№ 15 (22591) четвер 30 квітня 2026 року

Отакар Фолтин — відомий у Чеській Республіці військовий, безпековий аналітик і публіцист. Критик російського режиму та прихильник України.

Кореспондентка «Укрінформу» (https://www.ukrinform.ua) зустрілася з ним для інтерв’ю у Празькому граді. Полковник Фолтин є заступником керівника Військової канцелярії президента Чеської Республіки та відповідає за аналітичний відділ. Але в розмові наголосив, що висловлює свою особисту думку, а не представляє офіційну позицію.

Розслідування журналістів «Схем» ще раз нагадує очевидне: мовне питання в Україні роками було одним із ключових інструментів впливу росії, яка застосовувала цілеспрямовану стратегію із витіснення української мови з публічного простору. Про це заявила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська.

Як відомо, журналісти «Схем» встановили, що росія платила за просування закону Ківалова — Колесніченка і давала вказівки, як діяти, щоб «чинити тиск на українську владу».

Станом на лютий цього року 29 мільйонів українців проживали на підконтрольній Україні території, і це на мільйон менше, ніж було торік, констатує директорка Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Елла Лібанова.

Людей поменшало переважно через природне скорочення, яке почалося з 1993-го й набирає обертів через війну та міграцію. «Населення старіє: є кому вмирати, нема кому народжувати», — каже демографиня.

Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу…

            Ліна КОСТЕНКО.

…Галопом проскакали 65 літ, 43 з яких віддані «Чорноморці». Дуже «скупа» трудова біографія. Скупа на записи у трудовій книжці, бо, прийшовши в редакцію ще студентом, і донині залишається відданим газеті. Але багата на професійні набутки, на людей, з якими звела журналістська доля, на рішення, які мали валив на суспільно-політичні настрої нашого краю.

Мова — про заслуженого журналіста України, члена правління Національної спілки журналістів України, редактора газети «Чорноморські новини» (на цій посаді уже майже чверть століття) Івана Володимировича Мельника.

26 квітня минуло 40 років від Чорнобильській трагедії — наймасштабнішої техногенній катастрофі в історії людства.

Упродовж тривалого часу тодішня влада приховувала від власних громадян справжній стан справ, реальну картину того, що сталося тієї квітневої ночі 1986-го на Чорнобильській АЕС у доволі благополучній за радянськими мірками Прип’яті. Хоча, цілком імовірно, система й сама не усвідомлювала до кінця масштабів трагедії. Знадобилося майже три роки, щоб почати говорити про причини і наслідки аварії на ЧАЕС відверто і відкрито.

7 травня сповниться четверта річниця загибелі в нерівному бою екіпажу українського пошуково-рятувального гелікоптера МІ-17. Командиром екіпажу, який шукав моряків з ураженого ворогом катера «Станіслав», був досвідчений бойовий льотчик 1-го класу Ігор Володимирович Бедзай.

Уперше українці дізналися про героя ще у березні 2014-го, коли він виконував обов’язки командира 10-ї Сакської бригади морської авіації ВМС ЗСУ. Саме під його керівництвом була проведена військова операція, в результаті якої вдалося з уже окупованої території Криму вивести наші літаки та гелікоптери.

23 квітня депутати Захарівської селищної ради одноголосно ухвалили важливе і симво-лічне рішення — перейменувати одну із центральних вулиць Паркову на вулицю Максима Свистунова.

Нова назва вулиці — це не просто зміна таблички. Це — вшанування пам’яті захисника України, який віддав життя за свободу, за державу.

У Балті відбулася подія, сповнена глибокого смутку й водночас великої шани: на Алеї пам’яті відкрили нові меморіальні куби на честь загиблих захисників України.

Кожне ім’я — це окрема історія мужності, кожен погляд — нагадування про ціну, яку щодня платить Україна.

Я готую книгу, яку назвав «Зрада». Бо протягом нашої історії нас били вороги, але також «приятелі» дуже часто зраджували.

Саме слово «зрада» дуже гостре, а концепція — з наслідками, які дуже важко пережити як фізично, так і психологічно. Зрадниками були чужинці, але і свої. Мабуть, останнє — найважче. Гетьман Іван Мазепа програв битву під Полтавою через зраду наших козаків. Це фактично був останній шанс після Переяслава збутися московського ярма, що фактично триває до сьогодні. У найновішій, модерній добі нас зраджували, з-поміж інших, американські президенти Вільсон, Рузвельт, Буш-старший, Клінтон. Буш-молодший, Обама, а тепер, суворо, мабуть, як ніколи, Трамп. Байден нас не зрадив, але був літеплим приятелем.

