Мова як символ незламності
Минулої суботи, 25 квітня, у приміщенні Грузинського культурно-освітнього центру «Іверія» в Одесі відбувся урочистий захід, присвячений Дню рідної мови. Подія також була присвячена пам’яті Бачо Бебії — грузинського воїна-добровольця, який віддав життя, захищаючи Україну від російської агресії.
День рідної мови у Грузії має особливе історичне й символічне значення. 14 квітня 1978 року масові студентські та громадські протести змусили радянську владу відмовитися від наміру позбавити грузинську мову статусу державної. Тоді багатотисячна демонстрація у Тбілісі стала актом гідності, спротиву й захисту національної ідентичності. Відтоді ця дата для картвельського народу є символом незламності і права бути собою.
Під час заходу керівниця Грузинського культурно-освітнього центру «Іверія» Шорена Гегешидзе наголосила, що для діаспори збереження рідної мови за межами історичної батьківщини є особливо важливою місією. Адже мова — це не лише засіб спілкування, а й пам’ять поколінь, зв’язок із культурою, родиною, традиціями та власним корінням.
Окремою змістовою лінією зустрічі стала підтримка України грузинською громадою. Цей дружній народ добре розуміє наш досвід, адже сам пережив російську агресію — у 1990-х та у 2008-у. Сьогодні частина території Грузії залишається окупованою рф, тому боротьба українців за свободу і незалежність є для картвелів глибоко зрозумілою і близькою.
Особливо зворушливим стало вшанування пам’яті Бачо Бебії — грузинського добровольця, який із перших днів став на захист України. Він походив з Абхазії й іще в дитинстві пережив наслідки російської агресії. Саме цей досвід, за словами представників громади, значною мірою визначив його рішення без вагань піти на фронт.
Бачо Бебія був командиром взводу. Його згадували як мужнього, відповідального й дуже людяного воїна, який особливо радів тому, що йому вдавалося берегти своїх побратимів. У пам’яті громади він залишився не лише як захисник, а й як активний учасник культурного життя грузинської діаспори Одеси: танцював в ансамблі «Сакартвело», був енергійною, щирою, теплою людиною, у якій жила глибока потреба свободи й боротьби за незалежність.
Вітаючи присутніх, я наголосила на особливому значенні рідної мови як основи національної пам’яті, культури й самоідентифікації народу, а також на тому, що досвід грузинського народу у боротьбі за збереження державного статусу своєї мови є важливим і близьким нам, українцям, які сьогодні також захищають не лише свою територію, а й право на власну мову, історію, культуру, свободу.
З вітальними промовами також виступили голова Одеського імені Адама Міцкевича відділення Спілки поляків України Світлана Зайцева, голова Одеського обласного товариства «Романі збора» Жужуна Дудучава, генеральна директорка Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова, директор Всеукраїнського центру болгарської культури Дмитро Терзі, директорка Одеської школи мистецтв №1 імені Е. Гілельса Марина Русяєва. Це надало події ширшого міжкультурного звучання: День рідної мови грузинської громади став нагодою говорити не лише про збереження картвельської мови, а й про солідарність народів, які розуміють ціну свободи й державності.
У межах зустрічі було відкрито виставку робіт представниці громади Тамари Білоглазової та презентовано виставку книг грузинських авторів і про Грузію з фондів ОННБ.
Спогади членів грузинської громади, хвилина пам’яті й виступи учнів центру «Іверія», представників Одеського обласного центру української культури, хору Музею історії розвитку українського козацтва, хору «Польські квяти», переплелися в єдиний простір — простір мови, культури, вдячності та шани.
Ярослава РІЗНИКОВА,
заступниця директора департаменту культури, національностей,
релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
