Матеріали з рубрикою «Довкілля»
Стережіться кліщів!
Нікуди не дітися від такої сезонної небезпеки, як укуси кліщів. Період найвищої активності цих паразитів припадає якраз на травень-червень. Це час, коли ми найчастіше вибираємося на природу на пікніки, а відтак і найбільше ризикуємо підчепити кровососа.
Слід зазначити, що захворюваність на кліщовий вірусний енцефаліт для Одещини не характерна: останній випадок був зареєстрований понад 30 років тому. Найпоширеніша недуга, яка може передаватися кліщами на нашій території, — це кліщовий бореліоз, або хвороба Лайма.
Найчастіше кліщі ховаються на листі та чагарниках на висоті 0,5 — 1 м від поверхні землі біля стежок, прокладених тваринам або людиною, у сухостої.
Чорне море: від моніторингу до оздоровлення
Серед багатьох наукових установ Одеси, мор-ської столиці України, є декілька, безпосередньо пов’язаних з морем.
Чим живе сьогодні наша морська екологічна наука, розповідає директор Українського наукового центру екології моря, кандидат географічних наук Віктор КОМОРІН.
— Вікторе Миколайовичу, спершу розкажіть, будь ласка, про очолюваний вами заклад.
— Український науковий центр екології моря є головною організацією Міністерства екології та природних ресурсів України в галузі морських екологічних досліджень. Наш заклад забезпечує морегосподарську діяльність, виконує морський екологічний моніторинг і є відповідальною установою за імплементацію Європейської директиви з морської стратегії. Для виконання наших завдань у нас є науковці з багаторічним досвідом, відповідне науково-технічне забезпечення, аналітична лабораторія, банк даних, з належним серверним та програмним забезпеченням, а також науково-дослідне судно «Володимир Паршин».
Потепління вже не зупинити
Навіть у тому випадку, якщо людство знизить кількість викидів парникових газів у рамках Паризької угоди, температура в Арктиці все одно підніметься на 3—5 градусів до 2050-го і на 5—9 градусів до 2080-го порівняно з показниками за 1986 — 2005 роки.
Про це йдеться у новому звіті Програми ООН з навколишнього середовища, підготовленому 250 науковцями та експертами із 70 країн.
Версії
Планету врятують ліси
Швейцарські екологи переконані, що висаджування лісових масивів у глобальних масштабах може не тільки зупинити накопичення вуглекислого газу, але й знизити його нинішній вміст у повітрі, а відтак мінімізувати ризики глобального потепління.
З такою пропозицією Томас Кроутер із Швейцарської вищої технічної школи Цюріха виступив на щорічній зустрічі Американської асоціації сприяння розвитку науки (AAAS), що відбулася у Вашингтоні.
Вчені оцінили потенційну кількість вуглецю, яку здатні поглинути з повітря дерева, накопичуючи свою біомасу. «Зараз це 400 гігатонн у трьох трильйонів дерев. Якщо ж збільшити їх кількість ще на трильйон, то отримаємо додатково близько сотні поглинутих з атмосфери гігатонн вуглецю, тобто практично стільки, скільки людство викидає за десятиліття», — зазначив доктор Кроутер.
Пластикове нашестя
ООН оприлюднила звіт про кількість сміття на планеті, складений за участю експертів вашингтонського університету. Найбільшу проблему на Землі, підкреслюється у документі, нині становить пластик.
З моменту його винайдення на планеті вироблено понад 6,3 мільярда тонн пластикової продукції, 90,5 відсотка якої потрапило на звалища та в океани. Якщо така тенденція продовжиться, то вже до 2050 року на Землі зберігатиметься близько 12 мільярдів тонн пластмасового сміття, що еквівалентно 7,2 трильйона звичайних полі-етиленових пакетів, заповнених пластиком.
Підводні сюрпризи минулого
Перший міжнародний форум з хімічної безпеки Чорного моря «Хімічна зброя — продукти харчування — здоров’я людини — навколишнє середовище» відбувся нещодавно в Одесі — в Інституті морської біології НАН України.
Інтерес до форуму виявили не лише науковці з України. У його роботі активну участь взяли професори-хіміки з університетів Туреччини — Юсуф Ділгін, Бекір Саліх та Алі Булут.
