Сонце, водаі нові технології

Сонце працює на воду

Весна для працівників «Балтаводоканалу» розпочалася з добудови сонячних станцій, які через погодні умови не вдалося завершити торік. Тоді було зведено п’ять станцій, хоча обладнання закупили для одинадцяти. Навесні добудували ще шість.

Міська рада виділила кошти на матеріали для облаштування опорних конструкцій сонячних електростанцій, а облдержадміністрація підтримала проєкт фінансово. Підприємство продовжило самостійно виконувати роботи: відповідного досвіду набули ще минулого року, коли будували й навчалися одночасно. Саме це, за словами Аліка Табачника, й дозволило значно зекономити кошти та придбати обладнання для більшої кількості сонячних електростанцій.

Тепер усі вони ефективно працюють. Як-от сонячна електростанція на території самого водоканалу, яка, за словами керівника підприємства, забезпечує роботу артезіанської свердловини, адміністративної будівлі та станції другого підйому води.

Підприємство забезпечене також генераторами та необхідним запасом пального, що дозволить безперебійно надавати послуги з водопостачання та водовідведення мешканцям громади в умовах можливих блекаутів.

Ще один крок до енергонезалежності

Окремим етапом стане встановлення акумуляторних ємностей під сонячні станції, зокрема на станції другого підйому води. Це забезпечить до десяти годин резерву енергії без запуску генераторів і дозволить накопичувати надлишки сонячної електрики вдень для використання вночі.

Паралельно з енергоощадними заходами планується заміна башти на вулиці Залізняка — її хочуть перетворити на великий резервуар для підвищення тиску та збільшення запасу води. Водночас передбачається модернізація водопровідних мереж південної частини міста (район вулиць Максима Залізняка, Феодосія Балтського та Студентської). Проєкт дозволить оптимізувати водопостачання, що суттєво покращить якість води.

Таким чином, місто отримає не лише стабільність у водопостачанні, а й зробить крок уперед до енергетичної незалежності.

Менше аварій — менше відключень

Оновлення стосується не лише енергетики, а й самих водопровідних мереж, які потребують заміни.

Зокрема, у мікрорайоні так званого військового містечка старі підземні резервуари давно відслужили свій термін, через що мешканці довгий час скаржилися на те, що з кранів тече іржава вода. Фактично вони отримували технічну воду, а не питну. Тепер встановили новий резервуар. Оновили і близько двох кілометрів водогону. Роботи тривають. Заплановано замінити підводи водогонів до багатоповерхівок. На жаль, це досить проблемно через ускладнення щільною забудовою.

За підтримки ЮНІСЕФ придбано та встановлено автоматизований комплекс із виробництва та дозування гіпохлориту натрію. Цей проєкт дозволив суттєво покращити якість питної води. Відтепер знезараження здійснюється не вручну розчином хлору машиністами насосної станції, а безпечним гіпохлоритом натрію. Дозування речовини регулюється автоматично, залежно від обсягів надходження води зі свердловини до резервуара. Раніше подібне обладнання придбали і встановили за підтримки Балтської міської ради на насосній станції, що у провулку Коритнянському.

— Ми не можемо за день замінити всі труби, робимо це покроково, — каже Алік Табачник.

За останні два-три роки підприємству вдалося замінити 10—11% загальної протяжності міської водопровідної мережі. І результат, за словами керівника, вже відчутний: якщо раніше аварій могло бути по три-чотири на день, то тепер трапляються дні без жодної.

Увагу мешканців громади привернули планові відключення води, які супроводжувалися відповідними повідомленнями у соцмережах. Керівник підприємства пояснив просто: все заради уникнення масових відключень у майбутньому. Тому й утілюють ще один важливий проєкт із заміни та встановлення нових засувок (перекривних кранів) на різних ділянках водопровідної мережі міста. Ці крани дозволяють локально відключати воду під час аварій. Раніше, якщо ставався порив, доводилося перекривати цілі квартали, тепер же можна обмежитися лише проблемною ділянкою.

— Якщо стається порив, скажімо, в кінці Введенської, ми перекриваємо воду тільки на цій ділянці, всі інші вулиці залишаються з водою. Ми можемо вести аварійні роботи, не відключаючи всіх абонентів від води, — пояснив Алік Табачник.

Водоканал, який бачить себе «на карті»

Очільник підприємства також розповів, що у співпраці з міжнародною організацією ЮНІСЕФ розробляється масштабний проєкт диспетчеризації та автоматизації процесів водоканалу. Його мета — зробити систему водопостачання сучасною, прозорою та на-дійною.

Першим кроком стало створення геоінформаційної системи. В основу лягли карти мереж з архівів Одеси та Балти. Їх зібрали докупи, після чого компанія з Тернополя — переможець відповідного тендеру — оцифрувала їх, наклавши на Google Map. Тепер в електронному вигляді можна побачити навіть ті мережі, які були закладені ще за радянських часів: глибину труб, матеріал, діаметр, розташування колодязів. Це позбавляє необхідності звертатися за довідками-уточненнями до «старожилів» водоканалу. Нині підприємство має самостійно внести до системи нові мережі, прокладені після 1990-х, і провести інвентаризацію всіх колодязів.

