Матеріали без рубрики

(До 610-ї річниці першої писемної згадки про місто)

Одеса

…Та вічно над тобою погляд верхівців,
Що із Гетьманщини, із крові, пімсти й горя
Принесли гіркості завзятої порив,

І край червоних скель, стріляючи в простор’я,
Ясу складали обрію, що сив,
А коні бочились розгніваного моря.

Юрій ЛИПА.

Для істориків доби становлення новітньої незалежності України була очевидною істина, яку поділяю і я, що історик має передусім бути представником власної нації та держави. Руйнівна позиція «безсторонньої об’єктивності та космополітизму» почала прищеплюватися серед українців дещо пізніше, хоча й тоді використовувалася прибічниками «новоросійської» та й просто російської ідеї як контраргумент проти поширення української моделі українського історіописання та історичної пам’яті.

Толерування цих поглядів ледве не коштувало українцям їх державності, і ці наслідки ми долаємо до сьогодні вже в умовах кривавої війни з нашим одвічним ворогом — росією.

Юрій Липа — один із яскравих представників українського національного руху, який своїм життям і смертю засвідчив найвищий рівень жертовного служіння Україні.

Лікар і громадський діяч, поет і прозаїк, історіософ і геополітик — він постає як виняткова, багатогранна постать в українській історії. Сьогодні його геополітичні погляди набувають особливої актуальності, та, попри зацікавлення дослідників, вони й досі залишаються маловідомими широкому загалу. Значною мірою це наслідок цілеспрямованої полі-тики радянської влади, яка прагнула стерти його ім’я з колективної пам’яті, витіснити його спадщину з культурного простору, не допустити поширення його ідей.

У неділю, 4 травня, благодійні фонди Happy Paw та «Ковчег-Одеса» запрошують на день відкритих дверей у притулку для тварин.

Притулок «Ковчег-Одеса» існує вже понад 15 років, має кілька локацій у межах міста та області й опікується понад 800 котами і собаками, які чекають на нові домівки.

Регіональні медіа перебувають у критичному стані: 26% редакцій працюють без оплати праці, тримаючись лише на ентузіазмі журналістів, а більшість має обмежений запас фінансової міцності. Про це свідчить масштабне дослідження «Від екстрених заходів до стратегічних рішень», проведене Національною спілкою журналістів України.

Це дослідження, реалізоване на запит Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, демонструє системні проблеми в медіагалузі, які загострилися в умовах війни та економічної кризи і які ще більше посилилися після згортання зовнішньої фінансової підтримки.

Нещодавно, 19 березня, Україна відзначила 130-у річницю від дня народження видатного поета, перекладача, літературного критика Максима Рильського

Він давно увійшов до сонму класиків української літератури, його біографія ви-вчається в школах. Але попри весь іконостас нагород та лауреатських відзнак, яким ощасливила поета радянська влада, він до кінця залишився для неї «надзвичайно небезпечною особою». Ба більше — його життя не раз висіло на волосині, про що відверто заявляв Микита Хрущов.

Народився у сім’ї Тадея Розеславовича Рильського, громадського і культурного діяча, етнографа, економіста, і селянки Меланії Федорівни (у дівоцтві — Чуприна) із с. Романівка (нині — Житомирська область), де був маєток Рильських. Належність батька до кола «хлопоманів», діячів «Старої громади» визначила атмосферу, в якій зростав майбутній поет, засади його виховання та освіти.

Інсульт може трапитися у будь-кого, але за певних передумов його ризик значно зростає. Ці передумови у медицині називають чинниками (факторами) ризику.

Саме про ці фактори ризику — у матеріалі, підготовленому Центром громадського здоров’я МОЗ (https://phc.org.ua) у співавторстві з Юрієм Фломіним, лікарем-неврологом, доктором медичних наук, національним експертом з інсульту Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні.

Наприкінці 1980-х років вперше було встановлено прямий взаємозв’язок між вживанням алкоголю та виникненням раку, і сучасні наукові дослідження лише підтверджують цю залежність.