Зі словами привітання до учасників обговорення звернувся генеральний консул Турецької Республіки в Одесі Садін Айілдіз.
У режимі відеоконференції з доповіддю «Спадщина хімічної зброї, конвенція про її заборону: політика і наука» виступив представник Організації із заборони хімічної зброї при ООН — професор Джонатан Форман (Нідерланди), який також дав відповіді на численні запитання українських і турецьких колег.
Найвищий у світі смітник
За півстоліття сходжень туристи залишили на схилах Евересту тонни сміття — пластику та екскрементів, які можуть лежати там вічно і псувати най-прекрасніші на планеті краєвиди.
На найвищій у світі горі — найвище ж у світі звалище сміття. Щороку до вершини піднімаються кілька сотень туристів-альпіністів і майже всі поводяться вкрай безвідповідально — залишають непотріб, який у горах, на відміну від рівнин, нікуди сам по собі не дівається. У холоді й розрідженому повітрі високогір’я органіка не розкладається, не кажучи вже про пластик та інші матеріали, які взагалі лежатимуть там вічно.
Судан помер. Надія зосталася
Останнього самця північного білого носорога на кличку Судан усипили в заповіднику Ол Педжета (Кенія). Представники заповідника офіційно заявили про смерть тварини після тривалої хвороби, яка в останню добу життя Судана різко загострилася, повідомляють світові інформ-агентства.
Як пояснили співробітники заповідника, з огляду на поважний вік — 45 років — Судан страждав від безлічі вікових захворювань. Організація WildAid, яка курирувала останнього самця цього вимираючого виду, уточнила, що Судан два тижні не залишав свій загін — через початок руйнування кісток та м’язів ніг не міг самостійно навіть стояти. Крім того, через тріщини в нозі в організм тварини потрапила інфекція, яка розвинулася в серйозне запалення. Після цього команда ветеринарів прийняла рішення приспати носорога.
Ріки, що гублять океан
Останнє дослідження німецьких вчених показало, що 88—95 відсотків від усього обсягу пластикового сміття у Світовому океані припадає на 10 найбільших, із 57 досліджених, рік.
Вісім з них протікають в Азії — Янцзи, Інд, Хуанхе, Хайхе, Ганг, Чжуцзян, Амур і Меконг, а дві в Африці — Нігер та Ніл.
Пластикові відходи, тільки за попередніми оцінками, вбивають близько мільйона морських птахів, 100 тисяч морських ссавців, а точну кількість загиблої риби взагалі не можливо оцінити.
Равлик проти «тернового вінця»
Експерти з охорони довкілля заявляють, що гігантський морський равлик може бути використаний для порятунку Великого бар’єрного рифу, який потерпає від забруднень.
Як повідомляє «Радіо «Свобода», влада Австралії оголосила про фінансування досліджень з розведення рідкісних равликів, щоб ті атакували морських зірок, відомих науковцям як «терновий вінець» — через колючки на своїй поверхні. Саме вони вважаються головним природним ворогом коралових поліпів і, надмірно розмножившись, можуть повністю знищити риф. Нині морські зірки дуже поширені тут через забруднення і стоки.
Великий бар’єрний риф, розташований у Кораловому морі біля узбережжя австра-лійського штату Квінсленд, є найбільшою в світі системою коралових рифів та екосистемою, яка внесена до Списку всесвітньої спадщини.
Землянам замало планети
Екологи б’ють на сполох: людство вичерпало ресурси Землі на 2017 рік.
Організації із захисту довкілля WWF та Global Footprint Network опублікували звіт, де йдеться про те, що 2 серпня 2017-го людство перевищило витрати ресурсів, які планета здатна відновити за цілий рік, повідомила «Німецька хвиля».
Тобто за сім місяців людство витратило стільки води і повітря, спожило стільки тваринних і рослинних ресурсів, скільки мало би спожити і витратити за 12 місяців.
Діагнози Чорного моря
В Одесі відбулася прес-конференція за результатами комплексного дослідження екологічного стану Чорного моря. Про старт проекту у травні минулого року ми детально інформували («Як почуваєшся, море?», «ЧН» 28.05.2016.). Українсько-грузинські чорноморські дослідження проводилися на сучасному європейському науково-дослідному судні «Маре Нігрум».
