Свято літературного краєзнавства

Це єдиний в Україні проєкт, який має за мету стимулювання розвитку та подальше примноження традицій літературного краєзнавства для поглиблення розуміння етнічної, регіональної та національної ідентичності громадян України через призму художнього слова і літератури, що відображає культурні, історичні, соціальні та інші контексти історико-географічних та етнокультурних регіонів, районів й окремих населених пунктів нашої держави.

Велелюдні урочистості відбувалися в старовинному інтер’єрі Музею книги ОННБ. Завдяки відеотрансляції нас бачила вся Україна, адже на конкурс, який проводився вперше і викликав неабияке зацікавлення серед краєзнавців, надійшли творчі роботи з Києва, Харкова, Дніпра, Тернополя, Житомира, Чернігова, Кременчука, Верхньодніпровська, Балти та Одеси.

Святкове дійство розпочалося з музичного привітання від молодих талантів — студенток Одеського фахового коледжу мистецтв ім. К.Ф. Данькевича, дуету бандуристок у складі Вікторії Бабій і Софії Краген (викладачка Ірина Бахчеван). У їхньому чудовому виконанні прозвучали пісні «Якщо любиш — кохай» Левка Дутківського та «Човен» В’ячеслава Вакарчука, які публіка зустріла схвальними оплесками.

Шановне зібрання привітала генеральна директорка ОННБ, заслужена працівниця культури України Ірина Бірюкова:

— Сьогодні ми вшановуватимемо людей, які зробили помітний внесок у царину літературного краєзнавства. Це не така широка ніша, адже в Україні не так багато фахівців працює у цій галузі. У 2024 році постановою Верховної Ради України ім’я Григорія Зленка було внесене до Календаря пам’ятних дат, які відзначала вся країна. Ми з колегами вирішили вшанувати письменницьку, літературознавчу та бібліографічну спадщину Григорія Де-м’яновича, започаткувавши конкурс його імені. Віддаючи данину минулому, ми дбаємо про майбутнє, бо ми інституція, яка поєднує роботу зі старовинними документами з впровадженням сучасних технологій. Ми щиро прагнемо, щоб літературне краєзнавство розвивалося, і шукаємо способи бути помічними як інституція, як колектив людей, яким ця сфера небайдужа. Тут серед нас є шановані краєзнавці, професори, є й початківці з великим потенціалом, проте всі ми сьогодні в одному руслі, всі ми досліджуємо та відкриваємо невідомі сторінки локальної історії. Ми з колегами усвідомлюємо, наскільки важливо зробити перший крок у своєму професійному житті, знати більше про своє рідне місто, свою вулицю, свою домівку, звідкіля ти є, хто був до тебе…

Й ось настав день, коли ми хочемо подякувати нашим авторам. Ми попрацювали з нашими партнерами з громадської організації «Бібліополіс», щоб кожен з переможців отримав премію, градуйовану від ступеню нагороди, а до цього додаватиметься диплом. Дякую всім, хто сьогодні при-йшов до бібліотеки, дякую членам журі, які ламали списи, коли обирали переможців. Ми мали приємні моменти, коли вкотре усвідомлювали, якою багатою є Україна! Незважаючи на війну, наші науковці продовжують розвідки, наші журналісти пишуть про літературу та відкривають нові імена. Ми чуємо про локальну історію, відкриваємо її світові, а насамперед відкриваємо її самим собі — українцям, адже ми ще багато чого не знаємо. Тож настав час говорити про те, якою барвистою є наша земля, якою щедрою вона є на таланти, і так само вона буде родючою на успіх, на заслужену перемогу і на справедливий мир на нашій землі. Слава Україні!