24 квітня 1979-го о 8.30 тридцятирічний Володя Івасюк приїхав із Хмельницького, поголився, поснідав. Близько десятої одягнувся, узяв портфель із нотами. О першій повернувся, прихопив якісь ноти, сказав матері, що йде в консерваторію і за годину повернеться…

Український композитор, поет, автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів, який вивів рідну пісню на всесвітню орбіту, більше не повернувся додому…

Минулої суботи, 25 квітня, у приміщенні Грузинського культурно-освітнього центру «Іверія» в Одесі відбувся урочистий захід, присвячений Дню рідної мови. Подія також була присвячена пам’яті Бачо Бебії — грузинського воїна-добровольця, який віддав життя, захищаючи Україну від російської агресії.

День рідної мови у Грузії має особливе історичне й символічне значення. 14 квітня 1978 року масові студентські та громадські протести змусили радянську владу відмовитися від наміру позбавити грузинську мову статусу державної. Тоді багатотисячна демонстрація у Тбілісі стала актом гідності, спротиву й захисту національної ідентичності. Відтоді ця дата для картвельського народу є символом незламності і права бути собою.

Завтра, 1 травня, в Музеї української книги Бібліотеки Грушевського відбудеться відкриття виставки «Квіти мінних зон» Бориса Айзенберга — художника, архітектора, ландшафтного дизайнера і воїна, який віддав життя за Україну.

Експозиція поєднає живопис, фронтові замальовки та фотографії у спільний наратив — своєрідний щоденник погляду митця, у якому зафіксовані краса, зруйновані ландшафти і життя, що проростає всупереч війні.

27 квітня на 88-у році перестало битися серце багаторічного керівника видавництва «Чорномор’я» Олександра Івановича Шекери.

Він був з когорти тих справжніх поліграфістів, які професійно знали свою справу, поважали і цінували важку працю друкарів та інших працівників підприємства, а свою кар’єру будували винятково завдяки діловим і фаховим якостям.

Заява політичної партії «Народний Рух України» щодо протидії антидержавній діяльності структур, пов’язаних із так званою УПЦ МП, в умовах російсько-української війни

Народний Рух України заявляє про неприпустимість подальшого зволікання держави у реагуванні на діяльність релігійних структур, що зберігають організаційні, ідеологічні чи інші зв’язки з Російською православною церквою — релігійним центром, який функціонує в Російській Федерації та використовується нею як інструмент впливу.

В умовах збройної агресії проти України, яка триває із 2014 року, та повномасштабної війни такі зв’язки створюють додаткові ризики для національної безпеки держави. З початку російської агресії зафіксовано численні випадки використання окремих представників і структур, пов’язаних із так званою УПЦ МП, для:

Самолікування стало невід’ємною частиною повсякденного життя сучасної людини. У ситуаціях, коли час обмежений, а симптоми здаються незначними, багато хто обирає швидке рішення: звернутися не до лікаря, а до домашньої аптечки чи поради фармацевта. З одного боку, це свідчить про зростання обі-знаності й самостійності у питаннях здоров’я, з іншого — приховує потенційну небезпеку, яка не завжди очевидна на перший погляд.

МОЖЛИВІСТЬ самостійно полегшити стан при легких нездужаннях є безперечною перевагою, оскільки це заощаджує час, зменшує навантаження на медичну систему і дає людині відчуття контролю над власним самопочуттям. Однак там, де закінчується користь, нерідко починається ризик, бо неправильний вибір препарату, ігнорування симптомів або недо-оцінка серйозності стану можуть призвести до ускладнень.

Ворог не перестає нищити Одещину — практично щодоби на нас летять «шахеди» та ракети, цілячи по інфраструктурних і цивільних об’єктах. Руйнування, покалічені чи й втрачені життя і майно… Страшна реальність війни, розв’язаної триклятим сусідом.

«Важка ніч для півдня Одещини. Внаслідок масованої ворожої атаки зазнали значних руйнувань лікарня та житлові будинки, виникла пожежа у заповіднику. На жаль, постраждало двоє людей: 47-річний чоловік та 56-річна жінка. Жінку госпіталізовано з множинними осколковими пораненнями, її стан лікарі оцінюють як важкий.