№ 34 (22610) четвер 10 вересня 2026 року

Генеральний прокурор Руслан Кравченко подав у відставку. Приводом для цього стали викриття Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) під час спецоперації «Карфаген». За версією слідства, учасники ймовірної злочинної організації в Офісі генпрокурора систематично отримували неправомірну вигоду за невтручання у діяльність шахрайських кол-центрів.

Оприлюднені плівки почали нещадно токсичити вже й особисто президента. Ще вдень Кравченко говорив, що не збирається звільнятися, однак після зустрічі з главою держави подав заяву про відставку. Можна припустити, що це стало прямою реакцією Володимира Зеленського на розвиток ситуації після тривалого замовчування фактів, які випливали з антикорупційних розслідувань. Після відставки Андрія Єрмака це, мабуть, друга настільки пряма кадрова реакція президента на розслідування НАБУ і САП.

Еволюція гумору і феномен одеської дотепності

Гумор здається настільки звичною частиною людського життя, що ми рідко замислюємося над його походженням. Ми жартуємо з друзями, сміємося під час перегляду фільмів, використовуємо іронію в повсякденному спілкуванні, а іноді сміх допомагає пережити навіть дуже складні обставини. А проте, постає цікаве запитання: чому взагалі виникла здатність людини жартувати й сміятися? Чи є гумор просто приємним побічним продуктом складного людського мозку, чи він міг мати важливе значення для виживання наших предків?

Що потрібно людині, щоб вижити? Сила, витривалість, уміння знайти їжу, захиститися від небезпеки. Але є ще одна здатність, про яку ми мало коли думаємо, — уміння говорити, жартувати й знаходити влучне слово.

Які слабкі місця шкільної освіти оголосив НМТ-2026

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт про результати Національного мультипредметного тесту (НМТ). Він цікавий не лише як післямова до вступної кампанії, а й як рентгенівський знімок системи освіти.

Щоправда, це діагностика з елементами ретуші, аби не злякати пацієнта занадто суворим діагнозом: адже в тестах НМТ уже давно нема відкритих завдань — таких, де потрібно висловити свою думку, щось пояснити, довести. Переважна більшість завдань у кожному тесті зводиться до вибору правильного варіанта відповіді з кількох запропонованих.

У санктуарії Святої Розалії, що на горі Монте Пеллеґріно у Палермо, встановили пам’ятну таблицю українською мовою на честь козаків, які прибули на Сицилію у 1627 році.

Історія така. У грудні 1627 року до Палермо прибули українські козаки на чолі з Марком Якимовським. Повставши на галері біля острова Лесбос, вони звільнили з турецької неволі близько 220 християнських бранців, більшість з яких були саме українцями. Після небезпечного морського переходу козаки дісталися Сицилії.

Те, якими ми стали, як живемо-діємо і як нас сприймає оточення, залежить передусім від батьків. Це вже потім щось додають (чи не додають) школа, інститути-університети й особистий, перевірений практикою, досвід, але першооснова того, якими ми є, закладається саме там, у сім’ї. Якщо, скажімо, парубійко, зомбований тріскотнею в навушниках, не поступається місцем у трамваї бабусі або старшокласниці спілкуються між собою на вулиці мовою, від якої хочеться провалитися крізь землю, то тут, даруйте, запитання таки до батьків: чому не навчили своїх чад поводитися чемно, чому своєчасно не поправили, чому, зрештою, не утвердили ті етичні ази власним прикладом? Тож, переконані, у справі виховання-формування молодої людини роль сім’ї першочергова, визначальна.

Для Володимира Павловича Павліченка батьки, родина, рід увесь, допоки сягає пам’ять, — то святе. Батько, фронтовик, на всі руки майстер, працював на виробництві, мати — у колгоспі. Як то кажуть, прості трударі. Але в тій простоті, рівнозначній ясності, безпосередності, щирості, — якраз і вся сутність правдивого людського життя. Працюй, не покладаючи рук. Люби рідну землю. Шануй старших. Стався до інших так, як хотів би, щоб ставилися до тебе. Допомагай нужденним, хворим, тим, хто потрапив у біду. І ще чимало всім відомих, по суті, біблійних, правил-заповідей.

Та одна справа знати їх і зовсім інша — дотримуватися. Малий Володя не просто засвоїв ту науку, а взяв її за альфу й омегу свого буття. За що й дотепер, уже будучи в поважному віці, безмежно вдячний батькові-матері.

Про Івана Франка, 170-річчя від дня народження якого Україна вшановувала 27 серпня, говорили під час зустрічі в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського разом із Ксенією Сорокіною та Кирилом Булаховським.

Яка ж справді неординарна і глибока особистість! Навіть звичне «великий український письменник» тут ніби затісне. Він був навдивовижу феноменально обдарованою людиною. Франкознавець Богдан Тихолоз писав про нього так: доктор філософії Віденського університету, автор майже шести тисяч творів, людина, чий доробок дослідники оцінюють приблизно у сто томів, власник бібліотеки, що налічувала понад 12 тисяч книжок, один із перших українських професійних політиків, перший українець, кандидатуру якого висували на Нобелівську премію з літератури. Шістдесят років життя, чотири арешти, четверо дітей, одна дружина — і далеко не одна Муза. Портрет на двадцятигривневій купюрі… І, здається, жодного дня, прожитого намарно.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України розпочав приймати заявки на участь у конкурсі на здобуття щорічної Премії Кабінету Міністрів імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2026 рік.

Премія присуджується в чотирьох номінаціях:

— літературні твори для дітей та юнацтва;

— художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва;

— театральні вистави для дітей та юнацтва;

— художні та анімаційні фільми для дітей та юнацтва.

5—6 вересня в Одесі відбувся другий літературний фестиваль PORT — подія, що збирає письменників, перекладачів, журналістів, культурних менеджерів та читачів довкола розмов про Одесу й Південь України. Його цьогорічною фокусною темою стали «Камені на узбережжі» — про те, що залишається після хвиль часу, історії, втрат і змін.

PORT окремо підсвітив три важливі для розмови про Південь регіони — Херсонщину, Крим і Бессарабію. Через літературу, журналістику, мистецтво та особисті історії фестиваль говорив про їхню пам’ять, ідентичність і сучасний культурний голос.

Нещодавно, 9 серпня, доктор історичних наук, професор Григорій Гончарук відзначив у колі друзів свій 89-й день народження презентацією нової книжки «Історія України важливіша за посадові амбіції».

Із вступної частини до цього видання читачі дізнаються, що за кількістю особистих наукових і науково-методичних праць (а це понад півтори сотні, в тому числі 40 монографій) Григорій Іванович — серед лідерів українських учених.