В’ячеслав Кушнір, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І. Мечникова, голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник освіти України, звернувся до конкурсантів з такими словами:

— Ваш внесок у розвиток регіонального краєзнавства особливий. Якщо історичне крає-знавство — це події, факти, хронологія, то літературне краєзнавство — це духовне наповнення історичних процесів, це голоси й емоції, це культурний простір. Через тексти письменників-земляків ми починаємо відчувати причетність до історії свого краю, сприймаємо її не через підручник, а через художні образи та особисті долі митців. Літературне краєзнавство робить історію об’ємною. Воно суттєво доповнює загальні знання, доповнює їх сенсами, які часто ігноруються істориками. Там, де історик бачить лише зміну економічних формацій, літературний краєзнавець описує побут, настрої, надії людей, дозволяє відчути дух епохи: квартали, вулиці перестають бути архітектурними й інфраструктурними об’єктами, стають невід’ємною складовою літературних процесів, місцями, де створювалися відомі твори, суттєво впливають на формування локальної ідентичності й додають локаціям туристичної та культурної цінності. Без літературної компоненти краєзнавство залишається лише переліком подій. Саме літературне краєзнавство робить край упізнаваним, про який хочеться читати і який хочеться вивчати. Бажаю вам нових ідей і творчих успіхів на ниві літературного краєзнавства!

Сергій Дмитрієв, доцент кафедри загального та слов’янського мовознавства ОНУ ім. І.І. Мечникова, голова Одеської обласної організації Національної спілки письменників України, добрим словом згадав Григорія Зленка, людину, чиє ім’я носить наш конкурс:

— Я багато років знав і працював разом з Григорієм Дем’яновичем, ми дуже багато спілкувалися. Скажу, що сьогодні ми зібралися не лише для вручення нагород, ми зібралися, щоб утвердити цінність пам’яті, щоб засвідчити, що літературне краєзнавство — це не вузька галузь дослідження, а форма духовного служіння Україні. Ім’я Григорія Дем’яновича Зленка — це ім’я людини, яка вміла бачити більше, ніж написано в архівних документах, він умів відчувати ритм епохи та її атмосферу, вловлювати психологію творчості, віднаходити живі нерви історії. Іван Дзюба писав про нього: «Він мав ту міру впертості, яка дає снагу копати там, де інші зупиняються». Зленко поєднав у собі талант письменника, журналіста, впертого і потужного вченого. Він витворив особливий жанр — літературно-документальну публіцистику, в якій історія перестає бути сухими фактами і стає живим свідченням культурного буття. Він повертав Одесі й Україні таких духовних наставників, як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Борис Грінченко та багато інших. Його діяльність — приклад безперервної інтелектуальної праці, спрямованої на осмислення та збереження української культурної спадщини. Конкурс його імені продовжує цю справу.

Хочу подякувати Ірині Олександрівні та всім, хто працював над втіленням цієї важливої ініціативи. Кожен нинішній лауреат — це продовжувач традицій Григорія Зленка. Мета цього конкурсу не лише відзначити кращі праці, а й стимулювати розвиток літературного крає-знавства. Це справжній простір формування регіональної, етнічної, національної та громадянської ідентичності. Саме через художнє слово, через до-слідження локальних художніх процесів ми глибше усвідомлюємо себе як громаду, як ре-гіон, як державу. Кожен лауреат і учасник конкурсу імені Зленка — це людина, яка вірить, що історія літератури — це історія живих людей, історія живих голосів, живих міст. Це той, хто розуміє, що край без пам’яті — це лише географія, а край із пам’яттю — це культура.

Й ось настає хвилююча частина дійства — вручення нагород. Лауреатів і дипломантів представляють Ірина Бірюкова, В’ячеслав Кушнір, а також кандидатка історичних наук, доцентка кафедри археології та етнології України факультету історії та філософії ОНУ ім. І.І. Мечникова Наталія Петрова, філологиня, краєзнавиця, членкиня журі конкурсу Тетяна Ананченко, в.о. завідувача науково-бібліографі-чного відділу ОННБ Ольга Лянсберг, завідувачка відділу науково-експозиційної роботи Одеського літературного музею, членкиня журі конкурсу Олена Яворська, провідний редактор ОННБ, мистецтвознавець, журналіст Володимир Геник, бібліотекарка науково-методичного відділу ОННБ Ольга Килівник і завідувачка відділу краєзнавства «Одесика» бібліотеки Євгенія Бережок.

Головна редакторка журналу «Фаворит удачi», ведуча церемонії Галина Владимирська по черзі запрошує переможців і призерів до трибуни. Відбувається вручення дипломів, лунають слова вдячності та аплодисменти. Ось вона, мить слави! Знайомимося з переможцями.