Алкоголь провокує розвиток щонайменше семи видів раку: ротової порожнини; глотки; гортані; молочної залози в жінок; колоректального раку; печінки; стравоходу.

Цими днями «Народна трибуна», газета Балтщини, мала гарну нагоду для свята — 105 років від виходу першого номера цього видання. Нагода гарна, але часи для друкованих медіа… ой які негарні.

Багатьох, якщо не більшості, уже нема й не буде в паперовому форматі. І це величезна проблема для інформаційної безпеки нашої держави. Але державі — не до газет. Тим більше до тих, які вона не контролює. А ті, які контролює, листоноші змушені доставляти абонентам. Такі ж, як ми, що не в зеленому кольорі виходять, борсаються в океані проблем (океан — не перебільшення).

Уже самі ім’я й прізвище Серафима Орфеєва вказують на його духовне походження. Такі імена, як Серафим, давали випускникам семінарій, позначаючи обраний ними шлях служіння Всевишньому, а посилання на Орфея, міфічного героя-співака, від першохристиянських часів ідентифікованого з Ісусом Христом, повертало той життєвий шлях у музичне русло.

І таки справді, батько Серафима Орфеєва був священником, що в радянські часи могло не лише затримати кар’єрне зростання сина, а й взагалі викинути його із соціального буття чи й навіть життя. Але божественний дар музичного мислення допоміг йому попервах утриматися на щаблях професі-йного сходження. Клас композиції в консерваторії він опановував в одного з найвідоміших композиторів-педагогів початку ХХ століття П.У. Молчанова, а згодом став асистентом професора М.М. Вілінського, блискучого представника першого випуску консерваторії 1917 року, двоюрідного брата знаного музикознавця і композитора О.В. Оссовського. Однак просування посадами для людини з такими іменем і прізвищем не передбачалося: таких, «в ім’я революції», потрібно було «стирати» й забувати.

Майже містична історія одного вірша Володимира Сосюри

Володимир Сосюра та Іван Мазепа… Знаходимо немало спільного у життєписах обидвох. Тож і не дивно, що у відомого вірша українського поета, написаного в Одесі, — своя цікава історія. Та й життєписи обидвох у чомусь таки містично схожі.

Навколо радости так мало!
Який у чорта «днів бадьор»,
Коли ми крила поламали
У леті марному до зор.

Рак — це не просто захворювання, не просто статистика, а виклик для суспільства і сфери охорони здоров’я у всьому світі. В Україні онкологічні захворювання посідають друге місце — після серцево-судинних — серед причин смертності, що робить їх одними з найсерйозніших загроз для життя людей. За даними Національного канцер-реєстру, у 2023 році 110022 українців й українок зіткнулися з цим діагнозом, і серед них майже 7000 — жителі Одеської області.

Проблема раку ускладнюється тим, що навколо нього існує безліч міфів, які можуть бути шкідливими та викликати більше страху і паніки, ніж сама хвороба. Через думки, що рак — стовідсотково смертельний вирок, чи недостатню поінформованість людина відмовляється від обстеження та лікування або ж обирає неефективні методи, втрачаючи дорогоцінний час.

Перше, на що звернула увагу: всюди, де мовиться про Леоніда Анастасійовича Смоленського, знаного українського громадського діяча, одного з керівників та ідеологів Одеської української громади ХІХ ст., видатного педагога, викладача історії, визначного промовця, демонструється лише один портрет цієї талановитої людини — у зрілому віці, з пишною бородою. Він був вміщений на ст. 99 у книжці «Софія Русова. Мої спомини» (Львів, Видавнича кооператива «Хортиця», 1937).

Й от... на сайті VIOLITI я знайшла фото, означене як «Учёный Леонид Смоленский 1876 Одесса», продане 3 січня 2024 року за 1901 грн. Подивіться на цю світлину: молодий чоловік справа — точно Леонід Смоленський! Ті ж очі, той же широкий лоб, про які читаємо у спогадах його учнів і знайомих!

В’язень Кремля Сергій Цигіпа став лауреатом Національної премії за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка за 2024 рік.

