Матеріали з рубрикою «Довкілля»

Щорічно 22 червня відзначається Всесвітній день тропічних лісів, які є не лише природними легенями нашої планети, а й надзвичайно багатою на види флори та фауни екосистемою, що зберігає більше половини всіх живих організмів. 

Ось деякі цікаві факти.

22 травня, у Міжнародний день біорізноманіття, на території Дунайського біосферного заповідника відбулася масштабна екологічна акція — зариблення річки Дунай червонокнижними осетровими видами.

Ініціатором заходу виступила Одеська обласна державна адміністрація спільно з Державним агентством меліорації та рибного господарства України, Всесвітнім фондом природи WWF-Україна за участі ТОВ «Одеський осетринницький комплекс», Дунайського біосферного заповідника та Держрибпатруля.

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України від першого дня великої війни — в окупації. Понад 130 кілометрів відділяє його від найближчого українського Херсона.

Окупаційна адміністрація відразу встановила контроль над заповідником і посадила нового «директора», який відзначився тим, що вивозить цінних тварин, занесених до Червоної книги України, на територію рашки. Частина колективу залишилася там, щоб доглядати за тваринами.

Троянда — одна з найпопулярніших рослин у світі. Приблизний вік окультуреної троянди становить 5000 років. Нині налічується близько 300 видів і 3000 сортів цих прекрасних рослин. У таких країнах, як Велика Британія, США та Іран, троянда є національною квіткою.

Цікавий факт! Найстаріший рожевий кущ у світі росте в Німеччині. Ось уже майже 1000 років він радує очі біля стіни собору в Гільдесгаймі, діставшись майже даху.

Торік у Європі демонтували 542 греблі та інші штучні бар’єри, які перешкоджали природному плину річок. Загалом відновлено 2900 кілометрів вільної течії водних артерій. Як свідчить новий звіт Руху за демонтаж гребель (Dam Removal Movement), це абсолютний рекорд: на 11% більше, ніж у 2023-у, і вп’ятеро більше, ніж у 2020-у.

Уперше зняли бар’єри на своїх річках, офіційно долучившись до цього європейського руху, чотири країни — Боснія і Герцеговина, Хорватія, Чехія та Туреччина. Отже, демонтаж гребель у 2024 році відбувся вже у 23 державах — рекордно широке охоплення на «карті змін».

«Бури, крихітко, бури!» — це гасло Дональд Трамп відродив під час своєї останньої виборчої кампанії, обіцяючи збільшити видобуток нафти та газу. Вже після інавгурації він удруге вивів США з Паризької кліматичної угоди, спрямованої на зменшення викидів парникових газів, і навіть обмежив використання словосполучення «кліматична криза» в офі-ційному мовленні.

І все це на фоні нескінченних «антирекордів», як-от аномальне потепління, подвійне прискорення танення льодовиків, зменшення площі морського льоду та екстремальна посуха на половині планети. На додачу до цього — стихійні лиха, частота і масштаби яких тільки збільшуються. Скажімо ураган Мілтон, що вбив 17 людей у США, та смертоносна повінь, яка забрала життя понад 200 іспанців.

За офіційним рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, щороку, починаючи з 1993-го, 22 березня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день водних ресурсів. Його цьогорічна тема — «Збереження льодовиків».

Як зазначається у доповіді ООН про стан водних ресурсів світу, лише 3% всієї води на планеті є прісною, дві третини з якої заморожена у льодовиках.

Сьогодні більшість річок втратили свій вільний плин через греблі, зарегулювання та зміну ландшафтів. Це загрожує не лише екосистемам, а й нашій здатності забезпечувати свої потреби прісною водою в майбутньому. WWF-Україна (https://wwf.ua) працює над тим, щоб зберегти та відновити природну течію річок. Бо це ключ до водної безпеки, біорізноманіття та здорового довкілля.

Хоча вода займає понад 70% поверхні Землі, майже вся вона — солона і зосереджена в океанах. Прісна становить лише близько 3% від усіх ресурсів нашої планети. Втім, навіть ця невелика частка здебільшого є важкодоступною для використання.

Крутиголовка (Jynx torquilla) — унікальний представник родини дятлових (Picidae), що вирізняється своїм незвичайним зовнішнім виглядом, поведінкою та способом життя. Детальніше про неї — пернатий символ нинішнього року — розповіли в Українському товаристві охорони птахів.

Таксономія і зовнішній вигляд

Хоча крутиголовка належить до родини дятлових, вона не має характерного міцного дзьоба та не володіє навичками барабанного стуку, що притаманні іншим видам дятлів. Натомість птах використовує свої вокалізації для спілкування і приваблення партнерів.

