Каплиця на перевалі Вршич
Високо в Альпах на перевалі Вршич, у самому серці Словенії, стоїть дерев’яна каплиця. Вона була збудована у 1915—1916 роках. Перша Світова, як і всі війни, принесла багато горя і страждань усім її учасникам. Особливо простим солдатам, які були змушені залишати свої домівки і брати участь у тяжких баталіях. Українцям у тій війні довелося воювати по обидва боки. І за кайзера Австро-Угорщини, і за російського царя. А любили вони найбільше свої домівки, свої традиції, своє просте затишне життя.
Військовополонені російської армії, що походили переважно із сіл України — з Волині, Поділля, Придніпров’я, та полонені галичани вимушені були в нелюдських умовах будувати високогірну дорогу в недоторканих цивілізацією, первозданних Альпах. Це був неймовірно тяжкий труд, який ще й закінчився трагедією. У березні 1916 року з гір зійшла снігова лавина і поглинула сотні полонених. Товариші ховали їх уздовж дороги, випалюючи та вишкрябуючи на дерев’яних хрестах конкретні українські прізвища (на -енко, -ук, -юк).
Каплиця на перевалі Вршич була зведена за принципом «зрубу». Її вежі й барокові куполи, що звужуються догори, копіюють традиційне карпатське дерев’яне зодчество (бойківський та лемківський стилі). Українські теслярі відтворювали в австрійському полоні ту сакральну архітектуру, яку з дитинства бачили вдома. Внутрішній іконостас і різьблення мають чіткі геометричні елементи, притаманні саме українським храмам початку ХХ століття. Каплиця присвячена Святому Володимиру — князю Київському.
Та історію, на жаль, часто викривляють, пишуть з позицій своєї вигоди, маніпулюють нею. У 1930 році з індивідуальних могил загиблих полонених зробили одну спільну, а зверху звели кам’яну піраміду. Всі імена українців були свідомо стерті, а замість них з’явився уніфікований імперський напис: «Сынамъ Россіи». Тепер каплиця вже називалася «Ras-sian Chapel».
І цей факт став приводом для поширення «русского міра» в Європі, намагаючись привласнити собі історію, виправдати сучасну агресію. За гроші, що рікою течуть із РФ, щорічно на перевалі Вршич росіяни влаштовують пропагандистські «вшанування пам’яті» із залученням дипломатів, артистів, агентів впливу. В 2016-у Володимир Путін, виступаючи на урочистій церемонії на честь 100-ліття каплиці на перевалі Вршич, назвав її « символом дружби російського і словенського народів та спільного прагнення до миру, співпраці та процвітання».
Але словенці пам’ятають і розуміють свою історію. Бережливо ставляться до неї. Словенські незалежні журналісти, зокрема Бранко Собан у відомій статті «Українська каплиця» для газети «Дело», та автори аналітичного «Порталу Плюс», відтворюють історичну справедливість і дедалі голосніше заявляють: ця каплиця — українська! Колишній посол України у Словенії Михайло Бродович наголошував: «Каплиця не є монополією російською, а спроби Кремля приватизувати пам’ять і про українських, і про солдатів інших національностей є неприпустимими».
Дуже важливою була подія 2024 року, коли посольство України у Словенії разом з товариством «Любляна — Київ» і представниками місцевої діа-спори провели на перевалі Вршич офіційний український пам’ятний захід. Його зініціював щирий друг України — президент товариства «Любляна — Київ» Андрій Гевка. Він написав і видав багато книжок про історію та культуру українського народу. Справа відновлення справедливості на перевалі Вршич була його особистим викликом і задля цього він витратив багато сил, часу та зв’язків, щоб та подія відбулася. Тепер каплицю на Вршичі вже називають українською. Своєю діяльністю пан Гевка і сьогодні робить дуже багато для психологічної і культурної підтримки українців у наш складний час.
Ми щиро вдячні словенцям, які нам допомагають і долучаються до українських заходів. Передусім, відомому словенському художнику Йоже Шимецю, екскурсоводці Інні Демченко-Фрохлич та багатьом іншим. Вони співають в українському хорі, виходять з нами на мітинги, підтримують усі наші антиросійські акції, широко пропагують українську культуру. Члени товариства допомагають українцям вивчати словенську мову, що для словенців є дуже важливим, адже населення Словенії сьогодні складає лише 2 мільйони 100 тисяч осіб і для збереження та поширення своєї мови країна докладає багато зусиль. Президент товариства «Любляна — Київ» Андрій Гевка проводить для українців екскурсії по Словенії, перекладає твори українців на словенську мову, підтримує нашу культуру.
Прикметно, що випускники Люблянського університету, які раніше навчалися на кафедрах русистики, зараз залюбки переходять на українську мову. Одна з них — молода словенська письменниця Катаріна Гомбос-Чех — займається мовою з українцями, гарно знає нашу літературу і мріє відвідати після війни Літературний фестиваль в Одесі.
Пам’ятний захід вшанування українських воїнів на перевалі Вршич 2024 року був потужним політичним та культурним сигналом: Україна повернулася на це місце, щоб вшанувати своїх синів за власними традиціями, без російського прапора та маніпуляцій історією. Каплиця на перевалі Вршич — це пам’ятник українським солдатам, загнаним імперіями на чужу війну.
Лише завдяки роботі дипломатів та активній позиції української громади можна остаточно витіснити «русскій мір» з альпійських схилів.
Арсенія ВЕЛИКА,
член Національної спілки письменників України.
Любляна.
РS. Текст написаний з використанням лекцій Андрія Гевки, професора філології, голови товариства «Любляна — Київ» (Словенія).
А.В.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