21 квітня в Одесі представили результати науково-дослідної експедиції, що проводилася у рамках проекту ЄС/ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря» (EMBLAS-II). Серед учасників прес-конференції — голова Національного екологічного агентства Грузії Тамар Багратіа, заступник міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо, керівник проекту EMBLAS-II Ярослав Слободнік, директор Інституту морської біології НАНУ Борис Александров, керівник Центру моніторингу Чорного моря (Грузія) Арчіл Гучманідзе, директор Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін та інші.
Сірководень іще вище
Нові причини та речовини забруднення Чорного моря виявила експедиція, до якої увійшли екологи з різних країн, вперше дослідивши українську та грузинську акваторію із застосуванням європейських методів хімічного аналізу.
Про це розповів міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, презентуючи наукові висновки, які базуються на результатах спільних чорноморських досліджень, що проводилися в Україні та Грузії в 2016 році в рамках проекту ЄС/ПРООН «Покращення екологічного моніторингу в Чорному морі (EMBLAS-II)».
Рукотворна загроза біорозмаїттю
Провідні біологи світу б’ють на сполох: майже половина видів рослин і тварин планети, якщо негайно не будуть вжиті заходи, може загинути впродовж століття.
Для обговорення заходів зі збереження рідкісних тварин під егідою Папської академії наук у Ватикані зберуться найвідоміші біологи, екологи та економісти, пише The Guardian. У виданій до початку конференції брошурі наводяться дані між-урядової групи експертів зі зміни клімату, відпо-відно до яких загроза вимирання безлічі видів є рукотворною, тобто за неї відповідає людина. Сьогодні під загрозою вимирання перебувають 20% відсотків видів, а до 2117 року це число зросте до 50%, тобто видове різноманіття на нашій планеті скоротиться наполовину. Передусім ідеться про вимирання не надто відомих видів тварин і рослин, які відіграють дуже важливу роль в існуванні біосфери Землі. Вони поглинають викиди вуглекислого газу, регенерують грунт і зберігають контроль кількості комах-шкідників.
Беззахисні вовки
Американські генетики з’ясували, що на території США живе не три види вовків, як вважалося раніше, а лише один. Інші (рудий вовк і східний вовк) є звичайними сірими вовками з домішкою ДНК койотів, повідомляється в журналі Science Advances.
Дослідники виявили, що у рудих вовків частка ДНК койотів становить 75 відсотків, а ДНК сірих вовків — 25 відсотків. У східних вовків ДНК двох видів має зворотну пропорцію. Така «суміш» дає унікальних особин, але не унікальні види. Відтак чистокровними вовками можна вважати тільки сірих, що мешкають по всій території США.
Камчатський попіл у Гренландії
Британські кліматологи вивчили зразки домішок у льодах Гренландії і виявили у них багато попелу та часток пилу з усіх кінців Землі. Як з’ясувалося, повітряні течії відносять попіл з Камчатки прямо на льоди Гренландії, що прискорює їх танення.
Учений Джеймс Бендл з університету Бірмінгема у Великобританії стверджує, що його команді вдалося відновити історію зміни клімату за останні 450 років. Як виявилося, між Камчаткою і Гренландією, незважаючи на величезну відстань, є пряме повітряне сполучення, яке переносить темний вулканічний попіл на льодовики. Домішки у льодовиках, які потрапляли у Гренландію в різні роки, можуть розповісти, яким чином змінювався світовий клімат і звідки вітер приносив частинки пилу.
Озеро Сасик: курс на море
В часи СРСР, в 1970—1980 роках, процвітали різного роду модернізаційні ідеї, поширеною була практика підкорення природи і видозмінення її до непізнаваності. Однією з жертв так званого «прогресу» на Одещині став лиман Сасик. Водойму, площею понад двісті квадратних кілометрів, тодішні умільці задамбували. Через штучні загати озеро почало гинути, отруюючи й навколишні врожайні чорноземи. Виправити помилку радянських українські чиновники та науковці обіцяють нинішнього року, майже через півстоліття від появи екологічного лиха.
