Ірина ТОМА. «Йду по склурозбитих доль і вікон»
* * *
Вишиванко, моя вишиванко,
Оберіг українського роду.
Намальований сонцем в світанку,
Закодований небом зісподу.
Прочитаю в тобі кожну квітку,
Зазирну я у кожну травинку,
Візерунками вишиту нитку,
Віднайду у ній долю-билинку.
Як ніколи збагну Україну
В день печалі її, у день смути,
І почую у маках, барвінку
Рідну пісню, яку не забути.
Як ніколи вбачатиму щастя,
Відчуваючи сили Господні.
Вишиванко, сорочка квітчаста,
Така рідна мені ти сьогодні.
Вітряки часу
Вітряки перемелюють час,
Розділяють на вічне й миттєве.
Відсівають все зайве від нас,
Залишаючи тільки суттєве.
Їхній ритм не спинити ніяк.
Заплелися в магічному колі
Хмаровиння, птахи і вітряк,
Нескінченні дороги і долі.
Вічний танець під блиском світил,
Під мелодію вітру життєву.
Розмежовують цінне і пил,
Залишаючи тільки суттєве.
Новий день – новий вдих, новий літ
Відпульсовують різні епохи.
Вітряки перемелюють світ
І не втомлюються анітрохи.
* * *
Із бочки Діогена видно все:
Як світ розніжився, розпестився... здрібнів,
Понавигадував нових забав і слів,
Понадягав прикраси золоті –
А істини лишилися прості…
Із бочки Діогена чути все:
Як світ розчванився, розприндився...
змарнів,
Повиголошував нових законів й діл,
Наговорив промови прегусті –
А істини лишилися прості…
* * *
Йду по склу розбитих доль і вікон.
І, здається, всьому вже немає меж.
Вітер вирує: зітри все, викинь,
Все скороминуще, і війна ця – теж.
Витри сльози і біду цю витри,
Прибери уламки будівель і веж.
Все скороминуще, віє вітер.
Все прийде і зникне, і горе це – теж.
Скельця розбиті з вікон збираю.
Завмирає світ у осколках на мить.
Ріже в думках – когось вже немає...
Серце рубцями зростає, болить...
Надія-веселка
Сьогодні веселка із моря вийшла,
І стало так райдужно, легко мені.
Прокинулись мрії й надії одні
І ніби шепнули: світ дивовижний!
Семи кольорами сяяло море,
Семи кольорами ген небо пливло.
До барв доторкнулося чайки крило
І сяйво увись розлило просторе.
Забулося все, від щастя мережка
Сплітала яскраві вже ниточки дня.
У час, як з любов’ю дощ сонце обняв,
На світ народилась надія-веселка.
Місяць і пелюстка
Пахощі травневі розлилися в мені.
Місяць на деревах, мов доля розквітав.
Щастям засіяла пелюстка навесні,
Сяйво її ніжне торкалося до трав.
Місяць повновидий пелюстку цілував,
Зорі ясноокі їм свідками були.
Небо розсипало осяяний корал,
Тиша чарувала, а світ увесь молив.
Гілля завмирало у сні пахучих слів,
Ніч зоріла квітом і падала до ніг.
Місяць повновидий пелюстку полюбив,
І ніхто спинити їх любощі не зміг.
Ластівка
Як ніколи і як ніхто
Ти мене кличеш-гукаєш:
«Ла-стів-ко, моя Ла-стів-ко!»
Весну в мені закликаєш.
Я ж не помітила, коли
Любою птахою стала,
А чи коли сонце молив,
А чи коли щебетала.
«Ла-стів-ко, моя Ла-стів-ко!»
Чую тепер я зі всюди.
Пісню несе вітер-співко,
Радість гукає у груди.
Як ніколи і як ніхто
Хочу летіти до тебе,
В грудях моїх сонця тепло,
Ти ж подаруй мені небо…
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
