№ 19 (22595) четвер 28 травня 2026 року

25 травня 100 років тому від рук московського агента у Парижі загинув Симон Петлюра.

Наш одвічний ворог прагнув не просто вбити Петлюру, а й максимально оббрехати, очорнити його ім’я як в Україні, так і в світі. Але слава Петлюри повертається на Батьківщину, а його справу продовжують сучасні українці.

Призначена майже рік тому на посаду Уповноваженої із захисту державної мови Олена Івановська цими днями представила свій перший звіт. Кореспондентка «Лівого берега» (https://lb.ua) зустрілася з мовною омбудсменкою невдовзі після цієї події, аби поставити уточнюючі запитання. Початок інтерв’ю — у номері за 21 травня.

— Із самоусвідомленням поки що складно. До речі, що зараз зі справою підпільної школи при голосіївському монастирі УПЦ МП, де викладання велося російською за радянськими під-ручниками? Вас Служба безпеки залучала до експертиз?

«Шановні співвітчизники! Був присутнім на події, значення якої наша нація ще глибше усвідомить із роками», — написав на своїй фейсбук-сторінці Президент України (2005 — 2010) Віктор Ющенко.

— На рідну землю, — констатує він, — до серця України — священного Києва — повернулися полковник Армії Української Народної Республіки, голова Організації українських націоналістів Андрій Мельник і його вірна дружина й соратниця Софія Федак-Мельник.

Вони повернулися додому. Повернулися в Україну, за яку боролися, яку носили у своєму серці навіть на чужині, за яку молилися й за яку жертвували власним життям.

Це не лише перепоховання. Це — акт великої історичної справедливості. Це — повернення пам’яті. Повернення нашої державної тяглості. Повернення тих імен, без яких неможливо скласти повну історію української нації.

Упродовж століть Москва прагнула не тільки окупувати українську землю — вона хотіла розірвати наш історичний корінь, розпорошити по світах нашу пам’ять, зробити так, щоб українські герої залишалися вигнанцями навіть після смерті. Тому сьогоднішня подія має не лише символічне, а й глибоке державницьке значення.

Контррозвідка Служби безпеки затримала в Одесі ще одного агента російської воєнної розвідки.

Ним виявився завербований ворогом ієрей одного з храмів місцевої єпархії УПЦ (МП), який скоригував подвійний удар по Одесі у березні 2024 року.

Геологічні дослідження в Ізмаїльському районі показали, що в тутешніх надрах є чимало золота та срібла. Найбільша концентрація цінних металів зафіксована на території Ренійської громади — подлизу сіл Орлівка, Новосільське та Нагірне.

Науковці знайшли тут два види покладів: «молодий» золотий пісок ближче до поверхні та давні запаси глибоко в скельних породах. Про це «Бессарабії INFORM» розповів завідувач кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, кандидат геологічних наук, доцент Сергій Кадурін.

23 травня в Музеї української книги Бібліотеки Грушевського відкрилася виставка «Паралелі» — спільний проєкт художниць Олени Садковської та Ганни Мігас. Експозиція об’єднує міські та природні мотиви, створюючи простір тонких емоцій, світла й споглядання.

«Для нас “Паралелі” — це простір, у якому старе місто зустрічається з природою, а архітектурні лінії переплітаються із живим рухом світла, повітря й ландшафту. Це діалог двох різних творчих поглядів, об’єднаних спільним відчуттям гармонії та тиші», — зазначають мисткині.

«Укрпошта» оголосила про початок передплатної кампанії на друге півріччя 2026 року.

Отож якщо ви належите до тих, хто передплачує «Чорноморські новини» поквартально або раз на півроку, якраз час зайти у поштове відділення чи звернутися до листоноші, щоб оформити абонемент. Сподіваємося, що, попри всі труднощі нашого повсякдення, ви залишитеся вірними газеті, яка, борсаючись у морі проблем усе ж намагається регулярно доносити читачам максимально насичену аналітичну інформацію.

Як страх перед кризою породжує політичне месіанство

Понад 100 мільйонів американців вірять (відповідно до останніх досліджень), що побачать кінець людської цивілізації: глобальне потепління каже їм, що невдовзі життя людини на планеті закінчиться; розвиток штучного інтелекту свідчить, що зникнення нашого біологічного виду не за горами.

Відчуття наростання загроз змушує американців, незалежно від партійної приналежності, шукати рятівника, що явиться в образі президента. Цей президент має гарантувати зростання економіки, знизити ціни на їжу та житло, забезпечити кращу охорону здоров’я, захистити країну від ураганів, зупинити глобальне потепління, встановити мир у всьому світі, очолити, надихнути, оновити й навести лад.

Колись людство боялося помідора, паровоза, електрики, атома, а тепер воно боїться того, що саме й створило — штучного інтелекту (ШІ), цифрового Прометея, якому ми власноруч підпалили факел і тепер із жахом дивимося, чи не підпалить він будинок.

Усе це вже було, і саме тому нинішня паніка навколо ШІ так дивно нагадує істерію довкола генетично модифікованих організмів (ГМО) на межі століть. Тоді людство теж поводилося так, ніби вчені не схрестили кукурудзу з бактерією, а відчинили двері в біблійний апокаліпсис. Газети кричали про «їжу Франкенштейна», активісти палили поля, а телевізійні експерти з обличчями провидців розповідали про мутантів, рак і кінець природи. Людство завжди однаково реагує на нову силу: спершу захоплено аплодує, а потім раптом помічає, що створене ним чудовисько має зуби.