У радянські часи із Сасика захотіли зробити водосховище для прісної води, аби, в разі потреби, було чим зрошувати найближчі сільськогосподарські угіддя. Всі необхідні будівельні роботи виконали: водойму відгородили від моря дамбою 14 кілометрів завдовжки і 150 метрів завширшки. Однак розрахунки виявилися хибними. Через високу солоність, Сасик опріснити так і не вдалося. Більше того: вчені помітили, що чорноземи, які задля проби зрошували водою з озера, почали гинути. Наприкінці 1980-х так занапастили понад 30 гектарів землі. Про жодні заплановані рекордні урожаї вже не могло бути й мови. Експеримент завдав шкоди і місцевій флорі та фауні: цілющі болота повністю знищили, що унеможливило перекваліфікування Сасика на лікувальну курортну зону. Потім про озеро забули. До нього, «покаліченого», нікому вже не було діла. Всі рятувальні роботи перевели в розряд дискусій: поговорили-побалакали та й відклали. Максимум, що робилося, — проводили чергові експертизи. І такі «розмовні роботи» точилися навколо Сасика понад три десятиліття. Лише в останні 5—8 років зажев-ріла надія: до кампанії з порятунку водойми активно підключилися екологи і громадськість. Спільними зусиллями (іноді навіть вдаючись до відчайдушних спроб власноруч розкопати дамбу) люди почали вимагати від влади відновити природне сполучення Сасика з морем.
Про аномалії, реалії і кішку Мурку
Знайомитися з довгостроковими прогнозами клімату без брому, валер’янки чи без почуття гумору неможливо. Це просто якийсь жах. Тільки-но стало забуватися глобальне катастрофічне передбачення кліматологів, складене під егідою ООН, на 2050 рік, як тут посипалися нові і теж невтішні.
Потоп відкладається
на 50 років, але...
Нагадаємо, на початку нового тисячоліття прогнозисти сповістили, що у 2050 році внаслідок швидкого танення льодовиків рівень Світового океану підніметься до 90 сантиметрів і затопить острови та окремі ділянки материків, внаслідок чого зникнуть цілі держави, а існування решти супроводжуватимуть катаклізми.
Китам загрожує глухота
Збільшення кислотності Світового океану, зумовлене поглинанням надмірної кількості СО2 в атмосфері, призводить до зменшення здатності води до поглинання звукових хвиль, що виникають як з природних причин, так і в результаті діяльності людини, а це унеможливить проживання деяких великих морських тварин у низці регіонів, упевнені автори дослідження, опублікованого в журналі Nature Geoscience.
Група дослідників на чолі з Тетяною Ільїною з Гавайського університету провела модельне дослідження, в якому використовувала дані з уже опублікованих наукових статей. У своїй роботі вчені виходили з відомого факту, що здатність морської води до поглинання звукових хвиль залежить від її в’язкості, яка, в свою чергу, визначається кількістю розчинених у ній хімічних компонентів — сульфату магнію, борної кислоти і карбонат-іонів (СО3-) та деяких інших. Згідно з науковими даними вміст цих компонентів у воді вже дещо зменшився через підвищення її кислотності, зумовлене промисловими викидами СО2 в атмосферу.
Побічні докази потепління
Розмірковуючи про глобальне потепління, прийнято оперувати даними про зміну різних метеорологічних елементів, однак нас оточують і десятки непрямих підтверджень того, що з погодним режимом на планеті щось коїться. Повсюдно відбуваються події, які, на перший погляд, ніяк не стосуються клімату, але при детальному розгляді, наштовхують нас на певні думки.
До непрямих підтверджень глобального потепління вчені зарахували такі факти, як дедалі раніше настання періоду розмноження пінгвінів або повсюдне збільшення кількості бродячих кішок.
Лиман – це дитина річки і моря
Радник голови Одеської облдержадміністрації Михайло Кучук на брифінгу розповів журналістам про запуск в експлуатацію труби, яка з’єднала Чорне море з Куяльницьким лиманом (на знімку). Він нагадав, що в ХХ столітті вода з моря вже двічі подавалася у Куяльник: у 1926-у це було зроблено цілеспрямовано, а в 1941-у — в результаті вибуху дамби.
