Будеї: символ хлібної нивиі дерев’яний храм
У давнину вітряки стояли на високих пагорбах чи не біля кожного українського села і, ловлячи своїми широкими крилами вітер, приводили в рух важкі жорна, щоб перемолоти вирощене тяжкою працею зерно на житнє (для повсякденного вжитку) або пшеничне (до святкового столу) борошно.
Сьогодні вітряних млинів небагато залишилося. Кілька з них можна побачити у селі Пирогове під Києвом, де під відкритим небом зберігаються архітектурні пам’ятники з усіх куточків України. А от в робочому стані — лише один. У селі Будеї Подільського району. Його розмашисті крила височіють над мальовничими тутешніми краєвидами і за сильного вітру ще й сьогодні за десять годин можуть намолоти 10 пудів борошна.
Десятиметровий будеївський вітряк — диво прикладної архітектури наших предків. Рухома десятитонна дерев’яна конструкція млина із 16-метровими крилами «шукає вітру в полі» з допомогою восьмиметрових вирл. Якщо піднятися східцями на другий поверх, можна побачити відновлений механізм. Він приводиться в дію з допомогою крил, які повертають зубчате колесо, що через сімерню (або сімарню — механізм, часто у вигляді системи коліс чи механічного зчеплення, через який передається енергія від крил/вала вітряка до жорен, що перемелюють зерно) та веретено рухає однотонні жорна.
Зараз важкі камені перетирають на борошно більше центнера пшениці, що сиплеться зі спеціального коша. Кажуть, що борошно, змелене на цьому млині, аж ніяк не порівняєш з продукцією, запропонованою навіть найсучаснішими заводами. І що паляниці, буханці та паски, спечені із нього, виходять напрочуд смачними та пухкими.
Українські вітряки, як традиційний елемент пейзажу, оспівані у піснях, описані в літературі і, звісно ж, відтворені на картинах. Саме будеївський вітряк можна побачити на колоритних полотнах академіка живопису Євгена Столиці (1870 — 1929), який народився в цьому селі у родині лісника. Здобувши славу визначного художника, Євген Іванович у буремні революційні роки перебував в Ананьєві і виїхав з нього у 1922-у. Серед живописних експонатів Ананьївського художнього музею зберігаються і його роботи.
До пам’ятників культури та архітектури належить і церква Святої Параскеви у Будеях.
У часослові Камянець-Подільської єпархії зазначається, що перша церква була зведена та відкрита в 1777 році на майдані, де жив Юзь Любінецький, а поряд з нею був цвинтар. Вона була дерев’яною і спорудженою без жодного цвяха. Збудували її козаки, які оселилися поблизу Кодими ще в кінці ХVІ століття. Свій початок ця річка бере якраз неподалік Будеїв.
У буревії козацько-гайдамацьких повстань та російсько-турецьких воєн прадавня церква згоріла. Нині-шня ж — дерев’яна, триверха, що стоїть на кам’яному підмурку, відновлена у 1903-у. А на місцевому кладовищі, серед заростей, заховалися вироби каменотесного мистецтва ХVІІІ-ХІХ століть — кам’яні хрести, встановлені на могилах поляків, котрі обживали ці краї разом з українцями.
Юрій ФЕДОРЧУК.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
