Серед жертв війни – і ліси

Майже 30% лісів України, повідомляє WWF-Україна (https://wwf.ua), були окуповані та зазнали різної шкоди упродовж війни. Площа деокупованих земель лісового фонду становить близько 0,9 млн га, а на 0,1 млн га все ще тривають або тривали бойові дії. Тимчасово окупованими залишаються приблизно 0,8 млн га лісового фонду.

Попередній рівень шкоди та збитків, завданих лісам внаслі-док війни, за оцінкою Держлісагентства, сягає 2,47 млрд гривень. Постійні обстріли ускладнюють виявлення всіх пошкоджень. Крім того, на тимчасово окупованих територіях фіксують випадки незаконних рубок, що означає: реальні масштаби втрат можуть бути значнішими, оскільки обстеження лісів через окупацію та мінування наразі неможливе.

До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тис. гектарів. За даними European Forest Fire Information System, у 2024 році в Україні вигоріло понад 880 тис. га природних територій, з них близько 220 тис. га — лісові масиви. Після початку повномасштабного вторгнення кількість пожеж зросла майже втричі, а їх площа — у 90 разів порівняно із 2021 роком.

За оцінкою Держлісагентства, до 2025-го приблизний розмір загальної шкоди та збитків лісам внаслідок лісових пожеж через бойові дії становив 6,962 млрд грн. Найбільше постраждали хвойні ліси, які займають майже третину лісової території України і є дуже вразливими до вогню.

Значна частина лісів уздовж лінії фронту замінована та за-бруднена вибухонебезпечними предметами. Це ускладнює або й повністю унеможливлює гасін-ня пожеж та блокує проведення лісогосподарських заходів.

Розмінування в лісах є технічно складнішим, ніж на відкритих територіях, через густий покрив. Ліси розміновують в останню чергу, оскільки їх відносять до третьої категорії розмінування із трьох існуючих. Це означає нижчий рівень пріоритетності, порівняно з критичною інфраструктурою та сільськогосподарськими землями. Через такий процес розмінування лісових масивів може тривати десятиліттями.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення саперним підрозділам ДСНС, МВС і військовим вдалося розмінувати близько 48 тис. га лісів. Але наразі все ще небезпечними вважаються приблизно 500 тис. га лісових масивів.

Найбільшу небезпеку для людей становлять ліси в регіонах, де відбувалися чи досі тривають бойові дії, а також окуповані та звільнені області.

Вплив війни не обмежується фізичною шкодою для лісових екосистем уздовж лінії фронту. Вона також змінює умови управління навіть у регіонах без активних бойових дій.

Наприклад, після запровадження воєнного стану уряд ухвалив зміни, які, зокрема, призупинили дію обмежень на рубки в «сезон тиші». Робляться постійні спроби прибрати обмеження на ті чи інші види рубок, як-от у частині скасування оцінки впливу на довкілля на суцільні санітарні рубки. Такі рішення обґрунтовувалися необхідністю спрощення процедур в умовах війни, однак вони впливають на баланс між господарською діяльністю та природоохороною.

Найбільші прямі втрати за-фіксовані на сході та півдні України. Утім, війна впливає й на праліси Карпат і Полісся через низку системних ризиків — ослаблення інституційного контролю, економічний тиск на лісові ресурси, проблему незаконних рубок та корупції, відкладення реформ управління та уточнення статусів особливо цінних лісів.

Праліси є ключовими осередками біорізноманіття та довго-тривалого накопичення вуглецю. Їх втрата має незворотні наслідки, оскільки такі екосистеми формуються століттями. Саме тому стратегічними напрямами роботи для Всесвітнього фонду природи WWF-Україна є захист найцінніших лісів природного походження, зокрема пралісів та інших старовікових лісів, впровадження практик сталого лісового господарства, запобігання незаконним рубкам та сприяння створенню нової лісової політики України. За останні п’ять років WWF-Україна ідентифікував близько 100 тис. га старовікових лісів в Україні та зміг домогтися належного природоохоронного статусу понад чверті з них. Попри війну, ми продовжили реалізовувати наш план до 2028 року: додати 30 тис. га лісових екосистем, які перебувають під охороною.

За чотири роки повномасштабної війни ліси України за-знали як прямих фізичних втрат, так і структурних змін у системі управління. Масштаб ураження вимірюється мільйонами гектарів, але довгострокові наслідки визначатимуться тим, якими будуть управлінські рішення в період відбудови.

Збереження лісів — це не лише питання природоохоронної політики, а й фактор кліматичної стійкості, економічної стабільності та екологічної безпеки країни. WWF-Україна ви-значає, що для мінімізації довгострокових ризиків необхідні:

• системна інвентаризація пошкоджених лісів із використанням супутникового моніторингу;
• пріоритетний захист пралісів й особливо цінних лісових територій;
• розмінування в екологічну політику;
• розвиток цифрових систем моніторингу і прозорої звітності;
• впровадження підходів наближеного до природи лісівництва;
• орієнтація на каскадне використання деревини для підвищення ресурсної ефективності.

«Ліси мають високу цінність у будь-який час, особливо в Україні, де обмежений лісовий покрив та один із найнижчих показників природоохоронних територій у Європі. Післявоєнне відновлення України залежить не лише від наявності деревини, а й від здатності лісових екосистем забезпечувати нас чистим повітрям, водою і сприяти адаптації до зміни клімату. Це базовий рівень безпеки, необхідний для підтримання здоров’я та добробуту українців протягом багатьох років. Ми не можемо поставити це під загрозу навіть під час війни», — пояснює Михайло Богомаз, керівник напряму «Ліси» WWF-Україна.