№ 26 (22602) четвер 16 липня 2026 року

І вдень, і вночі сирени не змовкають: тільки-но просигналізували про відбій тривоги, як уже знову виють, попереджаючи про небезпеку…

Безпілотники і ракети одні за одними летять на наші домівки, на школи, лікарні, вбивають українців за те, що не стають на коліна, не погоджуються лизати московського чобота.

Черговий саміт НАТО відбувся в Анкарі. Туреччина дуже хотіла провести цю зустріч. Президент Ердоган особисто доклав до цього чимало зусиль. І все ніби склалося: Трамп прилетів, декларацію погодили, кризу подолали. Чи слід вважати саміт успішним? Напевно, так, якщо пригадати, наскільки іншим був ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні. Навіть не віриться, що це було лише два роки тому. Тоді це був інший Альянс. За два роки багато що змінилося.

Рушійною силою цих змін стали як президент США Дональд Трамп, так і ситуація, що склалася в Європі через агресію Росії й російсько-українську війну. Рівень напруги раніше зростав настільки, що Трамп навіть погрожував вийти з НАТО та вимагав від членів Альянсу платити за власну безпеку і допомогу Україні, а не чекати, що й надалі весь оборонний тягар братимуть на себе Сполучені Штати.

Відтоді, як Україна почала змінювати хід війни, завдаючи болючих ударів углиб Росії, російська влада вирішила не шукати компромісів (бо це для кремлівського діда — самогубство), а йти шляхом ескалації. УНІАН (https://www.unian.ua) зібрав можливі сценарії.

«Нема бензину». Це словосполучення вже стало девізом літа-2026 не лише в окупованому росіянами Криму, а й на всій території «великої та неосяжної» Росії. І поки більшість громадян РФ продовжують дивуватися: «Що відбувається? Хтось може пояснити?», дехто вже починає прозрівати, звинувачуючи у кризі владу. Кремль, вочевидь, зовсім не зацікавлений у розповсюдженні таких думок. Звідси — закручування гайок: вимкнення інтернету, паралельна реальність від російської пропаганди, коли з телевізорів розповідають про «штучний ажіотаж», приборкання найбільш норовливих z-воєнкорів…

«Джина ненависті легко випустити, але заштовхати назад буде важко», — вважає Володимир В’ятрович, один із найвідоміших в Україні дослідників визвольного руху та українсько-польських взаємин, очільник Інституту національної пам’яті в 2014—2019 роках.

26 травня Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» у складі ССО почесного найменування «імені Героїв УПА». Навряд чи саме це рішення стало точкою відліку нинішнього загострення у відносинах між Україною та Польщею. Однак польський політикум сприйняв цей указ як пас, яким неможливо було не скористатися. У критиці України об’єдналися політичні опоненти — президент Навроцький і прем’єр Туск.

Що стоїть за урядовими змінами Зеленського?

В Україні — менше, ніж за рік — знову оголосили, що поміняється прем’єр-міністр, а також, вочевидь, можуть бути значні кадрові перестановки в уряді. Але між торішньою зміною прем’єра і нинішнім усуненням прем’єрки Юлії Свириденко ще ж були перестановки в керівниці Офісу президента після відставки Андрія Єрмака й інші кадрові призначення — було це в кінці минулого року — на початку 2026-го.

Чому раз на пів року Україну затягує у вирій ключових кадрових змін? Чи таким чином — оголошенням з боку президента — має змінюватися прем’єр та уряд? Що тут не так? Розбираємо.

На Одещині розпочалася робота з підготовки Ромського атласу регіону — важливого інструменту для кращого розуміння реального становища ромів, їхніх потреб, умов проживання, доступу до базових послуг, освіти, медицини, соціальної підтримки та можливостей для повноцінної участі у житті громад.

Такий підхід уже був апробований на Закарпатті — у регіоні, де, за даними перепису 2001 року, проживає близько третини ромського населення України, а ромські громади мають значну компактність проживання. Саме там у 2025-у Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ініціював проєкт «Соціальний атлас ромських громад Закарпаття», спрямований на всебічне дослідження умов проживання, потреб і викликів ромської спільноти. У квітні цього року в Ужгороді презентували аналітичний звіт, що охопив 10 громад Закарпатської області, 530 ромських домогосподарств і понад 2900 осіб.

