№ 16 (22592) четвер 7 травня 2026 року

Попри війну, Україна зберігає курс на європейську інтеграцію, але цей шлях стає дедалі менш декларативним, більшає вимог до нас. Змінюється й міжнародний контекст — від ролі США до балансу сил у Європі.

Про ключові виклики для України — від реформ до мобілізації та суспільних настроїв — в інтерв’ю «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) розповів Олексій Гарань, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» й науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва.

3 травня Одеський палац дитячої та юнацької творчості «Біла акація» став центром великого мистецького свята. Тут відбувся обласний конкурс «Барви Одещини», який є частиною всеукраїнського фестивалю «Чисті роси».

Близько п’ятсот вихованців із семи закладів позашкільної освіти міста представили свої таланти у вокалі, хореографії, театрі, літературі, образотворчому та декоративному мистецтві.

(Продовження. Початок у номері за 30 квітня)

— У Чехії є ті, хто не розуміє чи не хоче розуміти, що насправді відбувається. Яку роль у цьому відіграє російська пропаганда та дезінформація? Росія не цурається й саботажу…

— У 1980-х роках, під час занепаду Радянського Союзу, їхній вплив був обмеженим, але ніколи повністю не зникав. Після приходу до влади Володимира Путіна у 2000-у він знову значно посилився, а з 2007—2008 років став дуже інтенсивним і посилюється.

19 травня сповниться 611 років від першої писемної згадки про Коцюбіїв – нинішню Одесу. З цієї нагоди 24 травня в місті планується «Коцюбіїв-фест».

Як зазначають ініціатори події — громадська організація «Одесі 600+», цей фестиваль — це маніфест про відмову від імперської міфології «заснування міста з нуля» у 1794 році на користь історичної правди: Одеса — це продовження Коцюбієва, міста, що століттями було частиною європейського цивілізаційного простору.

Платформа «Меморіал» спільно з громадською організацію «Всесвітній день вишиванки» започатковують нову традицію на вшанування полеглих захисників і захисниць України.

Акція відбудеться 21 травня — у третій четвер місяця, коли українці в усьому світі відзначають День вишиванки.

Цьогоріч новим символом цього міжнародного свята, символом вдячності та пам’яті стане вишита стрічка, яку можна прикріпити біля портретів на алеях героїв вашого міста чи громади, біля пам’ятної дошки на будинку або закладі освіти, місці роботи...

Пов’язування вишитої стрічки знаменуватиме зв’язок із тими, хто вже ніколи не одягне вишиванку, а водночас — нашу відповідальність перед пам’яттю про них, незгасну любов до тих, хто віддав своє життя, захищаючи наше. Як зазначають організатори, мета акції — сформувати традицію вшанування полеглих героїв у межах Дня вишиванки.

«Завдяки любові українців до цього свята День вишиванки має свій особливий настрій — світлий, радісний, щирий. Утім, щодня — й особливо в цей святковий день — українці повинні пам’ятати, завдяки кому мають можливість бути вільними, одягати вишиванки, спілкуватися українською мовою», — зазначають натхненники нової ініціативи.

5 травня роздільнянська районна газета «Вперед» відзначила поважний ювілей — 95 років від дня заснування.

У святковому номері колектив редакції звернувся до читачів з такими словами:

«Майже століття видання залишається надійним джерелом інформації, дзеркалом життя громад району та літописцем історичних подій рідного краю. За ці роки газета пережила різні етапи — від непростих довоєнних часів до періоду незалежності України, від змін у суспільстві до цифрової трансформації медіа. Але незмінним залишалося головне — служіння людям, правдиве слово та відданість своїй справі.

(До 126-ї річниці від дня народження ідеолога українського націоналізму)

Слово «доктрина» з латини означає знання, приведене у чітку, тезову, систему, згідно з певними принципами. Далеко не всі автори наважуються на такі концептуальні праці, що визначають віхи національної думки. А от одесит Юрій Липа — наважився. Бо на час друку своєї видатної праці «Чорноморська доктрина» (1940) мав уже міцну інтелектуальну основу та досвід. Цього досвіду набув в Одесі, де минули його юнацькі роки.

Його батько — видатний український діяч, письменник — Іван Липа зміг дати синові прекрасну та глибоку українську освіту, що спиралася на найкращі тогочасні інтелектуальні досягнення. Юрій отримав ґрунтовні знання з історії, географії, політики, літератури. Знання іноземних мов дозволило йому глибоко осягнути тогочасні інтелектуальні моделі. Вищу медичну освіту здобув у Познанському університеті.