У номінації «Літературно-мистецькі та меморіальні проєкти» дипломом лауреата І ступеня відзначені Галина Дольник, Світлана Кучеренко та Ігор Стамбол — за науково-просвітницький проєкт «Липівські читання» (2000—2025); ІІ ступеня — Антон Гриськов — за цикл статей про українського поета доби Розстріляного відродження Аркадія Казку (1890—1929), опублікованих у газеті «Чорноморські новини»; ІІІ ступеня — Марія Пайонк, завідувачка відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки — за бібліографічний покажчик «Улас Самчук (1905?1987): «Бог вложив у мої руки перо».

У номінації «Художні твори та літературознавчі дослідження» дипломи лауреатів вручені: І ступеня — Вікторії Коритнянській за нарис «Поетеса-мучениця Валентина Орлич», опублікований в альманасі «Дерибасівська-Рішельєвська»; ІІ ступеня — Євгену Безусу за за книгу «Український Геродот з Верхньодніпровська».

У номінації «Вебресурси» лауреаткою стала Олена Дмитрієва за вебресурс «Володимир Александров. «Непохитний репрезентант української ідеї в Харкові», а в номінації «Цикли радіо- та телепередач» — Одеська обласна бібліотека для юнацтва за фільм-презентацію, присвячений молодій одеській письменниці Ганні Костенко (автори — Ліна Сухарева і Тетяна Величко).

Переможці були приємно схвильовані: рубіж пройдено, а попереду — нова робота.

Галина Дольник: «Коли щось робиш, не чекаєш нагород, а просто робиш справу, яка потрібна. Насамперед хочу подякувати ОННБ та Ірині Олександрівні за те, що ви створили цей конкурс, бо він дуже потрібний для Одеси й Одеського краю. Як продавчиня книжок скажу, що про краєзнавство Одеси та області обмаль матеріалів. Дякую журі за високу оцінку і своїм помічникам Світлані Кучеренко та Ігореві Стамболу, який після 25 років мого головування у Фонді Івана та Юрія Лип погодився очолити організацію і вдихнути в неї нове життя».

Вікторія Коритнянська: «Слова великої подяки Ірині Бірюковій та всьому колективу ОННБ. Просто зараз ви творите паралельну реальність, в якій нема «шахедів», безсонних ночей, того горя, яке переживає Україна. Ви створюєте потужний острівець, куди, прийшовши, забуваєш про всі негаразди. Я була учасницею низки ваших заходів, будь ласка, придумуйте й надалі щось цікаве, а я залюбки прийду сюди. Дякую».

Євген Безус висловив щиру вдячність колективу книгозбірні, пригадав, як вісім років тому звернувся сюди за періодикою часів Української революції, добрим словом згадав заступницю генерального директора ОННБ з наукової роботи та інформатизації Ліну Арюпіну й колишню завідувачку науково-бібліографічного відділу Ларису Бур’ян за надані матеріали з «Газети-ракети», «Трибуни», «Тризуба» та інших, що зберігаються у фондах нашої бібліотеки.

Марія Пайонк побажала конкурсу подальших успіхів, а всім українцям — добра, миру, Перемоги! Важлива деталь: на моніторі спостерігаємо, як за пані Марію вболівають її колеги — тернопільські краєзнавці та бібліографи. Саме так виглядає бібліотечне братство.

Ольга Дмитрієва: «Ця від-знака тим приємніша, що колись давно, наприкінці 1990-х, мені пощастило допомагати Григорію Дем’яновичу в пошуках матеріалів про харківського науковця Павла Тиховського. Він тоді подякував мені на сторінках фахового журналу, що було дуже приємно для мене, молодої бібліотекарки. Одеській бібліотеці бажаю процвітання, а всім нам — миру та Перемоги!».

Усім переможцям та учасникам Всеукраїнського конкурсу з літературного краєзнавства імені Григорія Зленка бажаємо здоров’я, подальших успіхів на краєзнавчій ниві, натхнення та нових здобутків!

Володимир ГЕНИК.