Журналіста із Нової Каховки Сергія Цигіпу російські окупанти викрали 12 березня 2022-го, звинувативши у «шпіонажі». Окупаційний Сімферопольський «суд» виніс вирок: 13 років ув’язнення у колонії суворого режиму.

На засіданні правління НСЖУ, що відбулося 23 січня, ухвалено рішення про удостоєння Сергія Цигіпи за його незламність та вірність професії цієї високої журналістської відзнаки.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив: «Сергій Цигіпа символізує незламність української журналістики. Присудження премії імені Ігоря Лубченка — це наш спосіб сказати і Сергієві, і всім ув’язненим колегам: ми пам’ятаємо про вас і боремося за ваше звільнення».

У пам’яті старшого покоління Одеської музичної академії, музичного училища (нині — коледжу мистецтв ім. К.Ф. Данькевича) та школи ім. П.С. Столярського залишилося немало яскравих образів, пов’язаних з діяльністю одного із найзнаменитіших музикантів нашого міста — скрипаля і педагога Олександра Олександровича Станка (1927 — 2014).

Один з таких незабутніх образів — це гра двох кубинських студентів, Еміліо і Зенона, на диво талановитих скрипалів, виступи яких на концертах у Великій залі тоді Одеської державної консерваторії перетворювалися на справжнє свято музики. І своєю зовнішністю, і своєю манерою гри вони уособлювали сплеск кубинського джазового мистецтва, що припав на 1960-ті й тримався аж до кінця 1990-х. Обидва юнаки демонстрували стильову гнучкість, віртуозно виконуючи академічний репертуар і легко «транспонуючи» його у джазову манеру. Для музичних кіл Одеси їхні виступи засвідчили великий педагогічний дар Станка, здатного подавати найрізноманітніші музично-стильові здобутки на найвищому рівні технічної досконалості й артистичного запалу, що живили потужні можливості одеської скрипкової школи на межі ХХ — ХХІ століть.

Як соцмережі забирають нашу здатність думати

Насамперед — три цікаві факти.

Перший. «Гниття мозку» — у 2024-у цей термін був обраний словом року Оксфордського уні-верситету. Він описує безумовне зниження інтелекту через надмірне споживання повсякденного онлайн-контенту. Термін з’явився на платформах соціальних мереж, спершу — в молодіжному середовищі, яке завжди чутливіше до змін. Ну, і ми вже знаємо, що зміни, як і реформи, — це далеко не завжди щось добре.

Про жіноче здоров’я і про те, як уникнути, на жаль, дуже поширених сьогодні недуг, наша розмова з гінекологом Марією Солуяновою.

— З якого віку і як часто жінкам необхідно відвідувати гінеколога?

— Тільки-но дівчина стає статево зрілою, їй слід виробити правило: щорічно проходити огляд у фахівця і робити УЗД органів малого тазу. Це допоможе запобігти проблемам, а якщо раптом щось піде не так, то вчасно почати лікування й уникнути ускладнень.

На зорі відновлення Україною своєї державності це прізвище можна було знайти хіба що в довіднику про членів Центральної Ради. Та завдяки ретельним дослідженням одеських істориків Тараса Вінцковського, Анатолія Мисечка, а також Ігоря Гриценка із Запоріжжя вдалося дізнатися багато фактів з біографії одного з активних діячів національно-визвольного руху на Одещині та в Правобережній Україні, члена ЦР й Одеської української морської ради, мічмана Військово-Морського флоту УНР Василя Пилишенка. Деякі уточнення з точки зору військового моряка зробив капітан І рангу ВМС України Олександр Калініченко.

Отже, народився майбутній офіцер українського флоту в селі Мухівці Немирівської волості Брацлавського повіту Подільської губернії, найвірогідніше, 1 січня, бо названий на честь святого Василя. Оскільки в родині вже був старший син з таким іменем, то батько Василь і мати Агафія кликали молодшого Васильком, хоча в офіційних документах він записаний Василем. На жаль, щодо року народження нашого героя дослідники розходяться в думках, наводячи від 1889-го до 1891-го.