— Як бачимо з історичного досвіду, істотної шкоди лиман не зазнав. Нинішні роботи були виконані за рекомендаціями трьох науково-дослідних інститутів. У перший сезон — до березня—квітня 2015-го — у Куяльник буде закачано близько 8 мільйонів кубометрів морської води, ще 20 мільйонів закачають у наступні два зимові сезони. Всього роботи щодо з’єднання лиману з морем обійшлися приблизно в 25 мільйонів гривень.
Очі його бачили землю українську, а вуста благословляли її
У перебігу історії нашої держави Андрій Первозваний православною церквою особливо вшановувався — багато храмів в Україні збудовано саме на його честь. І це цілком природно, адже апостол Андрій — саме той учень Христа, який, виконуючи велике доручення Спасителя нести його вчення світові аж до краю землі, приніс віру християнську на землі Русі-України. Таким чином, апостол Андрій відкрив Божий шлях до спасіння, долучивши до християнського світу не одне покоління українців.
Первозваним святий апостол названий тому, що першим серед усіх апостолів був покликаний Спасителем йти за ним і бути його учнем. Андрій, брат святого апостола Петра, був одним з найближчих учнів Христа серед тих не багатьох вибраних Спасителем, хто бачив чудеса і знамення, яких не бачили інші апостоли.
Ми позичили Землю у наших нащадків
30 вересня побачив світ звіт Всесвітнього фонду природи (WWF) про живу планету — одне з найцитованіших джерел про стан нашої планети. Він вимірює «здоров’я» Землі за двома основними показниками — індексом живої планети та екологічним слідом. Звіт виходить раз на два роки. Один з його центральних висновків полягає в тому, що з 1970-го чисельність популяцій хребетних видів тварин знизилася більш ніж удвічі.
Чисельність хребетних тварин
за 40 років скоротилася вдвічі
Індекс живої планети відображає чисельність понад 10 тисяч репрезентативних популяцій ссавців, птахів, плазунів, земноводних і риб. З 1970 по 2010 роки він скоротився на 52% — більш ніж удвічі.
Найбільше скоротилася чисельність популяцій прісноводних видів — на 76%. Це значно перевищує темпи скорочення для морських (39%) і наземних (39%) видів.
Храмове свято у Малому Буялику
Якщо їхати з Одеси в напрямку Вознесенська, вже через десять хвилин на березі висохлої річки Аджалик перед вами відкриється краєвид села Свердлове (Малий Буялик), на пагорбі якого, сяючи куполами, стоїть багатовікова гордість цього краю — храм Іоанна Предтечі.
Нещодавно, а якщо бути точним — 11 вересня — парафіяни Свердлового святкували день свого храму. Це свято відзначається щорічно, починаючи ще з далекого 1805-го. Але цього разу воно було особливим. І не тільки тому, що всі жителі села — від найменшого і до найстаршого — взяли участь у відзначенні храмового свята панаїр, а й тому, що на урочистості прибув митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел. Велика кількість людей приїхала звідусіль, щоб отримати благословення владики.
У Грибівці не ростуть гриби, але є дельфіни
Серпень. Це особливий місяць, коли в ті ж 30 днів люди намагаються впхати все те, що планували на літо, але з якихось причин здійснити наміри досі не вдалося. Й ось вони інтенсивно шукають місце для відпочинку, вирішують непрості питання, на кого залишити чотирилапого улюбленця, які речі взяти з собою, а також потурбуватися про квиток у зворотний бік, аби встигнути дитину спокійно доправити до школи...
Недавно пощастило і мені за-смагнути, точніше, спектися під неймовірно розпеченим сонцем, під яким босоніж на пісок не ступиш; щоразу перед тим, як зануритися у благодатну прохолоду хвиль, зібрати всю свою мужність, аби подолати температурний контраст, і взагалі — відчути душею щось дуже споріднене зі стихією, але вже важко вгадуване, забуте з часу появи життя на землі, про те, що все ж ми з моря вийшли...
Краса й біда
Лебедівської коси
Лебедівська коса — неповторне природне утворення — це цілісне унікальне і дуже крихке ландшафтне явище, аналогів якому на всьому Причорномор’ї просто нема. Іноді її називають Тузлівською косою — за однойменною назвою лиманів, які помилково на багатьох картах позначають як озера в Татарбунарському районі Одеської області.
