№ 28 (22604) четвер 30 липня 2026 року

У вівторок у Вашингтонському національному кафедральному соборі попрощалися з великим другом України — сенатором Сполучених Штатів Америки Ліндсі Гремом. Участь у церемонії взяв і глава нашої держави Володимир Зеленський.

І це не випадково. Адже Ліндсі Грем — один із найпослідовніших захисників України як у Республіканській партії, так і в найвищих владних кабінетах Америки. За роки повномасштабної російської агресії він відвідував нашу країну десять разів і буквально за два дні до смерті був у Києві, що стало його останнім закордонним візитом.

Коли і як вона знову (не) стане українською?

Місяць знадобився Державній службі етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), аби виявити ознаки афілійованості Почаївської Свято-Успенської лаври з Росі-йською православною церквою, діяльність якої законодавчо заборонена на території України. Рішення про проведення відповідної перевірки було ухвалене 24 червня, а вже 22 липня з’явилося відповідне повідомлення.

Формально зараз Почаївська лавра належить державі (розпорядник — Міністерство культури України, балансоутримувач — Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник), але за фактом використовується монастирем.

Балтська громада зробила ще один важливий крок до розвитку сучасної медицини. Проєкт зі створення реабілітаційного центру на базі КП «Балтська багатопрофільна лікарня» став переможцем всеукраїнського конкурсного відбору, організованого Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.

Ця перемога відкриває шлях до реконструкції будівлі колишньої першої лікарні, де після оновлення працюватиме сучасний центр реабілітації. Тут отримуватимуть допомогу ветерани, військовослужбовці, люди з інвалідністю та всі, хто потребує фізичної чи психологічної реабілітації, пише https://novynar.city.

Доктор історичних наук, професор Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова Тарас Гончарук провів екскурсію цим маршрутом для внутрішньо переміщених осіб, відвідувачів центру підтримки переселенців «ЯМаріуполь. Одеса».

Подорож допомогла її учасникам по-новому побачити історію Одещини — крізь призму взаємодії людини і природи, змін природного ландшафту та можливостей його відновлення.

Переселенці відвідали одне з найстаріших в Україні кладовищ запорозьких козаків — Куяльницьке, або Сотниківське, розташоване на схилах Шкодової гори. Це також місце пам’яті про каменярів, які, ризикуючи життям, добували черепашник для розбудови Одеси — одного з найбільших міст України середини ХІХ століття. Символічно, що Кобзар і Каменяр стали двома визначальними національними образами в українській культурі.

Кам’яні хрести, виготовлені з місцевого вапняку або пісковику, їхні форми та написи розповідають про дати народження і смерті похованих, їхній родинний та суспільний статус. На одному із жіночих поховань, зокрема, зазначається, що померла була дружиною козака. Па-м’ятки також свідчать про високу смертність каменярів, пов’язану з небезпечними умовами їхньої праці.

31 липня сповнилося б 40 років українському громадському активісту, учасникові Революції Гідності, командиру-десятнику одеського осередку «Правого сектору» Ігореві Іванову. Але йому назавжди — 27. Він загинув 2 травня 2014-го від кулі проросійського бойовика на центральній вулиці Одеси. Він був першою жертвою сутички, спровокованої ворогами України та місцевими колаборантами, і його смерть стала «точкою неповернення», після якої загострення протистояння було неминучим. За оцінкою Інституту національної пам’яті України та українських ЗМІ, події 2 травня зупинили «російську весну» в Одесі.

Ігор народився 31 липня 1986 року в Білгороді-Дністровському в сім’ї Володимира і Любові Іванових. Батько — українсько-російського походження, мати — болгарсько-гагаузького. Рідний брат прадіда Ігоря по батьковій лінії — радянський маршал С.К. Тимошенко. Правнук захоплювався військовою історією та вивчав у деталях воєнні операції, якими керував його предок.

У першому півріччі 2026-го в Україні народилися 73292 дитини. За цей же час зафіксовано 259853 смерті. Це перше офіційне зростання кількості померлих за останні п’ять років, повідомляє https://opendatabot.ua, посилаючись на дані Мін’юсту Отож смертність у нас більш ніж у 3,5 раза перевищує народжуваність.

На жаль, народжуваність продовжує падати: порівняно з першим півріччям 2025-го на світ з’явилося на 16% малюків менше. Якщо порівнювати із відповідним періодом напередодні повномасштабної війни, ситуація ще гірша: скорочення аж удвічі.

Природа дала людству можливість першого кохання. Кохання хлопця і дівчини є основою для народження здорових дітей і продовження роду людського.