Паралельно, за словами Аліка Табачника, впроваджується автоматизація та диспетчеризація: «На першому етапі планується встановлення частотних перетворювачів, датчиків рівнів і заміна шаф управління на свердловинах, резервуарах та станції другого підйому».

У будівлі підприємства облаштують диспетчерську, де черговий оператор зможе дистанційно контролювати всі об’є-кти «Балтаводоканалу».

— У разі аварії чи падіння тиску система дозволить реагувати ще до того, як мешканці почнуть скаржитися, — пояснив керівник. — Автоматизація інтегруватиметься із сонячними станціями: завдяки датчикам рівнів у баштах і резервуарах енергія від панелей використовуватиметься максимально ефективно. Процес охопить й каналізаційні станції — там встановлять датчики рівнів та автоматичне переключення аварійних скидів.

За оцінками, реалізація цього комплексного процесу цифровізації та автоматизації триватиме два-три роки й стане важливим кроком до енергетичної незалежності та стабільності водопостачання у місті. Але вже зараз спеціалісти разом з керівництвом підприємства проходять відповідне навчання.

Реконструкція очисних споруд

Після двох з половиною років роботи «Балтаводоканал» отримав проєктну документацію та експертний висновок щодо реконструкції колишніх очисних споруд. Також визначено точку додаткового скиду та розроблено окремий проєкт підключення об’єкта до електроенергії.

Ідеться фактично про новий комплекс на території старих споруд: об’єм зменшать, облаштують нові карти, а від старого об’єкта можуть залишитися лише паркани, дороги та частина мулових карт. Варіант будівництва нових очисних споруд наразі відійшов на другий план.

За експертним висновком, реконструкція коштуватиме 260 млн грн, ще 2,5—3 млн грн — підключення електроенергії. Самотужки місцевий бюджет такі витрати не потягне, тому кошти планують залучати з державних та донорських джерел.

Наразі «Балтаводоканал» разом із міським головою презентують проєкт потенційним партнерам, роблячи акцент на його екологічній складовій. За словами Аліка Табачника, переговори вже відбулися з двома донорами, зокрема один із них приїжджав до Балти. Наприкінці року вони формуватимуть бюджети.

Важлива перевага — проєкт уже готовий і має експертний висновок, адже донори часто шукають рішення, які можна реалізовувати без багаторічного очікування документації.

Якщо реконструкцію вдасться поєднати з диспетчеризацією двох каналізаційних станцій, то це, за словами керівника водоканалу, стане дуже вагомим кроком до покращення надання послуг споживачам.

Якість води і нова лабораторія

Артезіанські свердловини дають якісну воду, запевняє Алік Табачник. Нині контроль здійснює Держпродспожив-служба. У разі виявлення відхилень на якійсь з ділянок проводяться промивання і робиться повторний аналіз.

Але невдовзі підприємство зможе саме контролювати якість води та ще й — на перспективу — надавати відповідні послуги водоканалам сусідніх громад. За словами Аліка Табачника, завдяки підписаному на початку року меморандуму з ЮНІСЕФ (наш водоканал уві-йшов до десятки відібраних для співпраці) маємо можливість створити сучасну лабораторію, яка проводитиме 26 видів аналізів.

— За кошти, отримані від ЮНІСЕФ, уже закупили обладнання та меблі. Готуємо приміщення. Із 1 січня плануємо запустити лабораторію, — розповів він. — Напевно, на півночі Одещини такої нема. Тож у майбутньому плануємо пройти атестацію лабораторії, щоб надавати платні послуги з аналізу води водоканалам сусідніх громад. Це дозволить покривати витрати на дорогі реагенти.

Цифровізація = зручність для абонентів

Водоканал впроваджує й цифрові сервіси для зручності абонентів. Зокрема, придбав власний сервер і програму, щоб не залежати від сторонніх сервісів із щомісячною абонплатою. Завдяки цьому створив Telegram-чатбот та електронний кабінет, де кожен абонент може перевірити свій рахунок, борг чи переплату без дзвінків і черг.

Крім того, підприємство співпрацює з «Приватбанком»: усі нарахування автоматично відображаються у сервісі «Приват24».

Алік Табачник запевняє, що підприємство нині здатне самостійно забезпечувати себе завдяки економії електроенергії від сонячних станцій. Це дозволяє виплачувати зарплати, сплачувати податки та покривати витрати на матеріали й паливо. Попри зростання цін на паливо й матеріали, тарифи на водопостачання та водовідведення підвищувати не планують. Принаймні до початку нового року.

Тож підготовка до зими для водоканалу — це не лише про те, щоб пережити черговий опалювальний сезон чи можливі відключення електро-енергії. Це про поступову зміну всієї системи — від оновлення водогонів до сонячних панелей та цифрової карти підземних труб.

Людмила ШЕЛИХ.