Бактеріальне в’янення кукурудзи

Бактеріальне в’янення кукурудзи, або вілт — типова судинна хвороба, яка вражає всі органи рослини: листя, стебла, корені, волоті, качани й насіння. Може проявлятися на рослинах під час усіх фаз розвитку, але найпомітніша при ураженні проростків. Вони в’януть, як при посухах, рослини світліють, жовкнуть, пізніше стають бурими, швидко всихають і гинуть.

Головною рослиною-господарем захворювання є кукурудза, вторинними — мишій, мітлиця, грястиця й інші злакові бур’яни, що можуть бути резервуаром патогену без прояву ознак хвороби.

Шкодочинність значною мірою залежить від стійкості сорту і виду кукурудзи. Хворобою уражуються всі види цієї культури: зубоподібна, кремениста, попкорн, але найбільше — цукрова.

Збудник бактеріального в’янення зберігається в насінні, іноді — у неперегнилих рослинних рештках. Розповсюдженню хвороби сприяють і деякі комахи. Попри невеликий відсоток ураження (від 2 до 13%), передача бактеріозу є реальною небезпекою при завезенні насіння кукурудзи в країни і райони, де цього захворювання нема. Передача інфекції через ґрунт практичного значення не має. Обробка насіння хімічними препаратами неефективна.

Захворювання спричиняють бактерії Erwinia stewartii. Основні прояви кажуть самі за себе: рослини стрімко (якщо йдеться про молоді посіви) або поступово в’януть, починаючи з листків, на яких спершу з’являються штрихоподібні світлі плями, котрі з часом збільшуються, листки втрачають тургор, жовтіють і відмирають.

При системному ураженні на приґрунтових ділянках стебел з’являються характерні некротичні пошкодження та виразки, а самі стебла всередині на зрізі темнішають і гниють. Якщо вирощуваний сорт або гібрид не має генетичної стійкості до збудника хвороби або рослини ослаблені через порушення агротехнологічних вимог, системне ураження Erwinia stewartii може призвести до призупинення росту, а при тяжкому ураженні — до загибелі головного та побічних стебел кукурудзи. При сильному ураженні та проникненні бактерії всередині тканин головного стебла формуються сухі, бліді, мертві волоті. На зернівках качанів, уражених бактеріальним в’яненням, виступає характерний ексудат, зернівки часто деформуються, вкриваються виразками, зморщуються, качани втрачають привабливий товарний вигляд та смакові якості.

Серед основних карантинних заходів — заборона ввезення насіннєвого матеріалу кукурудзи із заражених районів країн, де зареєстровано хворобу. Задля цього проводиться карантинний огляд з обов’язковим відбором зразків для фіто-санітарної лабораторної експертизи. Для своєчасного виявлення захворювання слід також регулярно обстежувати посіви кукурудзи в період вегетації. Якщо в господарстві виявлено вогнище за-хворювання, на полях зі слабкою ураженістю рослини скошують і використовують на силос і фураж, із сильною — скошують і спалюють всі рослини.

На зараженій території проводять знищення пожнивних решток і глибоку оранку ґрунту, впроваджують сівозміну з поверненням кукурудзи на попереднє місце не раніше, ніч через три роки На господарство, де виявлено захворювання, накладається карантин.

Відтак, щоб запобігти виникненню осередків хвороби, вкрай необхідно проводити ефективний контроль під час ввезення і вирощування імпортного насіннєвого матеріалу.

Олексій КЛІМОВ,
головний спеціаліст сектору фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області.