Яку  погоду  готують  нам  весна  та  літо

Зима вже подолала екватор і не перестає дивувати нас справжнім весняним теплом, як і прогнозували ще восени. При тому, що друга половина січня — початок лютого в Україні — це традиційно найхолодніший період. Та, незважаючи на аномально теплу погоду, прощатися із зимою поки що не варто. Вона до нас ще повернеться, хоч і ненадовго.

І хоча всі розрахунки світових прогностичних центрів свідчили про аномально теплу зиму, жоден із них не передбачав таких великих температурних аномалій, які спостерігалися. Середня за грудень і січень температура повітря на переважній частині території України виявилася додатною, а кліматична зима, коли середня за добу температура є від’ємною понад п’ять діб і більше, так і не настала. Короткочасні зниження тривали максимум три-чотири дні й рідко становили нижче -5°С. Тож на значній території України осінь плавно переходить у весну, оминаючи стадію зими. Винятком є західні області країни, особливо Карпати, які все ж таки мали змогу зустрітися із зимою, хоч і ненадовго.

2 лютого у світі відзначався День водно-болотних угідь

Водно-болотні угіддя — це природні екосистеми, які включають прісноводні та прибережно-морські зони: озера, річки, болота, торфовища, дельти, естуарії, мангрові ліси, коралові рифи та підземні водоносні горизонти. Експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна підкреслюють: ці території забезпечують майже все споживання прісної води у світі і понад мільярд людей залежить від них як джерела засобів до існування. Крім того, 40% усіх видів на планеті живуть і розмножуються саме у цих екосистемах.

Із 1700-го до 2020 року втрачено 3,4 мільйона км2 (площа, що майже дорівнює розміру Індії) внутрішніх водно-болотних угідь. Це 21% від їх глобальної площі. В окремих країнах ситуація ще гірша. Наприклад, Ірландія втратила понад 90% своїх водно-болотних угідь. Головна причина — осушення територій для сільського господарства.

Скрізь на планеті, за одним винятком — пощастило тільки Азії, нинішній рік стане най-спекотнішим за всю історію спостережень.

2024-й, за оцінками американського Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA), поб’є попередній температурний рекорд, встановлений буквально торік.

Знайти слова

— Чи вже сформувався в голові людей цей зв’язок, що зміну клімату пришвидшує саме людство своєю діяльністю, а потім це виливається в екстремальні погодні явища?

— Думаю, що так. Бо вже, напевно, неможливо не скласти цих двох пазлів. Хоча, на жаль, залишається багато скептиків. Кліматична система — це великий механізм, який сформувався за сотні мільйонів років. Й от вони кажуть: «Ну що та людина могла з тим великим механізмом зробити, що такого вприснути?». Але ж наш організм теж великий, а вприсніть у нього трохи ціанистого калію? Тут приблизно те саме. І хіба ці люди не бачать усе те саме, що й ми? Чи вони не уявляють цієї небезпеки, чи вони за 30 срібняків кажуть речі, які просто на голову не налазять?

На горі Фудзі (Японія) наприкінці жовтня вперше за 130 років відсутній сніг.

Саме стільки — 130 років — тут фіксують метеорологічні спостереження у письмовій формі. Як свідчать ці записи, сніг на Фудзі випадає ще до початку жовтня, а от цьогоріч навіть в останні дні місяця її вершина не засніжена.

За останні тижні потужні зливи спричинили повені та зсуви ґрунтів, що призвели до загибелі сотень людей у деяких частинах Азії, Африки, Європи та США. І таких екстремальних подій через зміну клімату ставатиметься дедалі більше.

Попри те, що в багатших державах кількість загиблих від стихійних лих, як правило, нижча, теперішні несподівані повені показали, що до них не готова більшість країн.

Лише за 50 років популяція диких тварин скоротилася у середньому на 73%.

«Те що станеться впродовж наступних п’яти  років, визначатиме майбутнє життя на Землі, але в нас є сила та можливість змінити траєкторію».
Всесвітній фонд природи WWF.

Згідно зі звітом WWF «Жива планета»-2024, Земля наближається до небезпечних переломних моментів, що становлять серйозну загрозу для людства. Впродовж наступних п’яти років знадобляться величезні зусилля міжнародної спільноти для подолання подвійної кліматичної та природної кризи.

Енергетична та продовольча системи є головними чинниками кліматичних змін. На викопне паливо припадає близько 70% викидів парникових газів. За енергетикою йде виробництво їжі, що продукує понад чверть таких викидів. Ба більше, продовольча сфера забирає аж 70% водоспоживання.

За останні 40 років вкрита рослинністю частка земель південного континенту та навколишніх островів збільшилася у десять з лишком разів. Супутникові дані однозначно свідчать: Антарктика зеленіє.

Антарктичний півострів, як і багато полярних регіонів, прогрівається швидше, ніж у середньому вся планета, а екстремальні спекотні явища в Антарктиді стають дедалі поширенішими.

