«Хаджибеївські читання»: нові дослідження, нові відкриття

Учасників конференції привітали завідувач кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін ОНУ Вадим Хмарський, директорка бібліотеки Юліана Амельченко і професор Тарас Гончарук. У своїх виступах вони наголосили на важливості підтримки молодих науковців, розвитку історичних досліджень та збереженні академічної спадкоємності в умовах сучасних викликів.

Програма заходу охопила широкий спектр тем, що відображають актуальні напрями сучасної історичної науки.

У межах секції «Історія України» учасники представили дослідження, присвячені різним періодам українського минулого — від ранньомодерної доби до подій ХХ століття та сучасних процесів формування історичної пам’яті. Значний інтерес викликали доповіді про створення 3D-моделі Хаджибейського замку, діяльність театру «Березіль» і постать Леся Курбаса, життєвий шлях мовознавця, правозахисника та дисидента Святослава Караванського, а також трансформацію історичної пам’яті як основу формування української національної ідентичності в умовах війни.

Не менш насиченою була робота секції «Джерелознавство та історіографія», де молоді дослідники презентували результати опрацювання архівних документів, музейних колекцій та маловідомих історичних джерел. Вони аналізували листування Коша Нової Січі з Кримським ханством, праці іноземних науковців про кримських татар і ногайців, розвиток друкарської справи в Одесі на початку ХХ століття, історіографію репресій проти німецького населення причорноморського краю, образ «нової жінки» в радянській літературі та маловідомі сторінки перебування в нашому місті Павла Тичини і Юрія Липи.

Особливістю «Хаджибеївських читань» традиційно залишається активна участь студентів та аспірантів, для яких конференція є важливим майданчиком для апробації результатів власних досліджень, професійного спілкування та дискусій. Молоді науковці мали можливість представити свої напрацювання, обговорити актуальні проблеми історичної науки, обмінятися думками й отримати фахові рекомендації від провідних істориків.

Підсумовуючи результати конференції, її учасники відзначили високий рівень озвучених доповідей, актуальність порушених тем і ґрунтовність дослідницьких підходів. А ще наголосили, що навіть у складних умовах сьогодення українська історична наука продовжує розвиватися, відкривати нові сторінки минулого й формувати підґрунтя для осмислення сучасних суспільних процесів.

Історія живе доти, доки її досліджують і переосмислюють нові покоління. Саме ця думка стала своєрідним лейтмотивом цьогорічних «Хаджибеївських читань», які продемонстрували високий потенціал молодих науковців та їхню готовність долучатися до осмислення минулого України. Конференція вкотре підтвердила свою роль важливого осередку фахової комунікації, що сприяє розвитку молодіжної науки, збереженню історичної пам’яті та популяризації досліджень з історії України й південного регіону.

Євген ЗАБІЯНОВ.

НА СВІТЛИНІ: професори-історики Тарас Гончарук і Вадим Хмарський.