№ 24 (22600) четвер 2 липня 2026 року

Кардинали, що походять із Польщі й України, зібрані на консисторію в Римі, разом із отцем і главою УГКЦ блаженнішим Святославом звернулися до обох народів із закликом до примирення. Спільна заява, підписана п’ятьма церковними ієрархами, наголошує на необхідності «роззброєння мови» на тлі зростання взаємної напруги між поляками та україн-цями і закликає продовжувати шлях діалогу, розпочатий із благословення святого Івана Павла II.

У єдності зі Святішим Отцем Левом XIV, перший рік понтифікату якого позначений наполегливою працею задля побудови миру на основі спільного блага та рішучим протистоянням війні в усіх її вимірах — від відносин між народами й конфліктів усередині держав до соціальної напруги, підносимо свій голос як зібрані на консисторію кардинали, що походять з Польщі й України і покликані нести особливу відповідальність за спільноту Церкви та підтримувати служіння наступника святого Петра. Робимо це разом із нашим братом Верховним архиєпископом Києво-Галицьким Української греко-католицької церкви, усвідомлюючи, що питання примирення між поляками та українцями стосується не лише відносин між двома народами, а й вірогідності нашого спільного християнського свідчення.

Президент України Володимир Зеленський ініціював закон про Український національний пантеон — про це він повідомив під час промови з нагоди Дня Конституції, виголошеної на території Києво-Печерської лаври 28 червня.

Такий пантеон, за його словами, матиме на меті вшанувати українців, які «в різні століття та епохи боролися заради України, надихали Україну». При цьому, зазначив глава держави, «ніхто й ніколи не наказуватиме нам, як жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними і яких героїв шанувати».

Німецький політолог Андреас Умланд належить до тих західних експертів, які знають Україну не з наукових праць чи службових відряджень. Вільно говорячи україн-ською, науковець уже багато років живе і працює в Києві, який не покинув і після повномасштабного вторгнення РФ. Наразі він поєднує роботу аналітика Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень (SCEEUS), експерта новоствореного Європейського політичного інституту в Києві (EPIK) та доцента кафедри політології Києво-Могилянської академії.

Завдяки багаторічному досвіду роботи в Україні та дослідженню російського імперіалізму його оцінки поєднують розуміння українських реалій із ширшим баченням процесів, які відбуваються всередині Росії та в європейській безпековій політиці.

У Львові на площі перед храмом Різдва Пресвятої Богородиці відбулася архиєрейська Божественна літургія на вшанування 25-річчя апостольського візиту в Україну святого Папи Івана Павла ІІ. Саме тут 25 років тому понтифік зустрівся з українською молоддю.

Божественну літургію разом із блаженнішим Святославом співслужили апостольський нунцій в Україні архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, єпископи Української греко-католицької та Римо-католицької церков, а також численне духовенство з різних єпархій України та з-за кордону. У богослужінні взяли участь монашество й вірні, повідомив департамент інформації УГКЦ.

28 червня, у День Конституції України, в Музеї української книги Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського відбувся творчо-просвітницький захід «Українська — мова Героїв», який став однією з ключових подій IV Південного Шевченко-рок-фесту «Кобзар».

У музейному просторі зібралися представники творчої інтелігенції, освітяни, бібліотекарі, діячі культури, громадські активісти та молодь, об’є-днані спільним прагненням утверджувати українську мову як невід’ємну складову національної ідентичності.

Америка — країна іммігрантів. Усі в Америці, крім корінного населення, є іммігрантами або нащадками іммігрантів. Америка — це мозаїка різних культур. Моє власне походження — українське. Мої предки, мої батьки та моя сестра прибули до Америки в 1951 році. Я народився через рік. Моя освіта була як американською, так і українською. Мови, якими я вільно розмовляю, — це і американська, і українська.

Я пишаюся тим, що є невеликою частиною 250-річчя американської незалежності. Коли я думаю про цю віху, я роблю це крізь українську призму. Америка для мене уособлює свободу робити і говорити, що я хочу, доки я не порушую свободу інших. Це не унікально для Америки, але, безумовно, найважливіший аспект 250-ї річниці її Декларації незалежності.

Кожного червня із 2005 року, коли Верховна Рада ухвалила Кодекс адміністративного судочинства України, в країні проводяться Дні адміністративної юстиції. Це робиться для того, щоб привернути увагу суспільства до питань адмі-ністративного судочинства, захисту прав громадян у спорах із суб’єктами владних повноважень та підвищення правової культури.

У рамках цієї акції Рада адвокатів Одеської області провела Форум з адміністративного права та судочинства «Lus pubicum-2026», який об’єднав представників адвокатури, судової влади, наукової спільноти та правників для обговорення актуальних питань адміністративної юстиції в умовах воєнного стану.

Як молодь Одещини перетворює літні підробітки на донати для ЗСУ

Раніше літо в Одесі асоціювалося винятково з пляжними клубами, відпочинком, фестивальною культурою та безтурботними розвагами. Сьогодні одеська молодь (студенти та старшокласники) сприймає червень-серпень як вікно можливостей: закрити фінансові «хвости», отримати перший професійний досвід і, найголовніше, заробити на допомогу Силам оборони України. Фінансова самостійність та благодійність стали ключовими маркерами літнього сезону 2026 року.

За даними віцепрем’єрки з гуманітарної полі-тики Тетяни Бережної, кількість молоді в Україні через війну скоротилася до 7,6 мільйона (порівняно із 10 мільйонами до 2022-го). Ті, хто залишився в Одесі та регіоні, — це надзвичайно активна, працездатна і патріотична спільнота, яка інте-грується в економіку країни набагато раніше, ніж їхні однолітки в мирні часи.