Нині існує чимало видів лікувальної фізичної культури, й іноді важко обрати, що підходить саме для тебе. Цілі у всіх різні. Наприклад, молоді дівчата бажають зробити красивою свою фігуру, люди середнього віку це відкладають на другий план і просто хочуть підтримувати свій теперішній стан або завдяки тренуванням покращити здоров’я.

А якщо обирати не потрібно, якщо за допомогою фізичної культури можна і покращити здоров’я, і набути гарної форми? З цього інтерв’ю ви дізнаєтеся, що для цього необхідно, й оберете для себе найоптимальніше рішення.

У січні минає 140 років від дня народження історика, краєзнавця, члена Української Центральної Ради Павла Григоровича Клепатського (Клепацького), випускника історико-філологічного факультету Одеського університету.

Про Павла Клепатського почали згадувати лише після здобуття Україною незалежності, бо ж був звинувачений в антирадянській діяльності й після 1938 року загинув у московських катівнях. Серед дослідників, які долучилися до повернення цього імені, — професори Володимир Ричко і Геннадій Стрельський з Києва, Олександр Музичко з Одеси, Тетяна Портнова з Дніпра та Олександр Завальнюк із Ка-м’янця-Подільського. Але їхні праці розраховані більше на фахівців і присвячені переважно науковій спадщині вченого, до того ж опубліковані у спеціалізованих виданнях, мало доступних для загалу. Тож цією статтею я поставив за мету ознайомити з біографією та здобутками дослі-дника української історії ширше коло читачів.

Г.П. Щипківський. Бучая: дилогія. — Одеса: Астропринт, 2024. — 212 с.

Як велич будь-якої події залежить від величі очевидців, так і значущість того чи іншого населеного пункту в історії країни великою мірою на совісті людей, які не просто народилися там і виросли, але й залишили вдячну пам’ять про свою так звану малу батьківщину. Бо насправді, кожен людський пуп закопано у самісінькому центі Всесвіту. На жаль, хронічна амнезія невдячних уродженців поступово перетворює те осердя світу на Богом, а відтак і людьми забутий загумінок. На жаль...

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), цукровий діабет є однією з десяти причин смертності у світі — 1,5 мільйона смертей щороку безпосередньо пов’язані з ним. Близько 422 мільйонів людей у всьому світі хворіють на цукровий діабет. З них понад 95% — з діабетом 2-го типу. Упродовж останніх кількох десятиліть поширеність цієї хвороби невпинно зростає.

Що таке цукровий діабет?

Цукровий діабет — це група метаболічних захворювань, які характеризуються підвищенням рівня глюкози (цукру) в крові, що є наслідком порушення вироблення або засвоєння інсуліну. Надалі це призводить до серйозних пошкоджень серця, кровоносних судин, очей, нирок і нервових закінчень.

20 листопада 2024-го — у день, коли багато хто готувався ледь не до ядерного удару з боку Росії (а низка іноземних посольств навіть призупинила роботу) — у столичному музеї Революції Гідності проходила презентація мемуарів до 20-річчя Помаранчевої революції. Написав їх Володимир Філенко, передмову додав Тарас Стецьків, а допомагав із впорядкуванням матеріалів та модерував історик Олександр Зінченко. Саме з паном Олександром «Главком» (https://glavcom.ua/) тримав контакт, перепитуючи, це не скасовується, бува, захід через ядерну паніку. «Ні. Революція — за планом», — бадьоро відповідав він.

І революція, чи то пак презентація, справді відбулася за планом — у невеличкому інформаційному центрі музею, де заледве вистачило стільців для усіх зацікавлених. У вікна центру було видно Майдан, на який щоразу вказували промовці, коли хотіли уточнити, де відбулася та чи інша подія.

«Плейбек-вікенд», організований ГО «Арт-Плейбек» у співпраці з театром «Синергія» та за підтримки грантової програми Per Forma, із серпня по листопад відбувся у чотирьох містах України — Одесі, Чорноморську, Роздільній та Миколаєві.

