Радіаційна загроза для пілотів і стюардес

Проблема полягає у випромінюванні космічних променів під час польоту, рівень якого в небі набагато вищий, ніж на рівні Землі, завдяки впливу атмосфери нашої планети, яка діє як щит, поглинаючи та розсіюючи високоенергетичні частинки з космосу. Чим вище ви піднімаєтеся в небо, тим менше ці атмосферні впливи можуть вас захистити, а радіаційний вплив посилюється як часом, який ви проводите в повітрі, так і широтою (захист слабший на полюсах, ніж на екваторі).

«Серед усіх професійних груп у США члени екіпажів отримують найбільшу середньорічну ефективну дозу іонізуючого ви-промінювання, насамперед — через космічні промені, з якими стикаються на висотах комерційних польотів», — пояснюють у своїй статті автори дослідження під керівництвом Вішала Пателя з Гарвардської медичної школи.

«Пілоти і бортпровідники отримують від 3 до 6 мілізівертів космічного випромінювання на рік, що значно перевищує 0,4 мілізіверта, які отримує авіамандрівник, котрий здійснює 10 перельотів туди й назад на рік», — підкреслюють вчені.

Хоча вплив радіації є однією з відомих небезпек для здоров’я під час авіаперельотів (для цього навіть існує неофіційна одиниця вимірювання), брак даних ускладнює оцінку того, як радіаційний вплив серед професійних екіпажів призводить до збільшення смертності від раку. У новому дослідженні Патель та його колеги проаналізували дані Національної системи статистики життєвого циклу США, розглянувши інформацію, зібрану зі свідоцтв про смерть 12,7 мільйона людей, які померли між 2020 і 2024 роками та працювали загалом у 503 професіях.

Серед цього гігантського набору даних дослідники розділили людей, хворих на рак, на дві групи: ракові захворювання, пов’язані з радіацією, які потенційно можуть виникнути внаслідок впливу радіації навколишнього середовища, та ракові захворювання, не пов’язані з радіацією. До форм раку, пов’язаних з радіацією, належать рак молочної залози, щитовидної залози та простати, а також множинна мієлома, лейкемія та меланома.

Серед 503 проаналізованих типів професій бортпровідники та пілоти мали найвищу та другу за величиною частку смертності від раку, пов’язаного з радіацією, але для раку, не пов’язаного з радіацією, їхні результати були близькими до медіани серед усіх професій. Іншими словами, у членів екіпажу льотного складу не спостерігається вищого рівня раку порівняно з іншими професіями, але щодо видів захворювань, пов’язаних з радіацією, ці дві професії мають найвищий ризик розвитку раку загалом, випереджаючи фахівців з ядерної медицини, таких як рентгенологи.

Загалом, щодо раку, пов’язаного з радіацією, стюардеси мали на 50 відсотків більшу ймовірність захворіти на нього, ніж інші професійні групи в аналізі, а пілоти — на 36 відсотків. Хоча дані не показують, що вплив космічних променів обов’язково спричиняв рак, який вразив цю групу борт-провідників та пілотів, непрямі докази, безумовно, накопичуються, і обидва види роботи членів екіпажу очолюють список.

«Ця специфічність підтверджує гіпотезу про те, що в основі спостережуваного надлишку лежить професійний радіаційний вплив, а не спосіб життя чи соціально-економічні фактори», — пишуть епідеміологи Кетрін М. Олсен з Університету Квінсленда в Австралії та Кен Каріпідіс з Австралійського агентства радіаційного захисту та ядерної безпеки, які не брали участі в дослідженні.

За їхніми словами, ризики для екіпажу можуть виходити за рамки космічного іонізуючого випромінювання та включати інші види потенційних небезпек, зокрема проникнення ультрафіолетового світла крізь вікна літака (особливо в кабіну пілотів) та порушення циркадного ритму через тривалу нічну та позмінну роботу.

«Федеральне управління цивільної авіації офіційно визнає екіпажі професійно опроміненими іонізуючим випромінюванням, однак, на відміну від інших працівників, що зазнали впливу радіації, або екіпажів в інших країнах, екіпажі США не підпадають під федеральні обмеження доз опромінення чи вимоги моніторингу», — пишуть Вішал Патель та його команда.

Антон ХОДОРЕНКО.

Джерело: https://techno.nv.ua.