Нещодавно на загальних зборах Національної академії наук України директор Інституту української мови НАНУ Павло Гриценко — член Центрального проводу НРУ виступив із доповіддю про стан і перспективи української мови. (До речі, нагадаємо: Павло Юхимович – наш земляк, родом із с. Матроська тодішньої Ізмаїльської області. — Прим. ред.). У своїй доповіді він охопив кілька різних за масштабом, але пов’язаних між собою тем: використання мовного питання як інструменту зовнішнього тиску на Україну, історичне скорочення українського етномовного простору впродовж XX століття та актуальні загрози мові всередині країни.

Мова у геополітичному контексті

Павло Гриценко нагадав, що росія використала «захист російськомовного населення» як один з офіційних аргументів для виправдання вторгнення 2022 року. У цьому контексті мовне питання виходить за межі культури чи філології та стає частиною ширшої геополітичної риторики. Саме тому, на думку доповідача, наукова спільнота не може розглядати проблеми мови як суто академічні.

В Одесі стартував тур фентезі-трилогії Олени Кузьміної

У Музеї української книги Бібліотеки Грушевського відбулася презентація роману сучасної письменниці Олени Кузьміної «Змієві діти. Батьковбивця». Це пригодницьке фентезі, що поєднує політичні інтриги, гострий гумор і складні моральні вибори героїв.

Олена Кузьміна — авторка антиутопії «Проєкт «Лабіринт» та урбан-фентезі «Морок над містом». Вона – кураторка проєкту «Своя полиця», лекторка в Litosvita, Textoria та інших освітніх ініціативах, лауреатка конкурсу «Коронація слова» 2021 року в номінації «Вибір видавця», співведуча подкасту «Пішли писати» та менторка міжнародного письменницького кемпу «Write in Armenia». А ще – співзасновниця маркетингової агенції «Senses», власниця онлайн-школи Easy й акторка плейбек-театру психологічних імпровізацій «Під зонтом».

У романі «Змієві діти. Батьковбивця» йдеться про принцесу Маріт Фрейрську, змушену вийти заміж за султана Тінерії, щоб покласти край багатовіковій ворожнечі між державами. Її молодший брат Емріс, якого звинувачують у смерті короля, рятує сестру під час замаху і зустрічає магічного союзника з ворожої країни, що змінює його погляди на світ. Книжка торкається тем упереджень, відповідальності й морального вибору, а світ у ній побудований на протиставленні культур і вірувань, що впливають на дії персонажів.

У звіті «Про стан клімату в Європі за 2025 рік» учені зазначили, що річна температура поверхні моря на материку була найвищою за всю історію спостережень.

Льодовики в усіх європейських регіонах зазнали втрати маси. Причому Ісландія зафіксувала другу за обсягом їх втрату, відколи ведуться дослідження. Гренландський льодовиковий щит втратив 139 мільярдів тонн льоду. Сніговий покрив був на 31% нижчим за середній показник. За 11 місяців минулого року 70% річок у всій Європі мали нижчий за середній розхід води. На 95% території материка зафіксували температури, вищі за середньорічні.

В останній день березня вчені з Австралії та США зафіксували в Південній Атлантиці розпад айсберга A23a.

Він відколовся від шельфового льодовика в Антарктиді ще в 1986 році. Нині ж супутники відстежили фінальні етапи існування цієї велетенської крижаної брили на північ від Південних Сандвічевих островів.

Дослідники з Королівського коледжу Лондона створили біоматеріал, який допомагає відновлювати кістки, використовуючи при цьому як основу кератин — природний білок із вовни.

У дослідах на тваринах цей матеріал сприяв росту нової кісткової тканини в місцях пошкоджень, які не могли загоїтися самостійно. До того ж він відповідає критеріям екологічності, оскільки вовна є природним матеріалом.

За словами Зої Швидкої, біологині 30-ї української антарктичної експедиції, кити-горбані мають дуже широкий поведінковий «репертуар».

Але учені досі не знали, навіщо ці гіганти ляскають грудними плавцями. Це коли горбатий кит перевертається на бік або спину і з силою б’є по воді одним чи обома плавцями.

Каліфорнійський стартап Humble Robotics представив автономну вантажівку Hauler без водійської кабіни.

Електрична платформа створена для роботи в логістичних хабах і промислових зонах. Її головна мета – здешевити та максимально автоматизувати доставку вантажів.