За заповітами високої духовності

Згодом Т. Станко, вихованка С. Шустова, творчість якого встановлює високу композиторську планку в нинішній Одесі, у своєму магістерському дослідженні зробила акцент на композиціях, створених для церкви і за церковними православними канонами згаданими Є. Маккавейським та С. Орфеєвим.

Випускницею класу С. Орфеєва була і перша наставниця Сергія Львовича Шустова — Тамара Степанівна Малюкова-Сидоренко. Ця стала лінія творчості закріплювала традиціоналістський принцип мислення, що певною мірою протистояв модерно-авангардній позиції, яка сформувалася у випускника класу тієї ж Т. Малюкової-Сидоренко Олександра Красотова і зумовила злет його вихованки Кармели Цепколенко — засновниці єдиного в Україні міжнародного форуму проавангардистської продукції «Два дні і дві ночі нової музики». С. Шустов як композитор закінчував Одеську консерваторію саме у класі О. Красотова, однак ствердився у незалежній стильовій позиції, що не поривала з академізмом і церковністю.

Так, професіоналізм С. Шустова зумовив контактність його діяльності з модерном. У ній від самого початку перехрещувалися традиціоналістські та проавангардні методи творення, відзначаючись глибинними фаховими підходами до різностильових засад сучасного мислення. Слід також зазначити, що основний період його роботи припав на хвилю мистецького плину, який отримав багато-значну назву «постмодерн-поставангард» . Самостійність набутків цього мистецького пласту лежить на перетині традиціоналізму і модерну-авангарду й позначена пошуком стильових компромісів і смислових «ди-фузій» щодо напрямів-антитез, які відверто протиставлялися у нищівному антагонізмі у 1920-ті — 1960-ті, але згодом, в останнє півстоліття, щиро долалися. Серединність» мистецької позиції С. Шустова ідеально збіглася з «покликом епохи» поставангардної доби кінця ХХ — початку ХХІ століть, яка воліла обминати антитези вказаних стильових виборів.

Орієнтиром для С. Шустова виступив Г. Успенський, композитор, який завчасно пішов із життя, випускник класу О. Красотова. Він, не закриваючи для себе опори на традиційні засоби академічного мислення, відгукувався на замовлення патріотичних і політично-прогресивних сил у популярній сфері. У цьому сенсі показовою є співпраця Г. Успенського з членом Європарламенту, поетом і меценатом Б. Замароном.

Концерт, що відбувся 3 квітня у великій залі Одеської національної музичної академії імені А.В. Нежданової, засвідчив вірність С. Шустова заповітам академізму та церковних стимулів і водночас підкреслив його надзвичайно чуттєву й витончено-вибіркову реакцію на новаційні методи музичного мислення. Ця здатність реагувати на методологію творчості сьогодення дозволяє митцеві брати плідну участь у фестивалях «Два дні і дві ночі нової музики», де авангардна спеціалізація має врівноважуватися традиціоналістськими і навіть жанрово-побутовими зразками. Найцікавішою у цьому сенсі є вихованка С. Шустова — композиторка Г. Копєйка, яка свою мистецьку освіту доповнила науковим ступенем. У цьому вона наслідувала приклад свого наставника, який є автором досить унікального дослідження з предмету звукорежисерської роботи, що сьогодні впевнено входить до кола можливостей композиторської діяльності як такої.

У концерті прозвучали твори обдарованих випускників С. Шустова — О. Костова, Г. Цюре, Ю. Оцел, В. Простомолотова, А. Хабаль і вже згаданої Т. Станко. І, звісно ж, самого Сергія Львовича, зокрема фрагмент з вокального циклу на вірші Б. Замарона. Прозвучав також щойно закінчений Струнний квартет, у якому впізнавані актуальні методи звуковидобуття, однак усе це виконано в тонах впевненого естетизму мислення, пов’язаного з церковною традицією, де музика покликана долучати слухачів до Вищого і не торкатися недосконалостей і негараздів нашого буття.

Усе мовлене вище дозволяє із впевненістю дивитися у майбуття одеської композиторської когорти, яка свою фахову озброєність однозначно поєднує із заповітами високої духовності. А вони, ці заповіти, були, є і, сподіваємося, будуть засадничими у життєдіяльності одеської громади.

Дарія АНДРОСОВА,
докторка мистецтвознавства, професорка.