Персональний каталог Михайла Жука

Нинішня презентація зібрала широке коло поціновувачів мистецтва, які не тільки цікавляться особою Михайла Жука, а й певною мірою були залучені до процесу підготовки каталогу: галеристи, колекціонери, краєзнавці, художники, бібліотекарі, видавці. Радувала і присутність студентської молоді — учнів Одеського художнього фахового коледжу. Деякі з них знайомі з автором новодруку за його минулорічними лекціями про художників Г.С. Головкова, М.А. Павлюка, скульптора Б.В. Едуардса, прочитаних на майданчиках Одеського національного художнього музею та Музею сучасного мистецтва Одеси.

Автора привітала Олена Яворська, завідувачка відділу науково-експозиційної роботи Одеського літературного музею, дослідниця творчості М.І. Жука, яка, до слова, посприяла проведенню презентації на майданчику музею. У своєму виступі колекціонер Віталій Лісничий наголосив на великій ролі та значенні Михайла Жука як презентанта європейського модернізму для національної культури. Інший відомий колекціонер і краєзнавець, заслужений працівник культури України Тарас Максим’юк нагадав про свій особистий внесок у справу збереження та популяризації творів митця, а також увічнення його імені.

— Уперше мене познайомив із творчістю Жука і привів на Канатну, 76 ще на початку 1970-х Сергій Зенонович Лущик. Зауважу, що кілька років тому я передав колекціонеру Вадиму Мороховському більше ста робіт Михайла Жука. Я не хотів, щоб його спадок вийшов за межі Одеси. Це моя принципова позиція, адже були пропозиції з інших міст. Також для мене було важливо не дробити колекцію. Я вдячний пану Мороховському, який зробив добрий жест, подарувавши мені квартиру, і я в такому поважному віці більше не шукаю притулку по майстернях. У 2003-у за підтримки Одеського відділення Українського фонду культури та сприяння тодішньої очі-льниці обласного управління культури Надії Бабіч я встановив меморіальну дошку Михайлу Жуку за адресою його постійного проживання на Канатній, 76, — розповів Тарас Іванович.

Колега автора каталогу, яка давно знайома з його дослідницькою діяльністю, завідувачка редакційного відділу Одеської національної наукової бібліотеки, член НСЖУ Наталія Майданюк так відгукнулася на цю подію:

— Вітаємо Володимира Андрійовича й усіх причетних до роботи над каталогом, вітаємо усю спільноту з його виходом. Це була тривала, кропітка і системна праця мистецтвознавця, яка стала логічним завершенням його попередньої дослідницької діяльності. Звичайно, як кожен автор, він утішений тим, що книгу можна побачити не тільки на екрані, а й тримати в руках, що завжди радує нас, бібліотекарів, які розуміють вагу паперового видання. Сьогодні це особливо важливо в умовах, коли ми потерпаємо від частого відключення світла й відсутності стабільного Інтернету. Книжка в руках — це завжди радість і для автора, і для читачів.

З черговою науковою працею свого колишнього однокурсника по «худграфу» привітав Юрій Валюк, доцент кафедри образотворчого мистецтва Архітектурно-художнього інституту ОДАБА:

— Хотів би зазначити, що на нашому курсі Володя вирізнявся серйозністю, володів аналітичним розумом. Це людина, яка створила себе сама. В останні півтора десятиліття він підготував низку книжок і статей — ґрунтовних досліджень про художників одеської школи. Володимир є автором передмови і літературним редактором мого персонального альбому-монографії, за що йому дуже вдячний. Бажаю йому здоров’я і нових звершень.

Як зазначено в оголошенні на сторінці музею на Фейсбук, проєкт реалізовано завдяки цільовій програмі Одеської ОДА «Бібліотечна і книговидавнича справи» 2025 року. Каталог отримали книгозбірні Одещини обласного підпорядкування. Утім, за словами Володимира Кудлача, завдяки благодійним внескам та співпраці з видавництвом «Друк південь» випущено невеличкий додатковий тираж, призначений для музеїв і колекціонерів, які допомагали авторові зі збиранням інформації.

На презентації говорили і про те, що за життя Михайло Жук тричі готував до видання свої твори — щоправда, йшлося саме про літературну спадщину, — однак турбулентність часу не дозволила втілити цей задум.

З огляду на те, що робота над каталогом велася в умовах війни, обмеженого фізичного доступу до більшості колекцій, блекаутів, а також беручи до уваги невеличкий його наклад, видання, безумовно, вже тепер є раритетним. Це документ не менш драматичної епохи, ніж та, в якій довелося жити Михайлу Івановичу Жуку. До речі, підготовка макета другої редакції уточненого каталогу здійснювалася коштом автора, що стало його особистим внеском у пошанування пам’яті видатного маляра.

Можемо тішитися, що принаймні ранній, але дуже важливий період творчості художника (1900 — 1919) сьогодні охоплений досить повно, адже це 230 творів переважно символістсько-сецесійного періоду. Як додаток у каталозі вміщені хронологія життєпису, довідки про колекціонерів й окремо детальна біографія перших 33 років життя Жука — метафорично «віку Христа». Біографічний нарис автор присвятив пам’яті свого старшого друга — мистецтвознавця, колекціонера, жуко-знавця і співавтора альбому «Михайло Жук» (Київ, 1987) Івана Івановича Козирода (1923 — 2024).

На завершення презентації Володимир Кудлач вибірково прокоментував відеоряд раніше підготовленої лекції про ранній період життя і творчості Михайла Жука з використанням матеріалів згаданого вище біографічного нарису. А ще відзначив символізм дати презентації — 12 березня, яка збіглася з датою на календарі на відомій світлині 1905 року, де Михайло Жук сфотографований у своєму тимчасовому помешканні на території Єлецького монастиря в Чернігові.

У планах мистецтвознавця Володимира Кудлача — перевидати на паперовому носієві каталог творів наступних двох періодів життя М.І. Жука — чернігівського й одеського.

Тож бажаємо невтомному дослідникові втілити цей задум.

Михайло ГРЕЧАНИЙ.

НА СВІТЛИНІ: автор каталогу Володимир Кудлач, видавчиня Людмила Білик і художниця Лариса Дем’янишина.
Фото Григорія ВОВКА.