Осінь, особливо бездощова, — надзвичайно пожежонебезпечний період. Велика біда — підпали сухої рослинності, які через відсутність опадів та високі температури переростають у масштабні пожежі. За даними Міндовкілля, через недбалість людей і навмисні підпали в екосистемах України цього року вже сталося понад 440 пожеж, що охопили площу 400 гектарів. Ще більшого лиха нашій землі завдають воєнні дії — вже зафіксовано понад 900 пожеж (які вирували на більш як 15,6 тисячі гектарів).

У Всесвітньому фонді природи Україна (WWF-Україна) підкреслюють: пожежі надзвичайно негативно впливають на всі компоненти екосистем. Викиди шкідливих речовин в атмосферу, забруднення токсичними сполуками ґрунтів, поверхневих і підземних вод, втрата біорізноманіття — лише деякі з руйнівних наслідків.

Всесвітній фонд природи WWF через серйозні ризики виступає проти будівництва гідроелектростанції Турну-Мегуреле (Румунія) — Нікополь (Болгарія) на Нижньому Дунаї.

Європейська Комісія внесла до списку пріоритетних інфраструктурних інвестицій багаторічний гідроенергетичний проєкт на Дунаї, який загрожує громадам, економіці та важливим екосистемам, а також порушує директиви ЄС. Будівництво гідротехнічного комплексу Турну-Мегуреле — Нікополь може призвести до значних витрат коштів європейських платників податків, нівелює результати інших проєктів ЄС зі збереження природи, а також поставить під загрозу виживання осетрових видів риб, що вже перебувають на межі зникнення.

Антропогенне навантаження і зміна клімату — одні з найголовніших факторів негативного впливу на річкові екосистеми України. Вони взаємно підсилюють негативні ефекти один одного, що призводить до непередбачуваних змін річкового стоку (включаючи різкі паводки або тривалі періоди посухи).

Українці вже сьогодні відчувають вплив цих чинників на своє повсякденне життя: обміління річок і зниження рівня води у криницях під час посух, проблеми з якістю питної води, часті затоплення під час паводків, руйнування доріг і сільськогосподарських угідь тощо. До такого висновку дійшли експерти водної галузі нашої країни під час опитування від Всесвітнього фонду природи WWF-Україна.

Всесвітній фонд природи Україна (https://wwf.ua) вперше представив комплексний план заходів, спрямованих на підготовку та пом’якшення наслідків посух — так званий План управління посухами (ПУП). Цей проєкт є надзвичайно важливим кроком щодо адаптації України до зміни клімату та гарантування водної безпеки нашої держави. Перші проєкти ПУП розроблені для суббасейнів річки Тиса, а також річок Прут та Сірет.

У низинних районах суббасейнів у вегетаційний період майже щороку спостерігаються посушливі періоди, які відрізняються інтенсивністю і тривалістю. Наприклад, 2003, 2013, 2015 роки були дуже посушливими, а 2022-й — найпосушливішим за всю історію спостережень з 1945 року.

29 червня Україна разом з іншими країнами Дунайського регіону відзначила День Дунаю

Цей день покликаний звернути увагу на величну ріку, другу за довжиною в Європі, яка відіграє життєво важливу роль для мільйонів людей. На жаль, сьогодні ця водна артерія потребує нашого захисту. Команда Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) підкреслює: людське втручання та зміна клімату створюють небезпечні виклики, які ставлять під загрозу збереження екосистеми Дунаю і його дельти.

За прогнозами, температура повітря в дельті Дунаю підвищиться на 1 — 1,5°C, що призведе до частіших хвиль спеки та більш м’яких зим. Температура ж води підвищиться на 2°C, а це суттєво вплине на запаси риби через ріст водоростей та зниження рівня кисню у воді. До 2050 року рівень води в Чорному морі підніметься до 0,5 м, а малі річки матимуть на 5 — 25% менше води, особливо влітку.

Ось такого красеня знайшов на дачі. Виглядає грізно і розміри вражають. Але боятися його, а тим більше знищувати — не можна. Ця комаха належить до рідкісних і занесена до Червоної книги України. З-поміж регіонів нашої країни найрідше він зустрічається саме тут, на півдні. Цікаво, чи не так? Нижче – оповідь про рогатого жука від сайта Української природоохоронної групи (https://uncg.org.ua).

Жук-олень, рогач звичайний. Це найбільший представник ряду твердокрилих у фауні України, і його не можливо сплутати з будь-якою іншою комахою. Жук-олень, попри його невелику чисельність, трапляється у різних регіонах країни. Він належить до видів, ареал яких скорочується і яким у недалекому майбутньому може загрожувати зникнення.

