта, за допомогою якої багато хто може поповнити свої знання, усвідомити вразливість природного середовища, перейнятися природними та культурними цінностями рідного регіону.

Переглядів: 1451

І копитні, і пухнасті, і пернаті

А чи знаєте ви, що в мисливських угіддях Одещини водиться 4,5 тисячі голів копитних, 93 тисячі хутрової звірини та 341 тисяча пернатих?

Як повідомляє сайт «Погляд з Одеси», посилаючись на начальника відділу лісового господарства обласного управління лісового і мисливського господарства Валентину Калошину, у підпорядкуванні цього відомства сьогодні перебуває

Переглядів: 1459

Зміна клімату: проблему викидів відклали «на потім»

Міжнародні кліматичні переговори у Південній Африці (м. Дурбан) завершилися компромісом: термін дії Кіотського протоколу продовжено на п’ять років, повідомляє світоглядний портал «Рідна країна».
Хоча ухвалити новий глобальний договір учасники конференції не змогли, замість затвердження компромісних перехідних положень на 2013 — 2015 роки сторони продовжили дію Кіотського протоколу до 2020-го. Країни — учасниці договору також домовилися прийняти нову юридичну угоду зі зміни клімату, яка зобов’яже найбільші країни-забруднювачі знижувати викиди.
На думку експертів, домовленості, досягнуті на міжнародних переговорах у Дурбані, є кроком вперед, але людство все ще залишається на шляху катастрофічного росту температури на планеті через недостатні зобов’язання зі зниження викидів парникових газів.

Переглядів: 1537

Від гирла Прута до Чорного моря

Нинішньої осені в суббассейні дельти Дунаю вперше проводилася спільна масштабна дослідницька експедиція (JDDS), у якій брали участь вчені України, Молдови і Румунії.


В ОСТАННІ РОКИ стан Дунаю під  постійною пильною увагою міжнародних екологічних організацій.
Осіння експедиція — один з елементів проекту «Спільний екологічний моніторинг, оцінка й обмін інформацією для інтегрованого управління регіоном дельти Дунаю, що здійснює Міжнародна ко­місія із захисту ріки у рамках ініціативи «Навколишнє середовище та безпека» (ENVSEC) у кооперації з UNEP, UNECE і за участі місцевих партнерів з країн дунайської дельти. Менеджмент проекту на регіональному рівні успішно здійснює незалежна громадська організація — Центр регіональних досліджень.

Переглядів: 1461

Точка неповернення?

За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), за період з 2010 по 2035 роки загальносвітове енергоспоживання зросте на третину. При цьому половину приросту забезпечать дві країни — Китай та Індія, які відповідно до чинної кліматичної угоди (Кіотського протоколу) не мають жодних зобов’язань зі зниження викидів.
Ця інформація була озвучена на конференції з питань захисту клімату, яка проходила у Дурбані (Південно-Африканська Республіка) з 28 листопада по 9 грудня. Основне питання, яке обговорювали учасники форуму, а це представники 194 держав, — майбутнє Кіотського протоколу. Досі це єдиний міжнародний договір, який встановлює для держав обов’язкові параметри викидів парникових газів. Щоправда, у ньому визначені цілі обмеження викидів лише на період з 2008 по 2012 роки, й обов’язковий характер вони мають винятково для індустріальних країн.

Сторінка 4 з 4«1234

Передплата

Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!

дворазовий вихід (четвер та субота з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 50 грн.
  • на 3 місяці — 150 грн.
  • на 6 місяців — 300 грн.
  • на 12 місяців — 600 грн.
  • Iндекс — 61119

суботній випуск (з програмою ТБ):

  • на 1 місяць — 40 грн.
  • на 3 місяці — 120 грн.
  • на 6 місяців — 240 грн.
  • на 12 місяців — 480 грн.
  • Iндекс — 40378

Оголошення

Написання, редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

  • літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
  • високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
  • написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.

Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

099-277-17-28, 050-55-44-206

 
Адреса редакції
65008, місто Одеса-8,
пл. Бориса Дерев’янка, 1,
офіс 602 (6-й поверх).
Контактна інформація
Моб. тел.: 050-55-44-206
Вайбер: 068-217-17-55
E-mail: chornomorski_novyny@ukr.net