Лауреати Шевченківської премії

Назар Білик — за Меморіал українським розвідникам і серію скульптур «Збурений простір» та «Сплав»;

Тетяна Гаук, Олена Грозовська, Михайло Кулівник, Катерина Лісова (куратори) та Дар’я Подольцева (дизайнерка) — за виставковий проєкт «Алла Горська. Боривітер»;

Олена Гром — за фотопроєкт «Вкрадена весна»;

Оксана Дмітрієва — за театральні постановки «Вертеп», «Жираф Монс», «Буря» та «Медея»;

Олег Криштопа — за документальний роман «Радіо «Афродіта»;

Ігор Мацієвський — за мистецький проєкт зі скла «Народжені у вогні»;

Павло Остріков — за фільм «Ти — космос»;

Валерій Сахарук — за культурно-мистецький проєкт «30х30. Сучасне українське мистецтво»;

Олексій Скрипник — за хоровий концерт «Катарсис» для мішаного хору a cappella на канонічні тексти та симфонію 

№ 3 «Галина» для скрипки й симфонічного оркестру.

Юлія Ткач — за медіапроєкт «За крок до Перемоги» та мистецькі цикли концертів;

Сергій Тримбач — за книжку «Іван Миколайчук. Містерії долі»;

Юрій Щербак — за книжку «Мертва пам’ять. Голоси і крики».

Розмір цьогорічної Шевченківської премії становить 484480 гривень для кожного лауреата.

Нагадаємо, у 2026-у кількість номінацій Шевченківки стала найбільшою за всі 65 років її існування. У липні 2025-го Володимир Зеленський своїм указом оновив правила вручення премії, розширивши її категорії до 13: «Проза», «Поезія», «Літературознавство та мистецтвознавство», «Публіцистика та журналістика», «Музичне мистецтво», «Концертно-виконавське мистецтво», «Театральне мистецтво», «Кіномистецтво», «Візуальні мистецтва», «Фотомистецтво», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Дизайн» та «Творче кураторство культурно-мистецьких проєктів». Утім, у двох з них — «Поезія» та «Дизайн» — най-кращих не названо.

У найбільш конкурентній, за словами голови комітету Шевченківської премії Євгена Нищука, номінації «Проза» — зразу двоє переможців: письменник, сценарист, публіцист, по-літик та епідеміолог Юрій Щербак і письменник, сценарист, військовослужбовець Павло Белянський.

Автора понад 30 книжок Щербака відзначили за політичний трилер-антиутопію «Мертва пам’ять. Голоси і крики. Книга підсумків і пророцтв», виданий 2021 року. Його документальною повістю під час написання сценарію популярного серіалу «Чорнобиль» користувався Крейг Мезін.

Белянський нагороджений за автобіографічний роман «Битися не можна відступити». Це записане солдатом свідчення про війну, побратимство, страх і гідність. Перший наклад книжки був знищений російською ракетою під час атаки на харківське видавництво «Фактор-Друк».

У категорії «Публіцистика і журналістика» перемогу здобув письменник і журналіст, автор каналу «Історія для дорослих» Олег Криштопа за документальний роман «Радіо «Афроді-та»«, що побачив світ у видавництві «Вавилонська бібліотека» 2025 року. Автор працював над твором, в якому поєднує фактичний матеріал про підпільну радіостанцію УПА з автофікційними фрагментами, понад 14 років.

За найбільше досягнення у номінації «Концертно-виконавське мистецтво» премією нагородилихудожню керівницю Академічного хору ім. П. Майбороди Українського радіо Юлію Ткач. Диригентку відзначили за медіапроєкт до 90-річчя заснування хору Українського радіо «За крок до Перемоги», мистецькі цикли «Постаті», «Зустріч епох», а також концертні програми та фондові записи 2020—2025 років. Ткач є диригенткою-постановницею мистецьких проєктів на Українському радіо та Суспільному.

У категорії «Театральне мистецтво» комітет відзначив режисерку вистав «Вертеп» і «Жираф Монс» Харківського державного академічного театру ляльок ім. В. А. Афанасьєва, «Буря» Національного академі-чного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької та «Медея» Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка Оксану Дмітрієву.

Лауреатом Шевченківки у номінації «Кіномистецтво» став сценарист і режисер Павло Остріков. Його відзначили за стрічку про космічного далекобійника «Ти — космос». «Перша романтична трагікомедія часів повномасштабної війни» настільки сподобалася українській публіці, що їй вдалося досягти касових успіхів — продемонструвати один із найкращих стартів сезону для українського кіно і стати другим за розміром боксофісу українським фільмом 2025 року.

У номінації «Фотомистецтво» переможницею стала Олена Гром, авторка фотопроєкту «Вкрадена весна». У ньому фотомисткиня, колись донеччанка, а нині — мешканка Бучі, фіксує свідчення наслідків російської окупації, яка перетворила українські міста на руїни.