Жук-олень трапляється в окремих місцях по всій території України. Загальний же ареал цього виду доволі широкий, охоплює Центральну, Південну і Східну Європу, а також Північну Африку. Колись жук-олень був звичайним видом по всій Європі, але зараз спостерігається повсюдне скорочення його популяції. Поширення цього жука пов’язане не так з географічними регіонами та кліматичними зонами, як зі специфічними біотопами, які є типовим місцем його перебування. Як правило, місцями виявлення жука є широколистяні та мішані ліси з домішкою дуба. В Україні такі ліси є у передгір’ях Кримського півострова та Карпатах. Трапляється він також у дібровах та байрачних лісах Північної, Центральної та Східної України.

Наприкінці травня в Інформаційному центрі Дунайського біосферного заповідника команда WWF-Україна провела зустріч з представниками громади міста Вилкове та управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства і продовольчих програм в Одеській області (Одеський рибоохоронний патруль) щодо обговорення питань збереження осетрових видів риб.

Осетрові існували на Землі ще за часів динозаврів — понад 200 мільйонів років тому. На жаль, через будівництво гребель, надмірний вилов, забруднення та інші чинники вони сьогодні перебувають під загрозою зникнення і є найвразливішою групою хребетних у світі. Буквально за останні 200 років діяльність людини привела їх до фатальної межі. Збереження цих унікальних видів для наступних поколінь є нашою спільною соціальною відповідальністю.

Осетрові види риб, які існували ще за часів динозаврів, а це понад 200 мільйонів років тому, і з того періоду майже не змінилися, сьогодні опинилися під загрозою зникнення на Землі.

Й одна з основних причин цієї загрози — діяльність людини.

У березні Всесвітній фонд природи Центральна та Східна Європа (WWF-CEE) і Фундація Coca-Cola (The Coca-Cola Foundation) оголосили про продовження партнерства в межах проєкту Living Danube Partnership. Його мета — підтримувати заходи з підвищення стійкості басейну річки Дунай до кліматичних змін і ризиків, пов’язаних з водними ресурсами, впродовж наступних трьох років. На підтримку проєкту Фундація Coca-Cola виділяє 1,53 мільйона доларів США.

Басейн річки Дунай є другим за величиною річковим басейном Європи. До того ж це найбільший транскордонний річковий басейн у світі, що простягається на 2800 км — від Шварцвальду до Чорного моря. Дунай протікає територією десяти держав і повністю або частково збирає у себе води з дев’ятнадцяти країн. Однак за останні 150 років понад 80% водно-болотних угідь басейну було втрачено внаслідок меліорації, будівництва гребель, дамб і берегових укрі-плень, а також через кліматичні зміни.

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу, повідомляється на її сайті, продовжує вивчати причини пересихання Хаджибейського лиману, основними джерелами наповнення якого є річка Свинна та її притоки.

Упродовж грудня минулого та січня нинішнього років екологічні інспектори разом з фахівцями органів місцевого самоврядування і Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю проводили комісійні обстеження стану Свинної в районі сіл Петрівське, Шеметове, Єреміївка, Бринівка, Новоукраїнка, Новодмитрівка та інших населених пунктів, через які протікає річка та її притоки. На жаль, результати невтішні: русло водойми майже по всій довжині пересохло, окремі ділянки захаращені, замулені, зарослі очеретом і трав’яною рослинністю, трапляються випадки розорення русла.

Українське товариство охорони птахів назвало символом 2024 року горобця хатнього

Цей птах живе поряд з людиною тисячі років. Його не можна назвати красенем, радше він маленький, миршавий та малопомітний... Але не слід його недооцінювати: він надзвичайно тямовитий та спритний. А ще — живучий, терплячий і витримує найжорстокіші умови навколишнього середовища. Він, як і людина, — повноправний мешканець міських джунглів... Знайомтеся: наш герой — горобець хатній.

ХАТНІЙ горобець (Passer domesticus) є відомим прикладом птаха, що здавна добре пристосувався до співіснування з людиною.

Під Новий рік в Українській Бессарабії команда Національного природного парку «Тузлівські лимани» виявила перше дивовижне природне явище для цієї пори — цвітіння пізньоцвіта анкарського, унікальної рослини з Червоної книги України. Місцеві називають його брандушкою.

Дивовижне явище природи, коли надворі — новий воєнний рік, а ця тендітна рослина вже «проголосила початок весни», побачивши світ у басейні річки Кагильник неподалік від Татарбунар, написав на своїй фейсбук-сторінці доктор біологічних наук, професор Іван Русев.

Понад 20% природоохоронних територій України уражені війною

Війна руйнівно впливає на довкілля, і її наслідки можуть бути відчутними не лише для нас, а й для майбутніх поколінь. Воєнні дії призводять до погіршення стану екосистем та природних ресурсів навіть після їх припинення, завдаючи збитків державі і людям.

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, внаслідок російської збройної агресії:

— уражено 812 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 0,9 млн га;