Інтернет-спільноту широко сколихнула інформація про реорганізацію факультетів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

В офіційному повідомлення про це, зокрема, йдеться:

«На засіданні Вченої ради 23 червня 2026 року після всебічного обговорення було підтримано ініціативу факультету історії та філософії і факультету журналістики, реклами та видавничої справи.

Нещодавно в рамках проєкту Odesa ID презентували результати соціологічного опитування, присвяченого, зокрема, питанням самоідентифікації та цінностям одеситів. Серед іншого чималий блок запитань стосувався мовної ситуації в місті.

Так-от, більшість опитаних жителів Одеси (57%) визнають українську мову рідною, тоді як 39% називають такою російську. Це вказує на те, що навіть серед тих, хто часто користується іншою мовою, рівень ідентифікації з українською залишається досить високим. Окрім того, респондентів запитували, що для них означає «бути українцем». Для 25% одеситів українська ідентичність тісно пов’язана зі спілкуванням українською мовою. Ця відповідь за частотою була третьою після ва-ріантів «наявність громадянства» (56%) і «любов до України та відчуття приналежності до неї» (40%).

Новий творчий етап Володимира Кудлача

У Музеї української книги Бібліотеки Грушевського 3 липня відкриється персональна виставка художника, мистецтвознавця та журналіста Володимира Кудлача «Від натури до синтезу». Експозиція об’єднує роботи, створені автором впродовж останніх трьох десятиліть, включно з найновішими, і дає змогу простежити еволюцію його творчого мислення.

Нова виставка концептуально продовжує ідеї проєкту «Візії = Естетизм», представленого у 2023 році. Якщо попередня експозиція зосереджувалася на естетичному переживанні світу та ліричному спогляданні, то нинішня демонструє прагнення автора перейти від безпосереднього натурного враження до узагальненого художнього образу. Уже сама назва імпрези визначає головний напрямок цих пошуків.

Представлені на виставці роботи демонструватимуть переосмислення художником власного багаторічного досвіду пленерного живопису, де реальний мотив постає відправною точкою для створення багатошарового образу, в якому важливу роль відіграють асоціативність, внутрішня рефлексія та символічне узагальнення. Задум, зміст і майстерність виконання постають як рівноцінні складові художнього висловлювання.

У ніч на 29 червня на 89-у році перестало битися серце ветерана Народного руху України, почесного жителя сіл Курінька та Чорнухи на Полтавщині, відомого поета і перекладача, шанованого лікаря Дмитра Романовича ШУПТИ.

Народився він 20 січня 1938 року в селі Курі-нька Чорнуського району Полтавської області. Із 1956-го, після закінченні одинадцятирічки, навчався в Севастопольському технічному морському училищі й працював котельником на морському заводі №497. У 1960-у закінчив з відзнакою Сімферопольське медичне училище, після чого, весь час працюючи фельдшером «швидкої допомоги» й очолюючи Кримське обласне літературне об’єднання «Гроно», з відзнакою закінчив факультет лікувальної справи Кримського медінституту. Працював хірургом, травматологом-ортопедом, експертом-хірургом Київської області, вимушено часто міняючи місця роботи й проживання через постійні переслідування. В’язень сумління 1983—1984 років. На зорі перебудови, у 1986-у, поета прийняли до Спілки письменників України.

Член Руху опору в Україні 1960—1990-х. На початку 1990-х Дмитро Романович брав активну участь у боротьбі за відновлення незалежності України у лавах Народного руху. Учасник Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Тарутинський степ — одна з небагатьох ділянок цілинного степу в Україні та Європі, що зберегла характерні широкі трав’янисті простори і є домівкою для багатьох рідкісних видів флори й фауни, зокрема численних видів ковили.

Територія заказника, створеного у 2012 році, входить до Смарагдової мережі і є одним із ключових об’єктів природно-заповідного фонду Одеської області та складовою ревайлдинг-ландшафту регіону дельти Дунаю, що охоплює понад 5000 гектарів, наголошують у «Рі-вайлдінг Україна» (https://rewil-ding-danube-delta.com).

Як  коричневий  шум  допомагає  заснути

Ніч повинна бути часом спокою, але для багатьох вона перетворюється на боротьбу із шумом, тривогами та безсонням. У пошуках якісного відпочинку дедалі більше людей звертають увагу на незвичне явище — коричневий шум. Що це таке і чому його називають звуковою ковдрою для мозку, яка допомагає заснути навіть у неспокійні часи?

Від першої миті життя людина потрапляє у світ звуків. Ми чуємо голоси близьких, шум вітру, спів птахів, дзюрчання води, музику та безліч інших звукових сигналів, які супроводжують нас щодня. Звуки допомагають нам пізнавати навколишній світ, спілкуватися, орієнтуватися в просторі та навіть відчувати емоції. Вони є невід’ємною частиною людського існування. Звуки можуть мати й важливе практичне значення. Завдяки слуху людина отримує інформацію про навколишній світ навіть тоді, коли не бачить джерела сигналу. Автомобільний гудок попереджає про небезпеку, дзвінок повідомляє про прихід гостей, а сигнал будильника допомагає вчасно прокинутися. Музика, своєю чергою, здатна впливати на емоційний стан: надихати, заспокоювати або мотивувати до дії. Таким чином, звуки виконують не лише інформаційну, а й психологічну функцію.