Під загрозою зникнення — понад 48000 видів

Нові дані Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП/ IUCN) фіксують масштаб, який важко осягнути: станом на початок 2026 року понад 48600 видів офіційно визнано такими, що перебувають під загрозою зникнення — це 28% від усіх, які пройшли наукову оцінку. Іншими словами, кожен четвертий досліджений вид на Землі може зникнути назавжди.

Рейтинг вразливості за групами (за даними МСОП): цикадові — 71% видів під загрозою, коралові рифи — 44%, земноводні — 41%, акули та скати — 38%, хвойні дерева — 34%, ракоподібні — 28%, ссавці — 26%, птахи — 11%.

Сучасне вимирання видів зумовлене комплексом чинників, більшість з яких є наслідком діяльності людини. Біорізноманіття руйнується під впливом одразу кількох взаємопов’язаних факторів:

— втрата та деградація оселищ. Вирубування лісів під сільське господарство, осушення водно-болотних угідь та активна урбанізація залишають тварин без їхніх оселищ;

— надмірна експлуатація (наприклад, промисловий вилов риби) та браконьєрство;

— забруднення середовищ існування та інвазивні види;

— екстремальна спека, спричинена зміною клімату та землекористування, загрожує знищенням майже 8000 видів хребетних, зокрема птахів, ссавців і плазунів. Особливо вразливими є земноводні, для яких зміна температурного та водного режимів стає фатальною. (Дослідження, опубліковане в журналі Global Change Biology).

На жаль, за останнє століття Україна також втратила низку унікальних мешканців. Ми більше не побачимо в нашій природі:

• кажана-довгокрила європейського, який востаннє спостерігався на Закарпатті у 1993 році; 
• тюленя монаха востаннє бачили біля берегів Кримського півострова на початку 1970-х;
• стерв’ятника — останнє гніздування спостерігалося в горах Криму в 1958-у;
• орла степового — останнє гніздування спостерігалося в заповіднику Асканія-Нова у 1980-у;
• осетра атлантичного, або європейського та осетра шипа — востаннє в уловах траплялися до 1960-х;
• рибця малого — не зустрічається у кримських гірських річках із 1975 року.

Наразі у списках Червоної книги України понад 160 видів мають статус «зникаючих».

Окрім глобальних проблем, нищівного удару по біорізноманіттю нашої держави завдає війна, розв’язана РФ. Бойові дії та теракт на Каховській ГЕС поставили на межу виживання унікальні види, які не трапляються більше ніде у світі. З початку повномасштабного вторгнення Державна екологічна інспекція України зафіксувала понад 10000 випадків шкоди довкіллю. За розрахунками відомства, збитки довкіллю оцінюються у майже 6,4 трлн грн.

Вперше в оновленому Червоному списку МСОП воєнні дії в Україні були офіційно визнані фактором, який впливає на ризик зникнення видів. Так, до цього списку потрапили ховрах малий (Spermophilus pygmaeus), ховрах крапчастий (Spermophilus suslicus) та ми-шівка Нордмана (Sicista loriger) з категорією «У критичній небезпеці», тушканчик великий (Alactaga major) — категорія «Вразливий», сліпак подільський (Spalax zemni) і сліпак піщаний (Spalax arenarius) — категорія «Зникаючий».

Фахівці WWF-Україна наголошують: ключовим завданням є не лише охорона окремих рідкісних видів, а насамперед збереження та відновлення природних екосистем, від яких залежить їхнє виживання.

«Одним із найважливіших напрямків залишається захист і відновлення природних оселищ: лісів, степів, річок, водно-болотних угідь та морських екосистем. Не менш важливим є створення екологічних коридорів, які дозволяють тваринам безпечно переміщуватися між ізольованими територіями, підтримувати генетичне різноманіття та адаптуватися до змін клімату. Необхідно також посилити науковий моніторинг популяцій диких тварин, розвиток природоохоронних територій, боротьбу з браконьєрством, зменшення масштабів незаконних вирубок та впровадження більш сталих підходів у сільському господарстві й використанні природних ресурсів», — підкреслюють у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.

Сучасні індикатори стану природи, зокрема Індекс живої планети (Living Planet Index), свідчать, що популяції диких видів скорочуються з тривожною швидкістю. Частина змін може здаватися поступовою або малопомітною, однак їх накопичення здатне призвести до різких і потенційно незворотних наслідків — так званих переломних моментів.

Якщо нинішні тенденції збережуться, людство може зіткнутися з масштабними екологічними змінами, які вплинуть не лише на окремі види чи природні території, а й на стабільність клімату, продовольчу безпеку, доступ до води та загальну стійкість суспільств. Саме тому збереження біорізноманіття — це не лише питання охорони природи, а й питання безпеки та майбутнього людства.

Тетяна ТУРЛІК’ЯН,
спеціалістка з комунікацій напряму «Рідкісні види» WWF-Україна.