Україна повертає своїх провідників. 19 травня в Люксембурзі відбулася ексгумація тіл голови ОУН, полковника Армії УНР Андрія Мельника та його дружини Софії. Понад шість десятиліть їхній спокій оберігала монарша родина Люксембургу, але настав час повернутися додому.

Власкор «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) розповідає про історичну подію, яка дала фактичний старт масштабної державної програми зі створення Національного Пантеону у столиці.

Нещодавно відбулися треті літературно-педагогічні читання пам’яті педагогині, публіцистки і поетеси, учасниці українського правозахисного руху Галини Могильницької (1937 — 1921). Їх традиційно провела Одеська академія неперервної освіти (колишній Одеський обласний інститут вдосконалення вчителів), де Галина Анатоліївна працювала два десятки років.

У вітальному слові Любов Задорожна, ректорка Одеської академії неперервної освіти, кандидатка філософських наук, наголосила на важливості збереження пам’яті про Галину Могильницьку, яка є знаковою постаттю у культурно-духовному просторі Півдня України.

Терапевтичний етюд

Такий собі ранок п’ятниці. Зараз приїде майстер ремонтувати холодильник. Вчора я ще мала надію, що від моїх «ох!» і «ах!» той запрацює сам, але дива не сталося! Можна було б, звісно, звалити все на ретроградний Меркурій, але думаю, що тут набагато простіше: цей холодильник і так працював понад дванадцять років і, певне, настав час заміни деталей — час змін!..

Починати ранок композиціями Джо Дассена і завареною у джезві кавою із ванільним цукром вже зо два роки — моя добра традиція. Настрій попри все — хороший! Тільки останнім часом дуже мене дратують оці мої чорні штани: зручно, звісно, — вскочила в них і побігла, але — дратують. Треба щось змінювати. Довго про це думаю: треба щось змінювати!..

Іноді найбільшу силу мають не гучні слова, а маленькі щоденні перемоги. Історія Анастасії — саме про це. Про дівчинку, яка від самого народження веде непросту боротьбу, але не втрачає світла в очах, віри в себе та любові до життя. Попри біль, складні прогнози лікарів, вимушений переїзд і численні труднощі, Настя продовжує йти вперед — крок за кроком, надихаючи всіх навколо своєю щирістю, талантом і силою духу.

Анастасія Коробка народилася у Луганську в грудні 2011 року. Від самого народження її життя стало справжнім випробуванням — дівчинка з’явилася на світ із важкою патологією суглобів. Лікарі не давали втішних прогнозів і казали батькам, що Настя, найімовірніше, ніколи не зможе ходити самостійно. Але навіть тоді в родині жила надія.

Після тривалих пере говорів держави-учасниці Договору про Антарктику консенсусом підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району в затоці Колінз, неподалік станції «Академік Вернадський», повідомляється на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру України (НАНЦ).

Це важливе рішення було ухвалене на 48-й консультативній нараді сторін Договору про Антарктику, яка проходила 11 — 21 травня в Хіросімі (Японія). Йому передували три роки інтенсивних міжнародних переговорів, де Україну традиційно представляв НАНЦ.

Почесною амбасадоркою 13-го Чілдрен Кінофесту стала Римма Зюбіна — українська акторка театру і кіно, телеведуча й громадська активістка, відома за ролями у таких фільмах, як «Гніздо горлиці», «Трубач», «Памфір», та у ситкомі «Люся інтерн». Син акторки Даниїл із двох років знімається в кіно. Зокрема, він зіграв головну роль у короткометражній стрічці «Гайдамака» та озвучив Майло в мультфільмі «Мами застрягли на Марсі». Наразі Даниїл служить у лавах Збройних сил України.

«Для мене величезна честь і приємність стати амбасадоркою Чілдрен Кінофесту. Я переконана: те, що ми вкладаємо в дитячі очі та серця сьогодні, завтра стане фундаментом нашого суспільства. Кіно — це потужний інструмент емпатії. Коли дитина дивиться якісну історію, вона вчиться співпереживати, аналізувати, ставити незручні запитання і шукати на них чесні відповіді. Підтримувати такі ініціативи надважливо, адже ми плекаємо нове покоління свідомих, творчих і вільних особистостей», — каже Римма Зюбіна.

У межах 13-го Чілдрен Кінофесту традиційно відбудеться Дитячий кіноконкурс, який нині відзначає своє 10-річчя.

У Національному природному парку «Тузлівські лимани», якраз до Дня науки в Україні (відзначається щорічно у третю неділю травня), з’явилися перші пташенята квака (або нічної чаплі) — одного із найзагадковіших і найцікавіших представників родини чаплевих, які прилетіли у кінці березня до нас з Африки, повідомив на своїй фейсбук-стрінці доктор біологічних наук, керівник наукового відділу цього нацпарку Іван Русєв.

А ще він зауважив, що у «Тузлівських лиманах» є одна невеличка колонія цього виду, і розповів цікавинки про птаха.