Сьогодні і завтра Українського Придунав’я

Особливу увагу до регіону підтвердила участь американських партнерів: голови Комітету з освіти Палати представників США Тіма Волберга і колишнього спеціального представника Держдепартаменту США з питань України Курта Волкера, які наголосили на важливості захисту Дунайського басейну.

Головним підсумком конференції стала ініціатива щодо створення єдиного комплексного плану розвитку регіону.

«Усі представлені сьогодні інфраструктурні, водні та логістичні рішення ми пропонуємо об’єднати у національний проєкт «Українське Придунав’я 2026», який ляже в основу довгострокової дорожньої карти розвитку до 2035 року. Це наша стратегія перетворення регіону на ключовий центр Чорноморсько-Дунайського простору і повноцінний міст між Україною та Європейським Союзом», — за-значив президент Асоціації «Стратегія ЄС для Дунайського регіону» Юрій Маслов.

Заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба підкреслив, що сьогодні Українське Придунав’я впевнено формується як новий логістичний центр Європи, а абсолютним пріоритетом держави є розбудова портів та повноцінна інтеграція транспортної мережі до європейських коридорів TEN-T.

В.о. начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор’я та Нижнього Дунаю Павло Буланович окреслив масштаб проблеми.

«Природне відродження ре-гіону фізично неможливе без відновлення його головної гідрологічної артерії. Стабілізація Кислицького рукава та оптимізація системи Придунайських водосховищ мають стати одним із ключових напрямів державної водної політики. У 2026 році Україна офіційно головує в Міжнародній комісії із захисту річки Дунай (ICPDR), що дає нам потужні інструменти водної дипломатії для залучення міжнародних інвестицій у ці проєкти», — наголосив він.

Дефіцит води прямо б’є по сільському господарству. Перший заступник голови Держрибагентства Тарас Кот підкреслив, що відродження меліоративних систем є критичною необхідністю для регіону. За його словами, потенціал Дунай-Дністровської зрошувальної системи сягає 47,9 тисячі гектарів, і його розкриття вимагає комплексних інвестицій в ін-фраструктуру та енергозабезпечення (власну генерацію).

Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин презентував плани щодо подолання інфраструктурної ізоляції регіону: «Серед стратегічних планів — будівництво автодороги М-15 Одеса — Рені в обхід села Паланка та швидке інфраструктурне з’єднання через річку Дністер. Водночас критичним питанням є питна вода: будівництво Суворовського та Болградського магістральних водогонів дозволить забезпечити водою з Дунаю понад 20 тисяч мешканців у десятках населених пунктів».

Окремим блоком стала енергетична трансформація регіону. Голова Держенергоефективності Ганна Замазєєва зазначила, що Український Дунай має ідеальні передумови для того, щоб стати європейським хабом зеленої трансформації завдяки найвищим показником сонячної інсоляції та вітрового потенціалу: «Ми бачимо майбутнє Придунав’я як сучасного енергетичного та індустріального регіону, де активно впроваджуються інноваційні технології, розвиваються відновлювані джерела енергії, реалізуються проєкти з енергоефективності, створюються нові робочі місця та відкриваються додаткові можливості для громад, інвесторів і бізнесу».

Цю тезу підкріпив генеральний директор ГК «Метрополія» Віктор Куртєв, який презентував концепцію «Дунайської водневої долини». Проєкт передбачає створення індустріального кластера з виробництва 380 мільйонів кілограмів «зеленого» водню на рік з подальшим його експортом до країн ЄС річкою Дунай.

У рамках заходу учасники домовилися про розробку комплексної цільової програми, яка буде представлена на рівні Одеської обласної ради та уряду України.