Не я б’ю — верба б’є...
У неділю, 5 квітня, православні і греко-католики святкуватимуть Вербну неділю — Вхід Господній у Єрусалим. Попереду — Страсний тиждень, а за ним — одне з найвелич-ніших свят християн — Великдень (12 квітня).
Історичною основою цього дня є прибуття Ісуса Христа до Єрусалима. Цей момент описаний в усіх чотирьох Євангеліях — від Матвія, Марка, Луки та Івана.
Напередодні, у суботу, Ісус вчинив диво — воскресив свого друга, праведного Лазаря. А вже в неділю Христос наказав своїм учням привести молодого осла і в’їхав на ньому у місто Єрусалим, здійснивши пророцтво Захарії.
Євангелісти описують це дійство як величне і пишне свято: в місті зібрався натовп людей на святкування єврейського Песаха. Слава про дива Ісуса йшла перед ним, тож в Єрусалимі його вітали словами «Осанна сину Давида!» (нині «осанна» зустрічається у переносному значенні «хвала», а у давні часи вживалося як моління про спасіння).
Шлях Спасителя люди встеляли своїм одягом та пальмовим віттям. Власне, звідси і пішов звичай освячувати вербу (як тотемне дерево українців, на заміну пальми, що не росте у нашій місцевості) на згадку про той день, жертву і смирення Господа перед своїм майбутнім.
Спрадавна в Україні збереглася традиція — вийшовши з храму з освячено вербою, люди вітають одне одного, вдаряючи гілочками і промовляючи: «Не я б’ю — верба б’є, за тиждень — Великдень. Будь здоровий як верба, чистий — як вода, багатий — як земля». Утім, ці приповідки різняться від краю до краю, але мають цілком однакове послання — якнайкращі побажання ближньому.
І ще кілька українських традицій, пов’язаних з освяченою вербою:
- Гілочку садили на городі: якщо прийметься, дівчина з родини вийде заміж, а хлопець — одружиться і будуть здоровими.
- Під час пожежі освячену лозу кидали у полум’я, щоб зменшити руйнівну силу стихії.
- Дорогою з церкви освячені котики ковтали — щоб не боліло горло та не було лихоманки.
- З освяченими галузками пасічники обходили вулики, а господарі — стайні з худобою, щоб було багато меду, молока і вся живність була здоровою.
- Бабі-повитусі давали свячену вербу «щоб мала чим відганяти потерчат».
- Гілочку клали покійникові у домовину для захисту і на «тому» світі.
- Освячену вербу не можна викидати, а лише спалювати. Колись це робили у печі. Минулорічну лозу спалювали, випікаючи паску.
Передплата
Найкраща підтримка — ПЕРЕДПЛАТА!
Вихід газети у четвер. Вартість передплати:
- на 1 місяць — 70 грн.
- на 3 місяці — 210 грн.
- на 6 місяців — 420 грн.
- на 12 місяців — 840 грн.
- Iндекс — 61119
Якщо хочете бути серед тих, хто читає, думає, не погоджується, сперечається, а відтак впливає на прийняття рішень на розвиток свого села чи міста, — приєднуйтеся до спілки читачів нашої газети.
Передплатити газету можна у поштовому відділенні або у листоноші, а також у редакції.
Оголошення
Написання, редагування, переклад
Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:
- літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів;
- високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки;
- написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:
050-55-44-203, 050-55-44-206