Та людство неоднозначно ставиться до першого кохання. Так, в Україні створення сім’ї віками відбувалося за рішенням батьків, а бажання дітей часто не бралося до уваги. Лише на початку двадцятого століття стали частіше створюватися сім’ї як наслідок першого кохання.

У дослідженні під назвою «Режисерська доля: історія однієї сім’ї» (див.: «Південний Захід. Одесика». Історико-краєзнавчий науковий альманах. Випуск 37. — Одеса: Бондаренко М.О., 2025. С. 239—248) побіжно згаданий нетиповий для талановитих мистців факт із біографії одеських акторів і режисерів, учнів знаменитого педагога, новатора і реформатора українського театру Леся Степановича Курбаса (1887—1937) — Степана Корнійовича Бондарчука (1886—1970) і його дружини Софії Андрі-анівни Мануйлович (1892—1971), які, вимушено перебуваючи в Одесі під час тимчасової румунської окупації в роки Другої світової війни (1941—1944), після звільнення міста були за-арештовані й запроторені комуністичною владою на довготривалий термін ув’язнення у сталінські табори.

На цей факт уперше звернула увагу кандидатка мистецтвознавства Наталя Єрмакова (м. Київ) у своїй публі-кації, підготовленій за збереженими документами сімейного архіву родини С. Бондарчука — С. Мануйлович, з якими вона мала можливість ознайомитися за згодою їхніх нащадків, мешканців сучасної української столиці (див.: Наталя Єрмакова. Архів долі: публікація документів архіву С. Бондарчука і С. Мануйлович. // МІСТ: Мистецтво, історія, сучасність, теорія: зб. наук. пр. з мистецтвознавства і культурології. / Ін-т проблем сучас. мистец. НАМ України; редкол.: В.Д. Сидоренко (голова), А.О. Пучков (заст. голови) та ін. — К.: Фенікс, 2013. — Вип. 9. — С. 60).

У середині літа світова громадськість і наукова спільнота вшанували 180-річчя від дня народження великого гуманіста XIX століття, видатного вченого українського походження, одного з основоположників польової антропології, географа, етнографа, природознавця, біолога та мандрівника Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая (1846—1888).

Як дослідник і вчений він провів кілька років на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї, де до того ніколи не ступала нога європейця (1871, 1876—1877, 1883).  Проводячи антропологічні дослідження серед острів’ян, учений крок за кроком знаходив неспростовні докази того, що тубільці за своїми фізичними і психологічними особливостями не відрізняються від «білих людей». Таким чином Миклухо-Маклай одним із перших у світовій науці довів біотичну повноцінність представників усіх націй і рас. Його праці та численні публікації в тогочасній пресі стали поштовхом  до активізації політики проти расової дискримінації у світі. Він першим передбачив крах панівної тоді світової колоніальної системи і висунув ідею створення таких поважних інституцій, як сучасна Організація Об’єд-наних Націй.

Що робити, якщо знайшли пташеня чи дитинча дикої тварини

Ви гуляєте в лісі й раптом побачили, що на землі пищить безпорадне пташеня або в траві зачаїлося самотнє зайченя... Перший природний порив більшості людей — взяти маля на руки, погодувати чи забрати додому. Здається, що без нашої допомоги воно приречене.

Однак у дикій природі діють зовсім інші закони, і те, що нам може здатися самотністю чи хворобою, часто є нормою.

На півдні України помітили рідкісну комаху, що є найбільшою осою Європи — сколію-гіганта. Фото та відео незвичайної комахи, яку плутають з шершнем, оприлюднили фахівці Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.

Дослідники розповіли, що сколія-гігант (Megascolia maculata) — найбільша перетинчастокрила комаха Європи, яка занесена до Червоної книги України. Самки можуть досягати 4—4,5 сантиметра завдовжки. Великі крила з фіолетовим відливом, чорне тіло з жовтими плямами та густими волосинками роблять її спра-вді ефектною. Саме через такий вигляд комаху часто плутають із шершнем і вважають небезпечною.

Під час польоту у зграях птахи орієнтуються лише на тих сородичів, які перебувають попереду або поруч із ними, і повністю ігнорують рух тих, хто летить позаду. Така поведінка тривалий час здавалася вченим суперечливою щодо третього закону Ньютона — фундаментального принципу класичної фізики, згідно з яким кожна дія викликає рівну за силою та протилежну за напрямком протидію.

Оскільки в пташиних зграях, скупченнях бактерій чи людських натовпах взаємодія відбувається лише в один бік, фізики називають такі системи нереципрокними (невзаємними). Через це їх було вкрай важко точно моделювати.