Наявність високої ландшафтної цінності, неповторного біологічного розмаїття, високої рибопродуктивності мілководних водойм у поєднанні з цілющими грязями лиманів, прилеглих до коси, степовим повітрям, постійними бризами в прибережній зоні моря — завдяки цьому Лебедівська коса має великий потенціал стати центром сталого туризму всього Причорномор’я із збереженням ландшафтного і біологічного різноманіття.
Останнє літо Куяльника?
В Одесі знову заговорили про Куяльник: рятувати унікальну водойму приїхав заступник міністра екології та природних ресурсів Павло Унгурян. Посадовець провів спеціальну нараду за участю місцевих фахівців та представників міністерства. А згодом дав прес-конференцію, на якій розповів про основні напрямки плану, спрямованого на порятунок і збереження природних ресурсів лиману.
Фактично нічого нового заступник міністра не сказав. Що-правда окреслив терміни початку робіт і назвав ймовірні джерела їх фінансування, а ще натякнув, що майбутнє лиману буде більш перспективним за умови надання йому статусу Національного природного парку «Куяльницький». Саме цю модель пан Унгурян назвав однією з пріоритетних у подальшому збереженні водойми. При цьому не виключив, що Куяльник може бути і курортом: головне — чітко закріпити його статус.
Ростуть у лісочку...
У лісі, лісосмугах, на полях та біля доріг уже з’явилися перші гриби. Деякі з них їстівні, а деякі — небезпечні для людського організму і можуть призвести до трагічних наслідків. Тому ті, хто хоче збирати гриби, повинні знати їх в «обличчя», щоб не потрапити в неприємну історію. Якщо ви збираєтеся на «тихе полювання», обов’язково знайдіть час і прочитайте про гриби в книгах чи в інтернеті, щоб мати про них хоч якесь уявлення.
А ще грибники мають свої «золоті» правила поводження в лісі, яких треба неодмінно дотримуватися: нічого із живого не ламати; не смітити; не руйнувати в пошуках грибів лісову підстилку; не затоптувати гриби, які переросли або які не берете; не збивати та не ламати неїстівні й отруйні гриби, які вам зустрічаються, бо вони можуть пригодитися лісовим мешканцям — тваринам та птиці; не палити і не викидати недопалки; не створювати незручностей лісовим мешканцям; ставиться до лісу і до всього живого в ньому з повагою. Пам’ятайте слова основоположника буддизму Сіддхартха Гаутами: «Ліс — це особливий, незмінно добрий і безкінечно щедрий організм, який не просить нічого для підтримки свого існування й великодушно розсипає продукти власної життєдіяльності, він бере під захист всі живі істоти і пропонує затінок навіть лісорубові, який губить його».
Безсилі перед потеплінням
Ґрунтуючись на численних даних, американські екологи попереджають, що вже в 2050 році клімат на Землі дуже відрізнятиметься від сьогоднішнього і це вплине на продукти, багато з яких стануть рідкісними або навіть зовсім зникнуть.
Насамперед це стосується кави арабіка: при потеплінні кавові дерева не можуть протистояти грибковим захворюванням, і якщо в найближчі десятиліття не буде знайдено ліки, велика частина кавових плантацій загине». Шоколад не зникне, але значно здорожчає. Посухи у Франції призведуть до зникнення традиційних вин «бордо» вже у середині XXI століття.
Проблеми Чорного моря
Одна із найсерйозніших екологічних проблем Чорного моря полягає в тому, що річки, які впадають у нього, несуть у своїх водах не тільки пестициди та важкі метали, але й у великих кількостях азот та фосфор, що змиваються з полів.
Азот і фосфор — це не тільки сільськогосподарські добрива, але і їжа для морських мікроорганізмів та водоростей, які через надлишок поживних речовин починають бурхливо розвиватися. Вмираючи, вони опускаються на дно і в процесі гниття споживають значну кількість кисню. І тоді починаються замори морських тварин — молюсків, риб, черв’яків, ракоподібних, яким просто нічим дихати. Рідко якому живому орга-нізмові вдається покинути таку мертву «клітку» — занадто велику відстань потрібно подолати.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
099-277-17-28, 050-55-44-206