Слово про друга

10 липня відзначив свій 80-річний ювілей кандидат історичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, а також професор, дійсний член (академік) Міжнародної Кадрової Академії Олексій Ілліч Домбровський.

У його доробку — понад 150 наукових і навчально-методичних праць, надрукованих у підручниках, монографіях, збірниках та в періодичній пресі.

А розпочинав свій шлях у науку Олексій Домбровський у далекому 1968 році, коли після демобілізації зі строкової армійської служби бравий старшина-танкіст приїхав вступати на історичний факультет знаменитого Одеського університету, який згодом закінчив з відзнакою. Ще під час навчання поєднав свою долю з однокурсницею красунею-активісткою Ларисою. У дружній сім’ї народився син Ярослав.

Слід зауважити, що попервах, після закінчення середньої школи у селі Копистирин на Вінниччині, Олексій мріяв стати будівельником, навіть отримав відповідну кваліфікацію, але любов до історії перемогла. Щоправда, і професія будівельника знадобилася, коли він у складі студентських будівельних загонів кілька разів виїжджав до Тюмені та Якутії.

19 липня сповниться 150 років від дня народження видатного українського політичного діяча, члена Центральної Ради, голови Ради міністрів і міністра закордонних справ УНР, одного із засновників УАПЦ Володимира Чехівського. За цією загальною фразою криється ціле життя подвижника української справи.

Народився Володимир Мусійович Чехівський 19 липня 1876 року в селі Гороховатці Обухівського району на Київщині в родині священника. За сімейною традицією отримав богословську освіту: спершу — в семінарії, а згодом — у Київській духовній академії. Під час навчання брав участь у роботі студентського гуртка українських соціал-демократів.

Одеса стала першим містом презентації третього видання монографії «Шістдесят тоталітарних років: зображальне мистецтво України» (Київ, «Ліра-К», 2026) авторства провідного українського мистецтвознавця Олексія Роготченка (Київ).

Захід, ініційований Одеською обласною організацією Національної спілки художників України, відбувся 9 липня в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського. Привітали гостя: Анатолій Горбенко, голова обласної організації НСХУ, народний художник України, член-кореспондент НАМ України; Ольга Тарасенко, докторка мистецтвознавства; Анна Носенко, кандидатка мистецтвознавства, завідувачка кафедри образотворчого мистецтва художньо-графічного факультету Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського. Промовці наголошували на актуальності теми, фундаментальності, ґрунтовному науковому апараті та джерельної бази презентованої праці. Фоліант третього видання обсягом 528 сторінок формату А4 містить близько 1300 ілюстрацій, багато з яких репродуковані вперше. Суттєва перевага нової редакції — наявність іменного покажчика, а це — 3000 імен.

Міжнародна група дослідників з Європи та США попереджає про критичне зростання тектонічного тиску в районі розломів Сан-Андреас і Сан-Хасінто, що розташовані у Південній Каліфорнії, пише https://techno.nv.ua.

Завдяки новій комп’ютерній моделі, яка враховує фізичні принципи та дані про сейсмічну активність за останні 1000 років, геофізики з’ясували, що напруга в цьому регіоні досягла найвищих показників за останнє тисячоліття. Протягом понад 160 років після останньо-го великого розриву ці лінії зберігали зловісне мовчання, приховано накопичуючи колосальну енергію.

Висаджені у Китаї 66 мільярдів дерев б’ють рекорди росту

Нове дослідження китайських та міжнародних екологів показало, що дерева, висаджені в межах масштабних державних проєктів із лісовідновлення у Піднебесній, ростуть швидше за природні ліси, повідомляє nv.ua.

Головною причиною науковці називають те, що штучні насадження активніше реагують на підвищення рівня вуглекислого газу в атмосфері. Із 1978-го в країні вже висаджено 66 мільярдів дерев, а до середини цього століття планують посадити ще 34 мільярди. Основною метою ініціативи «Велика зелена стіна» є стримування пустель Гобі та Такла-Макан.

У ці сонячні літні дні Любов Миколаївна Ісаєнко і Василь Іванович Рига святкували б золоте весілля.

Та, на жаль, підступна хвороба дев’ять років тому забрала відданого чоловіка, вірного супутника, надійне подружнє плече. Рана, яка ніколи не загоїться. Але в серці Любові Миколаївни поруч із болем живе палке кохання, яке не може загасити навіть смерть.