Це дійство стало справжньою подією для місцевих громад, об’єднуючи людей через інтерактивну форму мистецтва — плейбек-театр, де глядачі розповідали особисті історії, а актори на сцені одразу імпровізували й відтворювали їх. Це було не лише способом самовираження, а й потужним інструментом формування глибоких соціальних зв’язків, підтримкою та переживанням емоцій разом з іншими.

Соціологи вперше зафіксували зниження частки українців, готових терпіти війну стільки часу, скільки доведеться.

Як свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) 20 вересня — 3 жовтня, 15% респондентів заявили, що готові витримати війну кілька місяців, а 4% — до пів року. Але більшість українців — 63%, як і раніше, відповіли ствердно на запитання щодо готовності нести тягар війни.

А ви знаєте, що об’єднує трьох політиків на відомому фото? Ні, не тільки Ялтинська конференція. Усі троє — Вінстон Черчилль, Теодор Рузвельт і Йосип Сталін — померли від інсульту, однієї з найпоширеніших і найнебезпечніших на планеті хвороб.

Про виклики, пов’язані з цією хворобою, напередодні Всесвітнього дня боротьби з інсультом, що відзначався 29 жовтня, ми поспілкувалися з головним неврологом департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради, лікаркою вищої категорії, кандидаткою медичних наук Лілією ЗВЯГІНОЮ.

Результати всеукраїнського опитування свідчать, що понад 70% щоденних курців віком 18—29 років користуються електронними виробами для куріння: 37% — вживають тютюнові вироби для електричного нагрівання, а 36% — електронні сигарети.

Серед підлітків 13—15 років 40% хоча б раз вживали електронні сигарети, а близько 20% роблять це зараз. Половина опитаних підлітків віком 15—16 років мали досвід куріння е-сигарет, а кожен п’ятий (19%) вживав їх упродовж останніх 30 днів.

У вівторок, 29 жовтня, о 12.00 в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки Першого міжрегіонального територіального відділу Українського інституту національної пам’яті відбудеться відкриття виставки «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму».

Експозицію присвячено археологам, які, попри жорстокі репресії та цензуру, продовжували свою фахову діяльність і залишили важливий слід в історії цієї науки. Виставка репрезентує долі 19 визначних археологів, які стали символами цілих поколінь репресованих науковців і чиї досягнення довгий час були приховані або навмисне забуті.

Усі знають, що Одеська наукова бібліотека є найстарішою в Україні, але й при цьому цифра «195» — вражає! Мала можливість висловити слова шани й любові та привітати чудовий колектив ОННБ, натхненний Іриною Бірюковою, під час святкування цього ювілею 25 вересня.

Промайнуло стільки буремних історичних подій, змінилися політичні обрії, сформувалися зовсім інші підходи до діяльності книгозбірень. Але Одеська наукова бібліотека, не перериваючи традицій, вистояла і не просто зберегла свої скарби, а наростила книжковий фонд, розвинула нові технології книгозберігання, допомагаючи в науковому й творчому пошуку тисячам читачів.

Україна належить до країн, де є ризик інфікування сказом. Пропонуємо дізнатися більше про цю небезпечну хворобу через добірку цікавих фактів.

Поширений майже на всіх континентах. Сказ трапляється у 150 країнах та територіях на всіх континентах, крім Антарктиди. Особливо високий рівень поширеності фіксується в Африці та Азії.

Майже 100% випадків раку шийки матки можна запобігти

Гінекологічні онкозахворювання — найпоширеніші види раку в жінок. Щороку в понад мільйона жінок діагностують рак шийки матки, яєчників, тіла матки чи інші види гінекологічних онкозахворювань. При цьому майже 100% випадків раку шийки матки можна запобігти завдяки вакцинації, регулярним профілактичним обстеженням та здоровому способу життя. То як же уберегти себе?

Торік в Україні майже 21,5% всіх онкохвороб припадало на рак жіночих статевих органів. 10,4% усіх захворювань на злоякісні новоутворення становить рак тіла матки. Найчастіше його діагностують у жінок, які не проходять регулярно медичні огляди. У 9,1% пацієнток рак тіла матки було виявлено у занедбаному стані (III стадія), а в 5% — на IV стадії. Лікування в таких випадках складніше і займає більше часу.